ЗМІСТ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Вступ

1. СТАН ГАЛУЗІ РОСЛИННИЦТВА В ГОСПОДАРСТВІ І ҐРУНТОВО-КЛІМАТИЧНІ УМОВИ…………………………………………………………...4

2. АНАЛІЗ НАУКОВО-ВИРОБНИЧОЇ ІНФОРМАЦІЇ ПО БІОЛОГІЇ ТА ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ СОЇ……………………………………………12

3. ЗАСТОСУВАННЯ ЕЛЕМЕНТІВ ПРОГРАМУВАННЯ ВРОЖАЙНОСТІ…22

3.1. Програмування врожайності…………………………………………………22

3.2. Розрахунок норм добрив на запрограмований врожай…………………...25

4. РОЗРОБКА ЕЛЕМЕНТІВ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ СОЇ В ГОСПОДАРСТВІ…………………………………………………………………..28

4.1. Розміщення сої в сівозміні……………………………………………………28

4.2. Система основного і передпосівного обробітку ґрунту…………………...29

4.3. Система удобрення……………………………………………………………31

4.4. Підготовка насіння до сівби, розрахунок норми висіву і сівба…………..33

4.5. Догляд за посівами……………………………………………………………35

4.6. Агробіологічний контроль за посівами…………………………………….41

4.7. Збирання врожаю…………………………………………………………….43

4.8. Поопераційна карта вирощування сої………………………………………45

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ…………………………………49

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………………….50

ДОДАТКИ………………………………………………………………………….52

Вступ

Соя – комплексна білкова та олійна культура. У насінні сої міститься 38-42% білка, 18-23 жиру, 25-30 % вуглеводів, вітамінів і мінеральних речовин. Вона забезпечує виробництво корисних для людини харчових продуктів, високопоживних кормів для тварин і є важливою сировиною для переро­бної промисловості.

З насіння сої виготовляють соуси, молоко, сир, котлети, кондитерські вироби, ковбаси, харчове борошно, сурогати кави. В їжу використовують також незрілі боби у вареному й консервованому вигляді.

Соя – важлива технічна культура. Вона займає перше місце у світовому виробництві харчової рослинної олії, яку використовують в їжу і яка є сировиною для виробництва вищих сортів столового маргарину, лецитину. Соєва олія широко використовується також у миловарній та лакофарбовій промисловості. Із білків сої виробляють пластмаси, клей та інші вироби.

Як кормову культуру сою використовують на зелений корм, сінаж, для виробництва трав’яного борошна, на силос (в сумішках з кукурудзою), монокорм. Поживність соєвих кормів досить висока. У 100 кг її зеленої маси міститься 21 корм. од. та 3,5 кг перетравного протеїну; в 100 кг кукурудзяно-соєвого силосу – відповідно 26 і 2,9 кг.

Крім цього варто додати, що соя має велике агротехнічне значення. Як і будь-яка інша бобова культура, вона сприяє підвищенню родючості ґрунту, збагачує його азотом і тому є одним із кращих попередників для більшості сільськогосподарських культур.

Соя користується високою популярністю серед аграріїв, як культура високих прибутків і рентабельності.

Збільшення виробництва сої – це реальний і швидкий шлях виходу із фінансової кризи, а також високоефективний біологічний ресурс збере­ження і підвищення родючості орних земель та виробництва рослинного білка та олії.

Одержання високих урожаїв цієї культури в умовах зони Степу України можливе при запровадженні такої технології її вирощування, яка базується на оптимальному місці в сівозміні, своєчасному виконанні всіх агротехнічних операцій у строго визначеній послідовності з високою які­стю робіт, при вирощуванні сортів інтенсивного типу, застосуванні нау­ково обґрунтованих норм мінеральних і бактеріальних добрив, а також інтегрованій системі захисту посівів від бур'янів, хвороб і шкідників. Не­обхідно приділяти першочергову увагу ретельному вирівнюванню поля, формуванню оптимальної густоти стояння рослин, підтриманні посівів у чистому від бур'янів стані, дотриманню рекомендованих режимів зрошення і своєчасному збиранню врожаю.

