1. 4. Система поглядів на організацію управління за кордоном

1. Чинники виникнення нової системи поглядів на організацію управління за кордоном

2. Основні положення нової парадигми

3. Принципи управління в новій парадигмі управління за кордоном

1. Сучасна система поглядів на організацію управління сформувалася під впливом об’єктивних змін у світовому суспільному розвитку. Головні фактори цих змін:

• науково-технічний прогрес;

• концентрація наукового і виробничого потенціалу.

У післявоєнний період у світовій економіці помітну роль почали відігравати галузі, що безпосередньо задовольняють потреби людей, а також засновані на прогресивних технологіях. Виробництво чимраз більше орієнтувалося на спеціалізовані запити споживачів, тобто на невеликі за обсягом ринки, що зумовило утворення значної кількості малих і середніх підприємств, до ускладнення системи зв’язків між організаціями, до високої значимості таких критеріїв бізнесу, як гнучкість, динамічність і адаптивність до вимог зовнішнього середовища.

2. Основні положення нової системи поглядів сформульовані ще в 70–80-і роки минулого століття. Полягають вони ось у чому:

• підприємство – це відкрита система, що поєднує фактори внутрішнього і зовнішнього середовища;

• орієнтація не на обсяги випуску, а на якість продукції і послуг, на задово­лення потреб споживачів;

• ситуаційний підхід до управління, визнання важливості швидкості й адек­ватності реакції;

• головне джерело прибутку – люди, які володіють знаннями, і умови для реалізації їхнього потенціалу;

• система управління орієнтована на підвищення ролі організаційної куль­тури і нововведень, мотивацію працівників і стиль керівництва.

3. Нова парадигма зажадала перегляду принципів управління. Були сформульовані нові принципи:

• лояльність до працівника;

• відповідальність як обов’язкова умова успішного менеджменту;

• комунікації, що пронизують фірму по горизонталі і по вертикалі;

• атмосфера у фірмі, що сприяє розкриттю здібностей працівників;

• встановлення пайової участі кожного працівника в загальних результатах;

• своєчасна реакція на зміни в навколишньому середовищі;

• методи роботи з людьми, що забезпечують їх задоволеність працею;

• особиста участь менеджерів у діяльності груп на всіх етапах як умова узгодженої роботи;

• уміння слухати усіх, з ким спілкується у своїй роботі менеджер;

• етика бізнесу – золоте правило менеджменту;

• чесність і довіра до людей;

• опора на фундаментальні основи менеджменту: якість, витрати, сервіс, нововведення, контроль ресурсів, персонал;

• якість особистої роботи і її постійне вдосконалення.

1.5. Нова парадигма організації управління в Україні

1. Особливості попередньої парадигми управління

2. Основні положення нової парадигми управління в Україні

1. Колишня парадигма управління базувалася на марксистському трак­туванні економічного розвитку. Роль економічного фундаменту справедливого розподілу за результатами праці виконувала суспільна власність на засоби виробництва, план виступав як регулятор виробництва.

Економічна теорія соціалізму обґрунтувала необхідність реалізації таких принципових положень:

• концентрація виробництва,

• монополізація виробництва на державних підприємствах,

• орієнтація виробничої спеціалізації на народногосподарську ефектив­ність,

• закритість єдиного народногосподарського комплексу країни.

Відповідно до цих положень управлінська наука розвивала фундаментальні положення щодо обґрунтування необхідності централізації управління, моноцентричної системи господарювання, прямого управління підприємствами з боку держави, обмеження господарської самостійності, твердої системи розподілу і зв’язків між підприємствами. Управління економікою СРСР будувалося за типом однієї великої фабрики з підрозділами і філіями.

