Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Книга Менеджмент.doc
Скачиваний:
24
Добавлен:
20.11.2018
Размер:
3.89 Mб
Скачать

11. Трьома важливими аспектами якості є:

11.1 Вiдповiдність попиту, якість конструкції, функцiональна якiсть.

11.2 Вiдповiдність технiчним умовам, якiсть конструкцiї, функцiональна якiсть.

11.3 Вiдповiдність технiчним умовам, якiсть конструкцiї, функцiональна якiсть.

11.4 Організаційна якість, якiсть конструкцiї, функцiональна якiсть.

11.5 Функцiональна якiсть, вiдповiдність попиту, якiсть конструкції.

12. Як слід розуміти термін «менеджмент» ?

12.1. Термін «менеджмент» походить від англійського «to manage» і означає «керувати, управляти, завідувати, очолювати».

12.2. Термін «менеджмент» означає «керувати якоюсь системою».

12.3. Термін «менеджмент» розуміють як управління якоюсь економічною системою.

12.4. Правильної відповіді немає.

12.5. Всі відповіді правильні

13. Як слід розуміти термін «управління» і де переважно він застосовується ?

13.1. Термін «управління» є синонімом терміну «менеджмент», але він переважно застосовується до різних видів людської діяльності: управління автомобілем, трактором, космічними апаратами, торговельно-технологічними процесами тощо.

13.2. Термін «управління» застосовується переважно до діяльності людей у сфері економіки.

13.3. Термін «управління» не є синонімом терміну «менеджмент» і застосовується тільки до діяльності людей у сфері економіки, техніки тощо.

13.4. Правильної відповіді немає.

13.5. Всі відповіді правильні.

14. Яке з понять є ширшим: «управління» чи «менеджмент» і чому ?

14.1.Термін «управління» є набагато ширшим за термін «менеджмент» тому, що термін «управління» застосовується до різних видів людської діяльності, а термін «менеджмент» - тільки тоді, коли йдеться про управління людьми.

14.2. Термін «управління» е складовою частиною менеджменту і тому він є вужчим за термін «менеджмент».

14.3. Термін «управління» не є складовою частиною менеджменту і тому він застосовується тоді, коли йдеться про управління людьми.

14.4. Правильної відповіді немає.

14.5. Всі відповіді правильні.

15. Що становить управління як наука ?

15.1. Управління – це складний соціально-економічний процес, який містить цілеспрямований вплив на об'єкти, системи з метою збереження їхньої сталості або переведення з одного стану в інший з метою досягнення певних цілей.

15.2. Управління – це економічний процес, який передбачає вплив на керовані об'єкти.

15.3. Управління –це соціальний процес, який містить цілеспрямований вплив на керовану систему.

15.4. Правильної відповіді немає.

15.5. Всі відповіді правильні

16. Які поняття належать до основних категорій менеджменту ?

16.1. До основних категорій менеджменту належать поняття організації процесу та функції управління, принципи та методи менеджменту, стилю та культури керівництва, управління колективом, комунікації тощо.

16.2. До основних категорій менеджменту належать поняття функції, принципів та методів менеджменту.

16.3. До основних категорій менеджменту належать поняття: політика, економіка, верховна рада, муніципальні органи влади.

16.4. Правильної відповіді немає.

16.5. Всі відповіді правильні

17. Якщо приведеться роз'яснювати поняття «управління», то Ви скажете, що це:

17.1. Здійснення цілеспрямованого впливу па певний об'єкт з метою змінити його стан або поведінку в зв'язку із зміною обставин.

17.2. Робота, що пов'язана з переробкою інформації.

17.3. Керівництво людьми.

17.4. Правильної відповіді немає.

17.5. Всі відповіді правильні

18. Визначити, що становить суб'єкт управління.

18.1. Людина або група людей, що здійснюють управління.

18.2. Людина або група людей, що мають певні знання про управління.

18.3. Учасники управління системою.

18.4 Людина або група людей, що мають досвід управління.

18.5.. Правильної відповіді немає.

19. Що становить менеджмент з функціональних позицій ?

19.1. Процеси планування, організації, мотивації та контролю, необхідні для досягнення певної мети.

19.2. Процеси планування, організації, мотивації.

19.3. Процеси планування, організації, контролю та регулювання.

19.4. Процеси планування, організації, координування та регулювання, мотивації, контролю.

19.5. Процес керівництва колективами.

20. Що об'єднує суб'єкт та об'єкт управління ?

