Суть економічного (ділового) циклу

Загальне уявлення про макроекономічну динаміку дає дослідження економічних (ділових) циклів. Економічний цикл характеризується періодичним зростанням та падінням ділової активності, яке прояв­ляється у формі невідповідності взаємопов'язаних показ­ників – темпу економічного зростання, інфляції, рівня безробіття. У загальному вигляді економічний цикл яв­ляє собою результат коливання різних показників еко­номічної активності (темпів зростання ВНП; загального обсягу продажу, загального рівня цін, рівня безробіття, завантаження виробничих потужностей та ін.). Для характеристики циклічного розвитку економіки застосовуються показники зміни обсягів випуску (вироб­ництва). Випуск зростає при збільшенні обсягів ресурсів, але в періоди економічного спаду вони недовикористовуються, що знижує рівень випуску. Відставання випуску (півень завантаження потужностей) характеризується різницею між потенційним випуском (виробничими потуж­ностями) при повній зайнятості та фактичним випуском. Зміни випуску пов'язані зі змінами рівня безробіття і темпу інфляції. У періоди піднесення виробництва збіль­шення випуску супроводиться зниженням рівня без­робіття. Кількісне співвідношення залежності безробіття від випуску представлене законом Оукена. Збільшення випуску супроводиться збільшенням темпів інфляції. Напрямок та ступінь зміни сукупності показників, які характеризують розвиток народного господарства, нази­вається економічною кон'юнктурою. Теорію економічних циклів називають також теорією кон'юнктури. Загальну тривалість циклу вимірюють часом (місяць, рік і т. д.) між двома сусідніми вищими або нижчими то­чками економічної активності. За тривалістю економічні цикли поділяють на короткі (малі), якщо коливання ділової активності триває 2–3 роки; середні, якщо ко­ливання ділової активності триває 8–10 років; довгі (великі хвилі Кондратьєва), якщо коливання ділової актив­ності триває 48 – 55 років. Короткі (малі) цикли пов'язані з відновленням рівно­ваги на споживчому ринку. Середні (промислові) цикли пов'язані зі зміною попиту на засоби виробництва. Матеріальною основою періоди­чності середніх циклів є необхідність оновлення основ­ного капіталу. Особливістю промислового циклу є коливання темпів зростання ВНП за період часу, коли економічна система проходить чотири послідовні фази: пожвавлення, підйом, бум, падіння (рис. 5.1). Серед найважливіших причин циклічності в еко­номіці більшість економістів називають коливання співвідношення між споживанням та інвестиціями.  Рис. 5.1. Циклічність економічної динаміки Економічний цикл складається з таких фаз: 1. Підйом. Випуск збільшується до нового максималь­ного рівня, який перевищує передкризовий. Рівень зай­нятості вищий від природного. Ціни зростають, ставка процента збільшується, зростає заробітна плата, збільшу­ється обсяг інвестицій, спостерігається економічний бум. 2. Криза (падіння). Спостерігається падіння вироб­ництва. Рівень зайнятості знижується, заробітна плата зменшується, ставка процента підвищується, знижуються темпи економічного зростання. 3. Депресія. Падіння виробництва призупиняється. Рівень зайнятості падає. Обсяг інвестицій скорочується. Ставка процента зменшується. 4. Пожвавлення. Випуск продукції збільшується до пе­редкризового рівня, тобто спад виробництва змінюється підйомом. Рівень зайнятості починає зростати, ставка про­цента збільшується, ціни також підвищуються.

Матеріальною основою великого циклу є зміна базо­вих технологій і поколінь машин, оновлення об'єктів інфраструктури. Великі цикли (хвилі) складаються з двох фаз: І фаза – хвиля висхідна. Це довгострокове піднесен­ня, що виникає на базі нових наукових відкриттів, змін технології. Висхідну фазу (хвилю) супроводжують значні соціальні коливання (війни, революції). II фаза – хвиля низхідна. Криза виникає тоді, коли стара структура економіки приходить у конфлікт з потре­бами нової технології, але ще не готова до змін. Хвилі великих циклів Кондратьєва впливають і на інші цикли. Якщо хвиля висхідна, то інші цикли харак­теризуються незначними депресіями і інтенсивними піднесеннями. Якщо хвиля низхідна, то відбуваються зворотні явища.