Розділ 1. Стан галузі рослинництва в господарстві і ґрунтово-кліматичні умови

Інститут землеробства південного регіону Української академії аграрних наук на якому ведеться консервне виробництво, розташований в 12 км від м. Херсона на землях Інгулецької зрошуваної системи. На півночі підприємства по сусідству знаходиться господарство «Прогрес» Миколаївської області, зі сходу та заходу розташоване господарство «Янтарний» Дніпровського району, на північному сході з ОАО «Росія» Білозерського району.

Інститут землеробства південного регіону підпорядкований Українській академії аграрних наук заснований у 1889 p., коли при Херсонському сільсь­когосподарському училищі постановою Губернських земельних зборів 4 лис­топада 1889 р. було створено дослідне поле. Керівником став Гарков К.І., а з 1898 р. на цю посаду було призначено Яновчика Ф.Б. У червні 1910 р. поста­новою Губернських земельних зборів дослідне поле було реорганізоване в Херсонську сільськогосподарську дослідну станцію. її очолювали: до 1914 р. Яновчик Ф.Б.; 1914 - 1924 pp. - Кудінов М.П.; 1924 - 1931 pp. - Підгорний П., 1931 -1934 - Веліжев В.І. і з 1934 р. - Таран ГЛ. У 1935 p., постановкою Ради народних комісарів СРСР № 125, було створено Українську дослідну станцію бавовництва. її керівниками були: до 1936 р. Таран Г.І.; 1936 - 1937 pp. - Ще­лков ПО. і з 1937 р. - Кузько Ф.С. В 1949 р. на базі станції бавовни було створено Український науково-дослідний інститут бавовни. У 1956 р. інсти­тут бавовни було реорганізовано в Український науково-дослідний інститут зрошуваного землеробства. Його очолювали: до 1963 р. Білоус А.Г.; 1963 -1979 pp. - Собко О.О.; 1979 - 1988 pp. - Остапов В.1.; 1988 - 1990 pp. - Писа­ренко В.А. На базі Українського науково-дослідного інституту зрошуваного землеробства у вересні 1990 року постановою Ради Міністрів України акаде­мії аграрних наук, було створено Інститут землеробства південного регіону Української академії аграрних наук (ІЗПР УААН). Керівниками ІЗПР УААН були: 1990 - 1998 pp. - Писаренко В.А.; 1998 - 1999 pp. - Гамаюнова В.В.; 1999-2004 pp. - Сніговий B.C.; 2004-2006 pp. - Жуйков Г.Є.; 2006-2010 рр. - Нікішенко В.Л.; з червня 2010 року інститут очолює Вожегова Раїса Анатоліївна.

З 1957 р. працює аспірантура. Провідними вченими та керівниками нау­кових шкіл є: Філіп'єв І.Д., Гамаюнова В.В., Писаренко В.А., Орлюк А.Л.

Діяльність Дослідного господарства Інституту землеробства південного регіону УААН спрямована на розробку та впровадження в виробництво прогресивних технологій вирощування сільськогосподарських культур; забезпе­ченням господарств високоякісним насінням та садивним матеріалом; вести селекцію озимої пшениці, сої, люцерни, картоплі; виконувати обов'язки ком­плексного селекцентру з рослинництва в умовах півдня України.

На ринок ІЗПР УААН виходить в першу чергу, з зерновими культурами, які займають 69,86% запропонованої продукції, друге місце займає картопля 10,96%. Об’єм реалізації ярих зернових культур займає 2,99% (без кукурудзи). Найменшу кіль­кість займає продукція тваринництва - 4,24%.

Із зернових культур найбільший об’єм постачання на ринок займає озима пшениця – 56,88% від загальної кількості продукції, що поставляється на ринок.

Таким чином господарство спеціалізується на вирощуванні зернових культур, прибуток отримують в основному за рахунок рослинництва. Крім того, господарство має насіннєвий напрямок діяльності.

За основу бізнес-планування ІЗПР УААН беруть договори із заготівель­ними організаціями та інші угоди із споживачами товарів, робіт та послуг.