20.1. Спільна мета діяльності.

20.2. Партнерство та однодумство.

20.3. Спільне місце їхньої діяльності.

20.4. Зворотний зв’язок у системі управління.

20.5. Прямий зв’язок у системі управління.

21. Визначити, що таке процес управління.

21.1. Людина чи група людей, якими управляють для досягнення певних цілей.

21.2. Апарат управління.

21.3. Люди, які займаються управлінням.

21.4. Цілеспрямована управлінська діяльність.

21.4. Правильної відповіді немає.

21.5. Всі відповіді правильні.

22. Чому управління має функціональний характер ?

22.1. Тому, що управління є діяльність, а всяка діяльність розглядається як функціонування чогось, наприклад підприємства.

22.2. Тому, що управління вимагає (передбачає) здійснення різного характеру впливу на певний об'єкт.

22.3. Це пов'язано з розподілом праці в управлінні.

22.4. Тому, що існує поняття „функції управління”.

22.5. Тому, що існують функціональні структури управління.

23. Вам довелося пояснити, що є метою менеджменту:

23.1. Метою менеджменту є бажаний стан об'єкта управління у майбутньому.

23.2. Метою менеджменту є досягнення запланованого рівня продуктивності праці.

23.3. Метою менеджменту є виконання поставлених завдань.

23.4. Метою менеджменту є напрямок діяльності фірми.

23.5. Правильної відповіді немає.

24. Менеджмент. Яке з наведених нижче визначень Ви вважаєте найбільш оптимальним ?

24.1. Цілеспрямований вплив на колектив працівників або окремих виконавців, виконуючих поставлені завдання для досягнення певної мети.

24.2. Влада та органи управління системами.

24.3. Цілеспрямований вплив на об'єкти управління.

24.4. Правильної відповіді немає.

24.5. Всі відповіді правильні.

3.1 Сутність, класифікація та умови ухвалення рішень

1. Поняття „управлінське рішення”

2. Класифікація управлінських рішень

3. Теорія ухвалення рішень

4. Умови ухвалення рішень

1. Рішення – це висновок або дія, отримані на основі аналізу інформації і які ведуть до запланованого (прогнозованого) результату.

Управлінське рішенняакт вольової дії, що полягає у формулюванні мети та вибору засобів її досягнення. Ним визначається: хто і що має здійснити, в якій послідовності та в які строки, з якими затратами праці і коштів, з яким розподілом обов’язків, прав і відповідальності, за якої організації контролю.

2. Управлінські рішення класифікують за такими ознаками:

  • функціональним призначенням: планові, органі­заційні, регулювальні, активізуючі, контрольні;

  • характером: економічні, технологічні, соціально-психологічні, адміністра­тивні.

  • тривалістю дії: стратегічні, тактичні, опера­тивні;

  • напрямом впливу: внутрішні, зовнішні;

  • способом ухвалення: індивідуальні, колегіальні, колективні;

  • характером і змістом: творчі, ухвалені за аналогією, ухвалені автома­тично;

  • ступенем вичерпності інформації: прийняті в умовах невизначеності, в умовах визначеності, в умовах ризику;

  • ступенем ефективності: оптимальні та раціональні.

3. Питанням розробки і розвитку теорії ухвалення рішень займаються економісти, психологи, кібернетики, математики, соціологи, юристи, філософи та ін. Окремі з них розглядають теорію ухвалення рішень у сфері менедж­менту як самостійну наукову дисципліну. Існують також інші трактування теорії ухвалення рішень.

В обмеженому розумінні – це статистична теорія, у рамках якої триває розробка чіткого способу вибору найкращого з певної кількості альтернативних рішень в умовах невизначеності і ризику.

Нерідко теорія ухвалення рішень розглядається як сукупність формальних прийомів оптимізації рішень.

У ширшому значенні теорія ухвалення рішень поєднує:

  • дослідження операцій,

  • математичний аналіз,

  • моделювання,

  • евристичні методи обґрунтування рішень і теорію ігор.

4. Умови ухвалення рішень. Рішення є відповідною реак­цією на внутрішні й зовнішні впливи, вона спрямована на розв’язання проблем і максимальне наближення до заданої мети.

Зовнішні впливи:

  • наказ вищої організації,

  • регулювання взаємовідносин з партнерами.

Внутрішні впливи:

  • відхилення від заданих параметрів виробництва,

  • виникнення вузьких місць, виявлення резервів,

  • порушення трудової дисципліни,

  • заохочення працівників тощо.