- •4.5. Основні види комунікацій.............................................................................................81
- •Короткий словник-довідник менеджера ..........................................244
- •1.1. Поняття організації, її типи та життєвий цикл
- •1.2. Загальні характеристики організацій
- •1.3. Критерії та складові успіху організації
- •1. 4. Система поглядів на організацію управління за кордоном
- •1.5. Нова парадигма організації управління в Україні
- •11. Трьома важливими аспектами якості є:
- •2.1. Менеджмент як система наукових знань
- •2.2. Діяльність менеджера та вимоги до особистості
- •3. Основні ролі, виконувані сучасними менеджерами:
- •4. Характер праці і вимоги до професійної компетенції менеджерів
- •2.3. Наукові основи менеджменту, виникнення та еволюція науки управління
- •1. Школа наукового управління як етап у розвитку менеджменту
- •3. Школа людських стосунків і поведінкові науки: загальна характеристика
- •4. Сучасні школи менеджменту: загальна характеристика
- •2.4. Загальна характеристика сучасних підходів до менеджменту
- •11. Трьома важливими аспектами якості є:
- •12. Як слід розуміти термін «менеджмент» ?
- •13. Як слід розуміти термін «управління» і де переважно він застосовується ?
- •14. Яке з понять є ширшим: «управління» чи «менеджмент» і чому ?
- •15. Що становить управління як наука ?
- •16. Які поняття належать до основних категорій менеджменту ?
- •3.2. Процедури ухвалення управлінських рішень
- •3. Вимоги до методичного апарату ухвалення управлінських рішень.
- •4. Фактори, що впливають на процес ухвалення рішень.
- •3.3 Методи ухвалення управлінських рішень
- •3.4 Особливості методів колективного розв’язання проблем
- •12. Які управлінські рішення викликають у колективі найбільшого обурення ?
- •Вправа 2. Порівняння роботи індивіда з роботою колективу
- •4.1. Природа інформації, види економічної інформації
- •4.2. Характеристика окремих типів управлінських інформаційних систем
- •4.3. Покращення інформаційного забезпечення менеджменту
- •4.4. Комунікації в сучасній фірмі: сутність, елементи й етапи комунікаційного процесу
- •4.5. Основні види комунікацій
- •4.6 Труднощі в розвитку та шляхи поліпшення системи комунікацій у сучасній фірмі
- •5.1. Влада і відповідальність
- •5.2. Поняття та типи лідерства в менеджменті
- •5.3. Поняття стилю керівництва та континууму стилів керівництва
- •6. Теорія „життєвого циклу” Поля Херси і Кена Бланшара
- •7. Модель прийняття рішень Врума-Йеттона
- •5. Ситуаційна модель керування ф. Фідлера. Фідлер виділив 3 системи, що фактично впливають на поведінку керівника:
- •6. Теорія „життєвого циклу” Поля Херси і Кена Бланшара.
- •7. Модель прийняття рішень Врума-Йеттона.
- •5.4. Групова динаміка
- •1. Групи, формальні і неформальні групи. Ефективність групи.
- •Теорія «життєвого циклу» Поля Херси і Кена Бланшара.
- •Модель прийняття рішень Врума-Йеттона.
- •5. На чому ґрунтується експертна влада?
- •6. На чому ґрунтується еталонна влада ?
- •7. На чому ґрунтується законна влада менеджера?
- •6.1. Поняття планування та його змістовна характеристика
- •6.2. Поняття „мета” в управлінні та класифікація цілей організації
- •5. Зміст основних етапів управління за цілями.
- •6. Переваги й недоліки управління за цілями.
- •6.3. Поняття стратегії. Значення та необхідність розробки стратегії
- •2. Рівні стратегії: загальнокорпоративна, бізнесу, функціональна.
- •6.4. Стратегічне планування
- •2. Зовнішній аналіз: сприятливі можливості і загрози.
- •3. Внутрішній аналіз: сильні й слабкі сторони організації.
- •6. Функціональні стратегії.
- •6.5. Тактичні й оперативні плани
- •2. Оперативне планування на підприємстві
- •7.1. Сутність функції організації та її місце в системі управління.
- •7.2. Класична теорія організації: принципи організації а. Файоля; моделі бюрократичної організації м. Вебера
- •7.3. Проектування робіт в організації
- •3. Діапазон контролю. Фактори, які визначають діапазон контролю.
- •4. Висока та плоска структури управління.
- •7.4. Типи оргструктур управління
- •7.5. Сутність та процес організаційних змін
- •9. Для адаптивних організаційних структур характерними рисами є:
- •10. Характерними рисами лінійного типу організаційних структур є:
- •11. Характерними рисами функціонального типу організаційних структур є:
- •12. Характерними рисами лінійно-функціональної організаційної структури є:
- •13. Для матричної структури управління є характерними:
- •14. Використання множинної структури управління пояснюється:
- •8.1. Суть і модель мотивації
- •8.2. Мотивація персоналу (з позиції змістовних теорій)
- •За Альдерфером
- •8.3. Мотивація персоналу (з позиції процесуальних теорій)
- •Завдання №1.
- •9.1. Контроль як функція управління
- •5. Основні характеристики ефективної системи контролю.
- •9.2. Розробка бюджетів і фінансовий аналіз
- •3. Складання бюджету.
- •9.3. Діаграми Гантта. Сітьові графіки. Метод програмної оцінки й аналізу (pert)
- •9.4. Модель процесу контролю поведінки працівників.
