2.4. Загальна характеристика сучасних підходів до менеджменту

1. Процесуальний підхід до менеджменту

2. Системний підхід до менеджменту

3. Ситуаційний підхід до менеджменту

1. Процесуальний підхід до менеджменту. Процесуальний підхід уперше запро­понований прихильниками школи адміністративного управління, які намагалися визначити функції менеджменту. Однак вони вважали їх незалежними одна від одної. На противагу цьому процесуальний підхід розглядає функції управління як взаємозалежні. Управління сприймається як процес, робота, спрямована на досягнення цілей з допомогою інших – це серія безупинних взаємозалежних дій. Ці дії, кожна з яких також є процесом, називають управлінськими функціями. Сума усіх функцій становить процес управління.

А. Файоль розрізняв п’ять функцій управління. За його словами, „керувати означає прогнозувати і планувати, організовувати, розпоряджатися, координува­ти і контролювати”.

Огляд сучасної літератури дає змогу визначити такі функції: планування, організація, мотивація, керівництво, контроль, координація, комунікація, дослідження, оцінка, прийняття рішень, регулювання.

У загальному вигляді процес управління можна уявити як такий, що складається з функцій планування (підготовки і прийняття управлінських рішень), організації, мотивації і контролю. Ці функції об’єднані процесами комунікації й ухвалення рішення. Керівництво (лідерство) – це самостійна діяльність. Воно припускає можливість впливу на окремих працівників і групи у такий спосіб, щоб вони працювали в напрямку досягнення цілей, що необхідно для успіху організації.

2. Системний підхід до менеджменту. Теорія систем уперше застосо­вана в точних науках і техніці. Використання її у менеджменті наприкінці 50-х рр. стало найважливішим внеском школи науки управління. Системний підхід – не випадковий набір якихось принципів для керівників, а спосіб мислення щодо організації і управління.

Система – певна цілісність, що складається із взаємозалежних частин, кожна з яких додає свій внесок до загальної характеристики. Всі організації – це системи. Є два основні типи систем: закриті і відкриті.

Закрита система має жорсткі фіксовані межі, її дії незалежні від навколиш­нього середовища. Для відкритої системи характерна взаємодія із зовнішнім середовищем.

Великі складові складних систем часто самі є системами. Ці частини називаються підсистемами. В організації підсистеми – це різні відділи, рівні управління, соціальні і технічні складові організації.

Розуміння того, що організації означають складні відкриті системи з декількома взаємозалежними підсистемами, допомагає пояснити, чому кожна із шкіл управління виявилася практично прийнятною лише в обмежених рамках. Вони прагнули зосередити увагу на якійсь одній підсистемі організації. Скажімо, поведінкова займалася соціальною підсистемою, а школи наукового управління – технічними. Жодна з них усерйоз не замислювалася над впливом середовища на організацію.

Організація одержує із зовнішнього середовища інформацію, капітал, людські ресурси, матеріали. Ці компоненти називаються входами.

Під час своєї діяльності організація обробляє ці входи, перетворюючи їх на продукцію чи послуги. Ця продукція і послуги є виходами організації, які вона виносить у зовнішнє середовище.

Якщо система управління ефективна, то під час перетворення з’явиться додаткова вартість входів. У підсумку виникає багато додаткових виходів, зокрема такі як прибуток, збільшення частки на ринку і обсягу продажу, ріст організації.

3. Ситуаційний підхід до менеджменту зробив великий внесок у теорію управління, використавши можливості прямого застосування науки до конкретних ситуацій і умов. Центральним моментом цього підходу є ситуація, тобто конкретний збіг обставин, що впливають нині на організацію.

Використовуючи цей підхід, керівники можуть краще зрозуміти, які прийоми будуть більшою мірою сприяти досягненню цілей організації в конкретній ситуації. Як і системний, ситуаційний підхід – це не звичайний набір вказівок згори, а спосіб мислення щодо організаційних проблем і їх розв’язання. У ньому також збережена концепція процесу управління. Отже, ситуаційний підхід намагається пов’язати конкретні прийоми і концепції з визначеними конкретними ситуаціями для того, щоб досягти завдань організації найефектив­ніше.

