Динаміка окремих видів злочинів, зареєстрованих в україні за 1990—2000 роки

Види злочинів	Кількість зареєстрованих злочинів, тис.		Коефіцієнти тяжкості злочинів	Показник злочинності, тис.
	1990	2000		1990	2000
Розкрадання державного або колективного майна Злочини проти індивідуальної власності Хуліганство	69,7 159,1 18,8	130,4 229,7 23,4	5 3 2	348,5 477,3 37,6	562,0 689,1 46,8
Разом	245,7	383,5		863,4	1297,9

Індекс злочинності без урахування тяжкості злочинів становить , а з урахуванням суспільної небезпеки злочинів , тобто дещо нижчий. Отже, злочинність в Україні в цілому за наведеними злочинами зросла на 51,6 %, а з урахуванням їх тяжкості — на 50,3 %. Це означає, що коли врахувати тяжкість злочину, то більша за кількістю група злочинів проти індивідуальної власності отримала меншу вагу, що і спричинило деяке пониження в зростанні рівня злочинності.

Для оцінки криміногенної ситуації доцільно також обчислювати середньозважений індекс судимості. При цьому використовується кількість засуджених за вироками судів, що набули законної сили, у розподілі за видами злочинів.

Сукупність зареєстрованих злочинів суттєво відрізняється від кількості засуджених за їх скоєння як кількісно, так і якісно. Вони мають різні одиниці вимірювання. А кількість засуджених майже вдвічі менша кількості зареєстрованих злочинів за рахунок нерозкритих злочинів, звільнення винних від кримінальної відповідальності за нереабілітуючими обставинами та виправдання підсудних. Між реєстрацією злочину та осудженням винних у його скоєнні існує також деякий, досить помітний, проміжок часу. Значна кількість злочинів, зареєстрованих у поточному періоді, розглядається судами у наступному. Крім того, сукупна тяжкість зареєстрованих злочинів набагато нижча сукупної тяжкості злочинів, за скоєння яких наступило осудження. Наявність істотних відмінностей між злочинністю і судимістю пояснює необхідність обчислення також індексу судимості з урахуванням тяжкості злочинів та відкриває нові можливості аналізу криміналь­ної політики і судової практики.

Кількісна оцінка тяжкості злочинів, за скоєння яких наступило осудження, може здійснюватися, по-перше, на основі найбільших строків позбавлення волі, указаних у Кримінальному кодексі, за злочини найменшої тяжкості, середньої тяжкості, тяжкі та особливо тяжкі; і, по-друге, на основі реально призначених судом строків позбавлення волі. Міри покарання, не пов’язані з позбавленням волі, перераховуються в роки позбавлення волі.

Обчислення індексу судимості з урахуванням тяжкості осудження здійснюється за формулою: , де — кількість засуджених за вироками судів, що набули законної сили, відповідно у базисному і звітному періодах; m — міра покарання в роках позбавлення волі.

Наприклад, обчислимо зміну показника судимості з урахуванням тяжкості осудження по деяких видах злочинів. Як коефіцієнти тяжкості, використаємо максимальну міру покарання, призначену Кримінальним кодексом за скоєння цих злочинів.

Таблиця 8.3