Семінарське заняття № 14 - 15 Тема. Мислення

Мета: ознайомити студентів з особливостями і специфікою розвитку мислення і мисленнєвої діяльності людини; визначити поняття мислення (види, форми) та інтелекту; розглянути теорії й концепції, що характеризують розвиток мислення людини.

План

1. Поняття про мислення. Функції мислення

2. Теорії мислення

3. Змістовий бік мислення. Процес розуміння

4. Функціонально-операційний бік мислення

5. Логічні форми мислення як продукти мисленнєвого процесу

6. Мислення як діяльність

7. Види мислення

8. Індивідуальні відмінності в мисленні та інтелект

9. Розвиток мислення

Основні поняття та терміни: мислення, аналіз, синтез, порівняння, абстрагування, узагальнення, конкретизація, класифікація, систематизація, судження, умовивід, поняття, проблемна ситуація, завдання, гіпотеза, наочно-дійове мислення, наочно-образне мислення, словесно-логічне мислення.

Короткі теоретичні відомості

1. З’ясувати специфіку процесу мислення, яке: виявляється у єдності з іншими психічними процесами; забезпечує можливість пізнати те, чого не можна безпосередньо ні уявити, ні сприйняти; сприяє з’ясуванню суті явищ світу; формує поняття про основні явища дійсності. Слід зазначити, що мислення людини (відображення суттєвих властивостей предметів і зв’язків між ними) являє собою перехід суб’єкта від наявних до нових знань. Мислення має соціальну природу. Охарактеризувати основні функції мислення: розуміння, розв’язання проблем і задач, ціле утворення, рефлексія.

2. Дати характеристику основних теорій мислення: асоціаніастичної, вюрцбузької, гештальтпсихології, біхевіоризму, психоаналізу, теорії мотивації, гуманістичної, операціональної концепції інтелекту, онтогенетичного розвитку як системи опрацювання інформації, діяльнісної.

3. Мислення, виконуючи будь-яку функцію, змінює вихідний зміст за допомогою різних операцій та прийомів. Мислення завжди має певний зміст. Логічним шляхом людина збагачує свій досвід теоретичними знаннями у формі наукових понять, символів, схем тощо. Охарактеризувати емпіричні та наукові поняття, образ, уявлення. Розповісти про аналітико-синтетичний характер розуміння, його продуктивність.

4. Охарактеризувати функціонально-операційний бік мислення, або механізм «аналізу через синтез» (С.Л. Рубінштейн). Дати характеристику мислення як діяльності. Описати сутність операцій аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення, абстрагування, класифікації, систематизації, конкретизації тощо. Навести приклади.

5. Визначити відмінності у вивченні мислення в психології та логіці. Охарактеризувати такі дефініції як

• поняття: обсяг (одиничні, загальні, збірні), зміст (конкретні, абстрактні), порівнянні (сумісні та несумісні), непорівнянні;

• судження: прості й складні, за значенням (істинні – хибні);

• умовиводи: необхідні та правдоподібні.

Мисленєва діяльність виникає і формується як процес за умов проблемності ситуації. Охарактеризувати поняття проблемної ситуації. Описати процес розв’язання задач: аналіз, розв’язування, перевірка. Розкрити етапи розв’язування задач: усвідомлення і розуміння, складання та здійснення плану, рефлексія (погляд назад). Визначити сутність евристичної діяльності. Дати визначення мисленнєвої діяльності та її мотивів.

Охарактеризувати види мислення за змістом (наочно-дійове, наочно-образне, абстрактне), за характером задач (практичне і теоретичне), за ступенем новизни й оригінальності (репродуктивне і творче). Навести приклади кожного виду мислення.

Мисленнєва діяльність виділяється в індивідуально-психологічних характеристиках, що впливають на перебіг мисленнєвої діяльності: глибина, широта, гнучкість, самостійність, швидкість, послідовність, усвідомленість, навіюваність, критичність тощо. Охарактеризувати зазначені якості розуму. Дати визначення інтелекту. Охарактеризувати його структуру.

Генетичними сходинами інтелектуального розвитку є наочно-дійове, наочно-образне і словесно-логічне мислення. Охарактеризувати мисленнєву діяльність дошкільника, дитини молодшого, середнього і старшого шкільного віку. Показати зв’язок розвитку мислення дітей з мовленням.

Контрольні запитання

1. У чому полягають специфічні особливості мислення як вищої форми пізнавальної діяльності?

2. У чому виявляється істотна відмінність абстрактного пізнання дійсності від чуттєвого?

3. У чому полягає особливість опосередкованого способу пізнання дійсності?

4. Що характеризує істотні ознаки предметів та явищ, які є об’єктом пізнання мислення?

5. Охарактеризуйте основні розумові операції.

6. Що є кінцевим продуктом розумового пізнання дійсності?

7. У чому полягає відмінність понять від уявлень як форм пізнання дійсності?

8. Як співвідносяться проблемна ситуація та розумове завдання?

9. Наведіть основні етапи процесу розв’язання розумового завдання.

10. За якими принципами мислення можна поділити на види?