90. Антикризова політика держави. Антикризова політика

Періоди бумів

Періоди депресій

Грошово-кредитна політика

Збільшення облікової ставки Продаж державних цінних паперів на відкритому ринку Підвищення норми обов'язкових банківських резервів

Зменшення облікової ставки Купівля державних цінних паперів на відкритому ринку Зниження норми обов'язкових банківських резервів

Фіскальна політика

Скорочення витрат держбюджету Збільшення податкових ставок

Додаткові витрати держбюджету Зменшення податкових ставок

Політика заробітної плати і тарифів

Зменшення заробітної плати

Збільшення заробітної плати

Політика державних інвестицій

Скорочення державного будівництва

Прискорення виконання інвестиційних програм

"Антикризова політика Уряду - реальний шлях протидії кризовим явищам в економіці України" - Міністр економіки

09.12.2008 | 19:08 | Актуально

версія для друку

Відбулася зустріч Міністра економіки України Б.Данилишина з  представниками ділових  та наукових кіл України.

Під час конструктивного діалогу керівник економічного відомства зазначив, що сьогодні Уряд України став майже єдиним центром протидії світовій фінансовій кризі. Також в арсеналі Уряду є чітка низка тактичних заходів та довгострокова стратегія посилення конкурентоспроможності економіки України.

Міністр охарактеризував основні напрями протидії:

Перш за все - стабілізація ситуації на фінансових ринках.

В цій царині ми враховуємо досвід провідних країн, які успішно відновлюють стійкість банківської системи і довіри до неї.

Україна задіяла такі ж механізми стабілізації, що і більшість країн Європи: посилення державних гарантій повернення вкладів, періодичність перегляду облікової ставки центрального банку, запровадження загального мораторію на дострокове припинення строкових депозитів, викуп цінних паперів, що можуть загрожувати стабільності банківської системи та обмеження спекулятивних операцій на фондовому ринку, цільове залучення позик міжнародних фінансових організацій, надання допомоги банкам, яким загрожує банкрутство.

Необхідно підкреслити, що Національний банк в Україні є незалежною інституцією, яка вживає заходи та визначає дії щодо зміцнення банківського сектору. Але й Уряд не стоїть осторонь. Це, в першу чергу, проявилося під час прийняття антикризового законопроекту, який, незважаючи на політичні змагання, прийняла Верховна Рада України. Він містить основні напрями подолання наслідків світової фінансової кризи.

Відповідно до цього закону Уряд прийняв рішення щодо забезпечення участі держави у збільшенні статутних капіталів банків та формування стабілізаційного фонду.

Зазначу, що важливу роль зіграло рішення Міжнародного валютного фонду щодо надання кредиту Національному Банку України для посилення його валютних резервів. Нажаль, НБУ так і не зміг стабілізувати валютний курс національної валюти, що завдало величезних втрат і населенню і підприємцям. Ще раз підкреслюю, що Уряд не може втручатися у діяльність НБУ.

По-друге, розроблено пакет заходів задля подолання загальної стагнації економіки та падіння обсягів виробництва  в окремих галузях, різкого зростання безробіття.

Урядом схвалено низку рішень, спрямованих на вирішення проблемних питань у гірничо-металургійній галузі, будівництві, легкій промисловості та агропромисловому секторі.

Крім того, ми продовжуємо приймати системні рішення щодо роботи галузей економіки в умовах світової кризи, які спрямовані на підвищення ефективності роботи кожної ланки. В першу чергу це стосується вирівнювання міжгалузевих та внутрішньогалузевих цінових пропорцій, підвищення енергоефективності, пошуку внутрішніх ринків для продукції, яка вироблялася на експорт та імпортозаміщення.

Довідково: для підтримки галузей, що потребують допомоги, Уряд суттєво посилив статутні капітали двох державних банків "Ощадбанку" та "Укрексімбанку", щоб вони могли кредитувати реальний сектор економіки.

Як наслідок: середньодобове виробництво чавуну збільшилось  з 42,6 тис. тонн у листопаді поточного року до 50,9 тис. тонн або на 20% за 8 днів грудня 2008 року, середньодобове виробництво сталі збільшилось з 53,2 тис. тонн до 62,8 тис. тонн або 18%, прокату – з 50,4 тис. тонн до 64,9 тис. тонн або на 29%.

  За оперативною інформацією ОП «Металургпром» у  листопаді 2008 року  в порівнянні з попереднім місяцем намітилась позитивна динаміка щодо зниження темпів падіння обсягів виробництва чавуну (81,1%), сталі (86%), прокату (93,3%). Довідково. У жовтні 2008 року темп падіння обсягів виробництва по відношенню до вересня п.р. становив по чавуну – 73%, сталі – 75% , прокату – 74%.

Сповільнилася динаміка падіння експортних цін на металопродукцію. Так, якщо за жовтень місяць ціна на арматуру зменшилася на  165 дол. США (з 640 до 435 дол.США.), то у   листопаді падіння становило біля 30 дол.США.

 Зменшилися залишки вітчизняної металопродукції на портових складах.

Станом на 4.12.2008р. в портах знаходиться біля 495 тис. тонн длиномерного прокату, тоді як станом на 27.11.08 залишки становили 550 тис. тонн.

