§ 80. Складнопідрядні речення з підрядними з'ясувальними

З'ясувальними називаються такі складнопідрядні речення нерозчленованої структури, в яких головна частина характе­ризується семантичною і структурною неповнотою, а підряд­на, розкриваючи зміст певного слова головної частини, ком­пенсує цю неповноту. Зазвичай підрядна частина складнопід­рядного з'ясувального речення виступає в ролі описової замі­ни відсутнього в головній частині підмета чи додатка. Так, у реченнях Було видно, було чути, Як реве ревучий (Т. Ш.); Крізь дерево я чув, як пашить вогнем дуло моєї гвинтівки (М. С); Хочу, щоб ви надихались цього повітря (О. Г.) підрядні частини (як реве ревучий, як пашить вогнем дуло моєї гвинтівки, щоб ви на­дихались цього повітря) описово замінюють відсутні в головній частині додатки, а в реченнях / мариться крізь сон дідові, що в сінях над ним бринить струна (С. В.); Гафійці здавалось, що ясна для неї кожна душа і кожна думка (М. К.); / снилось, як гаряче дихають дні (А. М.) підрядні частини (що в сінях над ним бри­нить струна; що ясна для неї кожна душа і кожна думка; як гаряче дихають дні) виконують функцію відсутнього в головній частині підмета.

Важливою структурною ознакою складнопідрядних речень із підрядними з'ясувальними є те, що підрядні частини їх безпосе-

188

редньо відносяться до певного слова (зрідка словосполучення) головної частини, яке є пояснюваним, опорним. Поширюючись підрядною частиною, це пояснюване слово головної частини є своєрідним структурним ядром усього складнопідрядного ре­чення. Тому зупинімося на характеристиці цих слів доклад­ніше. Найчастіше такими словами виступають окремі семан­тичні розряди дієслів, а також предикативні прислівники (сло­ва так званої категорії стану), прикметники, віддієслівні і співвідносні з дієсловами іменники, що характеризуються тією самою семантикою, що й відповідні дієслова, та стійкі слово­сполучення, співвідносні своєю семантикою зі згаданими роз­рядами слів.

У сучасній писемній українській мові і в усному мовленні здебільшого трапляються складнопідрядні з'ясувальні речення, в яких підрядна частина відноситься до дієслів з певною семан­тикою, що у головній частині виступають як пояснювані, опорні. Ці дієслова переважно означають процеси:

1. мовлення (говорити, казати, розповідати, повідомляти, оголошувати, передавати, запевняти, зауважувати тощо): Сум­ на повернулась додому Маланка й нікому не похвалилась, що ба­ чила й чула (М. К.);

2. мислення, розумової діяльності (думати, розуміти, усві­ домлювати, гадати, знати, збагнути, вирішувати, передбача­ ти та ін.): Ми знаєм, для чого жить (Б. О.);

3. волевиявлення, спонукання (бажати, хотіти, прагнути, вимагати, забороняти, наполягати, просити, радити та ін.): Хочу, щоб ви надихались цього повітря (О. Г.);

4. сприймання, відчуття (бачити, чути, стежити, спостері­ гати, відчувати, почувати, уявляти тощо): Ви чули, як шумлять бори у вересневі вечори? (А. М.); Мені спочатку навіть здалося, що кружляю на одному місці (Є. Гуц.);

5. психічні процеси, почуття та їх виявлення (радіти, суму­ вати, боятися, ображатися, соромитися та ін.): Раділа, що йду, живу, п 'ю цілюще степове повітря (О. Г.);

6. сподівання, віри (чекати, надіятися, вірити, упевнятися і т. ін.): Я все надіявся, що ви таки надумаєтеся і зважитесь при­ їхати до нас (М. К.);

7. піклування, турботу (дбати, турбуватися, старатися, клопотатися тощо): Оці добродії почали клопотатися, щоб прийняти Шевченка до академії (II. М.); Надвечір Остап почав турбуватися.., що її нема досі (М. К.);

8. буття, виявлення (бувати, статися, траплятися, виявля­ тися та ін.): З'ясувалося, що він перевіряє, чи справжній куле­ мет (Ю. Я.); Трапляється, що хата од хати стоїть на аршин довжини (І. Н.-Л.) та ін.

