Ринок капіталів

Кредитний ринок Ринок цінних

паперів

Грошовий Ринок Ринок

ринок облігацій акцій

Кредитний ринок пов'язаний із функціонуванням позич-

корого капіталу,тобто капіталу,що надається в позику.

Позичковий капітал виникає в процесі круогообігу грошо-

вого капіталу. Позичковий капітал - це такий грошовий кап-

італ, який надається його власником у позику з метою одер-

жання доходу у формі проценту.Капітал,який приносить процент,

- це капітал-власність,тобто це гроші,які продаються на особ-

дивому ринку - ринку капіталів./Капітал - це вартість,що при-

носить доход тобто сомозростаюча вартість.Капітал може існу-

вати в різних формах:продуктивний капітал(застосовується у

промисловості,будівництві,сільскому господарстві,на тран-

спорті тощо)приймає форму грошового(як пердумова вироб-

ництва,виробничого(як засоби виробництва) і товарного(як ре-

зультат виробництва)капіталу;торговельний капітал,що діє у

сфері обміну;позичковийкапітал,що діє у сфері кредитних

відносин і надається в позику.Продуктивний капітал у своєму

русі приносить доход у формі прибутку,торговельний - у формі

торговельного прибутку,позичковий капітал - у формі процен-

ту.Капітал може існувати і у формі власності - на зем-

лю,нерухоме майно,цінні папери тощо.Він приносить доход у

формі земельної ренти,дивідентів,процентів тощо.Отже,коли йде

мова про ринок капіталів,йдеться про позичковий капітал,тобто

капітал,що надається в позику./

Конкретною формою руху позичкового капіталу є кредит.Фор-

ми його різноманітні - комерційний кредит(кредит товарами),

банківський кредит(кредит грошима),споживчий кредит(кредит

населенню) тощо.З виникненням і розвитком кредитних відносин

пов'язано виникнення кредитного ринку.

Кредитний ринок концентрує попит і пропозицію на позич-

ковий капітал,він зосереджує і надає підприємствам засоби для

інвестування,здійснює переміщення тимчасово вільних грошових

засобів з одних секторів ринкової економіки в інші.

Суб'єктами кредитного ринку виступають кредитори і пози-

чальники.Кредиторами є банки,підприємства і населення(у ви-

падку,коли вони мають вкладення в банку,тобто надають

останнім кредит),держава;вони ж є і позичальниками капіталу

(банк - у підприємств і населення,підприємства у банків тощо).

До складу кредитної системи в ринковій економіці входить і

ряд інших кредитних установ(страхові,фінаннсові,інвестиційні

компанії,пенсійні фонди,довірчі товариства тощо).

Поділ кредитного ринку на грошовий ринок і ринок

облігацій зумовлений відмінністю конкретних форм крдиту./Облі-

гація - цінний папір з фіксованим доходом у формі проценту.Об-

лігація засвідчує,що її власник,купивши цей цінний пап-

ір,надав кредит суб'єкту,який випустив іпродав облігацію/.

Слід відзначити важливу функцію проценту,яку він виконує

на кредитному ринку.Процент,як плата за кредит заохочує влас-

ників заощаджень надавати свої грошові засоби банкам,які пе-

ретворюють їх в капітал,надаючи кредит під відповідний про-

цент(Процент по кредиту вищий за процент по вкладах,різниця

становить доход банку).

Рівень проценту залежить від попиту і пропозиції на гро-

шовому ринку,а також від строку на який наданий кредит(є кре-

дити короткострокові,середньострокові і довгострокові;останні

забезпечують інвестиційні ресурси).Співвідношення попиту і про-

позіції утворює рівноважну процентну ставку,яка виконує роль

ціни рівноваги даного ринку.

Кредитний ринок є основним джерелом нових інвестицій у

виробництво.Поряд з цим велике значення у формуванні інвести-

ційних ресурсів має ринок цінних паперів,насамперед ринок

акцій і облігацій.

Цінні папери представляють фіктивний капітал,який є

відображенням реального капіталу(засобів вироб-

ництва,власності) у цінних паперах.Доход створюється реальним

капіталом,але фіктивний капітал,який не виконує ніяких

функцій і не бере участі в обороті реального капіталу і зрос-

танні вартості,дає право його власникам одержувати частину цьо-

го доходу у формі дивідентів на акції,чи проценту на

облігації./Акція - цінний папір,що свідчить про участь в акці-

онерному капіталі і дає право на одержання дивіденту - частки

прибутку на реальний капітал акціонерного товариства/.Ре-

альний капітал змінює свої форми,перетворюючись згрошового у

виробничий, з виробничого - в товарний, а з товарного - знову

у грошовий, тоді як фіктивний капітал свої форми не змінює.

