Безробіття, його макроекономічний зміст та наслідки

Третьою формою відхилення від ринкової рівноваги є безробіття, або неповне використання ресурсу праця. Безробіття пов'язують з ринком праці. На цьому ринку товаром виступає робоча сила, трудові ресурси. Попит на робочу силу пред'являють роботодавці, підприємства,які мають вільні робочі місця. Носіями пропозиції виступають працівники,які в даний час не мають роботи, але здатні приступити до неї. Саме до таких відносять безробітних. При вивченні теми важливо мати на увазі, що:

10.1.Безробіття відносять до макроекономічного явища тому, що воно є свідченням недовикористання ресурсів суспільства, а отже, чинником, що дії в бік зменшення ВНП, сукупної пропозиції. Окрім того , безробітні маючи відносно нижчі доходи, викликають зменшення сукупного попиту. Таким чином, безробіття впливає на макроекономічні показники як зі сторони сукупного попиту так і зі сторони сукупної пропозиції.

10.11.Безробіття породжується завдяки руху потоків сукупної робочої сили в суспільстві: за рахунок тих, хто втратив роботу надовго через структурні зміни або скорочення, тих, хто залишив роботу за власним бажанням,тих, хто вперше шукає роботу після закінчення навчального закладу, тих тимчасових непрацездатних, які з'являються на ринку повторно.

10.11.Досвід показує,що певний відсоток безробіття існує завжди у всякому суспільстві. Оскільки ринкова економіка ґрунтується на вільному виборі діяльності, то наявність людей, що самі залишають роботу у пошуках іншої є цілком природною. Так само природною є поява на рику праці людей, що досягли працездатного віку і вперше шукають собі робочі місця. Не менш природним є й те, що свого часу частина людей добровільно зробила вибір залишити роботу, азгодом знову виступає претендентами на ринку праці.Таким чином цілком закономірно вважати наявність в економіці природного безробіття, частка якого у загальній кількості працездатних для кожного періоду є величиною сталою,Так наприкінці 60-х років вона становила близько 5%, а у 80-х роках-5,5-6% від загального числа працездатних.

10.12.Перевищення фактичного рівня безробіття над природним веде до певної втрати ВНП. Згідно закону А.Оукена 1% пункт відхилення безробіття від природного рівня (6%) означає відхилення реального ВНП від потенційного на 2,5%-их пунктів. Наприклад, якщо фактичний рівень безробіття становив 8%, то економіка втратила 5% ВНП.

10.13.Наявність безробіття пояснюється з точки зору класиків і з точки зору кейнсіанців. Класичне пояснення пов'язувало безробіття із рівнем заробітної плати: перевищення рівня заробітної плати свого рівновагового рівня веде до появи надлишку товару робоча сила на ринку, тобто до безробіття. Однак таке пояснення більш мікроекономічне ніж макроекономічне. Проте сучасні неокласики , котрі пов'язують безробіття також із загальним рівнем цін ,економічними передбаченнями головних економічних суб'єктів, зробили це пояснення більш макроекономічним. Воно акцентує увагу на таких явищах, як жорсткість зарплати, негнучкість цін, хибні передбачення щодо інфляції. Жорсткість зарплати (reqiditu wage), тобто нездатність її бути гнучкою і регулювати ринок праці в напрямі забезпечення повної зайнятості пояснюється трьома причинами: законодавством про мінімальну заробітну плату, монополізмом профспілок, намаганням використати зарплату з метою стимулювання ефективності виробництва. В цій моделі крива пропозиції ресурсу праця є кривою повністю нееластичної пропозиції, тобто вертикальною прямою, яа відображає відносну незмінність кількості працездатних в суспільстві в певний час. Крива попиту вважається класичною кривою попиту. Відносно високій жорсткій зарплаті відповідатиме кількість зайнятих, яка є величиною, меншою загального числа працездатних. Тобто завдяки високій жорсткій зарплаті працездатні поділяються на зайнятих і незайнятих.

Негнучкість цін (prise inflexibility) також веде до того ж самого результату, так як коли мова йде про зарплату. то мають на увазі саме реальну зарплату, тобто відношення W/P.Хоча ринок товарів і послуг по відношенню до ринку праці є зовнішнім чинником, однак недосконалість товарного ринку з цінами на ньому викликає недосконалість і ринку праці.

Хибні передбачення (false expektation) стосуються домовленості про зарплату на майбутнє із передбаченням майбутніх змін у цінах, коли передбачення, згідно яких встановлюється заробітна плата, виявляються невірними. Безробіття може відрізнятись від свого природного рівня.

Відповідно до своїх тлумачень безробіття, неокласики пропонують відповідну державну політику, направлену на те, щоб примусити ринок працювати. тобто зменшити витрати на соціальні потреби, зокрема зменшення допомоги по безробіттю, що стимулюватиме останніх більш активно шукати роботу.

