- •Соціологія у (пост)сучасності
- •Соціологія у (пост)сучасності зміст
- •Viіі Міжнародна студентська конференція: невпинна рефлексія досвіду
- •Запрошуємо до співробітництва! Оргкомітет вітає учасників viiі Міжнародної наукової конференції студентів та аспірантів «Соціологія у (пост)сучасності»!
- •The dependence between the relevant factors of students′ successful life and the level of academic achievement (in %)
- •Современные проблемы образовательного процесса вуЗов и методы их решений
- •Соотношение Армия – вуз для современной молодежи
- •Функції кінематографу в процесі соціалізації
- •Пропаганда в компьютерных играх
- •Причини неефективної комунікації в державному управлінні
- •Байгутова Юлия
- •Проблема формирования компетентности в современном профессиональном образовании
- •Социальный аудит города как метод исследования сферы практик городского жителя
- •Философские проблемы образования в информационном обществе
- •Функціональний підхід до аналізу релігії в контексті диференціації суспільного життя
- •Стигматизація за станом фізичного здоров’я та її динаміка
- •Самоврядування як елемент соціально-політичної системи
- •Культура сімейного виховання як чинник відхилень у поведінці дітей
- •Конструкт «культурний герой» у фокусі теорії культурної репрезентації
- •Бойко Марія Запорізький національний університет
- •Соціальна пам'ять як фактор формування національно-територіальної ідентичності
- •Веберовская аксиоматика научного познания: суть и источники
- •Соціокультурні реконфігурації візуального образу м. Дніпропетровськ в офіційних фотодокументах
- •Политические мифы в Украине: технологиии конструирования
- •Освіта молоді з функціональними обмеженнями: проблеми в сучасній Україні
- •Процесс институционализации теневой экономики: подходы к изучению
- •Брак как основа современного состояния института семьи в Украине
- •Глибинні чинники сімейно-шлюбних трансформацій: українська специфіка в глобальному контексті
- •Життєві орієнтації сучасної молоді
- •Оценка вузовской коррупции студентами ИнгГу
- •Образ города: подходы к осмыслению понятия
- •Політична фракціоналізоція у контексті цивілізаційних відмінностей країн єс
- •Конструювання символічного капіталу в контексті розвитку суспільства
- •Аудит социальной ответственности высших учебных заведений
- •Життєвий світ індивідів в ізольованих спільнотах крізь призму теорії комунікативної дії ю.Хабермаса
- •Роль выбора целевой аудитории в практике паблик рилейшнз
- •Сравнительный анализ статусного положения украинских женщин и женщин Ирака
- •К вопросу о структуре конфликтной компетентности
- •Соціальні проблеми функціонування університету в глобалізованому суспільстві
- •Метод деконструкції у кінематографі в контексті міжнародних відносин (на прикладі фільму «Великий диктатор»)
- •Гендерний аспект державної політики
- •Благотворительности как социальный феномен: становление и развитие
- •Місце національної держави в поствестфальській організації світового порядку
- •Болонский процесс в украинской системе образования: особенности и процедура внедрения
- •К постановке проблемы трансформации повседневных практик в условиях «текучей современности»
- •Захарченко Катерина
- •Соціальна, колективна та історична пам'яті: спроба понятійної демаркації
- •Анонимные форумы как новое направление Интернет-коммуникации
- •Зінюк Анна Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна
- •Економічний компонент сучасного спорту
- •Проблеми дослідження регіональних змі: методологія аналізу масової комунікації
- •Анализ национальной и локальной идентичностей, представленных в харьковском Музее космонавтики и уфологии
- •Downshifting як кардинальна зміна системи цінностей
- •Роль телереклами у поширенні ґендерних стереотипів
- •Освіта за принципом надлишковості як умова сталого розвитку особистості
- •Соціально-психологічні аспекти девіації в трудовому колективі
- •Урбанізм як спосіб життя
- •Искусство как объект изучения: эскиз графической модели социологического исследования
- •Соціальний портрет середнього класу в контексті ідентифікації і само ідентифікації
- •Національна дистанційованість волинських студентів: досвід емпіричного дослідження
- •Політичне керівництво в теоріях класиків західної соціологічної думки
- •Проблемы формирования политического имиджа в эпоху информационного общества
- •Мотивация учебной деятельности студентов
- •Проблеми становлення громадянського суспільства в Україні
- •Роль батька у формуванні особистості дитини
- •Комаровский Андрей
- •Социология как дисциплина, дискурс и коммуникация: историко-интерпретативная схема и/или технологические принципы современной социологии
- •Конопляста Інна
- •Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова
- •Жінка і політика в українському суспільстві: "mix" ґендерних стереотипів
- •Гендерный подход в образовании: необходимости современного реформирования
- •Професіологія: професійний підхід до вивчення професіоналізації
- •Основные проблемы социальной мобильности молодежи в сфере высшего образования регионального уровня (на примере ар Крым)
- •Клаббинг: массовость или субкультурность?
