- •Курсова робота
- •1. Характеристика природних умов та виробничої діяльності
- •2. Проектування систем сівозміни господарства
- •2.1. Розрахунок структури посівних площ та розробка можливих варіантів сівозмін
- •Можливі варіанти чергування культур у сівозміні
- •2.2. Агрономічна оцінка сівозмін та обгрунтування чергуванню культур
- •2.3. Оцінка продуктивності розробленої сівозміни
- •2.4. Складання плану освоєння розробленої сівозміни та ротаційної таблиці
- •3. Розробка системи обробітку ґрунту та комплексу заходів боротьби з бур'янами
- •Висновок
- •4. Заходи захисту ґрунту від ерозії на основі контурно-меліоративної організації землекористування
- •Список використаної літератури
МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Кафедра землеробства
Курсова робота
по загальному землеробству:
«Проектування сівозміни, системи обробітку ґрунту та комплексних заходів боротьби з бур'янами»
Виконав: студент 2АФ 1 гр.
Ожогов В. В.
Перевірив: к. с.-г. н., доцент
Свиридов О. В.
Херсон-2012
План
Вступ
Характеристика природних умов та виробничої діяльності.
Проектування системи сівозмін господарства.
2.1. Розрахунок структури посівних площ та розробка можливих варіантів сівозмін.
2.2. Агрономічна оцінка сівозмін та обґрунтування чергуванню культур.
2.3. Оцінка продуктивності розробленої сівозміни.
2.4. Складання плану освоєння розробленої сівозміни та ротаційної таблиці.
Розробка системи обробітку грунту та комплексу заходів боротьби із бур’янами.
Заходи захисту грунту від ерозії на основі контурно-меліоративної організації землекористування.
Вступ
Землеробство — це дуже давня і складна сфера людської діяльності. З'явлення землеробства стало значною подією в розвитку людської цивілізації. Це дало можливість перейти до осілого укладу життя людини.
Землеробство — одна з найважливіших галузей сільського господарства.
Землеробство, як складова частина агрономічного циклу наук тісно пов'язане з хімією, фізикою, фізіологією рослин та агрохімією. Ці взаємозв'язки окремих наук зумовлені тим, що землеробство як наука вивчає і розробляє методи регулювання водного, повітряного, поживного, світлового та теплового режимів для оптимізації факторів життя вирощуваних культур.
Сучасне землеробство - це наука про раціональне використання землі, захист її від ерозії, про закономірності відтворення ґрунту для вирощування та одержання високих і сталих урожаїв с/г культур.
Воно об'єднує всі рослинницькі галузі, пов'язані з обробітком грунту, а саме: рослинництво, кормовиробництво, овочівництво, плодівництво, виноградарство та ін. Землеробство має велике народногосподарське значення, оскільки воно забезпечує населення продуктами харчування, тваринництво — кормами, а переробну промисловість — сировиною.
Інтенсивне ведення землеробства потребує застосування великої кількості добрив, засобів захисту рослин, раціонального обробітку ґрунту, проведення меліоративних заходів, вдосконалення технологій і техніки. Особливе місце відводиться заходам, спрямованих на охорону навколишнього середовища, захист ґрунтів від водної та вітрової ерозії, підвищення ефективності меліоративних земель, удосконалення методів управління продуктивністю рослин тощо.
Важливим етапом у подальшому вдосконаленні землеробства є обгрунтування і розробка моделей родючості різних типів грунтів і їх використання в конкретних умовах господарських підрозділів.
В основу сучасного землеробства покладено нормативно-технологічний принцип виробництва сільськогосподарської продукції. З врахуванням природних і економічних умов кожного господарства передбачається раціональне використання всіх ресурсів виробництва — грунту, добрив, машин, робочої сили.
В останній час сільське господарство набуло актуальності, родючі чорноземи стали приваблювати іноземних інвесторів, і тому напрям землеробства набуває значних розмахів.