ГУМОРЕСКИ ПАВЛА ГЛАЗОВОГО

ГУМОРЕСКИ ПАВЛА ГЛАЗОВОГО

КОРІННЯ Й НАСІННЯ

— А ти, тату, в школі вчився?

— Учився, Сергійку.

— А то правда, що ти, тату,

Був одержав двійку?

— Було Таке, траплялося...—

Малий засміявся:

— Тоді мама правду каже,

Що я в тебе вдався.

ІВАСИК

Батько дивиться у зошит.

— Двійка, двійка... Стид і страм!

Я, їй-право, побоявся б показать таке батькам.—

А Івасик-першокласник перед ним стоїть, як туз.

— А чого,— пита,— боятись? Я тобі не боягуз.

ТАЄМНИЦЯ МОЗКУ

Кличе хлопець:

— Чуєш, татку!

— Чого тобі синку?

— Я знайшов у себе в книжці цікаву картинку.

На картинці людський мозок. Череп ніби знятий...

Так чого в людини мозок геть увесь пом'ятий? —

Батько глянув, посміхнувся:

— Тут ясна картина.

Як народиться, синочку, на цей світ людина,

То вправляють і вправляють їй «мозга» потрошку,

Доки стане в неї мозок схожим на гармошку.

КРУГЛА ХАТА

Прочитав школяр Євген у серйозній книжці,

Що філософ Діоген жив колись у діжці:

І дивується хлопчак:

— Як це можна, тату,

Щоб філософ — і не міг збудувати хату? —

БаТько каже: — Хто ж, синок, лізе в бочку з жиру?

То він штучку відколов, щоб дали квартиру.

ДОПИТЛИВИЙ СИН

— Чуєш, тату,— син питає,— що таке хамелеон?

— Відчепися, я не знаю,— каже Филимон.

— Чуеш, тату, ще спитаю. Що таке аукціон?

— Відчепися, я не знаю,— злиться Филимон.

Мати сердиться на хлопця: — Ну чого ти пристаєш?

Батьку навіть у неділю відпочити не даєш.

— Не кричи,— говорить батько.— Я люблю балакать з ним.

Хай пита, чого не знає, а то виросте дурним.

НЕВГАМОВНИЙ СИН

Запросив директор школи — це вже котрий раз! —

Матір лобура, що ходить у десятий клас.

— Угамуйте,— каже,— сина. Вчора ваш Петро

Семикласниці Марусі поламав ребро.—

А матуся: — Ви, звиняюсь, странний чоловік.

Я ж не винна, що у сина переломний вік.

ТАБЕЛЬ

Питається сина батько Опанас:

— Ну так де ж твій табель за дев'ятий клас?

— На деньок у мене попросив Марат.

— А чого це раптом?

— Каже, напрокат.

Учиться він класно, на «чотири» й «п'ять».

Хоче моїм табелем предків полякать.

НА РОЗДОРІЖЖІ

Дзвонить телефон.

- Алло! Галинко, ти?

- Я, Грицю. Що трапилось?

- Скажи, будь ласка, за що ми завтра змагаємось із другим "б" класом: за успішність чи за чистоту?

- А що?

- Та сиджу оце й думаю, що робити: готувати уроки чи митися?!

СВИСТІВ

- Як це так виходить, Петрику, - запитує вчителька, - що вся рука в тебе брудна, а два пальці чисті?

- А я сьогодні навчився свистіти.

СЛУХАЄ МАМУ

- Стасику, ти кого більше слухаєш - маму чи тата?

- Маму.

- Чому?

- Вона говорить більше.

Імітатор птахів

До директора одеського цирку зайшов артист і запитав:

- Імітатори птахів потрібні?

- Ні, ні! У нас своїх імітаторів досить. Пробачте.

- Шкода, - сказав артист і вилетів... у вікно.

Спогади про війну

Внук запитує:

- Дідусю, розкажи, як ти на війні партизанив?

- Ну, сиджу я в кущах...

- Фашистський поїзд чекаєш?

- Ну... Одне другому не заважає!

Не тягни!

- Не тягни кота за хвіст!

- Я не тягну. Я тільки тримаю за хвіст, а він сам тягне...

Як швидко летить час

НЕ САМ

Учитель, проглядаючи завдання учня, дивується, як це одна людина могла допустити так багато помилок.

Учень і каже:

- Зовсім не одна. Тато допомагав мені.

НАМАЛЮВАВ КОНЯ

Сашко:

- Мамо, а наша вчителька зовсім не знає тварин.

Мама:

- Звідки ти це взяв?

Сашко:

- Я намалював коня, а вчителька питає "Що це таке?"

СКІЛЬКИ ПИРОГІВ?

У першому класі був один дуже поганий учень Вчителька не знала, що й робити, щоб навчити його арифметики.

Одного разу вчителька повела з ним таку розмову:

- Твоя мама пекла сьогодні пироги?

- Пекла.

- Ти з'їв один пиріг, і мама дала тобі ще один. Скільки ти всього з'їв пирогів?

- Два.

- Добре. З'їв ти ці два пироги, а мама дала тобі ще два.

- Ну, ні! Стільки я вже не з'їм!

ЗРОЗУМІВ

На уроці учитель питає одного неуважного учня:

- Коли найкраще рвати яблука?

Учень, не задумуючись, випалив:

- Як собака прив'язаний!

ТАК ЯК БАТЬКО...

Батько дивиться щоденник сина:

- Так, арифметика - відмінно, поведінка - 2.

- Що тебе, шибенику, питали?

- Скільки буде п'ять разів по сім, - одказує син.

- Ну, а ти що сказав?

- Тридцять п'ять. А вчителька знову:

- Скільки буде сім раз по п'ять?

- А що, воно хіба не один чорт? - здивувався батько.

- Та й я так само відповів.