- •Маржиналізм.
- •Австрійська школа.
- •Становлення неокласичної традиції. Кембриджська школа.
- •Американська школа.
- •Шведська ( Стокгольмська) школа.
- •Математична школа в політичній економії.
- •Економічна думка на початку 19 ст.
- •Економічна думка в період кризи і ліквідації кріпацтва
- •Економічна програма народництва.
- •Політична економія в Росії в іі пол 19 на поч 20 ст.
- •Економічна думка в Україні 19-поч 20 ст.
- •Економічні проблеми в період підготовки та здійснення реформи в 1861 р.
- •Ліберльно-буржуазна економічна думка в пореформенний період.
- •Революціно-демократична економічна думка.
- •Ліберальне народництво.
- •Розвиток політичної економії.
- •Загальна характеристика розвитку економічної теорії у хх ст.
- •Проблеми соціально-економічного розвитку та їх відображення в економічних теоріях.
- •Основні напрямки розвитку економічної теорії у хх ст. Та їх революція.
- •Критерії класифікації і порявняльний аналіз напрямків економічної теорії.
- •Кейнсіанство і його особливості в різних країнах. 13.1. Історичні передумови виникнення кейнсіанства.
- •Теоретична система та економічна програма дж.Кейнса.
- •Поширення кейнсіанства в різних країнах
- •Неолібералізм. Лондонська, Фрейбурзька, паризька ч Чиказька школи.
- •Неокласичне відродження теорії ''Економіки пропозиції'' та раціональних очікувань.
- •Інституціоналізм та його основні напрями
- •Ранній інституціоналізм.
- •Неоінституціоналізм.
- •Теорії трансформації капіталізму.
- •Теорії "Індустріального суспільства"
- •Концепція футурології.
- •32. Предмет, метод об'єкт вивчення мікроекономіки.
- •2. Основні поняття та припущення
- •3. Методи мікроекономічних досліджень
- •33. Поняття попиту. Попит на товари і послуги та його чинники. Попит. Величина попиту
- •Нецінові чинники попиту
- •34. Пропозиція товарів та послуг. Чинники пропозиції.
- •34. Ринкова рівновага попиту і пропозиції. Різновиди ринкової рівноваги.
- •3.1. Рівноважна ціна та рівноважний обсяг
- •36. Еластичність попиту.
- •37. Еластичність пропозиції.
- •1. Загальне поняття пропозиції в мікроекономіці
- •2. Особливості цінової еластичності пропозиції
- •38. Витрати виробництва. Суть і кваліфікація витрат виробництва.
- •39. Витрати в короткостроковому періоді. Витрати в довгостроковому періоді.
- •Витрати виробництва в короткостроковому і довгостроковому періодах. Закон спадної віддачі
- •40. Поняття конкуренції. Ринкова структура ринка досконалої конкуренції.
- •Ознаки та умови досконалої конкуренції
- •41. Визначення обсягу виробництва конкуретного підприємства. Поняття конкурентного середовища.
- •42. Монополія: ринкова структура та її сутність. Причини виникнення і сутність монополій.
- •1. Умови формування ринку досконалої конкуренції
- •2. Конкурентна фірма
- •3. Ринкова пропозиція
- •4. Максимізація прибуткуконкурентною фірмою
- •5. Варіанти рівноваги конкурентноїфірми в короткостроковомуперіоді
- •6. Довгострокова рівновага
- •44. Монопольна Влада та її вимірювання. Суспільні витрати монопольної влади. Монопольна влада як форма ринкової влади та її наслідки
- •45. Особливості ринку монополістичної конкуренції. Диференціація товару. Характерні риси ринку монополістичної конкуренції
- •Особливості монополістичної конкуренції. Моделі рівноваги монополістичного конкурента
- •46. Максимізація прибутку підприємства в умовах короткострокового періоду. Соціальні витрати монополістичної конкуренції. Максимізація прибутку у короткостроковому періоді.
- •Максимізація прибутку у довгостроковому періоді.
- •47. Поняття олігополії. Характеристика олігополії.
