Міністерство аграрної політики України

Херсонський державний аграрний університет

Кафедра землеробства

Курсова робота з землеробства

«Проектування сівозміни, системи обробітку грунту та комплексних заходів боротьби з бур’янами»

Виконала

ст. ІІ курсу 1 групи АФ

Ткач Маргарита

Керівник

Свиридов О.В

Херсон 2012

Зміст курсової роботи

Вступ……………………………………………………………ст. 3-5

1. Характеристика природних умов та виробничої діяльності ст.5-8

2. Проектування системи сівозмін господарств ст. 8

2.1 Розрахунок структури посівних площ та розробка можливих варіантів сівозмін ст. 9-18

2. Агрономічна оцінка сівозмін та обґрунтування чергуванню культур ст.18-21

3. Оцінка продуктивності спроектованої сівозміни ст. 21-24

4. Складання плану освоєння спроектованій сівозміні та ротаційної таблиці ст. 24

3. Обґрунтування заходів розширеного відтворення родючості грунту ст. 25-27

4. Розробка системи обробітку ґрунту та комплекс заходів боротьби із бур’янами……………………………………………………ст. 27 – 29

5. Заходи захисту ґрунту від ерозії на основі контурно-меліоративної організації землекористування ст. 30 - 32

Висновки та пропозиції ст. 33

Список використаної літератури ст. 34

ВСТУП

Землеробство – одна з найдавніших форм господарської діяльності людини. Істинний годувальник селянина не земля, а рослини, і все його мистецтво полягає в тому, щоб звільнити рослину, а відповідно, і селянина від «власності землі». Завдання землеробства зводиться до визначення і можливо суворого забезпечення умов життя рослин. Головним у землеробстві має бути рослина та визначення її проблем: грунт, клімат, фактори життя.

Для забезпечення населення продуктами харчування та розширення площі ріллі необхідно впроваджувати інтенсивні сорти та технології. Особливе значення має отримання замість одного продуктивного стебла двох, тобто завдання двох колосків саме жагуче, саме докорінне, яке вирішує землеробство впродовж існування життя людини на нашій планеті.

Пріоритет розвитку землеробства зумовлюється тим, що це єдина галузь, де завдяки унікальним фотосинтетичним властивостям зелених рослин відбувається перетворення сонячної енергії на хімічну, яка накопичується в продуктах харчування та сировині для промисловості.

Стабільне землеробство – ключ до майбутнього сільськогосподарського виробництва. Земельні ресурси – це основа розвитку землеробства, оскільки земля є засобом виробництва, а її родючість – фактором формування врожаю.

Землеробство як сфера виробничої діяльності є системою прийомів економічно спрямованого регулювання енерго – і масообміну з метою отримання оптимальної кількості енергії органічної маси рослин у вигляді необхідної продукції . З екологічних позицій землеробство характеризується як комплекс прийомів і засобів раціонального використання природних та антропогенних ресурсів з метою оптимальних умов для засвоєння сонячної (світлової) енергії агрофітоекосистемою у вигляді органічної маси господарсько цілеспрямованої кількості та якості. Важливою особливістю землеробства є те, що це складний природний комплекс, до якого входить як складова частина і сама людина.

Нарощування виробництва продуктів харчування і різного виду сільськогосподарської сировини – найважливіше завдання всієї світової спільноти. Головний шлях забезпечення приросту виробництва продуктів харчування – інтенсифікація землеробства. Вона полягає у створенні сучасної структури посівних площ та сівозмін залежно від ринку потреби продукції і сировини, засобів і прийомів обробітку грунту , оптимізації умов живлення рослин, впровадженні комплексу агротехнічних і меліоративних заходів підвищення родючості та охорони грунтів, використання хімічної та водної меліорації, вдосконаленні технології вирощування культур, впровадженні досягнень генетики, селекції, біотехнології та ін.