Заготівельні організації здійснюють стимулювання поставок продукції сільськогосподарськими товаровиробниками за контрактами, через систему цін, за рахунок виділення господарствам необхідних матеріально-технічних ресурсів, гарантованого збуту виробленої продукції.

Дослідні ділянки Інституту землеробства південного регіону УААН, лабораторія первинного та елітного насінництва, де я проходив практику, представлені темно-каштановим середньосуглинковим слабо солонцюватим ґрунтом на карбонатному лесі, типовим для зрошуваної зони півдня України.

В орному шарі ґрунту містилося гумусу 2,8-3,4%, кількість якого з глибиною поступово зменшувалася. Загальний вміст азоту низький – 0,17%, що вимагало додаткового внесення азотних добрив. Вміст рухомого фосфору й обмінного калію високий – відповідно 30-40 мг і 350-350 мг/кг ґрунту, що достатньо для нормального живлення рослин.

Найменша вологоємність метрового шару складає 21,5%, загальна шпаруватість – 45,0 %, вологість в'янення – 9,0% від маси сухого ґрунту, щільність будови – 1,47 г/см. Вологоємність ґрунту достатньо висока.

Гумусний горизонт темно-сірий із каштановим відтінком, товщиною 0-28 см, характеризується грудучкувато-зернистою структурою. Він вміщує значну кількість решток коренів культурних і бур’янистих рослин. Орний горизонт – 0-22 см. Перехідний горизонт має крупнозернисту або грудкувато-призматичну структуру. Під гумусним горизонтом залягає карбонатний ілювій у вигляді білозірки. Ґрунтоутворювальна порода представлена лесом, який збагачений на вапно та гіпс. Останній залягає на глибині близько двох метрів.

В складі обмінних основ орного шару ґрунту, значне місце належить кальцію (68,8-71,6% від суміші обмінних катіонів) і магнію (25,4-27,7%). Ємність поглинання темно-каштанових слабосолонцюватих ґрунтів складає 30,5 мг-екв на 100 г ґрунту. Причому, на частку кальцію приходиться 21,3, магнію – 6,3, натрію – 1,3, калію – 1,6 мг-екв, тобто ґрунтово-поглинальний комплекс насичений в основному кальцієм та магнієм. На значну глибину темно-каштанових ґрунтів виносяться лише легкорозчинні солі. Нагромадження карбонатів кальцію та магнію спостерігається у верхньому горизонті. У зв’язку з цим скипання під дією соляної кислоти можна спостерігати на незначній глибині.

Механічні властивості ґрунту характеризуються високим вмістом пилу, що обумовлює низьку водопроникність і велику в'язкість при висиханні. Крім того, при висиханні ґрунт відзначається високою щільністю, низькою водотривкістю і схильний до набухання. Ґрунти регіону відрізняються певною однорідністю по ґрунтових горизонтах, а також мають тенденцією до зменшення глинистих часток у гумусовому шарі та поступовим накопиченням їх у перехідному горизонті (табл. 1.1).

Таблиця 1.1

Механічний склад ґрунту темно-каштанового ґрунту

Шар ґрунту, см	Розмір частин функцій (мм) і їх співвідношення (%)
	пісок	пил				мул
	0,25-0,05	0,05-0,01	0,01-0,005	0,005-0,001	0,001
3-22	16,5	41,4	5,6	10,6	25,9
26-31	15,1	35,5	9,4	10,5	29,5
34-44	12,6	40,4	8,7	10,2	28,1
80-90	18,3	28,2	11,6	10,5	31,4
120-130	9,4	41,2	5,6	11,6	32,2

рН водної витяжки орного шару ґрунту дорівнює 6,8-7,2. Підґрунтові води залягають на глибині 18-20 м.

Основні агрохімічні властивості ґрунту дослідного поля наведені в таблиці 1.2.

