- •Розділ 1. Стан галузі рослинництва в господарстві і ґрунтово-кліматичні умови
- •Розділ 2. Аналіз науково-виробничої інформації по біології та технології вирощування сої
- •Розділ 3. Застосування елементів програмування врожайності
- •Програмування врожайності.
- •Потенційний урожай, або максимально можливий.
- •Розрахунок потенціальної врожайності за надходженням фар.
- •Розрахунок потенціальної врожайності за вологозабезпеченістю посівів (дійсно можлива врожайність).
- •Рівні продуктивності сої.
- •3.2. Розрахунок норм добрив на запрограмований врожай.
- •Розділ 4. Розробка елементів технології вирощування сої в господарстві
- •4.1. Розміщення сої в сівозміні.
- •4.2. Система основного і передпосівного обробітку ґрунту. Зяблевий обробіток ґрунту
- •Весняний обробіток ґрунту
- •4.3. Система удобрення.
- •4.4. Підготовка насіння до сівби, розрахунок норми висіву і сівба.
- •4.5. Догляд за посівами.
- •Регулювання чисельності бур'янів у посівах сої
- •Режим зрошення
- •4.6. Агробіологічний контроль за посівами.
- •4.7. Збирання врожаю.
- •4.8. Поопераційна карта вирощування сої.
Розділ 3. Застосування елементів програмування врожайності
-
Програмування врожайності.
Регламентований законами землеробства вплив зовнішніх умов на формування врожаю визначає можливість його прогнозування і програмування. Прогнозування можливе, коли встановлені важливі закономірності продукційного процесу. Вони дають змогу передбачити, який буде одержаний урожай даного сорту або гібриду при визначених меліоративних і агротехнічних умовах.
Програмування можна розглядати як особливий вид планування врожаю, при якому, виходячи з установлених закономірностей його формування, намічають і розробляють активні дії по реалізації наміченої програми. Іншими словами, це спосіб впорядкування агрофітоценозу як системи з метою досягнення максимальної його продуктивності на основі реалізації потенціальних можливостей рослин.
За даними І.С. Шатилова (1986), програмування треба розглядати як науковий напрям, завдання якого – розробка методів цілеспрямованого формування розвитку посівів для одержання запланованого врожаю.
-
Потенційний урожай, або максимально можливий.
Фаетон. Сорт скоростиглий (вегетаційний період 90-103 дні), придатний для вирощування як в основних (весняних), так і в пожнивних посівах (після збирання озимого ячменю); стійкий до вилягання, та ураження пероноспорозом і бактеріальним опіком.
Висота рослин середня (70-80 см), кущ стислий, компактний із проміжним типом росту. Стебло пряме, має 12-13 міжвузлів. Листя при дозріванні жовтіє і опадає дружно. Опушення стебла й бобів руде. Боби бурі, слабовигнуті, переважно тринасіннєві. Нижні боби прикріпляються на висоті 12-14 см, насіння жовте, овальне за формою, середнє за розміром. Рубчик насіння світлий з коричневим відтінком. Маса 1000 насінин 157,0 г. У насінні міститься 38-41 % білка та 19-20 % олії.
В умовах зрошення, за останні роки випробувань, забезпечив урожайність зерна на рівні 25-28 ц/га (весняний посів) і 23-26 ц/га (літній посів), перевищивши національний стандарт Юг-30 на 4-5 ц/га Максимальна врожайність зерна при весняному посіві досягала 36 ц/га.
Сорт занесений до Державного реєстру сортів рослин України з 2000 р. і рекомендований для вирощування на зерно в зонах Степу, Лісостепу, Полісся.
-
Розрахунок потенціальної врожайності за надходженням фар.
Врожайність основної продукції визначається за формулою:
4 Σ Q
УФАР=10 * Кф * Кm * q ,
де УФАР – врожайність основної продукції за стандартної/ зерно, насіння/ чи природної/ соковиті продукти/ вологості, ц/га;
Кф – ккД ФАР, %;
Кm – коефіцієнт господарської ефективності врожаю або частка основної продукції в загальній біомасі;
Σ Q – сумарне надходження ФАР за період вегетації рослини ккал/см2;
q – калорійність врожаю, ккал/кг.
Коефіцієнт корисної дії (ккд) фотосинтетично активної радіації (ФАР), як відзначають Лисогоров С.Д. /1987/, Каюмов М.К. /1989/, може коливатись в залежності від конкретних агроекологічних умов вирощування культури в межах 1,0-3,0%, та найчастіше ця величина не перевищує 2,0-2,5% від загальної кількості надходження ФАР за період вегетації.
В зрошуваних умовах на полі сої ккд ФАР становить 2,34 %.
Коефіцієнт господарської ефективності врожаю сої (Кm), сумарне надходження ФАР за період вегетації рослин (Q) і калорійність врожаю (q) визначаємо за додатками 1,2,4.
4
УФАР=10 * 2,34% * 0,326 * (7,2+7,6+8) ккал/см2/4800 ккал/кг=36,2 ц/га
Отже, потенціальна врожайність сої сорту Фаетон на зрошенні за надходженням ФАР становить 36,2 ц/га.