Самостійна робота № 20 - 21 Тема. Воля

І. Теми для власних досліджень:

1. У житті трапляється так, що, прийнявши рішення, людина починає сумніватися в його правильності й не виконує його. Чим пояснити виникнення таких суперечностей? Про які особливості волі особистості це свідчить?

2. Добре відомо, що коли тому, хто тільки навчається їздити на велосипеді, сказати, що зараз він упаде, то він справді падає. Які механізми волі виявляються при цьому?

3. Іноді дорослі, спілкуючись з дітьми, вживають такі висловлювання: “У тебе, як завжди, в голові лише дурниці”, “Я нічого кращого від тебе і не чекав”. Чи завжди подібні зауваження можуть дати позитивний ефект? На формування яких якостей дитини це впливає?

4. У яких випадках оцінка вчинків людини може стимулювати її волю?

5. Які прийоми роботи над собою можуть сприяти формуванню вольових якостей?

ІІ. Альтернативно-тестові завдання для самоконтролю

1. Чи є будь-яка свідома дія вольовою?

2. Чи завжди у довільній дії є вольове зусилля?

3. Чи завжди дія-затримка може бути характеристикою сильної волі?

4. Чи є закономірний зв’язок між високою свідомістю особистості та силою її волі?

5. Чи завжди реальна ситуація діяльності потребує, щоб були присутні всі етапи складної вольової дії?

6. Чи можна стверджувати, що боротьба мотивів як етап вольової дії спри-чинюється як суб’єктивними, так і об’єктивними факторами?

7. Чи можна стверджувати, що праця людини була основним джерелом формування її волі?

8. Чи є впертість ознакою сильної волі?

ІІІ. Теми рефератів

1. Проблема взаємозв’язку волі, свідомості та мови

2. Основні напрями і шляхи розвитку волі

3. Безвілля, його причини і переборення

Література

1. Высоцкий А. И. Волевая активность школьников и методы ее изучения: Учеб. пособие. — Челябинск, 1979.

2. Ковалев А. Г. Личность воспитывает себя. — М.: Знание, 1983.

3. Котырло В. К Развитие волевого поведения дошкольников. — К.: Рад. шк., 1971.

4. Ладанов И. Д. Управление стрессом. — М., 1989.

5. Немов Р. С. Психология. — М.: Просвещение, 1995.

6. Общая психология / Под ред. А. В. Петровского. — М.: Просвещение, 1977.

7. Прохоров А. О. Саморегуляция психических состояний в учебной и педагогической деятельности // Вопр. психологии. — 1991. — № 4.

8. Психологія / За ред. Г. С. Костюка. — К.: Рад. шк., 1968.

9. Селиванов В. П. Воля и ее воспитание. — М.: Знание, 1976.

10. Сеченов И. М. Рефлексы головного мозга. — СПб., 1863.

11. Экспериментальные исследования волевой активности. — Рязань, 1986.

Семінарське заняття № 22

Тема. Психічні стани особистості

Мета: сформувати у студентів уявлення про психічні стани особистості, розглянути основні прояви психічних станів; виділити загальні виміри психічних станів.

План

1. Психічний стан як цілісна характеристика особистості

2. Прояв емоцій і почуттів як психічний стан

3. Психологія тривожності

4. Вчення про стрес

Основні поняття та терміни: психічні процеси, психічні властивості, психічні стани, афект, стрес, дистрес, фрустрація, тривога, настрій, пристрасть, тривожність.

Короткі теоретичні відомості

1. Показати, що являють собою психічні стани, як вони проявляються. Охарактеризувати три виміри психічних станів: мотиваційно-спонукальний (є визначальним), емоційно-оцінний, активаційно-енергетичний. Розповісти про рефлекторну природу психічних станів. Охарактеризувати індивідуальні та групові психічні стани. Показати залежність перебігу психічних процесів від стану психічної активності особистості. Виявити зв’язок психічних процесів, станів та властивостей.

2. Дати характеристику таких проявів емоцій і почуттів, як афект, стрес, фрустрація, тривога, настрій, пристрасть: дати їх визначення, показати особливості перебігу, виявити залежність їх прояву від соціальних чинників та природжених особливостей людини.

3. Тривожність складає комплекс фундаментальних емоції, основним компонентом якого є страх, а доповнюючими – горе, гнів, сором, провина. Розкрити ці складові. Охарактеризувати рівні тривожності. Розкрити сутність особистісної тривожності. Дати характеристику ситуаційної тривожності. Визначити, коли особистість має найбільшу тривожність. Розповісти про вплив тривожності на особистість. Показати техніку подолання тривожності.

4. Охарактеризувати сутність стресу, пояснити причини його виникнення. Дати визначення дистресу та симптоматику перебування організму у стані дистресу. Пояснити, від чого залежить інтенсивність стресу. Розкрити фізіологічний механізм стресу. Визначити, що може виступати стресорами та від чого залежить індивідуальний рівень стресу. Показати динаміку стресу.

Контрольні запитання

1. Що являє собою психічний стан?

2. Як проявляються індивідуальні та групові психічні стани?

3. Як залежить перебіг психічних процесів від стану психічної активності особистості?

4. Як взаємопов’язані психічні процеси, стани та властивості?

5. Охарактеризуйте значення емоцій у житті людини.

6. Які чинники визначають інтенсивність емоцій?

7. Що таке стрес? Чим стрес відрізняється від дистресу?

8. Які рівні тривожності?

9. У чому полягає особистісна і ситуаційна тривожність?

10. Як подолати тривожність?