Плоского прокату в портах знаходиться 370 тис. тонн станом на 04.12.08р., що менше на 30 тис. тонн по відношенню до залишків, які були станом на  27.11.08

По-третє, ряд заходів спрямовано на підтримку експорту

Уряд своїми діями і усіма ланками, включаючи торгівельні місії при посольствах України в інших країнах світу, всіляко підтримує закріплення вітчизняних виробників як на традиційних так і нових ринках. Необхідно підкреслити, що уся робота  проводитися у відповідності до вимог СОТ (Уряд прийняв план заходів щодо адаптації української економіки до вимог Світової Організації Торгівлі).

Крім того, з метою призупинення негативних тенденцій у розвитку зовнішньої торгівлі вже розроблено низку заходів із зменшення негативного сальдо у зовнішній торгівлі, яким передбачається:  запровадження більш жорстких процедур контролю за імпортом товарів з метою запобігання ввезенню на митну територію України товарів, які не відповідають національним ветеринарним, санітарним, фітосанітарним, екологічним, фармакологічним стандартам; державна підтримка впровадження фінансових інструментів розвитку високотехнологічного експорту;  активізація співробітництва у рамках транспортних коридорів шляхом інтеграції транспортної системи України до транс’європейської тощо.

Також, з метою формування раціональної структури експорту та імпорту товарів підготовлено Перелік товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та обсяги квот на 2009 рік.

По-четверте, в умовах скорочення бази оподаткування необхідно забезпечити  надходження до державного бюджету з інших джерел і водночас скоротити видатки.

Уряд завершив роботу над переглядом проекту Державного бюджету на 2009 рік у відповідності до розвитку поточної ситуації та домовленостей з МВФ. Крім того, прийнято низку рішень щодо скорочення обсягів фінансування на утримання органів управління, а також Концепцію підходу до скорочення у 2009 році адміністративних видатків та інших видатків, що не стосуються розвитку та соціальних стандартів.

По-п’яте, скорочення власних джерел інвестування потребує збільшення обсягів залучення інвестицій в економіку країни у тому числі за рахунок співробітництва з міжнародними фінансовими організаціями

Одним з головних джерел інвестування Уряд розглядає реалізацію проектів із Світовим банком та Європейським інвестиційним банком. На даний час активізовано проекти щодо розвитку енергетичної та транспортної систем, об’єктів житлово-комунального господарства.

Значну увагу Уряд приділяє реалізації проектів з проведення Євро-2012. Підписано угоду із Світовим банком на залучення кредиту в еквіваленті 3 мільярдів гривень на 30 років під 5 відсотків річних для покриття дефіциту державного бюджету.

В цілому заходи з підвищення стійкості фінансової системи, підтримки ліквідності, відновлення довіри до банківської системи стануть запорукою відновлення дії механізму перерозподілу тимчасово вільних коштів в економіці на користь фінансування інвестиційних проектів, проектів з розширення та активізації виробництва, а також забезпечення процесів детінізації економіки та фінансової стабілізації.

Внаслідок цього передбачається поступове відновлення кредитування як базових галузей економіки, зокрема металургії, хімічної промисловості, так і тих секторів економіки, що орієнтовані на внутрішній ринок і є суттєво залежними у своїй діяльності від кредитування – це харчова промисловість, торгівля, сільське господарство.

Отримання додаткових обігових коштів дозволить вітчизняним підприємствам пом’якшити негативні наслідки світової кризи, підвищити енергоефективність виробництва та конкурентоспроможність своєї продукції.

Поряд із запобіганням втрати обігових коштів підприємствами гірничо-металургійного комплексу в умовах падіння попиту на їх продукцію, стабілізації виробництва сприятиме розширення внутрішнього споживання металопродукції через її здешевлення та використання в машинобудівельній та будівельної галузей. Так, «запуск» кількох крупних проектів, наприклад з будівництва інфраструктурних об’єктів або виробництва залізничного рухомого складу по ланцюгу забезпечить зростання внутрішнього попиту на машинобудівну, металургійну, добувну продукцію, послуги будівництва, оптової торгівлі та транспорту, фінансові послуги та ряд інших видів діяльності та відповідно розвиток їх виробництва.

Стимулюванню розвитку вітчизняного виробництва, коли фактично на певний період заморожуються обігові кошти суб’єктів економічної діяльності, сприятиме переорієнтація коштів державного бюджету на реалізацію пріоритетних проектів, що вимагають використання продукції та послуг саме вітчизняних виробників.

Це, разом з іншими заходами, направленими на стабілізацію та скорочення від’ємного торговельного сальдо, сприятиме обмеженню зростаючих обсягів імпорту та завантаженню вітчизняних підприємств, гарантованому фінансуванню замовлень та уникненню масового безробіття.

На останок хочу сказати, що важливо те, якими ми вийдемо з кризи, які уроки засвоїмо і як почнемо рухатися далі. Основним результатом подолання світової фінансової кризи в Україні має стати саме прискорення структурних реформ і створення стимулів для підвищення конкурентоспроможності українських товаровиробників, що у подальшому дозволить поступово відновити тенденцію економічного зростання в Україні.

Зараз розроблено новий варіант Програми соціально-економічного розвитку на 2009р. Разом із науковцями розроблено Стратегію розвитку України до 2020 року, яка будується на чіткому розумінні глобальних мегатрендів та місця України в світовій економіці, необхідності подолання критичних відставань України від провідних країн світу. Документ включає  Програму підвищення конкурентоспроможності економіки України на 2010-2012 роки по пріоритетних напрямках економічної політики Уряду, а також довгострокову стратегію на період з 2013 по 2020 роки, побудовану перш за все на гармонічних принципах  сталого розвитку та євроінтеграції. Найближчим часом документ буде розміщено на сайті Міністерства економіки для громадського обговорення.