10.14.Кейнсіанське тлумачення безробіття також ґрунтується на недосконалості ринку, причина якої , вони вважають , закладена у власне ринковому саморегулюванні.,зокрема, в періодичній відсутності ефективного попиту. Неефективний попит пояснюється заниженими доходами домогосподарств. Кейнсіанські рекомендації щодо обмеження безробіття зводились до пропозиції стимулювати сукупний попит з боку держави: підвищити держані витрати чи знизити податки, що приведе до збільшення сукупного попиту і. отже, до збільшення попиту на робочу силу.

10.15.Основними видами безробіття є: фрикційне, структурне, циклічне та інституціональне. Фрикційним вважається тимчасове безробіття, яке пов'язане з добровільним чи вимушеним пошуком або очікуванням роботи. Проблема фрикційного безробіття це проблема тривалості перебування певної кількості людей без роботи у проміжку, коли вони залишили одну роботу і ще не влаштувалися на іншу. Оцінка величини фрикційного безробіття передбачає врахування кількості людей, що добровільно змінили роботу та тривалість перебування їх між роботами. Найпростішим засобом зменшення втрат внаслідок фрикційного безробіття є скорочення часу пошуку роботи за рахунок кращої інформованості тих, хто її шукає, щодо можливостей ринку праці, спрощення процедури звільнення та прийняття на роботу.

Структурне безробіття це вивільнення робочої сили під впливом структурних зрушень в економіці, які змінюють попит на окремі професії і фахи та пропозицію робочої сили по ним.

Структурне безробіття може бути викликане змінами у смаках та уподобаннях споживачів, в рівні інвестицій утворення нових товарів та послуг, у торговельних зв'язках країни, її місці у міжнародному поділі праці та у спеціалізації на створенні нових товарів і послуг. Основними засобами у подоланні структурного безробіття можуть виступати: гнучка система освіти, здатна орієнтуватись на змінюваний попит, територіальна мобільність робочої сили,бюджетно-податкова політика, направлена на створення нових робочих місць, доступність інформації про стан на ринку праці. Широка мережа закладів по перекваліфікації працівників, набуттю ними нових професій.

Циклічне безробіття пов'язане з вивільненням робочої сили у зв'язку із загальним спадом виробництва, тобто тією фазою економічного циклу, яка має справу з кризовими явищами в економіці, скороченням сукупного попиту, відповідним скороченням зайнятості. Саме циклічне безробіття виступає як безпосередній наслідок недостатнього попиту, Якщо структурне безробіття існує в межах нормального (природного) рівня безробіття., то циклічне виступає головною причиною перевищення безробіттям його природного рівня.

Інституціональним вважається вид безробіття, пов'язаний з функціонуванням самих інститутів ринку робочої сили та факторами, які впливають на його попит та пропозицію (неповна інформація про вакансії, завищений рівень допомоги по безробіттю, занижені податки на доходи та інше).

10.16.Особливими рисами безробіття в постсоціалістичних країнах. в т.ч. в Україні, є: --- невідповідність визнаного (офіційного) і реально існуючого безробіття - хронічне не заповнення вакантних робочих місць

Ці риси проявляються в тому, що значна частина фактично безробітних не реєструються , знаючи про мізерність допомоги по безробіттю та не вірячи у можливість офіційно отримати роботу. Окрім того, існує значне приховане безробіття працівників державних підприємств, які через кризовий стан економіки працюють неповний робочий тиждень, або перебувають у вимушених відпустках. До цього слід додати, що значна частина офіційно незайнятих працює у тіньовій економіці, або частина тих,хто офіційно вважається безробітним, фактично є працевлаштованим.

10.17.Економічними і соціальними наслідками кон'юнктурного безробіття є відставання фактичного обсягу ВНП в порівнянні з тим обсягом, якого б суспільство могло досягти при своїх потенційних можливостях.; відбувається нерівномірний розподіл втрат від безробіття серед різних соціальних верств населення; через тривалий період бездіяльності втрачається кваліфікація працівників, що може згодом зумовити значне зниження заробітної плати чи нові звільнення.

10.18.Серед чинників, які в подальшому можуть діяти в напрямку зростання безробіття в Україні можна назвати: потреба структурної реорганізації неефективної економіки,зняття штучних обмежень щодо росту циклічного безробіття, дефіцитність інвестицій для створення нових робочих місць, відсутність досвіду роботи служб зайнятості, дисципліни і відповідальності органів державної влади. Однак можуть діяти і чинники, спрямовані на зменшення рівня безробіття. Серед них - безмежність незадоволеного попиту і можливість створення нових робочих місць у багатьох сферах, особливо у сфері послуг, дотеперішня нерозвиненість приватного сектору і наявність тіньової економіки ,які в разі зняття адміністративних пут зможуть залучити значну частину непрацюючих, традиційно низький рівень зарплати і слабкість профспілок, які не можуть домогтися підвищення загального рівня зарплати і пов'язане з цим обмеження попиту на працю.

10.19.Державне регулювання ринку праці здійснюється за трьома принципами: працевлаштування незайнятого населення та надання допомоги щодо підготовки і поліпшення перепідготовки кадрів, стимулювання формування гнучкого ринку праці. Правове забезпечення трудових відносин. Соціальний захист потерпілих від безробіття людей.