Таблиця 1.2

Основні агрохімічні властивості ґрунту

Шар гру­нту, см	Вміст гумусу, ' %	Валовий азот, %	Валовий фосфор, %	Нітрифікаційна здатність грун­ту, мг/кг	Рухомий фосфор мг/кг	Обмін­ний ка­лій, мг/кг	Сума легкороз­чинних солей, %
0-25	2,9	0,171	0,091	190	19,7	330	0,08
25-40	2,1	0,147	0,071	86	15,6	260	0,07
40-60	1,4	0,10	0,041	63	13,0	210	0,06
60-80	0,86	0,092	0,045	36	14,7	210	0,07
80-100	0,62	0,091	0,047	78	15,9	200	0,06

Тому, для одержання високих врожаїв сільськогосподарських культур необхідно вносити мінеральні та органічні добрива. Вміст обмінного калію становить 330 мг/кг грунту і його достатньо для нормального живлення рос­лин. В цілому, агрохімічні властивості грунту вказують на середній рівень родючості.

Південний Степ України в зоні якого розташовується господарство характеризується довгим безмо­розним періодом, великою кількістю тепла і сонячного світла, частими сухо­війними вітрами, невеликою кількістю опадів, нестійкою малосніжною зи­мою, сухим і жарким літом, короткою весною і в більшості випадках сухою сонячною осіню. Основним лімітуючим фактором, що струмує отримання високих і стабільних врожаїв ефіроолійних і лікарських культур є волога. Тому для підвищення продуктивності рослин необхідно використовувати зрошення.

За даними Херсонської агрометеостанції, яка розташована приблизно на відстані 1 км від дослідних ділянок, перехід середньодобової температури повітря через 0°С в сторону її зниження за роки досліджень проходив на по­чатку грудня і співпадав з календарним строком настання зими (табл. 1.3).

Таблиця 1.3

Дати переходу середньомісячних температур повітря

Роки	Перехід температури повітря через
	0°С		5°С			10°С			15°С
	весною	осінню	весною	осінню	весною		осінню	весною		осінню
2008	21.01	1.12	28.02	30.11	14.04		12.10	30.04		28.09
2009	25.03	4.01	11.04	8.11	12.04		14.10	2.05		7.10
Середньо-багаторічна	4.03	1.12	26.03	13.11	16.04		19.10	8.10		26.04

Кількість опадів, що випадали за роки проведення досліджень в найбільшій мірі визначались циклонічною діяльністю атмосфери і носили конти­нентальний тип річного ходу опадів, так як сума їх за теплий сезон переви­щувала суму атмосферних опадів за холодний період. При цьому сума опадів за теплий період (квітень - жовтень) за даними Херсонської агрометеороло­гічної станції у 2008-2009 pp., складала 250,0-272,5 мм і суттєво перевищува­ла суму опадів (106,8-192,2 мм) за холодний сезон (листопад - березень) (рис. 1.1).

Рис. 1.1 Сума атмосферних опадів за холодний і теплий періоди та

в цілому за рік, 2008-2009 pp., мм

Середня температура повітря в березні склала 6,4°С, квітні 3,9 і травні 17,3°С. Максимальна температура повітря в літній період спостерігалася у липні - 40,5°С. Середня температура повітря у червні становила 20,6°С, липні - 26,6 і серпні - 22,4°С, а середня відносна волога, відповідно, 67%, 51 і 58% (табл. 1.4).

Таблиця 1.4

Метеорологічні умови 2009 року

Місяць	Температура повітря, 0С			Опади, мм	Відносна волога повітря. %			Дефіцит вологи повітря. мб
	мах	міn	середня		середня	міn
Січень	10,6	-19,0	-2,1	10,2	87	43	0,7
Лютий	14,9	-5,0	4,3	22.3	84	40	1.5
Березень	18,8	-3,6	6,4	48.7	74	22	2,9
Квітень	23,1	-3,0	3,9	11,7	66	25	5,2
Травень	31,5	5,3	17,3	7,1	58	19	9,8
Червень	36,0	8,0	20,6	62,9	67	27	10,1
Липень	40,5	12,4	26,6	38,6	51	24	18,3
Серпень	32,7	12,1	22,4	18,2	58	21	12,7
Вересень	32,1	7,4	18,1	38,9	69	21	7,7
Жовтень	21,7	1,2	10,2	72,6	78	34	3,1
Листопад	18,8	-0,3	6,3	40,8	90	46	0,9
Грудень	7,7	-18.1	-6,3	9,9	79	38	0.8

Особливо велика кількість атмосферних опадів випала в зиму - 106,8 мм, або 138,9% до норми, відповідно, весною - 112,7 мм (127,6%) і літом -153,8 мм, або 127,8% до середньої багаторічної кількості опадів. Разом з тим в осінній період випало лише 74,3 мм, або 82,7% до норми. Найбільш посуш­ливий був вересень, коли випало всього 4,9 мм опадів. Середня відносна во­лога у червні досягала 55%, у серпні і вересні - 62%, мінімальна у травні -14%.

