Місце національної економіки в системі світового господарства План

Вступ

Розділ 1 Сутність, поняття і цілі національної економіки

1.1 Визначення поняття «національна економіка»

1.2 Цілі національної економіки

1.3 Особливості структури національної економіки України

Розділ 2 Основні поняття світового господарства

2.1 Світова економіка і міжнародні економічні відносини

2.2 Сутність світового господарства

Розділ 3 Взаємодія світового господарства і національних економік

Розділ 4 Національна економіка України та її місце в світовому господарстві

Висновки

Список літератури

Вступ

В наш час, мабуть, ніхто не буде стверджувати, що будь-яка країна може розвиватися без нормальних зовнішньоекономічних зв'язків. Як відомо, найголовнішою проблемою людського суспільства є найбільш повне задоволення потреб людей при обмежених ресурсах. Тим часом необмежне зростання потреб в ході історичного процесу - непорушний факт і найзагальніший закон. В більшості країн світу неможливо за умовами, а також по ресурсах з позицій економічної доцільності робити все. В той же час коло потреб населення швидко росте, збільшується, кількість потрібних нам матеріальних і духовних благ, послуг. Нормальне їх задоволення практично неможливе без постійного, широкого обміну між регіонами, країнами, без МЕВ. Та і виробляти безліч товарів і послуг без міжнародного об'єднання зусиль, засобів і ресурсів сьогодні вже практично неможливо із-за колосальних розмірів витрат і необхідності використання найрізноманітніших ресурсів. Безперечно, що в країні з обмеженими природними, людськими і фінансовими ресурсами неможливо задовольнити навіть необхідні сучасні потреби населення. Економічний же сенс обміну між народами, МЕВ і зовнішньої торгівлі, зокрема, наука пояснила переконливо. Міжнародний розподіл праці, витікаючи з нього МЕВ, дозволяють кожній країні скоротити витрати на виробництво, економити ресурси. Життя дало однозначну відповідь - треба використовувати переваги і вигоди міжнародного обміну. Лише таким шляхом можна забезпечити задоволення самих різних потреб, неухильно розширюючи набір товарів і послуг, пропонованих населенню. Це відноситься як до малих, так і до великих країн. Звідси витікає роль і місце національної економіки в системі світового господарства.

Новий імпульс в своєму розвитку міждержавна економічна інтеграція отримала в кінці 80-х - початку 90-х років, коли в світовий інтеграційний процес влилося багато, раніше відносно ізольованих від нього країн, зокрема країн колишнього СРСР та тих, що розвиваються. Одночасно підвищувався і рівень міжнародних економічних інтеграційних процесів: поглибився розподіл праці, збільшилось число міжнародних організацій і союзів, міжнародні економічні зв'язки стали більш керованими і стабільними. Результатом цих процесів з'явилося спочатку формування, а потім і розвиток нового етапу міжнародної економічної інтеграції - створення світового господарства.

Світове господарство представляє взаємозв'язані між собою економіки практично всіх цивілізованих країн світу. Економічною основою світового господарства служить об'єктивна доцільність, обумовлена прагненням всіх держав до зростання економічної ефективності, досягнутої за рахунок міжнародного розподілу праці, і викликаними цим зростанням національною спеціалізацією і міжнародною інтеграцією.

Постійне прагнення до поглиблення розподілу праці і доведення його до міжнародного рівня служило раніше головною причиною становлення і розвитку міжнародної торгівлі і світового ринку. Проте, на відміну від світового ринку, який і зараз є найважливішим складником міжнародної співпраці, світове господарство є більш ємке явище. Це особлива форма реалізації міжнародних економічних взаємозв'язків між господарськими суб'єктами більшості країн світу, яка націлена на досягнення більшої ефективності в економічній діяльності за рахунок поглиблення розподілу праці і вільного переміщення в світовому просторі товарів, робочої сили, технологій і капіталу.

Актуальність роботи обумовлена тим, що Україна, як молода суверенна держава, не має достатнього досвіду налагодження економічних зв'язків з країнами світу. Це пояснюється насамперед тим, що вона не мала змоги набути такого досвіду у складі СРСР, їй бракує достатньої кількості органів, кадрів, які могли б проводити самостійну науково обґрунтовану зовнішньоекономічну політику.

Об'єктом даного дослідження є система світового господарства, а також роль і місце національної економіки в цій системі. При цьому предметом дослідження є взаємозв'язки національної економіки і світового господарства.