Любивець Ольга Донецький державний університет управління

(Україна,м. Донецьк)

Особливості впливу громадських організацій на соціалізацію молоді

У громадському русі завжди беруть активну участь молодіжні громадські організації, які своїми діями створюють передумови для налагодження дружніх стосунків та забезпечення сталого розвитку держави. Молодіжні організації є носіями ціннісних систем суспільства і становлять підґрунтя громадянського суспільства.

Громадський вплив на соціалізацію молоді, порівняно із радянським періодом, втратив свою силу тому, що наразі він охоплює незначну кількість молоді. За даними національного опитування “Громадська думка в Україні – 2007” 87,2% респондентів зазначили, що не належать до жодної з громадських політичних організацій чи рухів [1, с. 476], однак позитивну тенденцію фіксують і статистичні дані і дані міських рад. Ряд спеціалістів, як от Є. Головаха, Н. Паніна, В.Савка, зазначають, що, незважаючи на збільшення кількості організацій та їх різнорідності, відсоток залученості молоді до їх діяльності досить незначний [2, с. 377], а показник політичної активності з перших років становлення незалежної держави стабільно низький.

Втративши важелі впливу на інститути соціалізації молоді, зокрема громадських організацій, держава фактично абстрагувалась від процесу патріотичного виховання молоді. Сьогодні молодь як соціальна група, головним чином, об’єкт соціалізації, а завтра – суб’єкт соціалізації майбутніх поколінь, який виконуватиме функцію соціального відтворення (відповідаючи за збереження і спадковість розвитку українського суспільства).

Отже, ця проблема є актуальною сьогодні, оскільки в сучасній Україні передача цінностей від одного покоління до іншого ускладнена. Це спричинило в країні кризу соціалізації, уникнути яку можливо шляхом підсилення партнерських стосунків із громадськими організаціями як агентами соціалізації, використовуючи їх поведінкові установки, що потребують дослідження.

Об’єктом у роботі виступає соціалізація молоді як соціологічний концепт. Предметом дослідження є функціональна характеристика впливу агентів соціалізації – громадських організацій – на процес соціалізації молоді. Мета полягає у тому, щоб здійснити комплексний аналіз впливу громадських організацій на процес соціалізації молоді на прикладі двох громадських організацій – “Українського Реєстрового Козацтва” та “Пласту” – які є різновекторними за своєю діяльністю.

Студентство вивчалося в роботах Л. Сокурянської, Г. Остроухової, О. Бутиліної, С.Омельченко, В. Головенько, О. Балакірєвої, О. Яременко, М.Олексієва-Вовка, А.Ковальова, В. Москаленко, М. Євтуха, О. Сердюка. Громадські організації як багатовимірні системи досліджували В. Савка, Б. Гурій, В. Вербець. В даній роботі здійснена спроба проаналізувати громадські організації як дієвих агентів соціалізації молоді.

Для вирішення емпіричного завдання використовувалися аналіз документів та елементи контент-аналізу (для обробки статутних матеріалів та інформаційних джерел щодо діяльності Всеукраїнських громадських організацій “Українське Реєстрове Козацтво” та “Пласт”).

Курс України до Європи створює умови для реалізації її молодіжної політики. Це зобов’язує державу до співпраці з громадськими організаціями для поліпшення процесу соціалізації молодого покоління. Поряд із цим спостерігається вмотивованість і бажання самої молоді брати участь у політичних процесах та державотворенні.

Громадські організації виступають альтернативним джерелом соціалізації молоді до антисоціальних угрупувань. Соціальний контроль, який вони здійснюють у молодіжному середовищі, є потужним засобом профілактики девіантної поведінки, а також механізмом впровадження ідеалів, норм моральності та права, у тому числі і в межах “профілактики” майбутніх поколінь.

Опосередковане виховання, яке здійснюється в громадських організаціях під час залучення до соціально значущої діяльності, створює передумови гідної соціалізації молодої людини. Саме різноманітна і багатогранна соціально-виховна діяльність таких агентів соціалізації створює найбільш сприятливі можливості для задоволення потреб і самої молоді не тільки у якості об’єкта соціалізації, але й у якості суб’єкта соціалізації.

Аналізуючи законодавчі акти стосовно діяльності громадських організацій в сучасній Україні, були розроблені практичні рекомендації для громадських організацій як агентів соціалізації з метою збільшення сили та ефекту від їх “посилань”:

• діяльність громадської організації потрібно як можна більше оприлюднювати у національних та міських засобах масової організації;

• досягти визнання та поваги організації легше, якщо організація працює у коаліції громадських організацій;

• дієвість організації можлива лише за умов планової діяльності у сфері організації дозвілля молоді, вміння презентувати таку діяльність перед владою, бізнесом, та суспільством – запорука успішної діяльності організації.

Важливо підсилити співпрацю громадських організацій та державних установ у напрямку подолання кризи в державі, тим самим створити відповідні умови для зупинки розповсюдження проявів девіантної поведінки молоді. Необхідна активізація розробки і втілення в діяльність агентів соціалізації і державних інститутів національної ідеї і активізації молодіжного руху в Україні.

Громадські організації як агенти соціалізації здатні надати поштовх формуванню соціальної вертикалі, які розуміють роль і місце діалогу, здатні до проведення суспільного обговорення та здійснення безпосереднього впливу на владу, заради майбутнього держави. Проаналізувавши статутні і інші документи громадських організацій “Українське Реєстрове Козацтво” та “ Пласт”, була підтверджена гіпотеза стосовно того, що громадські організації є ефективними агентами соціалізації молоді.

Література: 1. Українське суспільство 1992 – 2007. Динаміка соціальних змін / За ред. д.е.н. В.Ворони, д.соц.н. М. Шульги. – К.: Інститут соціології НАН України, 2007. – 544 с. – ІSBN 978-966-02-4642-3; 2. Савка В.Є., Гурій Б.Б. Громадські організації як багатовимірні системи: особистісний фактор // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства: Збірник наукових праць. – Х.: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2008. – 579 с.

Любименко Виктория

КНТУУ «Киевский политехнический институт»

(Украина, г. Киев)