Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
курсачок соя)))).docx
Скачиваний:
34
Добавлен:
16.11.2018
Размер:
157.55 Кб
Скачать

4.5. Догляд за посівами.

Догляд за посівами сої не вимагає великих зусиль, якщо всі техно­логічні операції проведені якісно й у строк.

Комплекс заходів по догляду за посівами включає всю систему технологічних операцій на полі від сівби до збирання врожаю.

Під час догляду за посівами, поряд з хімічним захистом від бур'янів, шкідників і хвороб сої, технологія передбачає систему агротехнічних прийомів боротьби з бур'янами, що включає боронування до й після схо­дів і одну-дві культивації міжрядь, а також захист посівів від шкідників і хвороб та проведення вегетаційних поливів.

При визначенні строку боронування по сходам необхідно орієнтува­тися на фазу розвитку бур'янів. Гарні результати воно дає, коли бур'яни перебувають у фазі сім'ядольних листочків. Боронувати сою по сходам можна в період від фази першого справжнього листка й до утворення трьох справжніх листів. При своєчасному проведенні боронування на ви­рівняних полях знищується більше 90 % бур'янів, при цьому рослини сої ушкоджуються тільки на 10-12 %. Боронування по сходам варто прово­дити легкими або середніми боронами при швидкості руху трактора 3-4 км/година поперек рядків, починаючи роботу опівдні, коли тургор у рос­лин низький. При чіткому дотриманні вимог застосування ґрунтових гер­біцидів відпадає потреба в проведенні боронування.

Міжрядні обробки проводяться з метою розпушування ущільненого шару й знищення бур'янів. Розпушуванням міжрядь досягається змен­шення втрат вологи із ґрунту, ґрунту може добре провітрюватися, тим са­мим стимулює роботу мікроорганізмів. Культивації проводять зазвичай двічі. Перший раз, коли з'явиться перший трійчастий листок, а другий – перед змиканням рядків. Перша культивація проводиться ближче до ряд­ків рослин, тоді як друга вужче, щоб не ушкоджувати кореневу систему рослини і передбачає розпушування міжрядь та знищення бур'янів.

Глибина міжрядних культивацій становить 4-6 см і 6-8см.

Підживлення сої необхідне при недостатньому розвитку на коріннях рослин бульбочок азотфіксуючих бактерій (менш 5 шт.).

Регулювання чисельності бур'янів у посівах сої

З найбільш шкодочинних факторів, які знижують продуктивність культури є бур'яни. Соя має слабку конкурентноздатність до них (особли­во в перші 40-50 днів вегетації). При наявності на 1 м2 посіву 5 однорічних бур'янів врожай зерна знижується на 11%, при 25 шт./м2 втрачається майже половина врожаю. Ще більш злісними в цьому плані є багаторічні коренепаросткові бур'яни - наявність одної рослини осоту рожевого на 1 м2 знижує урожай сої на 0,74 ц/га. Крім прямого негативного впливу – зниження рівня поживних речовин та вологи в посівах , багато бур'янів (куряче просо, амброзія полинолиста, щириця біла та загнута) ускладнюють збирання врожаю, значно підвищують при цьому вологість зерна, що потребує додаткових витрат на їх очищення і досушування.

Основними бур'янами, які засмічують посіви сої в південному регі­оні України, є найбільш поширені багаторічні коренепаросткові: осот ро­жевий, латук татарський, берізка польова, гірчак звичайний, гірчак берізковидний, всі види щириць, амброзія полинолиста, нетреба звичайна, не­треба колюча, паслін чорний, чорнощир нетреболистий, портулак город­ній, b злакових найбільш поширеними є плоскуха звичайна та мишій.

Враховуючи високу шкодочинність багаторічних бур'янів і відсут­ність ефективних засобів захисту від них у посівах сої, регулювання чи­сельності цих видів повинно проводитися в посівах попередника і після його збирання до проведення основного обробітку ґрунту.

З агротехнічних прийомів, заснованих на принципі біологічного пригнічення багаторічних паросткових бур'янів, високоефективним є ви­рощування жита з послідуючим поукісним посівом суданської трави, що сприяло зниженню забур'янення на 98,8%.

Ефективно пригнічуються й знищуються ці бур'яни застосуванням гербіцидів (лонтрел, гранстар, гроділ ультра, діален супер, банвел 4S 480SL) у посівах таких попередників як озимі і ярі колосові. Ще більш ефективно пригнічують бур'яни при використанні цих гербіцидів у посівах кукурудзи.

У післязбиральний період боротьба з коренепаростковими бур'янами досягається двома засобами – агротехнічним і хімічним.

Агротехнічний засіб заснований на максимальному виснаженні запасів пластичних речовин у кореневій системі шляхом своєчасного сис­тематичного підрізування її й включає наступні прийоми: післязбиральне лущення дисковими боронами на глибину 8-10 см. З появою сходів бур'янів проводиться 2-е лущення плоскорізними знаряддями на глибину 8-10 см. Третє лущення виконується також на початку відростання бур'янів на глибину 12-14 см. Після цього проводять зяблеву оранку на глибину 30-32 см.