- •1. Метою контролю є:
- •2. Контроль це:
- •10.1. Сутність, критерії та показники ефективності управління
- •10.2. Методи розрахунку економічної ефективності управлінської праці
- •10.3. Оцінка ефективності управління у фінансовій діяльності
- •10.4. Оцінки ефективності діяльності в галузі менеджменту
- •5. Оцінка ефективності управління запасами
- •Контрольні запитання
- •Короткий словник-довідник менеджера
- •Ємність ринку грошова – величина, що відображає кількість грошей, що можуть поглинути запропоновані на ринку товари, цінні папери і послуги; лімітується розмірами послуг і рівнем виробництва.
- •Міжнародну фінансову корпорацію – мфк (див.).
- •Якість виконання – концепція якості, що відтворює ступінь, у якому товари чи надані організацією послуги фактично задовольняють нестатки клієнтів.
- •Список літератури
10.1. Сутність, критерії та показники ефективності управління
1. Поняття ефекту і ефективності
2. Критерій оцінки ефективності управлінської праці
3. Підходи до визначення економічної ефективності управлінської праці
1. Поняття ефекту і ефективності. "Ефект" і "ефективність" — різні поняття. Економічний ефект – це результат праці людини в процесі виробництва матеріальних благ (кількість випущеної продукції на ділянці, заводі, приріст знову створеної вартості в народному господарстві).
Але ефект сам по собі недостатньо характеризує діяльність людини. Для більш повної її характеристики важливо знати, якими витратами отриманий цей ефект, тобто в що обійшовся результат. Однакові витрати праці можуть дати різний ефект, і навпаки, той самий ефект може бути досягнуть різними витратами праці.
Мета суспільного виробництва — одержання більшого ефекту з найменшими трудовими, матеріальними і грошовими витратами. Тому необхідно отриманий результат порівняти з тими витратами, за допомогою яких він отриманий, тобто віднести ефект до витрат, зіставити одну абсолютну величину — ефект з іншою абсолютною величиною — витрати. Таке зіставлення дає відносну величину – ефективність.
2. Управлінська праця відноситься до найбільш складних видів людської діяльності, і його оцінка не завжди може бути зроблена прямим шляхом через відсутність формалізованих результатів, кількісної оцінки окремих видів виконуваної роботи. Тому для виміру його ефективності часто застосовуються непрямі методи.
Критерієм оцінки управлінської праці є ефективність управлінської праці:
ефект (результат)
е в = .
витрати управлінської праці
При цьому потрібно пам'ятати, що результат управлінської праці виражається не тільки економічним, але і соціальним ефектом. Що ж стосується витрат, то вони являють собою живу й уречевлену управлінську працю.
У практиці при оцінці ефективності праці працівників управління широко застосовуване поняття "економічна ефективність управлінської праці" є більш вузьким поняттям, тому що являє собою тільки економію живої й упредметненої праці, одержувану в сфері управління матеріальним виробництвом за рахунок оптимізації і раціоналізації управлінської діяльності.
Критерієм оцінки ефективності діяльності працівників апарата управління є також соціальна ефективність, що через відсутність кількісних вимірників визначається головним чином якісними показниками. Критерій же економічної ефективності управлінської праці дає можливість кількісно вимірити ефективність праці в апараті управління. Тому він знайшов найбільше практичне застосування.
Для визначення ефективності праці управлінського персоналу необхідно установити критерії і показники, по яких проводиться оцінка.
Під критеріями розуміють найбільш загальну кількісну характеристику результатів управлінської праці. Окремі результати діяльності апарата управління є показниками управлінської праці. Вони носять підлеглий характер стосовно критерію і є основою при його визначенні. Таким чином, сукупність показників праці і буде виражати критерій оцінки.
3. Для визначення економічної ефективності управлінської праці використовуються різні підходи:
-
по показниках підприємства, організації і функціонуванню праці управлінського персоналу, обсягові переданої інформації;
-
по якості і швидкості прийнятих рішень;
-
по виконанню функцій управлінських ланок.
До показників, що характеризують працю в сфері управління, відносяться:
-
зниження трудомісткості обробки управлінської інформації;
-
скорочення управлінського персоналу, термінів обробки інформації;
-
скорочення втрат робочого часу управлінського персоналу за рахунок поліпшення організації праці;
-
механізації й автоматизації трудомістких операцій у сфері управління.
Це кількісно вимірювані показники.
Такі показники в сфері управління, як підвищення кваліфікації управлінського персоналу, якості роботи, поліпшення умов праці, обґрунтованість управлінських рішень, культура управління й інші, не виміряються взагалі або виміряються неповно.
У сфері впливу управлінської праці на виробництво кількісно вимірюваними є наступні показники:
-
приріст прибутку;
-
збільшення обсягів реалізацій продукції;
-
ріст продуктивності праці;
-
зниження фондомісткості;
-
збільшення фондовіддачі;
-
прискорення оборотності оборотних коштів;
-
збільшення рентабельності виробництва;
-
зменшення невиробничих витрат;
-
зниження трудомісткості продукції;
-
зменшення обсягів незавершеного виробництва;
-
зниження собівартості продукції;
-
економія заробітної плати;
-
зменшення втрат робочого часу;
-
підвищення культури виробництва;
-
підвищення рівня організаційної роботи;
-
поліпшення умов праці;
-
підвищення якості продукції;
-
підвищення кваліфікації виробничого персоналу;
-
ріст технічного рівня оснащення виробництва.