Розрізняють первинний і вторинний ринки цінних паперів.

На первинному ринку здійснюється продаж щойно випущених

акцій,а на вторинному ринку - перепродаж цінних папер-

ів.Первинний ринок обслуговується банками, а інструментом

вторинного насамперед є фондові біржі.Саме фондові біржі

відіграють виключну роль в забезпеченні виробрицтва інвес-

тиційними ресурсами.

Фондова біржа виконує такі функції:1)забезпечує моб-

ілізацію(через продаж цінних паперів)тимчасово вільних грошо-

вих засобів;2)встановлює ринкову ціну(курс)акцій та інших

цінних паперів;3)здійснює перелив(переміщення)капіталів між

галузями ісекторами ринкової економіки(знову ж таки через

купівлю-продаж акцій);4)служить " барометром" ділової і ви-

робничої активності(через встановлення біржових індек-

сів/індекс Доу-Джонса - Нью-Йорк,індекс Ніккей - Токіо;які є

усередниним показником курсу акцій).

Отже,ринок капіталів є інструментом перетворення грошей

в капітал,інвестування ринкової економіки.

4.3.4. Ринок матеріальних ресурсів(засобів і предметів праці)

є структурним елементом товарного ринку.в якому виділяють ще

один сектор - риноу товарів і послуг(предметів особистого

споживання і особистих послуг).

Ринок засобів і предметів праці виступає регулятором по-

токів матеріальних ресурсів,витрат виробництва і доход-

ів(прибутку від використання засобів виробництва і ренти -

від використання землі).

Ринок матеріальних ресурсів(як і ринок товарів і послуг)

обслуговується торговельним капіталом.Торговельний капітал -

відокремлена частина продуктивного капіталу,що спец-

іалізується на реалізації засобів виробництва,товарів і пос-

луг,здійснює свій оборот виключно в сфері обігу товарів.Він

утворився з товарної форми продуктивного капіталу.Торгівля

стає самостійною сферою господарської діяльності галуззю еко-

номіки,вона стає учасником міжгалузевої конкуренції.Відокрем-

лення торговельного капіталу веде до зростання загальної нор-

ми прибутку(співвідношення між масою одержаного прибутку і

витратами виробництва даного товару.Норма прибутку є виразом

рентабельності(прибутковості)підприємства,а тому це мікро-

економічний показник),адже,коли б промисловці самі ре-

алізовували свій товар,за рахунок більших витрат обігу

уповільнювався б оборот капіталу,що зменшило б і середній

прибуток.

Реалізація товарної продукції набирає форми гуртової(оп-

тової),роздрібної торгівлі і складає зміст взаємодії покупців

і продавців на товарних ринках.(В.М.Ковальчук"Макроекономіка"

с.42-с.44).

4.3.5. Під ринком продуктів розуміють ринок товарів іпослуг

призначених для особистого споживання.Це ринок роздрібної тор-

гівлі.Покупцями на ньому є безліч окремих осіб і домашніх гос

подарств.

Ринок предметів споживання і послуг знаходиться під

впливом таких факторів:особистого(вік,сімейний стан,фах, здо-

ров'я і спосіб життя покупця); психологічного(мотивація,прий-

няття,засвоєння); соціально-культурного(рівень освіти,світог-

ляд,соціальне становище,національні традиції, рівень культури

тощо).

Слід відзначити,що даний ринок має вирішальне значення

для всієе ринкової системи, адже саме попит на товари і пос-

луги широкого вжитку визначає попит на засоби виробництва,а

через них - на працю і інвестиційні ресурси.Саме на ринку

продуктів знаходиться вузол,у якому "зав'язані" усі умови і

можливості розвитку економічної системи.Він є регулятором по-

токів товарів і послуг,споживчих витрат населення,грошових

доходів підприємств(виручки під продажу товарів і послуг).

4.4. Економічний кругообіг - це поняття макроекономіки,яке ре-

презентує рух суспільного продукту,виробничих ресур-

сів,сукупних витрат і доходів по стадіях суспільного відтво-

рення(виробництво,розподіл,обмін і споживання)в економічній

системі.Економічний кругообіг здійснюється через ринки ресур-

сів і продукту між суб'єктами економічної системи.

4.4.1. Серед суб'єктів е.с. виділяються підприємства(фірми),

домашні господарства,держава.

Фірма як суб'єкт економічної системи формується на базі

підприємства.Підприємство - це елемент,первинна ланка еко-

номіки,в рамках якої безпосередньо здійснюєтьться тех-

нологічне поєднання засобів виробництва і праці.Фірми ведуть

на підприємствах господарську діяльність.Деякі з них волод-

іють лише одним підприємством,іншим належить ряд виробничих

одиниць.Під підприємством розуміється структурна основа

підприємницької діяльності,а фірма - це юридична особа,яка

веде справи даного підприємства.Тобто, фірма - це основна

господарська одиниця сучасної економіки ринкового типу,яка

зареєстрована у відповідній юридичній формі.