2. Проведення ринкових реформ в Україні зажадало формування нової управлінської парадигми. Її основні положення:

• децентралізація системи управління на базі сполучення ринкового і державного регулювання соціально-економічними процесами. Держава повинна встановлювати загальні правила функціонування ринку, використовуючи такі форми втручання, як законодавство, держзамовлення, система оподаткування, ліцензування експорту й імпорту, встановлення кредитних ставок;

• перехід до поліцентричної системи господарювання. З одного боку, це призводить до збільшення кількості проблем і труднощів їх розв’язання у регіонах, з іншого – спрощує систему управління народним господарством;

• сполучення ринкових і адміністративних методів управління підприєм­ствами державного сектора. Перевага тієї чи іншої групи методів залежить від статусу підприємств в економічній системі країни;

• формування і функціонування ринкових суб’єктів, що господарюють як відкриті, соціально орієнтовані системи. Кожна організація повинна вирішува­ти питання, що стосуються взаємодії з зовнішнім середовищем. Соціальну орієнтацію розглядають у двох аспектах:

- орієнтацію на споживача, задоволення потреб суспільства;

- розв’язання соціальних проблем трудового колективу і середовища існу­вання організації.

завдання для самоконтролю

Творчо-пізнавальні завдання (відповідь: так, ні).

1. Організація – це структура (склад), у рамках якої здійснюються заходи, свідомо скоординовані та спрямовані на досягнення спільної мети.

2. Організація – анатомія підприємства. Управління – каркас підприємства.

3. Вимоги до організації:

• наявність принаймні трьох людей, які вважають себе частиною групи;

• наявність принаймні однієї мети, яку сприймають за загальну всі члени групи;

• наявність членів групи, які свідомо працюють разом, щоб досягти важли­вої для всіх мети.

4. Управління в організаціях – це процес розподілу і руху п’ятьох видів ресурсів із заздалегідь заданою метою у заздалегідь розробленому стратегічному плані з безупинним контролем підсумків роботи

5. Забезпечення якості передбачає розробку стандартів якості, розподіл відповідальності за якість і контроль якості робіт.

6. Складовими менеджменту є: теорія керівництва, мистецтво управління, практичний досвід управління.

7. Оцінка конкурентоспроможності на конкретному ринку базується на ретельному аналізі технологічних, виробничих, фінансових та збутових можливостей фірми.

8. Продуктивність на всіх рівнях організації – критично важливий фактор для того, щоб організація змогла вижити і досягти успіху в умовах конкуренції.

9. Продуктивність – це кількісно вимірюваний взаємозв’язок між обсягом та якістю виробленої продукції і затратами праці за одиницю часу, що відображає ефективність виробництва.

10. Результативність є наслідком того, що „робляться потрібні і правильні речі”, а ефективність – що „правильно створюються ці самі речі”.

11. Для підприємницьких структур одним із основних критеріїв успішної діяльності є можливість існувати якнайдовше.

12. Елементи структури організації одержали назви департаментів, управлінь, відділів.

13. Технологічне керівництво – розробка і впровадження прогресивних технологій; раціоналізація виробничих процесів на основі впровадження сучасних методів управління, комплексної механізації й автоматизації виробництва;

14. Класичним зразком горизонтального поділу праці на виробничому підприємстві є маркетинг, виробництво і фінанси.

15. Термін зовнішнє середовище означає економічні умови, споживачів, профспілки, урядові акти, законодавство, організації, що конкурують, систему цінностей у суспільстві, техніку і технологію.

Наукові завдання (замість крапок поставити за змістом слово чи словосполучення, які Ви вважаєте єдино правильними).

1. Чим продуктивніша організація, тим вища її ...

2. Успішним вважають рішення, що реалізується, практично перетворюється на ..., причому результативно і ефективно.

3. Ефективність – це ступінь ... досягнутих результатів запланова­ним.

4. Для того, щоб вижити і бути сильними, організаціям доводиться періодично змінювати свою ...

5. Елементи структури організації одержали назви ..., ..., ...

6. Оперативне управління – складання оперативних планів, розміщення виконавців по робочих місцях, ... працівників, організація систематичного контролю за виробничим процесом і його наслідками.

7. Управління персоналом – добір, ... і розвиток персоналу (людського капіталу) організації.