Цей підхід використовує ситуаційні розбіжності між організаціями й усередині самих організацій. Менеджеру необхідно визначити, які значимі перемінні ситуації і як вони впливають на ефективність організації. Методо­логію підходу можна пояснити як процес з чотирьох кроків:

• менеджер повинен бути обізнаним із засобами професійного управління, що підтвердили свою ефективність. Тобто зі знаннями процесу управління, індивідуальної і групової поведінки, системного аналізу, методів планування і контролю та кількісних методів прийняття рішень;

• менеджер має передбачати ймовірні наслідки (як позитивні, так і негативні) від застосування певної методики чи концепції в конкретній ситуації;

• менеджер повинен правильно інтерпретувати ситуацію. Необхідно безпомилково визначити, які фактори при цьому є найбільш важливими і який ймовірний ефект може викликати зміну однієї чи декількох перемінних;

• менеджер має вміти визначити конкретні прийоми, що справляли б найменший негативний вплив у конкретній ситуації, тим самим забезпечуючи здійснення завдань у найефективніший спосіб.

завдання для самоконтролю

Творчо-пізнавальні завдання (відповідь: так, ні).

1. Найбільш прості процеси управління відбуваються у людському суспільстві.

2. Управління в соціальних системах – це процес планування, організації, мотивації і контролю, необхідний для формування і досягнення мети організації.

3. Управління виникло з необхідності координування діяльності людей.

4. Суть менеджменту найчастіше розглядається як сукупність діяльності, пов'язаної з управлінням механізмами.

5. Менеджмент є управлінням об’єктом підприємницької діяльності.

6. Складовими менеджменту є: теорія керівництва, мистецтво управління, практичний досвід управління.

7. Функціональний поділ праці ґрунтується на формуванні груп працівників управління, що виконують однакові функції менеджменту.

8. Структурний поділ управлінської праці виходить з таких характеристик керованого об'єкта, як організаційна структура, масштаби, сфери діяльності, галузева, територіальна специфіка.

9. Вертикальний поділ праці побудовано на виділенні трьох рівнів управління – низового, середнього і вищого.

10. До низового рівня відносяться менеджери, що мають у своєму підпорядкуванні працівників переважно творчої праці.

11. Вищий рівень (60-70 %) – це адміністрація підприємства, що здійснює загальне стратегічне управління організацією, її функціональними і виробничо-господарськими комплексами.

12. Організація – соціальна спільність, що складається з групи людей, діяльність яких свідомо координується для досягнення загальної мети чи системи цілей.

13. Відповідно до концепції життєвого циклу організації її діяльність проходить вісім основних стадій.

14. Результативність є наслідком того, що "робляться потрібні і правильні речі", а ефективність є наслідком того, що "правильно створюються ці самі речі".

15. Система управління орієнтована на підвищення ролі організаційної культури і нововведень, мотивацію працівників і стиль керівництва.

Наукові завдання (замість крапок поставити за змістом слово чи словосполучення, які Ви вважаєте єдино правильними).

1. Управління в організаціях – це процес розподілу і руху п'ятьох видів ресурсів із заздалегідь заданою … по заздалегідь розробленому стратегічному плані з безупинним контролем результатів робіт.

2. Під організацією розуміється …, у рамках якої здійснюються заходи, які свідомо скоординовані та спрямовані на досягнення загальних цілей.

3. Ключовою характеристикою науки управління є заміна словесних міркувань моделями, символами і кількісними значеннями.

4. Менеджер – символ …, до обов'язків якого входить виконання звичайних обов'язків соціального та правового характеру.

5. Менеджер – символ влади, до обов'язків якого входить виконання звичайних обов'язків соціального та правового характеру.

6. «Емпірична школа управління» ґрунтується на практиці управління.

7. Класична (традиційна) школа управління: робітник рекомендувався як знаряддя праці з метою максимізації …

8. Основне завдання менеджменту – зробити людей здатними до спільних дій постановкою єдиних …

9. Професіоналізація менеджменту почалася у …-х роках минулого століття.

10. Суть менеджменту найчастіше розглядається як сукупність діяльності, пов'язаної з … людьми.

11. На відміну від управління, менеджмент використовує як об'єкт управління … діяльність фірми в цілому або її конкретну сферу (виробництво, збут, фінанси і т.д.).

