- •Курс лекцій
- •Модуль і основні мовні та мовленнєві поняття
- •Модуль іі писемне ділове мовлення
- •Модуль ііі усне ділове мовлення
- •Модуль і основні мовні та мовленнєві поняття
- •1. Українська мова в житті суспільства
- •2. Основні мовні та мовленнєві поняття
- •3. Культура мовлення
- •Українська мова в житті суспільства Походження української мови
- •Слов’янські мови
- •Державний статус української мови
- •Актуальність формування культури мовлення фахівців
- •Основні мовні та мовленнєві поняття Мова й мовлення
- •Функції мови й мовлення Мова й мовлення поліфункціональні. Н.Бабич так визначає основні функції мови й мовлення:
- •Види й форми мовлення
- •Особливості нижньонаддніпрянських говірок
- •Усне мовлення (ситуативне):
- •Писемне мовлення (контекстуальне):
- •Ділове українське мовлення вивчає:
- •Мета й завдання курсу “Ділова українська мова”
- •Усні мовленнєві уміння й навички майбутніх фахівців
- •Писемні уміння й навички майбутніх фахівців
- •Культура мовлення Поняття “культура мовлення” є багатозначним:
- •Культура мови та культура мовлення
- •Норми української мови Центральним поняттям культури мовлення є мовна норма. Дотримання чи порушення мовних норм служить найважливішим критерієм оцінки висловлювань.
- •Комунікативні якості літературного мовлення
- •Стилістика
- •Стилі мовлення Стиль літературної мови
- •Стилістична норма
- •Підстилі
- •Стилі мовлення, якими найчастіше послуговуються для побудови професійних висловлювань
- •Науковий стиль
- •Науковий стиль унаслідок різнорідності галузей науки та освіти складається з таких підстилів:
- •Публіцистичний стиль
- •Художній стиль
- •Офіційно-діловий стиль
- •Епістолярний стиль
- •Конфесійний стиль
- •Мова та стиль наукової праці
- •Синтаксис наукової мови
- •Культура наукової мови
- •Література:
- •Модуль іі писемне ділове мовлення
- •Документ. Вимоги до документа
- •Класифікація документів
- •Формуляр документа
- •Оформлення документа
- •Правила складання тексту документа
- •Способи викладу матеріалу в документі
- •Оформлення сторінки документа
- •Загальні вимоги до мови документа
- •Етикет ділових паперів
- •Загальні відомості з лексики
- •Групування слів за різними ознаками:
- •Книжна лексика
- •Іншомовні слова
- •Терміни
- •Професіоналізми
- •Застарілі слова
- •Емоційна лексика
- •Універсальні слова
- •Зайві слова
- •Синоніми
- •Пароніми
- •Неологізми
- •Складноскорочені слова Абревіатури
- •Запитання та завдання для самоперевірки:
- •Морфологія
- •Частини мови, принципи їх виділення
- •Самостійні частини мови Іменник
- •Прикметник
- •Числівник
- •Займенник
- •Дієслово
- •Службові частини мови Особливості використання прийменників
- •Морфологічні помилки діалектного характеру
- •Запитання та завдання для самоконтролю:
- •Особливості вживання речень
- •Порядок слів у реченні
- •Дієприкметникові та дієприслівникові звороти
- •Пряма та непряма мова
- •Віддієслівні іменники
- •Підмет і присудок Розщеплення присудка
- •Узгодження присудка з підметом
- •Складні випадки керування
- •Словосполучення дієслівного типу
- •Однорідні члени речення
- •Запитання та завдання для самоконтролю:
- •Написання з великої літери Велика літера у власних назвах
- •Велика літера в складноскорочених словах
- •Написання географічних назв
- •Правопис імен і прізвищ Імена
- •Імена по батькові
- •Прізвища
- •Подвоєння приголосних в іншомовних словах Власні назви
- •Загальні назви
- •Написання через дефіс
- •Написання скорочених слів
- •Написання в лапках і без лапок
- •Технічні правила переносу
- •Правила оформлення цитат
- •Оформлення бібліографії