- •Сучасні освітні процеси в Україні як перешкода у формуванні української громадянської ідентичності
- •Кулешов Александр Белорусский Государственный Университет
- •«Новая историческая наука»: от изучения ментальностей к исторической антропологии
- •Соціокультурні детермінанти формування міського простору
- •Уточнення сутності поняття «соціальна подія»
- •Портрет современного украинца: попытка реконструкции
- •Исследование мотивации профессиональной деятельности работников промышленных предприятий в условиях социально-экономического кризиса на примере оао «хк «Лугансктепловоз»
- •Особливості соціальної та професійної адаптації випускників дитячих будинків та шкіл-інтернатів
- •Влияние института семьи на формирование личности
- •Любивець Ольга Донецький державний університет управління
- •Особливості впливу громадських організацій на соціалізацію молоді
- •Трансформация религиозности в современном обществе
- •Проблема формування релігійної толерантності у культових та позакультових практиках християнських церков
- •Герои-мужчины в репертуаре Харьковских театров
- •Тероризм як форма делінквентної поведінки
- •Сравнительный анализ перспектив консолидации демократии в Украине и России: выбор методологии
- •Проблемы квалификации кадров средней школы в Украине и мире
- •От теории «креативной экономики» к теории «креативного общества»
- •Медяник Анна
- •Харьковский национальный университет им. В. Н. Каразина
- •(Украина, Харьков)
- •Метод включенного наблюдения в изучении политического участия
- •Ідея громадянського суспільства та її реалізація в античному світі
- •Мозжухина Карина, Лейва Альбина
- •Социально-психологические причины возникновения конфликтов в системе высшего образования
- •До проблеми визначення накопичення культурного капіталу особистості у теоретичній соціології хх століття
- •Риски в сфере социальных услуг
- •Благодійна діяльність жіночих організацій України
- •Соціальні функції фізичної культури і спорту
- •Феномен денег в социологической рефлексии
- •Державні номінаційні механізми як чинник зайнятості населення
- •Использование pr-технологий в избирательных кампаниях
- •Соціальні передумови становлення ринку магічних послуг в Україні
- •Професійні стратегії сучасної української молоді
- •Трансформация власти в условиях постмодерного общества
- •Пасечник Валерия
- •Восточноукраинский национальный университет имени в. Даля
- •(Украина, г. Луганск)
- •Public Relations: контент-анализ украинских и зарубежных публикаций
- •Соразмерность преступления и наказания как социологическая проблема
- •Інтелектуальна міграція в контексті національної безпеки України
- •До проблеми формування політичних орієнтацій молоді
- •Расолько Игорь Белорусский государственный университет
- •Методологические аспекты социологического анализа вынужденной миграции
- •Роліна Дар‘я Харківський гуманітарний університет «Народна українська академія»
- •Індиферент-толерантність і соціальна комунікація
- •Смысложизненная концепция личности: опыт эмпирических исследований в рамках качественной парадигмы методом «grounded theory».
- •Роль потенціалу і готовності населення України до соціального протесту
- •Соціальна відповідальність суб’єктів управління: соціологічний аспект аналізу
- •Проблемы интеграции иностранных студентов в современную украинскую систему общественных отношений
- •Роль телевидения в социализации подростков
- •Репродуктивное поведение подростков: тенденции и проблемы
- •Точка біфуркації наукового потенціалу України: хаотичний рух чи новий рівень розвитку ?