- •Олігополістична і економічна ефективність. Можливості
- •Риси олігополістичних ринків
- •48. Характеристика та зміст моделей олігополії.
- •4.1. Модель дуополії Курно
- •4.2. Модель Штакельберга.
- •4.3. Криві реагування.
- •Моделі рівноваги олігополії
- •50. Практика стримування цін. Ціноутворення при олігополії.
- •52. Безробіття. Причини та види безробіття.
- •53. Соціальні та економічні наслідки безробіття. Державна політика з боротьби з безробіттям. Социально-экономические последствия безработицы.
- •I. Социальные последствия безработицы
- •II. Экономические последствия безработицы
- •1.5 Пути преодоления безработицы.
- •Загальні методи боротьби з безробіттям в Україні
- •54. Капітал та ринок капіталу.
- •[Ред.] Загальна характеристика
- •Ринок капіталу. Процент § 1. Капітал як чинник виробництва. Чиста продуктивність капіталу
- •Попит та пропозиція капіталу. Дисконтування
- •55. Інвестиції. Попит на інвестиції.
- •[Ред.] Фінансові інвестиції
- •Інвестиції. Крива попиту на інвестиції та фактори, що її визначають
- •57. Ринок позичкового капіталу.
- •58. Поняття фірми. Основні форми організації підприємництва. Прибуток як мета діяльності фірми
- •Форми організації підприємницької діяльності в країнах з ринковою економікою
- •Державний сектор економіки.
- •59. Теорія управління фірмою
- •60. Виробнича функція Виробництво та виробнича функція
- •61. Ізокванта. Карта ізоквант. Характеристика ізоквант.
- •64. Закон спадної граничної корисності.
- •69. Ринки з асиметричною інформацією. Теоретичні аспекти дослідження ринку з асиметричною інформацією
- •1.1. Поняття ринку з асиметричною інформацією
- •1.2. Особливості функціонування ринку з асиметричною інформацією
- •1.3. Асиметрична інформація і негативний відбір на ринку кредитів
- •71. Маркетинг, як інструмент комерційної діяльності.
- •72. Теорія поведінки споживача. Поняття корисного блага. Сукупна та гранична корисність. Теорія поведінки споживача. Мета, обмеження та споживчий вибір
- •2.1. Мета споживача. Кардиналістська модель
- •2.2. Мета споживача. Ординалістська модель
- •2. 3. Бюджетне обмеження споживача
- •Оптимізація вибору на основі кардиналістської теорії
- •2.5. Оптимізація вибору споживача на основі ординалістського підходу
- •Ринок капіталів
- •Ринок продуктів
- •74. Макроекономічні суб’екти та їх взаємодія. Суб’єкти макроекономіки та їх взаємодія
- •75. Методи макроекономічного аналізу.
- •76. Функції макроекономіки. Основні функції макроекономіки
- •77.Основні макроекономічні показники: національний обсяг виробництва, загальний рівень цін, процентна ставка, зайнятість. Основні макроекономічні показники
- •Система національних рахунків (снр). Основні макроекономічні показники.
- •79. Національний та реальний внп. Дефлятор.
- •80. Особливості макроекономічних показників та чистий економічний добробут.
- •Ввп і економічний добробут
- •Сукупний попит і його структура
- •1.1 Економічна сутність поняття попит
- •1.2 Поняття сукупного попиту в макроекономіці
- •Сукупний попит та інвестиції.
- •82. Цінові та нецінові фактори, що впливають на сукупний попит.
- •83. Сукупна пропозиція та фактори, що її визначають. Сукупна пропозиція. Крива сукупної пропозиції
- •Фактори, що визначають сукупну пропозицію
- •Сукупна пропозиція та фактори, що її визначають. Крива сукупної пропозиції.
- •84. Цінові та нецінові фактори, що впливають на на сукупну пропозицію.
- •85. Суб’єкти, об’єкти та структура національного ринку.
- •Національний ринок: суть, суб'єкти, об'єкти, структура
- •86. Ринок товарів та платних послуг
- •87. Ринок грошей та цінних паперів.