- •Запитання та завдання для самоконтролю:
- •Література:
- •Модуль ііі усне ділове мовлення
- •Види усного ділового мовлення
- •Спілкування в колективі
- •Морально-етичні норми управлінської структури
- •Етичні вимоги у стосунках керівника та підлеглих
- •Етичні правила зовнішньої культури поведінки
- •Вимоги технічної естетики
- •Прийом відвідувачів
- •Графік прийому
- •Час прийому
- •Місце очікування прийому
- •Робочий стіл працівника
- •Стиль поведінки
- •Правила для відвідувачів
- •Телефонна розмова
- •Специфіка ділової розмови по телефону
- •Момент встановлення зв'язку
- •Виклад справи
- •Закінчення розмови
- •Ділові засідання Роль засідань
- •Види нарад
- •Час проведення засідань
- •Підготовка наради
- •Регламент наради
- •Поведінка головуючого
- •Ухвала зборів
- •Запитання та завдання для самоконтролю:
- •Публічний виступ
- •Індивідуальний стиль мовлення
- •Підготовка до публічного виступу
- •Стадії підготовки до публічного виступу
- •Композиція виступу
- •Підготовка тексту до читання
- •Жанри публічних виступів Доповідь
- •Промова
- •Наукова дискусія
- •Запитання та завдання для самоконтролю:
- •Вимоги до усного ділового мовлення
- •Вимоги до лексики
- •Найважливіші правила наголошування
- •Вимова голосних
- •Вимова приголосних
- •Вплив написання
- •Вимова слів іншомовного походження
- •Милозвучність мовлення
- •Мова публічного виступу
- •Багатослів’я
- •Невиправдана ускладненість лексики
- •Читання цифрових даних
- •Зайва ускладненість речень
- •Нетактовність промовця
- •Розрізнення мовних засобів
- •Загальні вимоги до публічного виступу Поведінка оратора
- •Якості промовця
- •Проблеми етики
- •Вимоги до мови оратора
- •Невербальні елементи передачі інформації Інтонація
- •Вимова оратора
- •Темп мовлення
- •Виразність як ознака культури мовлення
- •Дещо про умови виразності мовлення
- •Поради для мовця Як подолати несміливість
- •Як володіти голосом при спілкуванні
- •Як бути приємним співрозмовником
- •Як зацікавити людей
- •Як критикувати, не ображаючи
- •Запитання та завдання для самоконтролю:
- •Література:
Подвоєння приголосних в іншомовних словах Власні назви
Загальне правило: власні запозичені слова зберігають подвоєння приголосних (Діккенс, Руссо, Торрічеллі, Фламмаріон, Шіллер; Бетті, Джонні; Андорра, Голландія, Міссурі та ін.).
Винятки:
а) не зберігається подвоєння у багатоскладових власних назвах у кінці слів (Гартман, Браззавіль);
б) не зберігається подвоєння в українських особових іменах візантійського походження: Авакум, Інокентій, Іполит, Калістрат (пор. у російській мові: Аввакум, Иннокентий, Ипполит, Каллистрат); зберігається подвоєння лише у двоскладових жіночих іменах (Ганна, Жанна, Нонна, Інна, Елла, Алла, Васса та ін.).
Загальні назви
Правило: у загальних назвах подвоєння не зберігається (акумуляція, атестат, бароко, ват, група, інтелектуальний, інтермецо, каса, клас, комісія, маса, сума, фортисимо та ін.).
Винятки:
а) подвоюються приголосні у місці зіткнення двох частин слова у запозиченнях: перцепція і апперцепція, міграція і імміграція, революція і контрреволюція, реалізм і сюрреалізм; у запозичених словах з українськими компонентами: наддіафрагмальний, контррозвідка, транссибірський;
б) подвоюються приголосні у назвах народів, співвідносних з власними назвами: ассамець (Ассам), ассирієць (Ассирія), марокканець (Марокко); це правило поширюється й на прикметники: ассамський, ассирійський;
в) зберігається подвоєння в окремих власних назвах: аннали, бонна, брутто, ванна, мадонна, манна, мотто, нетто, панна, пенні, тонна, білль, булла, вілла, мулла, дурра, мірра.
