- •Курс лекцій
- •Модуль і основні мовні та мовленнєві поняття
- •Модуль іі писемне ділове мовлення
- •Модуль ііі усне ділове мовлення
- •Модуль і основні мовні та мовленнєві поняття
- •1. Українська мова в житті суспільства
- •2. Основні мовні та мовленнєві поняття
- •3. Культура мовлення
- •Українська мова в житті суспільства Походження української мови
- •Слов’янські мови
- •Державний статус української мови
- •Актуальність формування культури мовлення фахівців
- •Основні мовні та мовленнєві поняття Мова й мовлення
- •Функції мови й мовлення Мова й мовлення поліфункціональні. Н.Бабич так визначає основні функції мови й мовлення:
- •Види й форми мовлення
- •Особливості нижньонаддніпрянських говірок
- •Усне мовлення (ситуативне):
- •Писемне мовлення (контекстуальне):
- •Ділове українське мовлення вивчає:
- •Мета й завдання курсу “Ділова українська мова”
- •Усні мовленнєві уміння й навички майбутніх фахівців
- •Писемні уміння й навички майбутніх фахівців
- •Культура мовлення Поняття “культура мовлення” є багатозначним:
- •Культура мови та культура мовлення
- •Норми української мови Центральним поняттям культури мовлення є мовна норма. Дотримання чи порушення мовних норм служить найважливішим критерієм оцінки висловлювань.
- •Комунікативні якості літературного мовлення
- •Стилістика
- •Стилі мовлення Стиль літературної мови
- •Стилістична норма
- •Підстилі
- •Стилі мовлення, якими найчастіше послуговуються для побудови професійних висловлювань
- •Науковий стиль
- •Науковий стиль унаслідок різнорідності галузей науки та освіти складається з таких підстилів:
- •Публіцистичний стиль
- •Художній стиль
- •Офіційно-діловий стиль
- •Епістолярний стиль
- •Конфесійний стиль
- •Мова та стиль наукової праці
- •Синтаксис наукової мови
- •Культура наукової мови
- •Література:
- •Модуль іі писемне ділове мовлення
- •Документ. Вимоги до документа
- •Класифікація документів
- •Формуляр документа
- •Оформлення документа
- •Правила складання тексту документа
- •Способи викладу матеріалу в документі
- •Оформлення сторінки документа
- •Загальні вимоги до мови документа
- •Етикет ділових паперів
- •Загальні відомості з лексики
- •Групування слів за різними ознаками:
- •Книжна лексика
- •Іншомовні слова
- •Терміни
- •Професіоналізми
- •Застарілі слова
- •Емоційна лексика
- •Універсальні слова
- •Зайві слова
- •Синоніми
- •Пароніми
- •Неологізми
- •Складноскорочені слова Абревіатури
- •Запитання та завдання для самоперевірки:
- •Морфологія
- •Частини мови, принципи їх виділення
- •Самостійні частини мови Іменник
- •Прикметник
- •Числівник
- •Займенник
- •Дієслово
- •Службові частини мови Особливості використання прийменників
- •Морфологічні помилки діалектного характеру
- •Запитання та завдання для самоконтролю:
- •Особливості вживання речень
- •Порядок слів у реченні
- •Дієприкметникові та дієприслівникові звороти
- •Пряма та непряма мова
- •Віддієслівні іменники
- •Підмет і присудок Розщеплення присудка
- •Узгодження присудка з підметом
- •Складні випадки керування
- •Словосполучення дієслівного типу
- •Однорідні члени речення
- •Запитання та завдання для самоконтролю:
- •Написання з великої літери Велика літера у власних назвах
- •Велика літера в складноскорочених словах
- •Написання географічних назв
- •Правопис імен і прізвищ Імена
- •Імена по батькові
- •Прізвища
- •Подвоєння приголосних в іншомовних словах Власні назви
- •Загальні назви
- •Написання через дефіс
- •Написання скорочених слів
- •Написання в лапках і без лапок
- •Технічні правила переносу
- •Правила оформлення цитат
- •Оформлення бібліографії
- •Запитання та завдання для самоконтролю:
- •Література:
- •Модуль ііі усне ділове мовлення
- •Види усного ділового мовлення
- •Спілкування в колективі
- •Морально-етичні норми управлінської структури
- •Етичні вимоги у стосунках керівника та підлеглих
- •Етичні правила зовнішньої культури поведінки
- •Вимоги технічної естетики
- •Прийом відвідувачів
- •Графік прийому
- •Час прийому
- •Місце очікування прийому
- •Робочий стіл працівника
- •Стиль поведінки
- •Правила для відвідувачів
- •Телефонна розмова
- •Специфіка ділової розмови по телефону
- •Момент встановлення зв'язку
- •Виклад справи
- •Закінчення розмови
- •Ділові засідання Роль засідань
- •Види нарад
- •Час проведення засідань
- •Підготовка наради
- •Регламент наради
- •Поведінка головуючого
- •Ухвала зборів
- •Запитання та завдання для самоконтролю:
- •Публічний виступ
- •Індивідуальний стиль мовлення
- •Підготовка до публічного виступу
- •Стадії підготовки до публічного виступу