8. Діяльність з ... роботи інших людей – власне і є управління.

9. Оскільки робота в організації поділяється на складові частини, хтось має ... її.

10. Горизонтальний поділ праці – це поділ усієї роботи на складові ... між учасниками трудового процесу.

11. Організації цілком залежні від навколишнього світу, тобто як від своїх ресурсів, так і від ...

12. Існують неформальні організації, групи, що виникають ..., і де люди вступають у взаємодію один з одним досить регулярно.

13. Кожна організація повинна вирішува­ти питання, що стосуються взаємодії з зовнішнім ...

14. Управління економікою СРСР будувалося за типом однієї великої ... з підрозділами і філіями.

15. Колишня парадигма управління базувалася на ... трак­туванні економічного розвитку

Лексико-семантичний диктант (дати точне визначення тому чи іншому поняттю, терміну).

1. Продуктивність – це ...

2. Мета управління – ...

3. Управління персоналом – це…

4. Оперативне управління – це…

5. Підприємство – це відкрита …

6. Управління персоналом – це …

7. Економічне керівництво – це …

8. Технологічне керівництво – це …

9. Загальне керівництво – це …

10. Горизонтальний поділ праці – це …

11. Вертикальний поділ праці – це …

12. Структура організації – це …

13. Організація – це …

14. Оперативне управління – це …

15. Ефективність – це …

Завдання на ерудицію (дати відповідь на певне наукове поняття).

1. Розумова праця, що складається з трьох видів діяльності: організаційно-адміністративної і виховної, аналітичної і конструктивної, інформаційно-технічної.

2. Символ влади, до обов'язків якого входить виконання звичайних обов'язків соціального та правового характеру.

3. Формуванні груп працівників управління, що виконують однакові функції менеджменту (планування, організацію, координування, мотивацію, контроль).

4. Спосіб, манера спілкування з людьми; влада і мистецтво управління; особливого роду вмілість і адміністративні навички; орган управління, адміністративна одиниця.

5. Процес планування, організації, мотивації і контролю, необхідний для формування і досягнення мети організації.

6. Комплекс економічних характеристик, що визначають становище фірми на ринку. Цей комплекс може включати характеристику товару, а також фактори, що формують економiчнi умови виробництва i збуту товарів фірми.

7. Кiлькiсно вимірюваний взаємозв'язок між обсягом та якістю виробленої продукції i затратами праці в одиницю часу, що відображає ефективність виробництва.

8. Сукупність зв'язків і взаємин рівнів управління і функціональних сфер, побудованих у такій формі, що дозволяє найбільше ефективно досягти цілей організації.

9. Складання оперативних планів, розміщення виконавців по робочих місцях, інструктаж працівників, організація систематичного контролю за ходом виробничого процесу і його результатами.

10. Стратегічне й оперативне планування, аналіз економічної діяльності організації, організація маркетингу, фінансової діяльності, стимулювання праці.

11. Розробка і впровадження прогресивних технологій; раціоналізація виробничих процесів на основі впровадження сучасних методів управління, комплексної механізації й автоматизації виробництва.

12. Розробка і реалізація основних перспективних напрямів діяльності організації.

13. Поділ усієї роботи на складові компоненти між учасниками трудового процесу. Робота розподіляється за професійною ознакою.

14. Відкрита система взаємодіючих і керованих частин (підрозділів, людей і т.д.), що працюють із визначеною метою, змістом, місією і має у своєму розпорядженні ресурси: фінансові; матеріальні (устаткування і т.п.); людські; інформаційні; часові.

15. Процес розподілу і руху п'ятьох видів ресурсів із заздалегідь заданою метою по заздалегідь розробленому стратегічному плані з безупинним контролем результатів робіт.

Запитання для самоконтролю

1. Визначите формальну організацію з огляду на її основні характе­ристики.

2. За наявності принаймні скількох людей групу вважають організацією?

3. Визначите неформальну організацію.

4. Назвіть п’ять основних стадій життєвого циклу організації.