Обприскування варто проводити при теплій погоді (не нижче 15°С). Оранка або інші обробки проводяться не раніше, ніж через 14-18 днів після внесення гербіцидів.

Система регулювання засміченості однорічними бур'янами починається з ранньовесняного боронування й вирівнювання поверхні ґрунту. Своєчасне і якісне проведення цих операцій і передпосівної об­робки дозволяє створити оптимальну структуру посівного шару ґрунту, зберегти вологу і якісно внести гербіциди. Варто чітко представляти механізм дії ґрунтових летучих гербіцидів (трефлан) і нелетучих на основі ацетохлора, метохлора, дилестенамида. У летучих гербіцидів ос­новну дію на бур'яни, що проростають, роблять пари, у нелетучих – ґрунтовий розчин гербіциду. Тому ефективність трефлану буде високою в добре розробленому ґрунті на глибину 8-10 см з великою пористістю. Тому технологічною вимогою в цьому випадку є внесення гербіцидів у вологий 3-5 см шар ґрунту, з якого відбувається проростання насіння більшості однолітніх бур'янів. Тому вносити ґрунтові гербіциди необхідно по вирівняному і добре розробленому ґрунті.

При ранніх строках сівби гербіциди можна вносити після посіву сої. При пізніх більше надійним буде допосівне застосування. Внесення ж гербіцидів при пізніх (травневих) строках сівби по прикоченому полю приводить до значного зниження ефективності препаратів, особливо при мінімальних нормах їхнього застосування. Обприскування проводиться з нормою робочого розчину 300 л/га відрегульованими обприскувачами. Для заробки препаратів у ґрунт застосовуються культиватори й борони.

Вибір гербіциду визначається ботанічним складом бур'янів, що прогнозується за спостереженнями в посівах попередників або відповідно до потенційної засміченості, визначеної в ґрунтових зразках відібраних рано навесні або пізньою осінню.

Для боротьби з курячим просом та амброзією полинолистою планується допосівне внесення гербіциду Фронтьєр Оптіма з розрахунку 1,2 л/га, якого необхідно взяти 72 л на всю площу.

Захист від шкідників і хвороб

Протягом вегетації сою пошкоджують різні види шкідників. Най­більш уразливі фази закладання генеративних органів, налив та дозрівання зерна Найбільшу загрозу становлять звичайний павутинний кліщ, акацієва вогнівка, тютюновий трипс, бульбочкові довгоносики, гусениці листогризучих совок і п'ядуни, лучний метелик, польові клопи. З хвороб сою вра­жають сім'ядольний бактеріоз, фузаріоз, бактеріальний опік, септоріоз, пероноспороз, зморшкувата й жовта мозаїки, антракноз, вертицильоз та інші.

Хвороби і шкідники не тільки знижують урожай сої, але й погіршу­ють посівні й технологічні якості зерна.

Досвід вирощування сої переконує, що найбільше ураження рослин пероноспорозом, антракнозом, білою гниллю, бактеріальними та іншими хворобами і пошкодження фітофагами відбувається на посівах пізніх строків сівби, на площах засмічених бур'янами та пригнічених в резуль­таті порушення окремих елементів агротехніки. У зв'язку із цим у системі захисту сої важливу роль відіграють агротехнічні заходи, спрямовані на створення оптимальних умов для розвитку культури.

Проти акацієвої вогнівки, тютюнового трипса, горохової попелиці, листогризучих совок, бульбочкових довгоносиків, польових клопів вико­ристовують такі інсектициди: Бі-58 новий, 40 % к.е. (1,0 л/га), Актара, 25% в.г. (0,1кг/га), Штефесин, 2,5 % к.е. (0,2 л/га), Карате, 5 % к.е. (0,125 л/га), Карате Зеон 050 к.е. (0,125 л/га).

У боротьбі з павутинним кліщем краща ефективність досягається при застосуванні таких акарацидів: флумайт, 20 % к.е. (0,5 л/га), нісоран, 10% з.п. (0,4 кг/ґа), санмайт 20% з.п. (0,5 л/га), які знищують не тільки личинок і дорослих особин, але також і яйця шкідників.

Такі акарациди як омайт, 57 % к.е. і 30 % з.п. (відповідно 1,5 л/га та 3,0 кг/га), ортус, 57 % в.е. (0,6 л/га), неорон, 50 % к.е. (1,0 л/га) згубно ді­ють лише на личинок дорослого кліща.

Інсектициди для хімічних обробок проти павутинного кліща, акаціє­вої вогнівки та інших шкідників необхідно чергувати, щоб попередити розвиток стійких популяцій шкідників.

З появою плямистостей (пероноспорозу, бактеріального опіку, аскохитозу, фузаріозу, септоріозу та ін. хвороб) посіви обприскують 1%-ною бордоською рідиною або її замінниками.

Застосовуючи хімічні засоби захисту сої від хвороб, шкідників і бу­р'янів, необхідно суворо дотримувати регламенти їхнього застосування і техніку безпеки.