Структура платіжного балансу

І. Баланс поточних операцій:

1. Торговий баланс — співвідношення між надходженнями за експортом і платежами за імпортом товарів:

— експорт;

— імпорт.

2. Баланс послуг і некомерційних платежів:

— платежі й надходження від транспортних перевезень, від усіх видів зв'язку;

— міжнародний туризм;

— утримання дипломатичних, торговельних і культурних представництв;

— надходження від інформаційних, культурних, наукових обмінів.

ІІ. Баланс руху коштів і кредитів — співвідношення платежів і надходжень щодо ввезення та вивезення приватних і державних капіталів, отриманих і наданих міжнародних кредитів:

— довгострокові й середньострокові позики;

— короткострокові кредити, поточні рахунки національних банків у зарубіжних банках.

Фактори, що впливають на стан платіжного балансу:

— нерівномірність економічного і політичного розвитку країн, конкуренція;

— циклічні коливання економіки;

— зростання закордонних державних видатків;

— мілітаризація економіки та військові видатки;

— зміни в міжнародній торгівлі;

— негативний вплив інфляції;

— форс-мажорні обставини — стихійні лиха, переворот і под.

Заходи щодо вирівнювання сальдо платіжного балансу*,

— використання золотовалютних резервів держави;

— залучення зовнішніх джерел фінансування.

Якщо дефіцит платіжного балансу не можна подолати за рахунок перелічених заходів, то уряд може вдатися до таких засобів:

— провести дефляційну політику, спрямовану на зменшення цін і доходів порівняно з іншими країнами;

— девальвувати національну валюту;

— запровадити валютний контроль та обмеження на валютні операції.

Валютні системи, їх призначення

Валютна система — це державно-правова форма організації міжнародних валютних відносин між державами. Розрізняють світову, національну, регіональну валютні системи.

Світова валютна система є функціональною організацією валютних відносин на рівні міждержавних зв'язків. її розвиток регулюється відповідними міждержавними угодами через створені на колективних засадах міждержавні валютно-фінансові та банківські установи й організації. Еволюційний розвиток світової валютної системи показано в табл. 8.1; 8.2.

Національна валютна система — це складова грошових відносин окремої країни, функціонування якої регулюється національним законодавством з урахуванням норм міжнародного права.

Регіональна валютна система — договірно-правова форма організації валютних відносин між групами країн. її елементи:

— регіональна міжнародна розрахункова одиниця;

— спеціальний режим регулювання валютних курсів;

— спільні валютні фонди;

— регіональні валютно-розрахункові установи.

Етапи становлення Європейської валютної системи:

І етап:

— ратифікація 1994 р. усіма країнами-учасницями угоди, що визначила інституційні та правові засади фундації ЄВС;

— лібералізація в межах ЄС міграції капіталу;

— здійснення системи заходів, спрямованих на наближення темпів інфляції до рівня країн з найкращими показниками;

— скорочення торговельних дефіцитів.

Таблиця 8.1. Етапи еволюційного розвитку світової валютної системи

І — 1867 р. Паризька конференція: єдиним мірилом світових грошей визнано золото	ІІ — 1922 р. Генуезька конференція: національні кредитні гроші почали використовувати як міжнародні платіжні засоби	ІІІ — 1944 р. Бреттон-Вудська конференція: впроваджено золотодевізний і доларовий стандарти	IV — 1976—1978 pp. Ямайська конференція: юридично завершено демонетизацію золота і замість золотодевізного офіційно впроваджено стандарт СПЗ (SDR)
1	2	3	4
Золотомонетний стандарт	Золотозлитковий стандарт	Золотовалютний стандарт (валютний)	Паперово-валютний стандарт
Ознаки	Ознаки	Ознаки	Ознаки
— функціонування золота як світових грошей; — фіксація золотого вмісту національної валюти; — наявність фіксованих валютних курсів; — на внутрішньому ринку золото виконує всі функції грошей; — вільне карбування золотих монет; — банкноти і білонні монети вільно розмінюються на золоті	— в обігу відсутні золоті монети; — банкноти та білонні монети розмінюються на золоті злитки; — скасовано вільне карбування золотих монет	— збереження ролі золота як розрахункової одиниці в міжнародному обігу; — фіксовані валютні курси; — заборона вільної купівлі-продажу золота; — долар у режимі золотого стандарту; — прирівнювання до золота	— повна демонетизація золота у сфері валютних відносин; — анульовано офіційну ціну на золото та фіксацію масштабу цін; — перетворення колективної одиниці СПЗ на головний резервний актив і засіб розрахунку; — впровадження плаваючих валютних курсів національних одиниць
Недоліки		Недоліки	Недоліки
— недостатня еластичність; — дорожнеча; — залежність від видобутку монетарного металу; — обмеженість втручання держави у сферу грошово-валютних відносин		— жорстка система валютних нормативів	—
Причини скасування		Причини скасування
зміна економічної структури господарювання, що ґрунтувалась на ринкових само регуляторах, на державно регулюючу економічну систему		— загострення внутрішньоекономічної ситуації в США; — загострення світового економічного суперництва; — припинення конвертованості долара в золото	—

Таблиця 8.2. Європейська валютна система — етапи розвитку

І етап — 1947— 1950 pp.	Укладення валютних угод між країнами Західної Європи на двосторонній основі з метою взаєморегулювання платіжних балансів безготівкових розрахунків, залік взаємних вимог, пільгове кредитування
II етап — 1950— 1958 pp.	Створення Європейського платіжного союзу (17 країн), розрахунки в межах Союзу здійснюються за допомогою умовної розрахункової одиниці — епуніта
IІІ етап — з 1959 p.	Створення Європейської економічної спільноти, яка трансформувалася в Європейську валютну систему (ЄВС)
IV етап — 1989 p.	Поетапна трансформація Європейської валютної системи в Європейський валютний союз

ІІ етап:

— створення основних органів і виконавських структур ЄВС;

— формування Європейської системи центральних банків — "Євросфер".

III етап:

— створення Європейського центрального банку;

— введення єдиної валюти;

— реальне зближення країн-учасниць за показниками рівня інфляції, розміром державного дефіциту (не більше 3 % ВВП), рівнем процентних ставок за довгостроковими кредитами, коливанням обмінних курсів національних валют.