10.20.Кейнсіанська модель інфляції та безробіття показує, що в економіці може виникнути або безробіття, або інфляція. Одночасно вони виникнуть не можуть. Однак в 1970-1980 роках існування безробіття та інфляції стали постійним явищем, тобто одночасно зростали безробіття та рівень цін. Таке явище перетворилось в основну макроекономічну проблему, тому що до цього часу вважалось, що між рівнем безробіття та інфляцією існує обернена залежність: високому рівню безробіття відповідає низький рівень інфляції, а високому рівню інфляції відповідає низький рівень безробіття. Крива в системі координат-темп зростання цін та рівень безробіття була названа по імені того вченого, хто займався цією проблемою, тобто кривою Філліпса. Вона якраз і відображає пряму залежність між інфляцією та безробіттям, тобто йде зверху вниз зліва направо. Вищому рівню інфляції відповідає вищий рівень безробіття, нижчому рівню інфляції відповідає нижчий рівень безробіття. Крива Філліпса має місце в короткостроковому періоді. Вона має бути врахована при прийнятті певних рішень в рамках економічної політики. Стимулюючи економічне зростання і підвищення зайнятості, уряд одночасно стимулює посилення інфляції в економіці. З іншої сторони, проведення антиінфляційної політики зможе привести до економічного падіння та зростання безробіття.

10.21.Згадуване вище одночасне зростання рівня інфляції та безробіття на рубежі 70-х- 80-х років вимагало нових підходів в поглядах на зв'язок безробіття та інфляції, тому що в цьому випадку крива Філліпса виявилась негідною. Явище стагфляції, тобто одночасне зростання безробіття та інфляції, пояснювалось концепцією природного рівня безробіття, яка представлена теоріями адаптивних очікувань та раціональних очікувань, про які буде йти мова при вивченні відповідної теми 14.

Поняття безробіття

Безробіття - складне економічне, соціальне і психологічне явище. Водночас це економічна категорія, яка відображає економічні відносини щодо вимушеної незайнятості працездатного населення. Згідно з законом України «Про зайнятість населення»^{В умовах ринкової економіки і рівноправності різних форм власності цей Закон визначає} правові, економічні та організаційні основи зайнятості населення України та його захисту від безробіття, а також соціальні гарантії з боку держави в реалізації громадянами права на працю.

(Вводиться в дію Постановою ВР N 804-XII [804-12] від 01.03.91, ВВР, 1991, N 14, ст.171) безробітними вважаються працездатні громадяни працездатного віку, які з незалежних від них причин не мають заробітку або інших передбачених чинним законодавством доходів через відсутність підходящої роботи та зареєстровані у державній службі зайнятості. Тобто це особи, які справді шукають підходящу роботу та здатні приступити до неї.

Підходящою вважається робота, яка відповідає освіті, професії (спеціальності),кваліфікації працівника і надається в тій самій місцевості, де він мешкає. Заробітна плата й інші умови праці повинні відповідати середньому рівню за даною професією. У разі неможливості надати таку роботу безробітному служба зайнятості може запропонувати йому пройти професійну перепідготовку або підвищити кваліфікацію з урахуванням його здібностей , колишнього досвіду і доступних для нього засобів навчання.

Безробітними за класифікацією Міжнародної організації праці є особи, зареєстровані на біржі праці, які активно шукають роботу. Тимчасово звільнені й ті, хто має намір приступити до роботи протягом 30 днів, вважаються безробітними, якщо вони і не виконують другої вимоги щодо активних пошуків. Існує багато проблем щодо статистики безробіття:

· Особи, що втратили надію на працю. Як враховувати тих, хто втратив надію на працю?

· Часткова інформація. Як враховувати часткову зайнятість? Ті, хто примусово знаходяться у відпустках з ініціативи адміністрації, вважаються зайнятими.

· Неправдива інформація. Як перевіряти тих, хто отримує виплати по безробіттю, й задіяний в тіньовій економіці?

Таким чином, суспільство умовно можна поділити на зайнятих, безробітних, а також тих, хто не входить до складу робочої сили. (Рис.1.1) [2,ст.50]

Рис.1.1 Поділ суспільства на категорії щодо економічної активності

Якщо розглядати безробіття в контексті об'єктно-суб'єктних відносин, то на відміну від більшості політекономічних категорій, у яких відносини між певними суб'єктами виникають з приводу привласнення різноманітних об'єктів власності, безробіття означає, передусім, відносини між класом капіталістів і державою й класом найманих працівників з приводу відчуження частини останніх від виробничої діяльності, з одного боку, та забезпечення їх необхідним мінімумом задля існування з другого боку, а отже, звуженого відтворення. Якщо синтезувати обидва визначення, то безробіття означає виробничі відносини між протилежними класами та державою з приводу економічного відчуження частини працездатного населення від власності робочої сили та її відтворення на звуженій основі.