Застарілі слова

Псують мову службових документів і недоречно вжиті в них застарілі слова (архаїзми).

1.Серед застарілих слів є мовні штампи, що вже давно вийшли з ужитку. Наприклад: застаріле не відмовте в люб’язності замість сучасного просимо повідомити, біжучі питання замість поточні питання та ін. Ще подекуди можна натрапити на архаїчні форми займенників (сей, оний, при сьому, позаяк). У мові поточного ділового листування сьогодні не вживаються вже канцеляризми типу вищепойменований, при сьому додано по приналежності, на предмет та ін.

2.Деякі застарілі слова збереглися в певних видах ділових паперів. Так, у мові документів законодавчого характеру можна зустріти слова, які в загальнонародній мові вважаються застарілими, але в ділових документах цього типу мають строго визначений юридичний зміст, їх використовують не для того, щоб надати текстові більшої виразності, урочистості, а на позначення конкретних понять (наприклад: екзекуція – у загальнонародній мові застаріле слово на позначення тілесного покарання; вживається лише іронічно, жартівливо; у міжнародному праві – застосування каральних заходів однією країною проти іншої).

3. Із усталеним значенням і чітким діапазоном вживання застосовуються у текстах і деякі застарілі для загальнонародної мови або рідковживані словосполучення: дійти згоди, вважатися зразком, давати підстави для, покладати відповідальність на, поставити за обов’язок, спричинятися до чогось тощо.

Застаріла лексика використовується в офіційних документах із стилістичною настановою, надаючи особливо важливим серед них відтінок монументальності, високої урочистості. Це слова типу священний, благотворний, гласність, воєдино, глава уряду, союз (сюди належить також звертання типу Ваше превосходительство) тощо. Порівняйте російську архаїчну канцелярщину: “Дано сие такому – то в том, что он действительно является лицом, коим себя именует, что подписом й приложением печати удостоверяется” (Тимофеев Б. Правильно ли мы говорим?).

Емоційна лексика

Емоційна лексика для ділових текстів загалом не властива. Лише в окремих видах документації, де поєднується ділова інформація з елементами публіцистики, припустиме вживання слів і словосполучень, що виражають не лише назви явищ об’єктивного світу, а й наше ставлення до них (порівняйте: разом – воєдино, керівник – глава, події – звершення),

Лексика цього плану може вживатись у деяких проектах резолюцій, звітах, протоколах тощо.

Певна міра експресії може бути виявлена й у службовому листі. Тут слова якісної оцінки використовуються для досягнення більшої переконливості. Якісні прикметники у вищому і найвищому ступенях порівняння саме й створюють враження емоційності тексту. В усіх інших видах службових документів переважають відносні прикметники (вони, як відомо, ступенів порівняння не утворюють). Усе це сприяє тому, що мова службових документів справляє загальне враження емоційної нейтральності, а часом і холодної офіційності.

Ділове мовлення в цілому орієнтується на нейтральну загальновживану лексику української літературної мови. Вихід за межі цього загальнолітературного слововжитку дозволяється лише у випадках звертання до специфічної ділової лексики й термінології; всі інші категорії лексики загальнонародної української мови переважно псують мову ділового документа.

Проте й у межах цієї нейтральної загальновживаної лексики не все і не завжди може бути схвалене.