- •Скляр Світлана
- •(Україна, м. Миколаїв) Комп’ютеризація та віртуалізація дозвілля як інноваційні тенденції у соціокультурному просторі
- •Роль змі у виборчому процесі
- •Игровые практики как сфера констант жизненных сюжетов
- •Реальная виртуальность - буккроссинг в жизни подростков и взрослых
- •Проблема «информационного неравенства» в современном обществе
- •Сучасні моделі споживчої поведінки
- •Солдатова Вікторія
- •(Україна, м. Київ) Реклама як світ симулякрів: погляд з постмодернізму
- •Особливості дитячо-юнацького туризму: до постановки проблеми
- •Неблагополучная семья и аномия в обществе как причина формирования детской беспризорности
- •Информационно-психологическая война как средство достижения геополитических целей
- •Проблема соотношения фундаментальной и практической подготовки студентов высших учебных заведений: социологический аспект
- •Судин Данило Львівський національний університет ім. Івана Франка
- •Регіональні виміри української національної ідентичності
- •Дозвілля як фактор особистісного буття
- •Знаково-символическая природа текстов современных сми
- •Міжвідомча взаємодія з соціальної реабілітації безпритульних дітей
- •Обнаженность в постсовременном социокультурном пространстве: к постановке проблемы
- •Возможность «омоложения» современной украинской элиты
- •Культурная форма хипстеров в контексте стиля жизни современной украинской молодежи
- •Аналіз феномену корупції в українському соціумі
- •Визначення сутності девіантної поведінки у межах міждисциплінарного підходу
- •Молодежь и ее ценности в современном мире.
- •Межі соціальної толерантності в соціологічному дискурсі
- •Чорна Вікторія
- •Фактори впливу на міграційну поведінку сільського населення
- •Маніпуляція свідомістю в сучасних засобах масової інформації
- •Наркомания в молодёжной среде как форма девиантного поведения
- •Гендерный анализ политического поведения: украинские особенности
- •Чучіна Вікторія Національний авіаційний університет
- •Ціннісні орієнтації студентської молоді в контексті передвиборчої боротьби
- •Кризові комунікації: до постановки проблеми
- •Проблема трудоустройства выпускников вуЗов
- •Асоциальность как стиль жизни в контексте Интернет – зависимости: феномен хикки
- •Особенности влияния внешней рекламы на потребителя
- •Рroduct placement в кинематографе
- •Мотивація до праці в Україні
- •Гендерные особенности межличностных конфликтов в организации
- •Методологічні особливості дослідження міжетнічних упереджень шляхом кількісного опитування
- •Віртуальне спілкування як атрибут молодіжної культури
- •Феномен подражания в системе социального управления
- •Шовкошитна Марія Національний авіаційний університет
- •Канали масових комунікацій в політичних технологіях
- •Політичні комунікації та е-демократія в інформаційному суспільстві
- •Янкаускас Ольга
- •Інформатизація вищої освіти й зміни в управлінні вищими учбовими закладами
- •Збірник тез доповідей vііi Міжнародної
Політична фракціоналізоція у контексті цивілізаційних відмінностей країн єс
Поняття «фракціоналізація» поступово входить до наукового лексикону західних політологів та дедалі частіше застосовується при аналізі політичних процесів в ЄС. Безпосередньо сам термін «фракціоналізація» (fractionalization) у буквальному сенсі означає розділення певного цілісного об’єкту на окремі частини або фракції. У контексті ж європейських студій слід розуміти це поняття як виникнення серед країн-членів ЄС неформальних політичних об’єднань та груп на основі спільних інтересів. Ці об’єднання або групи мають стійкий характер та певні риси інституціоналізації, зокрема, можуть бути оформлені у вигляді спільних партнерських програм, союзів, політичних коаліцій тощо. У даний момент цей процес політичної фракціоналізації (political fractionalization) виступає однією з визначальних рис політичного буття Європейського Союзу. В рамках концепту політичної фракціоналізації виділяють декілька категорій, найважливішою з яких є лінії або розломи фракціоналізації, тобто такі риси, що відокремлюють одні групи держав від інших та є причинами створення специфічних груп інтересів. В сучасній Європі найголовнішою з таких ліній можна вважати цивілізаційну, інакше кажучи, лінію «центр-периферія».