- •88. Ринок робочої сили та його рівновага.
- •89. Природа і специфіка циклічності економічної динаміки. Цикли і кризи.
- •Суть економічного (ділового) циклу
- •90. Антикризова політика держави. Антикризова політика
- •91. Фіскальна політика держави.
- •Оподаткування
- •Графік 9
- •92. Мультиплікатор фіскальної політики.
- •93. Автоматичні стабілізатори та дискреційна стабілізаційна політика.
- •94. Державний бюджет та бюджетне обмеження.
- •95. Державний борг
- •Державний борг
- •96. Грошова система: сутність та елементи. Грошова система. Типи грошових систем
- •Грошова система та її типи
- •97. Структура грошової маси. Агрегати.
- •98. Грошово-кредитна політика держави.
- •3. Пропозиція грошей та фактори, що її визначають.
- •99. Інфляція: причини, типи та форми прояву.
- •1.1 Сутність інфляції та причини її виникнення
- •1.2 Види та наслідки інфляції
- •100. Соціально-економічні наслідки інфляції. Соціально-економічні наслідки інфляції
- •101. Антиінфляційна політика держави.
- •102. Зайнятість , як економічна категорія.
- •Зайнятість: категорія, проблеми зайнятості
- •Безробіття, його макроекономічний зміст та наслідки
- •1.2 Причини виникнення безробіття
- •1.3 Види та показники безробіття
- •2.1 Негативні наслідки безробіття
- •104. Державні регулювання ринку робочої сили. Державна система забезпечення зайнятості. Державне регулювання ринку праці
- •105. Світове господарство і національна економіка. Форми міжнародних економічних відносин.
- •Місце національної економіки в системі світового господарства План
- •Розділ 1 Поняття і цілі національної економіки
- •1.1 Визначення поняття «національна економіка»
- •1.2 Цілі національної економіки
- •1.3 Особливості структури національної економіки України
- •2.2 Сутність світового господарства
- •Розділ 3 Взаємодія світового господарства і національних економік
- •Розділ 4 Національна економіка України та її місце в світовому господарстві
- •Форми міжнародних економічних відносин
- •§ 1. Світогосподарські зв’язки: сутність і форми
- •§ 2. Міжнародна валютно-фінансова система та її інфраструктура
- •§ 3. Економічні аспекти глобальних проблем
- •106. Міжнародна торгівля: роль, обсяг, структура, особливості.
- •Міжнародна торгівля та ї особливості за сучасних умов Матеріал з CybWiki
- •[Ред.] реферат [ред.] Теоретичні відомості
- •[Ред.] Поточна ситуація в Україні
- •[Ред.] Заходи по запобіганню
- •1. Товарна структура міжнародної торгівлі
- •Товарна структура міжнародної торгівлі
- •2. Регіональна структура міжнародної торгівлі
- •Регіональна структура світової торгівлі
- •Експорт і імпорт провідних держав у 2003 р.
- •107. Валютна система. Конвертованість валюти. Валютний курс. Валютні відносини і валютні системи
- •8.1. Поняття валюти, валютний курс і конвертованість валют
- •Валютний ринок: суть та основи функціонування
- •8.3. Суть і необхідність валютного регулювання
- •Структура платіжного балансу
- •Валютні системи, їх призначення
- •Суть валюти та валютні відносини. Конвертованість валюти.
- •2. Валютний ринок
- •3. Валютний курс
- •4. Особливості функціонування валютної системи України.
- •108. Міграція робочої сили як форма міжнародних економічних відносин.
- •1. Суть та основні види міжнародної міграції робочої сили
- •За напрямами руху:
- •За часом:
- •За організацією:
- •За якісним складом:
- •За професійним складом:
- •2. Масштаби, напрями і наслідки міжнародної міграції робочої сили
- •3. Державне регулювання міжнародних міграційних процесів
- •4. Трудова міграція України
- •109 Економічна динаміка: економічне зростання та його типи.