12. Управління виникло з необхідності координування діяльності людей.

13. Поняття конкурентоспроможності фірми включає в себе великий комплекс економічних характеристик, що визначають … фірми на ринку.

14. Організація вважається такою, що досягла успіху, коли вона досягла своєї ...

15. Структура організації – сукупність … рівнів управління і функціональних сфер, побудованих у такій формі, що дозволяє найбільше ефективно досягти цілей організації.

Лексико-семантичний диктант (дати точне визначення тому чи іншому поняттю, терміну).

1. В організації підсистеми – це...

2. Система – це ...

3. Менеджер – це…

4. Вищий рівень керівництва на підприємстві – це…

5. Управління в соціальних системах – це …

6. Управління персоналом – це …

7. Економічне керівництво – це …

8. Технологічне керівництво – це …

9. Загальне керівництво – це …

10. Горизонтальний поділ праці – це …

11. Вертикальний поділ праці – це …

12. Структура організації – це …

13. Організація – це …

14. Оперативне управління – це …

15. Мета управління – це …

Завдання на ерудицію (дати відповідь на певне наукове поняття).

1. Розумова праця, що складається з трьох видів діяльності: організаційно-адміністративної і виховної, аналітичної і конструктивної, інформаційно-технічної.

2. Символ влади, до обов'язків якого входить виконання звичайних обов'язків соціального та правового характеру.

3. Формуванні груп працівників управління, що виконують однакові функції менеджменту (планування, організацію, координування, мотивацію, контроль).

4. Спосіб, манера спілкування з людьми; влада і мистецтво управління; особливого роду вмілість і адміністративні навички; орган управління, адміністративна одиниця.

5. Процес планування, організації, мотивації і контролю, необхідний для формування і досягнення мети організації.

6. Комплекс економічних характеристик, що визначають становище фірми на ринку. Цей комплекс може включати характеристику товару, а також фактори, що формують економiчнi умови виробництва i збуту товарів фірми.

7. Кiлькiсно вимірюваний взаємозв'язок між обсягом та якістю виробленої продукції i затратами праці в одиницю часу, що відображає ефективність виробництва.

8. Сукупність зв'язків і взаємин рівнів управління і функціональних сфер, побудованих у такій формі, що дозволяє найбільше ефективно досягти цілей організації.

9. Складання оперативних планів, розміщення виконавців по робочих місцях, інструктаж працівників, організація систематичного контролю за ходом виробничого процесу і його результатами.

10. Стратегічне й оперативне планування, аналіз економічної діяльності організації, організація маркетингу, фінансової діяльності, стимулювання праці.

11. Розробка і впровадження прогресивних технологій; раціоналізація виробничих процесів на основі впровадження сучасних методів управління, комплексної механізації й автоматизації виробництва.

12. Розробка і реалізація основних перспективних напрямів діяльності організації.

13. Поділ усієї роботи на складові компоненти між учасниками трудового процесу. Робота розподіляється за професійною ознакою.

14. Відкрита система взаємодіючих і керованих частин (підрозділів, людей і т.д.), що працюють із визначеною метою, змістом, місією і має у своєму розпорядженні ресурси: фінансові; матеріальні (устаткування і т.п.); людські; інформаційні; часові.

15. Процес розподілу і руху п'ятьох видів ресурсів із заздалегідь заданою метою по заздалегідь розробленому стратегічному плані з безупинним контролем результатів робіт.

Запитання для самоконтролю

1. Визначите формальну організацію з погляду її основних характеристик

2. При наявності принаймні скількох людей група вважається організацією?

3. Визначите неформальну організацію.

4. Назвіть п'ять основних стадій життєвого циклу організації.

5. Визначите розходження між горизонтальним і вертикальним поділом

6. праці.

7. Які ресурси мають у своєму розпорядженні організації?

8. Як називаються структурні елементи організації?

9. Коли організацію можна вважати успішною ?

10. Що означає виживання як критерій успішності діяльності організації?

11. Що означає практична реалізація як критерій успішності діяльності організації?

12. Розкрийте зміст показників результативності і ефективності організації.

13. Перелічить важливі аспекти якості.