- •Композиція виступу
- •Підготовка тексту до читання
- •Жанри публічних виступів Доповідь
- •Промова
- •Наукова дискусія
- •Запитання та завдання для самоконтролю:
- •Вимоги до усного ділового мовлення
- •Вимоги до лексики
- •Найважливіші правила наголошування
- •Вимова голосних
- •Вимова приголосних
- •Вплив написання
- •Вимова слів іншомовного походження
- •Милозвучність мовлення
- •Мова публічного виступу
- •Багатослів’я
- •Невиправдана ускладненість лексики
- •Читання цифрових даних
- •Зайва ускладненість речень
- •Нетактовність промовця
- •Розрізнення мовних засобів
- •Загальні вимоги до публічного виступу Поведінка оратора
- •Якості промовця
- •Проблеми етики
- •Вимоги до мови оратора
- •Невербальні елементи передачі інформації Інтонація
- •Вимова оратора
- •Темп мовлення
- •Виразність як ознака культури мовлення
- •Дещо про умови виразності мовлення
- •Поради для мовця Як подолати несміливість
- •Як володіти голосом при спілкуванні
- •Як бути приємним співрозмовником
- •Як зацікавити людей
- •Як критикувати, не ображаючи
- •Запитання та завдання для самоконтролю:
- •Література:
Мова публічного виступу
Зробимо короткий огляд того, що в мові публічних виступів є неприйнятним.
Бідність словника — одна з найпоширеніших вад публічного мовлення. Людина може говорити багато й довго, говорити про різні речі, але увесь час послуговуватися тими самими словами й словосполученнями. При цьому значення їх увесь час начебто «розмивається», втрачає смислові межі, оскільки цими словами намагаються передати досить неоднакові поняття.
Коли людина свідома такої риси свого словника, вона заздалегідь, працюючи над текстом виступу, уточнює окремі місця, заміняючи повторювані слова їх синонімічними відповідниками, найбільш придатними в цьому тексті (наприклад: дефект — це негативна риса характеру, помилка в розрахунках, прорахунок у плануванні, хиба в поведінці, вада мовлення тощо).
Люди, чутливі до мови, твердять, що в мові немає синонімів, що є лише точне або неточне слово, що кожне слово хороше на своєму місці й у хорошій промові, як у хорошій пісні, не можна безкарно заміняти одні слова іншими. Для того, щоб вважати, що в мові взагалі немає взаємозамінюваних слів, потрібен такий високий рівень мовної культури, до якого може піднятися, на жаль, дуже незначна кількість мовців. Для абсолютної більшості їх проблема вибору найточнішого в даній ситуації слова з ряду близькозначних — це і є проблема постійної роботи над своєю мовою. Особливо гострою стає ця проблема тоді, коли вибір обмежений традиціями і вимогами стилю мовлення. Так, у межах ділового стилю діє вимога вибирати лише серед нейтральних, міжстильових, емоційно не забарвлених слів, а не завжди таке слово (особливо при непідготовленому мовленні) легко і швидко приходить на пам'ять. Повторення ж того самого слова і створює у слухачів враження бідності мови виступаючого.
Подані нижче слова в усному мовленні часто вживаються в надто широкому, загальному, поточному значенні — як універсальні слова. Адже в кожному конкретному випадку якесь із наведених поряд слів буде точнішим, доцільнішим:
авторитет - повага, пошана, престиж, вага;
аргумент - доказ, підстава, обґрунтування; мотив;
гіпотеза - припущення, здогад, передбачення, домисел; задум; думка, ідея;
екстрений - негайний, спішний, терміновий, надзвичайний, невідкладний;
ідентичний - тотожний, рівнозначний; однаковий, однотипний, одноплановий, однорідний;
основний - головний, найважливіший, найактуальніший, першорядний, першочерговий;
період - етап, проміжок часу; епоха, ера, вік; час, пора.
Із точки зору логіки повторення того самого слова чи словосполучення створює надлишковість, багатослів'я; повторення нічого не додає до вже висловленої думки, свідчить про бідність виражальних засобів. Проте з точки зору психологічної повтори необхідні. Багатство можливостей мови дозволяє повторювати думку, не повторюючи форм вираження (щоб уникнути одноманітності). При публічних виступах такі повтори — річ необхідна.
Убогість словника виявляється й у тому, що людина не знає фразеологічних запасів мови, не вміє ними користуватися, а якщо й вставляє у свою промову прислів'я або приказку, то робить це штучно (нещасливе прислів'я почуває себе страшенно незатишно серед сухих і холодних канцелярських слів).
На жаль, не всі знають значення, походження й прийоми вживання навіть найпоширеніших крилатих слів (колесо історії, наріжний камінь, провідна нитка, тернистий шлях, титанічна боротьба, берегти як зіницю ока, вогнем і мечем та багато інших).