Написання через дефіс
У ділових паперах доводиться найчастіше зустрічатися з такими випадками написання через дефіс:
1. Через дефіс пишуться складні слова, першим компонентом яких є числівник, написаний цифрами: 35-тисячний, 2,5-мільйонний, 26-кілометровий, 250-річчя.
2. Спеціальні терміни та найменування, першим компонентом яких є назва окремої літери (х-промені, к-частинка, п-подібний), абревіатури типу ІЛ-18, ТУ-134, Т-54 також пишуться через дефіс.
3. Запозичені елементи, які в нашій мові виконують роль префіксів, пишуться зі словами разом (антиісторичний, суперобкладинка, інфрачервоний, екстраординарний та ін.), проте коли такий префікс приєднується до власного імені, він пишеться з цим іменем через дефіс: „Анти-Дюринг”, пан-Європа, пан-Америка (прикметники, утворені від таких іменників, пишуться разом: антидюрингівський, пан’європейський, панамериканський).
4. Через дефіс пишуться складні слова, утворені з двох іменників без сполучної голосної: стоп-кран, дизель-мотор, фільтр-прес.
5. Через дефіс пишуться подвійні особові імена або прізвища: Ніколаєва-Терешкова, Гулак-Артемовський, Хосе-Марія, Марія-Тереза та ін.
6. Якщо географічна назва утворена поєднанням імені й прізвища за допомогою сполучного звука, вона пишеться через дефіс: місто Івано– Франківськ, село Михайло-Коцюбинське; якщо ж сполучного звука немає – географічна назва пишеться як два окремих слова: селище Лев Толстой (у прикметниках, утворених від таких географічних назв, дефіс є скрізь: дизель – моторний, Івано-Франківський, Лев-Толстовський).
7. Через дефіс пишуться складні прикметники сурядного типу, в яких є сполучний звук о : агітаційно-пропагандистський, копіювально-фрезерний, поперечно-стругальний та ін.
8. Проте якщо складний прикметник утворився на базі стійкого словосполучення, що означає єдине поняття (здебільшого це терміни), то він пишеться разом: первіснообщинний (первісна община – історичний термін), народнопоетичний (народна поезія – літературний термін), народногосподарський (народне господарство – термін політекономії).
9. Через дефіс пишуться складні прикметники, перша частина яких закінчується на -ико (-іко), -ово (-єво), наприклад: історико-літературний, героїко-революційний, зерново-бурякова (сівозміна), садово-городня (бригада) та ін.
10. Прикметники, утворені від двослівних географічних назв (“прикметник + іменник”), пишуться разом: червонооскільський (від Червоний Осксіл), великосорочинський (від Великі Сорочинці), староушицький (від Стара Ушиця). Проте коли прикметник у складі географічної назви має присвійні суфікси ( -ів, -їв, -ин, -ін, -ов, -ев, -ев) або суфікс -ський ( -цький, -зький), тоді між частинами складного прикметника ставиться дефіс: козачо-лопанський (від Козача Лопань), лисячо-байрацький (від Лисячий Байрак), липово-долинський (від Липова Долина), вільшансько-дільський (від Вільшанський Діл) та ін.
11. Чітко відрізняються за написанням такі два типи прикметників:
– складні прикметники типу “іменник + дієслово” пишуться разом: бавовнозбиральний (бавовну збирати), гайконарізний (гайки нарізувати), зубошліфувальний (зуби шліфувати);
– складні прикметники типу “іменник + прикметник” пишуться через дефіс: м’ясо-молочний, м’ясо-вовняний, м’ясо-рослинний, торфо-болотний, зерно-кормовий та ін.