Історично геополітичним центром середньовічної Європи був т.зв. «пояс міст» – згідно з теорією С. Роккана, умовна вертикальна лінія від Північного моря до Апеннін, що була розташована уздовж Рейну на території Ельзас-Лотарингії, німецьких князівств, Швейцарії, Ломбардії, а також Південних і Північних Нідерландів. Навколо цього поясу відбувається формування потужних національних держав – Англії, Франції, Німеччини. В епоху промислової революції XVII-XIXст. саме в цьому регіоні формуються перші центри капіталістичної економіки, концентруються фінансові ресурси, створюються потужні виробничі бази, відбувається інтенсивна урбанізація. В той самий час території Центральної і Східної Європи, зокрема нинішні Польща, Литва, Латвія, Естонія, Румунія та ін., залишаються поза межами цих процесів, і, як наслідок, переходять до периферії, поступово потрапляючи під вплив трьох континентальних імперій – Австро-Угорщині, Росії та Німеччини. В епоху Просвітництва ці території не завжди включалися навіть до складу «європейського цивілізаційного простору» як такого. Американським дослідником Л. Вулфом наводиться приклад французького дипломата, який, перетинаючи Віслу в XVIII столітті на шляху з Парижу до Санкт-Петербурга, вважав, що потрапив до цілком невідомої країни, навіть іншої цивілізаційної матриці, оскільки на східному березі цієї польської річки побачив засніжені пустелі і похмурі ліси з рідкими людськими поселеннями, позаяк на західному було безліч міст, селищ і торговельних шляхів. Уявний «ментальний» кордон Європи в ті часи проходив приблизно лінією Гданськ – Краків – Прага – Бєлград.
Подальший хід історичних подій лише поглибив розрив між західною континентальною Європою та її східними територіями. У ХХ столітті Польща, Румунія, Чехія і Словаччина належали до зони радянського впливу, були членами Організації Варшавського Договору, а Прибалтика – територією безпосереднього суверенітету СРСР. Лише розпад соціалістичної системи дозволив державам Центральної і Східної Європи повернутися до побудови своєї європейської ідентичності.
Врешті-решт подібна логіка цивілізаційного розвитку Європи багато в чому зумовила нинішній внутрішній устрій ЄС. Сьогодні більшість науковців схильна описувати стосунки всередині нинішнього Європейського Союзу за допомогою моделі «центр-периферія». Серед прихильників даного підходу можна виділити як вітчизняних, так і зарубіжних дослідників. При цьому ядром (центром) виступають т. зв. «держави Старої Європи», фактичні засновники ЄС, тобто держави Західної Європи – Франція, Великобританія, Німеччина, Італія та країни Бенілюксу, – з високою концентрацією фінансових, економічних, соціальних і політичних ресурсів. Країни Південно-західної Європи і держави Середземноморського басейну, такі як Португалія, Іспанія, Греція, Кіпр, серйозно відстають в плані, у першу чергу, власної політичної значущості, а також економічних можливостей, промислового та людського потенціалу. Периферійність ж країн Центральної і Східної Європи визначається цілою сукупністю географічних чинників разом з політичними і економіко-соціальними факторами. При цьому сама східноєвропейська периферія вельми неоднорідна за своїм соціально-політичним та економічним розвитком. Країни Балтії, наприклад, не можуть похвалитися наявністю важкої промисловості, в той час як, приміром, на території Чехії розташовано деякі з найпотужніших машинобудівних концернів у Європі.
В цілому слід відмітити, що за свою новітню історію Європейський Союз перетворився з обмеженого в своїх кордонах досить компактного економічного і політичного блоку держав приблизно однакового рівня розвитку в гетерогенне концентричне об'єднання з безліччю включених до нього територіальних структур. Масштабне розширення спільноти в 2004 і 2007 роках (включення 12 країн) додало до існуючої південно-західної периферії співтовариства ще й східну периферію. Це включення в європейський простір країн, що відрізняються від ядра ЄС за цілим рядом ознак, а також часткова периферізація співтовариства, що постала слідом за ним, призвели до виникнення перших ліній фракціоналізації і структуризації цього феномену. Наразі у політичному просторі Європейського Союзу можна виділити декілька фракцій, створених за цивілізаційним принципом – Східна і Західна периферії, Центр, країни Балтійсько-скандинавського регіону тощо. Подібний розподіл не несе принципової загрози існуванню співтовариства, проте змушує глибше розглянути політичні процеси всередині нього, застосовуючи не тільки звичні методологічні принципи класичної політичної теорії, але й міждисциплінарні підходи, запозичуючи додатковий інструментарій дослідження у політичної антропології, політичної історії та інших галузей суспільно-політичної науки.
Голоденко Олена
Волинський національний університет імені Лесі Українки
(Україна, м. Луцьк)