14. На чому базується оцінка конкурентоспроможності фірми?

15. Розкрийте причини виникнення нової системи поглядів на організацію управління за рубежем.

16. Розкрийте основні положення нової парадигми управління за рубежем.

17. Розкрийте принципи управління в новій парадигмі управління за рубежем.

18. Перелічить і розкрийте основні положення нової парадигми управління в Україні.

19. Чому необхідне управління ?

20. В чим різниця між менеджером і підприємцем ?

21. Опишіть коротко три основних рівні управління.

22. Дайте визначення продуктивності.

23. Чому керівникові потрібний комплексний погляд на речі ?

24. Наведіть приклад, котрий підтверджує, що не існує правильного способу управління.

25. Наведіть приклад підприємця, менеджера й успішної організації.

26. Охарактеризуйте сучасні школи менеджменту.

27. Охарактеризуйте процесний підхід до менеджменту.

28. Охарактеризуйте системний підхід до менеджменту.

29. Охарактеризуйте ситуаційний підхід до менеджменту.

Тести

1. Як слід розуміти організацію ?

1.1. Свідоме об'єднання людей, які діють на основі певних процедур та правил і спільно реалізовують певну програму або ціль.

1.2. Об'єднання людей для виконання певних робіт.

1.3. Група людей, що спільно реалізують певну програму.

1.4. Спонтанно створене об’єднання людей за спільними інтересами.

1.5. Всі відповіді правильні.

2. Як слід розуміти розвиток організації ?

2.1. Об'єктивна необхідність і потреба сучасної ринкової економіки.

2.2. Потреба ринкової економіки.

2.3. Необхідність забезпечення виконання певних завдань.

2.4. Процес новацій у всіх сферах виробництва.

2.5. Всі відповіді правильні.

3. Коли термін «організація» набув великого поширення в економічній літературі?

3.1. У 20-ті роки минулого століття.

3.2. У 30-ті роки минулого століття.

3.3. У 60-ті роки минулого століття.

3.4. Наприкінці 19-го століття.

3.5. Наприкінці 20-го століття.

4. Які закономірності як правило фіксуються у понятті «організація» ?

4.1. Динамічні закономірності системи, які належать до функціонування, поведінки та взаємодії її частин.

4.2. Закономірності розвитку системи управління.

4.3. Закономірності поведінки та взаємодії окремих частин системи.

4.4. Правильної відповіді немає.

4.5. Всі відповіді правильні

5. Які основні аспекти розрізняють в організації ?

5.1. Упорядкованість та спрямованість.

5.2. Невідповідність систем до умов зовнішнього середовища.

5.3. Відповідність систем до умов внутрішнього середовища.

5.4. Відповідність зовнішнього і внутрішнього середовища.

5.5. Незалежність зовнішнього і внутрішнього середовища

6. Як називаються в управлінському законодавстві організації, які мають статус юридичної особи ?

6.1. Підприємства.

6.2. Фірми.

6.3. Заклади.

6.4. Фізичні особи.

6.5. Бізнесмени.

7. Відповідно до концепції життєвого циклу організації її діяльність проходить:

7.1 Вісім основних стадій.

7.2 П'ять основних стадій.

7.3 Шість основних стадій.

7.4 Сім основних стадій.

7.5 Три основні стадії.

8. Елементи структури організації одержали назви:

8.1 Департаментів, управлінь, бригад.

8.2 Департаментів, бригад, відділів.

8.3 Департаментів, управлінь, відділів.

8.4 Бюро, бригад, відділів.

8.5 Дільниць, управлінь, відділів.

9. Критерії успішності діяльності організації:

9.1 Виживання.

9.2 Практична реалізація.

9.3 Місія.

9.4 Результативність і ефективність організації.

9.5 Правильні відповіді 9.1, 9.2, 9.4.

10. Показники ефективності організації:

10.1 Обсяг виробництва, якість, конкурентоспроможність.

10.2 Продуктивність, якість, конкурентоспроможність.

10.3 Продуктивність, обсяг виробництва, конкурентоспроможність.

10.4 Вартість капіталу, якість, конкурентоспроможність.

10.5 Вартість капіталу, якість, продуктивність.