189

Підрядна частина складнопідрядних з'ясувальних речень може пояснювати і такі дієслівні форми, як інфінітив, дієпри­слівник, дієприкметник та предикативні слова на -но, -то: І тільки б знати, що немарно в світі цім Топтав дорогу, сиву од століть (Б. О.); Козаков завжди брав собі найнебезпечніші зав­дання, не задумуючись, що це може коштувати йому життя (О. Г.); Не перестану вірити в доброго Діда Мороза, Якщо навіть буде доведено, що такого нема (Л. К.); Благословен, чий труд прекрасний життя здіймає із руїн (В. Сос).

Підрядна частина складнопідрядних з'ясувальних речень може відноситись також до предикативних прислівників: Лю­дині треба, щоб її робота залишалася після неї самої жити (Ю. Я.); Як добре, коли світиться вогонь у хаті друга, трошки таємничий (М. Р.); Зрозуміло, що після цієї канонади сюди посу­нуть танки (О. Г.); Жаль, що я не дружив з голубами (А. М.); Чи не відомо вам, куди вона переїхала? (Ю. С).

Зрідка пояснюваними словами головної частини складно­підрядних з'ясувальних речень можуть бути прикметники, що своїм значенням наближаються до названих розрядів дієслів: Ми горді [гордимося] собою, що наближаємо трудом золотим щастя весни трудової (В. Сос).

Іноді у складнопідрядних з'ясувальних реченнях поясню­ваними словами головної частини виступають віддієслівні та співвідносні з дієсловами іменники з близьким до зазначених розрядів дієслів значенням (мова, чутка, гадка, звістка, радість, думка та ін.): Виявляється, чудові ці хлопці везуть звістку бра­там на Словаччину, що Злата Прага вже вільна... (О. Г.); Віру, напевне, хвилювала його своєрідна оповідь, чому він став саме словесником (І. Ц.); Коли оце в Кармелевім селі пройшла чутка, що це їх Кармель отаманує в Чорному лісі (М. В.).

Іноді підрядна частина складнопідрядних з'ясувальних ре­чень може відноситися до стійких словосполучень, співвіднос­них з уже згадуваними розрядами дієслів (дати слово — запев­нити, дати знати — повідомити, спасти на думку — подумати та ін.); Даю голову на відруб (запевняю,), що з ними нічого не трапилось (О. Г.).

Підрядні частини складнопідрядних з'ясувальних речень поєднуються з головними частинами в одне ціле за допомогою з'ясувальних сполучників що, як, мов, ніби, наче, щоб, аби, якби, коли, поки, доки, чи та сполучних слів що, який, котрий, чий, де, куди, звідки, коли, як, чому, скільки, наскільки, навіщо, причому найчастіше в ролі сполучного засобу в реченнях цього типу виступає сполучник що.

Зазвичай підрядна частина складнопідрядних з'ясувальних речень стоїть після або в середині головної, але після слів, яких

190

вона стосується. Щоправда, зрідка трапляються випадки, коли підрядна частина стоїть перед головною. Це буває тоді, коли необхідно звернути увагу на зміст підрядної частини, логічно наголосити його: Що хотіла зробити, не знає (М. К.); Як ми зайшли сюди, тобі не знати (С. В.).

За логіко-граматичною класифікацією підрядні частини складнопідрядних з'ясувальних речень розглядаються як під­рядні підметові й підрядні додаткові.

Нині у шкільній практиці до складнопідрядних з'ясувальних відносять також ті різновиди складнопідрядних займенниково-співвідносних речень, які за логіко-граматичною класифікацією належать до підметових і додаткових: Безсмертя достойний лиш той на землі, Хто любить свою Батьківщину (М. Р.).

СКЛАДНОПІДРЯДНІ РЕЧЕННЯ РОЗЧЛЕНОВАНОЇ СТРУКТУРИ