Серед фірм,які представлені кількома підприє-

мствами,можна виділити об'єднання,що засновані на вер-

тикальному і горизонтальному комінуванні,а також конгломерати.

Вертикальне комбінування виникає тоді,коли фірми володіють під-

приємствами,що складають єдиний технологічний процес і знахо-

дяться на різних стадіях перетворення вихідної сировини в го-

товий продукт.При горизонтальному комбінуванні підприє-

мства,що належать фірмі,знаходяться на одній із цих стадій.

Конгломерат охоплює підприємства,що технологічно ніяк не по-

в'язані. Групи фірм,що виробляють однорідні товари,утворюють

галузь.Галузь є структуроутворюючим елементом(первинною лан-

кою) макроекономіки.Поникнення фірм-конгломератів в інші га-

лузі характеризується як диверсифікація виробництва.

Домашні господарства - другий основний суб'єкт е.с..Во-

ни займають в економіці ринкового типу двоїсте становище,-

виступаючи в якості,по-перше,власника виробничих ресурсів,і

по-друге,спожівача товарів і послуг.

Як власники домашні господарства є отримувачами доходів.

При цьому слід розрізняти функціональний і особистий розпо

діл доходу.

фунціональний розподіл пов'язаний з роллю отримувача доходу у

виробничому процесі.Зокрема,заробітна плата виплачується без-

посереднім виробникам за виконану роботу,рента і процент за

використані ресурси,що знаходяться у чиїсь власності,а при-

буток залишається власникам засобів виробництва.

Особистий розподіл доходу знаходиться в залежності від

функціонального.Він пов'язаний із способом розподілу сукупно-

го доходу по окремих домашніх господарствах. Основні критерії

і фактори особистого розподілу доходу-відмінності в здібнос-

тях, освіті, професійних якостях,географічний і демографічний

фактор,зрештою,просто фактор удачі,щастя.

Як споживачі товарів і послуг,домашні господарства є роз-

порядниками своїх доходів.Частина з них поступає у вигляді по-

датків державі, а інша частина використовується на особисте

споживання і заощадження. Заощадження домашніх господарств пе-

реводяться на банківські рахунки, у вкладаються у страхові по-

ліси, акції і облігації,а потім використовуються для придбання

житла і дорогих предметів довготривалого користування.

Останнім суб'єктом економічної системи є держава.Вона в еко-

номічній системі виконує такі функції:

-забеспечення правової основи і надання послуг для ефективного

функціонування економіки (захист права власності,регулювання

відносин між виробниками і споживачами,створення грошової сис-

теми);

-вплив на динаміку і структуру національного продукту, рівень

зайнятості та інфляції через податкові ставки,гарантування цін

на сільськогосподарську рподукцію,законодавче визначення міні-

муму заробітної плати,субсидії виробникам і споживачам, здійс-

нення державних закупівель і державне підприємництво;

-перерозподіл доходів з метою зменшення майнової нерівності в

суспільстві (виплата допомоги по безробіттю і малозабеспеченим

сім'ям, стипендії студентам, соціальне страхування, індексація

доходів).

Ці функції держава виконує,використовуючи ресурси,що утво-

рюються із податкових надходжень від фірм і домашніх господарств.

Роль держави як суб'єкта економічної системи в умовах еко-

номіки вільної конкуренції була незначною,але вона значно по-

силюється в змішаній економіці, коли через державу проходять

значні потоки продуктів, ресурсів,витрат і доходів,що дозволяє

державі виконувати регулюючу роль.В умовах планової тоталітар-

ної економіки роль держави як регулятора стає абсолютною,

економіка повністю "поглинається"державою,що кардинально змі-

нює роль і природу усіх суб'єктів економічної системи.

4.4.2. Рух ресурсів і товарів обслуговується грошовими потока-

ми витрат і доходів.Ці потоки в ринковій економіці "прот-

ікають"між її суб'єктами - домашніми господарствами і

фірмами.Вони спрямовуються ринками ресурсів і продуктів і

проходять від сфери виробництва,у якій функціонують фірми,-

через сферу реалізації(розподілу і обміну),репрезентовану

ринком,до сфери споживання,у якій знаходяться домашні гос-

подарства.Економічний кругообіг в системі вільного ринку

представлено на схемі.

Витрати Грошовий доход

РИНОК РЕСУРСІВ

Ресурси Ресурси

1 2 2 1

ФІРМИ ДОМАШНІ

ГОСПОДАРСТВА

3 4 4 3

Товари, послуги Товари,послуги