За весняний і літній сезони 2009 р. опадів випало на 27,5 і 31,8% більше за середньобагаторічну норму, що дуже позитивно відзначилося на продук­тивність с.-г. культур.

За цей період випало 91,7 мм атмосферних опадів (84% середньо багато­річної норми). Весняно-літній період характеризувався невеликою кількістю опадів (38,5 мм), високою температурою повітря в травні та червні (вите норми на 2,9° та 3,ГС, відповідно) і тривалими суховіями. У період інтенсивного утворення листя, пагонів, бутонізації і цвітіння пшениці співпав з надзвичайно спекотливою погодою (середня температура повітря в третій декаді травня і в першій декаді червня становила відповідно 24,8 та 23,2°С при нормі 18,1 і 19,6°С), повітряною та ґрунтовою посухою. В цілому згідно розрахунків температура повітря у травні перевищувала серед­ні багаторічні показники на 2,9°С, у червні - на 2,9, у липні - на 2,6, у серпні - на 3,5, у вересні - на 0,7°С.

Кількість атмосферних опадів за травень та літ­ні місяці була на 66,4 мм (35,4%) меншою за середньобагаторічні показники. Максимальні середньодобові температури повітря у червні сягали 32-36°, а у липні і серпні - 36-38°С

Аналіз господарської діяльності свідчить про виконання планів вироб­ництва та реалізації основної продукції по багатьох показниках (додаток 2-4).

Таким чином, станом на 01.07.2009 р. інститут було профінансовано з загального фонду державного бюджету в сумі 2806,2 тис. грн., у тому числі по КПКВ 6591030 - 2092,3 тис. грн., КПКВ 6591040 - 572,5 тис. грн., КПКВ 6591060 - 137,3 тис. грн. і КПКВ 6591110 - 4,0 тис. грн.

По спеціальному фонду інститут отримав 1113,0 тис. грн., у тому числі по госпдоговірній тематиці - 738,5, за роялті - 34,7, від оренди майна - 12,9, реалізації сільськогосподарської продукції і послуг - 9,2 тис. грн. Частка ко­штів спеціального фонду у загальному обсязі фінансування інституту складає 39,7%.

Землекористування по Інституту землеробства південного регіону показано в додатку 1.

Матеріально-технічна база ІЗПР УААН: забезпеченість матеріально-технічною базою дозволяє інституту займатися виробництвом та реалізацією насіння високих репродукцій сільськогосподарських культур. Для цього в інституті мається слідуюча матеріально-технічна база: комбайн «Сампо 500», очисна машина «Петкус-Гігант»; очисна машина «Селекта»; трактори: Т-150К, МТЗ-80-3 шт.,МТЗ-82 – 2шт, ДТ-75М – 3шт, Т-26-1 шт., Т-16-1 шт; сівалки СЗТ-3,6, СЗ-3,6А, СПЧ-6, СО-4,2, СН-16; саджалка КСМ-4А; обприскувачі ОП-2000, ОГН-600; розкидачі добрив МВД-900, НРУ-0,5; зрошувальні машини ДДА-100МА – 3шт; плуги ПЛН-5-35, ПНВ-3,35-2шт; борони БЗТС-1,0 – 25шт, БЗСС-1,0 – 15 шт, дискові – БДТ-7, АГД-2,4, БДВП-4,2; культиватори КПН-4, КПС-4 - 2 шт, КРН-4,2, 5,6, КОН-2,8; автозаправка, критий тік, насіннєсховище об’ємом на 100 тис. т.

Загалом ґрунтово-кліматичні умови господарства сприятливі для вирощування високих врожаїв сільськогосподарських культур, зокрема сої на зрошенні.