- •1Теорія економічного зростання
- •2. Типи економічного зростання
- •2.1 Екстенсивний тип
- •2.2. Інтенсивний тип
- •3 Фактори економічного зростання
- •4 Державне регулювання економічного зростання
- •5 Економічне зростання в україні. Його риси
- •110. Фактории економічного зростання.
- •111. Вивіз капіталу як провідна форма міжнародних економічних відносин. Форми міжнародного руху капіталу
Економічна програма народництва.
В економічній думці Росії другої половини XIX ст. провідним напрямом було народництво, тобто певний різновид утопічного соціалізму, властивий країнам із низьким рівнем економічного розвитку, переважанням сільського господарства і дрібних виробників.
Російське народництво — складне й багатогранне явище. У народництві виділяються дві тенденції — революційна і ліберальна, а відповідно — і два етапи розвитку. Перший — із 60-х до середини 80-х pp., пов'язано із діяльністю революційного народництва. Другий — із середини 80-х до кінця 90-х pp. — характеризується переважанням у народництві ліберальних ідей.
Усім без винятку представникам народництва, до яких би течій чи напрямів вони не належали, притаманні певні спільні риси: визнання капіталізму в Росії занепадом, регресом, а також визнання самобутності, «неповторності» російського економічного ладу взагалі і селянина з його общиною, артіллю зокрема.
Народники вірили в можливість запобігти розвитку капіталізму в Росії, ідеалізували вигаданий ними «народний лад», проголошуючи його запорукою прогресивніших, ніж капіталізм, суспільних відносин соціалізму. Революційні народники сподівались здійснити соціалістичні перетворення через селянську революцію.
Революційне народництво. У революційному народництві існували три течії, які очолювали П. Лавров, П. Ткачов і М. Бакунін.
П. Л. Лавров (1823—1900) — один із провідних ідеологів народництва, філософ, соціолог, економіст, математик. Він і його послідовники (так звані лавристи) були прихильниками соціалістичної революції, яку здійснить народ, селянство, кероване революційною інтелігенцією. Підготовка революції передбачала попередню тривалу пропаганду ідей соціалізму в народі.
Значне місце в працях Лаврова присвячується економічним питанням, які охоплюють усі сторони суспільно-економічного життя тогочасної Росії. Це і становище селянства, і оцінка реформи, і роль общини. Спостерігаючи процес розкладу общини і зародження капіталізму, Лавров характеризує його як початок підготовки соціального перевороту. На місце капіталістичного ладу, писав він, прийде «робочий соціалізм». Він, за Лавровим, здійснюватиметься через передачу землі селянським общинам, а промислових підприємств — робітникам.
М. О. Бакунін (1814—1876) — анархіст за світоглядом. Він був непримиренним противником кріпацтва і вважав, що російський селянин — «бунтар від природи». Бакунін сподівався на можливість негайної соціальної революції.
Він виступив з критикою реформи 1861 p., яку назвав обманом. Критикував він і капіталізм як нову форму експлуатації. Бакунін і його послідовники виступали проти існування держави і пропагували ідею вільної федерації робітничих асоціацій і селянських общин з абсолютною свободою особистості. Економічну основу такого устрою бакуністи вбачали в передачі всієї землі землеробським общинам, а всіх засобів виробництва — робітничим асоціаціям.
П. М. Ткачов (1844—1885) — прихильник «селянського соціалізму». Розв'язати проблему побудови «селянського соціалізму» мали революціонери, поваливши царський уряд і захопивши владу. Росія, на його думку, готова до соціалістичної революції, оскільки не має капіталу і буржуазії. Після захоплення влади буде проведено реформи. Одна з програмних вимог Ткачова полягала у ліквідації поміщицького землеволодіння і передачі землі у власність селянам.
Визнавав Ткачов і необхідність промислового розвитку країни, без чого сільське господарство не може не тільки процвітати, а й взагалі існувати. Він виступив з гострою критикою капіталізму і буржуазної політичної економії, яка, за його словами, захищає інтереси капіталу. Ткачов зробив навіть спробу створити нову економічну науку, виходячи з вимог «справедливості та моралі».
