1.3 Особливості структури національної економіки України

Національні економіки відрізняються одна від одної по структурі. Відмінності обумовлені підходами до формування економік, традиціями в виробництві і іншими чинниками.

Структура будь-якої національної економіки має тенденцію до ускладнення під впливом НТП, розширення і поглиблення розподілу праці, спеціалізації виробництва, виникнення нових видів виробництва і відмирання старих, а також інших чинників.

Особливістю структури національної економіки Україні є те, що вона склалася в умовах колишнього СРСР і тому містить в собі всі специфічні риси розподілу праці між республіками в єдиному народногосподарському комплексі держави. Так, для неї характерні висока ступінь розвиненості і концентрації металургійних і металообробних підприємств, набірних виробництв, підприємств хімічної промисловості. Ці виробництва відрізняються високою метало-, енерго- і ресурсоємністю. Це є основною причиною надмірного попиту на інвестиції, сировину і матеріали. Крім того, в порівнянні з розвиненими країнами наша національна економіка відрізняється малою питомою вагою нематеріального виробництва.

Світова фінансова криза, яка почалася в 2008 році, негативно вплинула на економіку України.

Тактика проведення економічних реформ в Україні дозволила у деякій мірі загальмувати спад виробництва, знизити дефіцит бюджету, значно скоротити темпи інфляції, дещо стабілізувати обмінний курс гривні. Але продовжується падіння виробництва, зростають неплатежі, практично зупинився процес інвестування, відчувається падіння попиту населення і підприємств, погіршується збирання податків, зростає приховане безробіття, швидко зростають зовнішні і внутрішні борги, загрозливої ваги досягла «тіньова» економіка, не вдається ліквідувати від'ємне сальдо експорту-імпорту.

Згідно оцінок експертів, подальшому розвитку ефективності експорту у першу чергу заважає надмірно тяжка податкова система (її доля складає 20%), велика собівартість і невисока якість продукції (25%), різке падіння інвестицій (25%), відсутність обігових коштів, важкий фінансовий стан (15%), неспроможність і непідготовленість ряду керівників працювати у ринкових умовах (10%), інші фактори (5%).

Разом 23,0 млрд. USD

Разом 23,1 млрд. USD

Розділ 2 Основні поняття світового господарства

2.1 Світова економіка і міжнародні економічні відносини

«Світова економіка» - це сукупність національних економік, зв'язаних системою міжнародного розподілу праці (МРП), економічними і політичними відносинами. Універсальний зв'язок між національними господарствами здійснюють міжнародні економічні відносини (МЕВ). МЕВ - це комплекс економічних відносин між окремими країнами, їх регіональними об'єднаннями, а також окремими підприємствами (транснаціональними, багатонаціональними корпораціями) в системі світового господарства.

В структуру МЕВ входять:

· міжнародний розподіл праці;

· міжнародна торгівля товарами і послугами;

· міжнародний рух факторів виробництва (капіталів, робочої сили, технології);

· міжнародні валютно-фінансові і кредитні відносини;

· міжнародна економічна інтеграція

· і деякі інші похідні від них форми.

Одне з якнайповніших тлумачень світової економіки представив французький економіст Мішель Бо. В поняття світової економіки він включає наступні складові:

· сукупність виробничої діяльності людини, яку можна виразити макроекономічними показниками в натуральній і вартісній формі за певний період часу (зазвичай за 1 рік) (наприклад, сукупний світовий об'єм ВВП (USD), сукупний світовий об'єм виробництва автомобілів в рік (в млн. шт.) і так далі);

· сукупність національних економік всіх країн світу, кожна з яких займає своє певне місце в світовій системі;

· сукупність міжнародних економічних відносин, економічних зв'язків між національними господарствами;

· глобальна діяльність транснаціональних компаній (ТНК) і транснаціональних банків (ТНБ);

· інтеграційні угрупування країн, співтовариства країн і міжнародні організації;

· світова система, яка сформувалася в результаті розвитку капіталістичного способу виробництва;

· результат економічної діяльності всього людства, який розглядається з врахуванням стану навколишнього середовища і наявних ресурсів.