Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
курсова по загальному землеробству..docx
Скачиваний:
285
Добавлен:
24.02.2016
Размер:
155.29 Кб
Скачать

2. Проектування систем сівозміни господарства

Сівозміна – це основа системи землеробства, науково-обгрунтоване чергування сільськогосподарських культур та парів у часі та просторі, під час якої всі культури проходять через кожне поле. Вона винайдена для того, щоб підвищити урожайність культур, не дати грунту втратити свої запаси поживних речовин, та в деякій мірі допомогти грунту накопичити різні елементи, щоб запебезпечити рослини всіма необхідними елементами живлення.

Реформування аграрного сектору і, в першу чергу, земельних відно­син призвели до суттєвих змін структури посівних площ. Розпаювання багатогалузевих господарств призвело до утворення великої кількості землекористувачів з обмеженими земельними ресурсами, хоча переважна більшість ріллі, при цьому, залишилась у великих реформованих господарствах.

В таких умовах набуло розповсюдження стихійне формування стру­ктури посівних площ, що здебільшого пов'язано з кон'юнктурою ринку, яка вимагає виробництва в першу чергу, прибуткових культур за будь-яких умов. Типовим стало явище нехтування сівозмінами і вирощування сільськогосподарських культур із грубим порушенням закону плодозміни, або навіть у беззмінних посівах. Таке порушення спостерігається у ФГ «Тамерлан-Юг», виходячи з всіх правил користування землею, не дотримуються сівозмін сіючи на протязі 5 років одну культуру, при цьому сильно виснажуючи грунт.

ФГ «Тамерлан-Юг» базується на овочевій сівозміні, яка в основному призначена для виробництва цибулі, томатів, капусти, перцю. Головним питанням впровадження систем сівозмін у господарство є обґрунтована структура посівних площ. Розрахунок її базується на визначених необхідних обсягах валового виробництва окремих видів продукції відповідно до спеціалізації господарства, ринкового попиту на запланованому рівні урожайності культур.

В плані-завданні було взято дані про види продукції і їх план виробництва. Структура посівних площ відображає співвідношення площ посівів різних культур, пару до загальної площі та виражається у відсотках.

Розрахункові структури посівних площ проводимо і записуємо до таблиці №2. в перший і другий стовпчик проставляємо дані із індивідуального завдання, види продукції та запланований обсяг виробництва. План виробництва складає зерно (озима пшениця, сорго, горох, кукурудза), технічні культури (соняшник, рицина). Встановлюємо конкретно по окремим видам продукції. План виробництва кормів представлений узагальнено по видам корму (силос, зелений корм, сіно). Я вибрав кукурудзу МВС, БКС на сіно та БКС на з. к.

У третій стовпчик проставляємо заплановану врожайність культур, яку беремо у довіднику. Визначаємо середню врожайність культур, із урахуванням цінності попередника.

Необхідну для виконання плану завдання площ визначаємо рішенням плану виробництва на урожайність культур, після чого розраховуємо їх частку у відсотках до площі сівозміни (1800 га). Необхідну для виконання плану виробництва загальну площу посіву порівнюємо із площею сівозміни. Розбіжність між цими величинами використовують під поле пару (10%). А зміни площі, які необхідно для окремих культур у гектарах та відсотках позначаємо у стовпчиках 6 та 7.