Ліберальне народництво. З середини 80-х pp. у суспільному русі переважають ідеї ліберального народництва. Цьому сприяли розвиток капіталістичних відносин у країні і посилення диференціації селянства. Хоч ліберальні народники, як і революційні, виступали від імені всього селянства, проте фактично вони були виразниками інтересів сільської буржуазії.
Ідеологами ліберального народництва в Росії були: В. П. Во-ронцов (1847—1918), М. Ф. Данієльсон (1844—1918), М. К. Михай-ловський (1842—1904), С.М.Кривенко (1847—1906), С. М. Южа-ков (1849—1910) та інші. На відміну від революційних, ліберальні народники відмовились від боротьби із самодержавством і сконцентрували всю увагу на розробленні програми так званих «дрібних діл». Свою економічну програму вони пов'язували з ідеєю некапіталістичного шляху розвитку Росії, яка ґрунтувалась на вченні С. Сісмонді.
Спираючись на теорію реалізації Сісмонді, народники ігнорували виробниче споживання, вартість сукупного продукту обмежували лише сумою доходів. З цього випливав висновок про скорочення внутрішнього ринку, неможливість реалізації додаткової вартості без зовнішніх ринків, постійні кризи надвиробництва. Це було підставою для доказів безперспективності розвитку капіталізму в Росії.
Ідеалом ліберального народництва було міцне селянське господарство, яке протиставлялось капіталістичному. Саме для забезпечення цього господарства ліберальні народники вимагали розширення селянського землеволодіння, упорядкування орендних відносин, надання селянам позичок, створення на селі ощадних кас, різних форм кооперацій, забезпечення селян поліпшеним сільськогосподарським реманентом. Однак фактично ці вимоги забезпечували створення умов, необхідних для капіталістичного розвитку сільського господарства.
B. Воронцов наголошував, що Росія не має ґрунту для розвитку капіталізму у зв'язку зі скороченням внутрішнього ринку. Він не міг не бачити явних ознак капіталістичного розвитку в країні, але називав «усе це більше грою в капіталізм, ніж виявом його дійсних відносин». Розвиток капіталістичних відносин в окремих галузях промисловості (наприклад машинобудуванні) Воронцов пояснював протегуванням уряду. Він закликав ужити заходів для затримки розвитку капіталізму і пропонував (як перехідні) форми «іншого шляху промислового прогресу» у вигляді артільної організації дрібного кустарного виробництва з допомогою інтелігенції. Дальший розвиток він пов'язував з так званим «народним виробництвом», тобто із сімейними та артільними майстернями, які витискуватимуть капітал. У промисловості передбачалось створити такі форми організації виробництва, де «робітники будуть одночасно і господарями підприємства».
C. Южаков дотримувався аналогічних поглядів, звертаючи увагу на загрозу капіталізму, яка насувається із Заходу. На його думку, її ще не пізно було зупинити і повернутись до старих патріархальних порядків.
М. Данієльсон — не лише сподвижник, а й близький друг В. Воронцова повністю поділяв його погляди. Визнаючи, що капіталізм поступово перемагає і в Росії, він звертався до «розуму і совісті» співвітчизників, закликаючи їх урятувати «вітчизну» і народ від навали капіталізму через зміцнення общини і розвиток дрібного селянського виробництва. Данієльсон відомий ще й тим, що переклав І том «Капіталу» К. Маркса російською мовою.
Підбиваючи підсумок аналізу ідеології народництва, слід звернути увагу на оцінку російського народництва В. І. Леніним. У праці «До характеристики економічного романтизму», що мала підзаголовок — «Сісмонді і наші вітчизняні сісмондісти» (1897) він підкреслює абсолютну тотожність поглядів народників з доктриною Сісмонді і наголошує на їх реакційному характері. Насправді економічна програма ліберальних народників мала буржуазно-демократичний характер і фактично мала створити умови, необхідні саме для капіталістичного розвитку сільського господарства.