5. Визначите розбіжність між горизонтальним і вертикальним поділом праці.

6. Які ресурси має організація?

7. Як називаються структурні елементи організації?

8. Коли організацію можна вважати успішною?

9. Що означає виживання як критерій успішності діяльності організації?

10. Що означає практична реалізація як критерій успішності діяльності організації?

11. Розкрийте зміст показників результативності і ефективності організації.

12. Перелічіть важливі аспекти якості.

13. На чому базується оцінка конкурентоспроможності фірми?

14. Розкрийте причини виникнення нової системи поглядів на організацію управління за кордоном.

15. Розкрийте основні положення нової парадигми управління за кордоном.

16. Розкрийте принципи управління в новій парадигмі управління за кордоном.

17. Перелічіть і розкрийте основні положення нової парадигми управління в Україні.

Тести

1. Що таке організація?

1.1. Свідоме об’єднання людей, які діють на основі певних процедур та правил і спільно реалізовують певну програму або мету.

1.2. Об’єднання людей для виконання певних робіт.

1.3. Група людей, що спільно реалізують певну програму.

1.4. Спонтанно створене об’єднання людей за спільними інтересами.

1.5. Всі відповіді правильні.

2. Що таке розвиток організації?

2.1. Об’єктивна необхідність і потреба сучасної ринкової економіки.

2.2. Потреба ринкової економіки.

2.3. Необхідність забезпечення виконання певних завдань.

2.4. Процес новацій у всіх сферах виробництва.

2.5. Всі відповіді правильні.

3. Коли термін „організація” набув великого поширення в економічній літературі?

3.1. У 20-ті роки минулого століття.

3.2. У 30-ті роки минулого століття.

3.3. У 60-ті роки минулого століття.

3.4. Наприкінці ХІХ століття.

3.5. Наприкінці ХХ століття.

4. Які закономірності випливають з поняття „організація”?

4.1. Динамічні закономірності системи, які належать до функціонування, поведінки та взаємодії її частин.

4.2. Закономірності розвитку системи управління.

4.3. Закономірності поведінки та взаємодії окремих частин системи.

4.4. Правильної відповіді немає.

4.5. Всі відповіді правильні.

5. Які основні аспекти розрізняють в організації?

5.1. Упорядкованість та спрямованість.

5.2. Невідповідність систем до умов зовнішнього середовища.

5.3. Відповідність систем до умов внутрішнього середовища.

5.4. Відповідність зовнішнього і внутрішнього середовища.

5.5. Незалежність зовнішнього і внутрішнього середовища.

6. Як називаються в управлінському законодавстві організації, які мають статус юридичної особи?

6.1. Підприємства.

6.2. Фірми.

6.3. Заклади.

6.4. Фізичні особи.

6.5. Бізнесмени.

6.6. Правильної відповіді немає.

7. Відповідно до концепції життєвого циклу організації її діяльність має:

7.1. Вісім основних стадій.

7.2. П’ять основних стадій.

7.3. Шість основних стадій.

7.4. Сім основних стадій.

7.5. Три основні стадії.

8. Елементи структури організації називаються:

8.1. Департаментами, управліннями, бригадами.

8.2. Департаментами, бригадами, відділами.

8.3. Департаментами, управліннями, відділами.

8.4. Бюро, бригадами, відділами.

8.5. Дільницями, управліннями, відділами.

9. Критерії успішності діяльності організації:

9.1. Виживання.

9.2. Практична реалізація.

9.3. Місія.

9.4. Результативність і ефективність організації.

9.5. Правильні відповіді 9.1, 9.2, 9.4.

10. Показники ефективності організації:

10.1. Обсяг виробництва, якість, конкурентоспроможність.

10.2. Продуктивність, якість, конкурентоспроможність.

10.3. Продуктивність, обсяг виробництва, конкурентоспроможність.

10.4. Вартість капіталу, якість, конкурентоспроможність.

10.5. Вартість капіталу, якість, продуктивність.