ВАРІАНТ №1 (А, Б, В, Г)

1. Джерела статистики, кримінально-правової статистики.

2. Об'єкт кримінально-правової статистики.

3. Види статистичних угрупувань.

4. Класифікація злочинів по кримінологічних ознаках

5. Поняття моди.

6. Поняття абсолютних чисел.

7. Вивчення всієї системи засобів боротьби зі злочинністю-як задача кримінально-правової статистики.

Задача

1 Визначте Мо.

Райвідділи	Кількість зареєстрованих злочинів
Ананьєв	24
Арцизський	12
Балтійський	33
Біляєвський	56
Білгород	27
Колимський	8
Котовський	68

2. В Жовтневому райвідділі за півріччя зареєстровано 879 злочинів. Розкриття за півріччя становило 51,2%.

Який залишок нерозкритих злочинів?

3. В обліково-регістраційних документах правоохоронного органу були зафіксовані за звітний період злочини, передбачені наступними статтями кримінального кодексу України: (115, 148, 153, 215, 128, 160, 117, 229, 208, 143, 144, 185, 222, 190, 186).

а) Зробіть угрупування отриманих даних по розділах особливої частини КК України.

б) визначте вид угрупування.

в) дайте короткий аналіз отриманих результатів.

4. На території даного органу внутрішніх справ за період 2003-2002р.було зареєстрована, вказана в таблиці кількість злочинів:

2004 р. 2005 р.

Чисельність населення в районі 75148 74860

Кількість зареєстрованих

злочинців 394 299

Кількість зареєстрованих злочинів 316 398

Завдання: Вирахувати коефіцієнт злочинності по кількості злочинців та злочинів на 1 тис. Населення.

1.Джерела статистики, кримінально-правової статистики

Статистика, як і інші суспільні науки, вивчає різні суспільні явища, проте на відміну від інших наук досліджує лише кількісний аспект суспільних явищ, застосовуючи для цього розроблені нею особливі наукові прийоми.

Джерелом правової статистики є кількісні аспекти різних правових порушень — кримінальних, адміністративних, цивільних, їх структура і динаміка, причини й умови, що сприяють їх вчиненню, сукупність заходів боротьби з цими порушеннями [1].

Правова статистика враховує результати діяльності всіх державних органів, що здійснюють кримінально-правову, адміністративну та цивільно-правову охорону суспільного й державного устрою, власності, особи, прав та інтересів громадян, підприємств, установ і організацій.

Кримінально-правова статистика характеризує увесь комплекс заходів по боротьбі зі злочинністю; дає кількісно-якісну характеристику всіх вчинених злочинів; осіб, які вчинили злочини; а також покарань. Своїми показниками вона характеризує і відтворює усі стадії кримінального процесу, дає характеристику рівня, структури і динаміки злочинності. Кримінально-правова статистика є основною інформаційною базою кримінології. Слід звернути увагу на те, що кримінально-правова статистика характеризує не усі вчинені злочини, а лише ті, які були виявлені, зареєстровані і по яких провадилися ті чи інші слідчі дії або застосовувалися заходи адміністративного чи громадського впливу [5].

Джерелами кримінально-правової статистики, звідки надходить первинна статистична інформація про ознаки, які характеризують одиниці спостереження, є відділення міліції, міські (районні) органи внутрішніх справ, районна (міжрайонна) прокуратура, районний суд, виправна колонія і т.д.

Базуючись на старанно згрупованих джерелах, статистичний аналіз дозволяє отримати уявлення про структуру цивільних судових справ, виявити тенденцію у поступовій динаміці окремих правопорушень (зменшенні чи, навпаки, збільшенні випадків даного правопорушення). Статистичний аналіз дозволяє також характеризувати все стадії громадянського процесу, дає можливість судити про ефективність діяльності правозахисних органів боротьби із громадянськими правопорушеннями.

2. Об'єкти кримінально-правової статистики

Об'єктом статистичного спостереження є така сукупність одиниць досліджуваного суспільного явища, яка має якісну своєрідність і яку необхідно піддати статистичній реєстрації для реалізації мети і завдань статистичного дослідження.

Іноді дуже важко відмежувати безпосередньо об'єкт спостереження від зв’язаних з ним суміжних понять. У цих випадках у статистиці використовують механізм застосування "цензу", згідно з яким об'єкт відокремлюється цілою низкою обмежувальних ознак. Об'єкти правової статистики диференціюються залежно від галузей правової статистики.

Завдання правової статистики при вивченні соціальних явищ і процесів кримінально-правого характеру (злочинності) полягають, по-перше, в отриманні повної їх кількісної і якісної характеристики, по-друге (через показники),- отримання всебічної характеристики стану боротьби зі злочинністю та реалізації державних заходів контролю щодо її нейтралізації та локалізації.

Але зрозуміло, що злочинність як соціальне явище, як єдине ціле не може існувати без складових її елементів - окремих злочинів. Тому, цілком зрозуміло, що перш ніж досліджувати злочинність як сукупність окремих злочинів, у певному розумінні, необхідно починати з реєстрації кожного окремо взятого злочину.

З кримінології відомо, що злочинність і злочин - поняття різні за рівнями. Якщо перше характеризує суспільство, то злочин - це людська поведінка. Водночас, у злочинності як соціальної категорії знаходять відбиття найбільш суттєві риси людської поведінки (окремих злочинів): протиправність, суспільна небезпека, караність, винність, соціальна обумовленість тощо.

Кримінально-правова статистика визначає весь комплекс заходів по боротьбі зі злочинністю, дає кількісно-якісну характеристику всіх скоєних злочинів, осіб, які скоїли злочин, і покарань. Своїми показниками вона відтворює всі стадії карного процесу, характеризує рівень, структуру і динаміку злочинів[2].

З вищевикладеного випливає необхідність чіткого визначення конкретних об’єктів спостереження правового характеру, до яких належать:

• злочин, тобто передбачене Кримінальним кодексом України суспільне небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб’єктом злочину, ст. 11 КК;

• злочинець, тобто фізична особа, яка вчинила злочин у віці, з якого відповідно до Кримінального кодексу України може наставати кримінальна відповідальність (ст. 18 КК);

• покарання, тобто захід примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає у передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого (ст. 50 КК) [2,5].

Необхідно зауважити, що об'єкти кримінально-правової статистики відображають специфічні особливості кожної стадії кримінального процесу (порушення кримінальної справи, винесення вироку й т.д.). Кількісно-якісні характеристики даних об'єктів кримінально-правової статистики дозволяють визначити пріоритетні напрямки контролю над ними та їх місце, відповідне значенню в кримінологічній характеристиці структури сучасної злочинності.

Всім цим об'єктам дається кількісна характеристика за встановленими ознаками. Потрібно мати на увазі, що, враховуючи окремі стадії кримінального процесу, кримінально-правова статистика займається дослідженням одних і тих же об'єктів на всіх його стадіях. Так, про злочин йдеться в статистиці попереднього розслідування, коли враховується кримінальна справа, що розслідується, а також особа, яка притягається до кримінальної відповідальності; в статистиці судового розгляду, коли враховується надходження кримінальних справ до суду, віддання до суду, осудження. На кожному етапі статистичного дослідження об'єкти кримінально-правової статистики відображають специфічні особливості кожної стадії кримінального процесу (порушення кримінальної справи, передання її до суду, судовий розгляд, постановлення вироку тощо.)