Чорна Вікторія

Чорноморський Державний Університет імені Петра Могили

(Україна, Миколаїв)

Фактори впливу на міграційну поведінку сільського населення

Механічний рух населення – досить складний за своєю суттю феномен: по-перше, вплив зовнішнього середовища носить багатоаспектний характер, з проявом у формі великої кількості соціальних, економічних, демографічних та інших показників; по-друге, постійних змін зазнає внутрішнє середовище, позитивна реакція на міграційні чинники в минулому не гарантує аналогічної реакції в перспективі. Зважаючи на ці чинники, повноцінне дослідження, як правило, обмежувалось комплексом окремих проблем. Проблематика цього дослідження вимагає всеохоплюючого комплексного дослідження, що визначить місце та роль окремих елементів мотиваційного механізму.

Набутий до цього часу досвід аналізу міграційної поведінки сільських мешканців, в першу чергу, виділяє соціально-побутову, трудову та економічну міграції, а також міграцію з метою подальшого кар'єрного росту. Дослідники вказують, що зазначені види міграцій сформовані відповідними факторами. Оскільки роль зовнішніх факторів у формуванні мотивів міграції не викликає сумнівів, була встановлена відповідність між видами міграцій та факторами, що їх провокують.

Окремі показники об'єднуються у загальні групи з найбільш притаманною ознакою. Наявні індикатори згруповано у шістнадцять груп, що визначають сферу їх використання. Наступне групування зводить показники у фактори, що стимулюють відповідні види міграцій. Серед них соціально-побутові, трудові, економічні, аналіз яких вже проводився демографами для сільських поселень у 70^х-90^х роках ХХ століття. На нашу думку, до зазначених слід додати також демографічний фактор. Він не є звичайним фактором у розумінні стимулюючої ролі і впливає на механічний рух населення крізь міру відтворення міграційного потенціалу сільської спільноти.

Слід зазначити відсутність у минулому достатньої уваги до показників охорони навколишнього середовища та рівня злочинності, що, ймовірно, відбувалось із-за ігнорування екологічних проблем та питань рівня злочинності, приховування незадовільного рівня зазначених показників.

Окрему увагу слід приділити факторам-каталізаторам, які за своєю природою не можуть стати причиною міграцій. В ході дослідження до каталізаторів віднесено транспортно-інформаційне забезпечення. Розвинена транспортна мережа знижує кількість перепон на шляху мігранта, а інформаційне забезпечення сприяє зниженню прийнятих помилкових рішень та ефективнішому освоєнню навколишнього середовища кінцевого пункту перебування.

На завершальному етапі систематизації даних групи показників слід виділити ще групу, що ототожнюється нами з факторами «виштовхування» сільських мігрантів і являє мотиваційний клубок, описаний у першому розділі.

З урахуванням різної природи міграції ми проводимо аналогічну систематизацію факторів, в якій відбувається групування показників-індикаторів розвитку міських поселень.

Застосування кластерного аналізу в перспективі дасть можливість структурувати наявну систему факторів та визначити вид міграцій, а з іншого – відповідь на запитання: "Зміни яких сторін життя спільноти призвели до появи міграційних намірів?".

Отже, саме перераховані індикатори в сучасних тенденціях життєдіяльності пересічних громадян, стають відображенням факторів, що здобувають актуальність для мігранта. Вони становлять основу формування механізму мотивацій міграцій з боку зовнішнього середовища. Регуляторна політика в області управління міграціями не знайшла відображення у мотиваційному механізмі. Фактори мотивації міграцій утворюють хаотично сформоване міграційне поле, що породжує мотив міграції та призводить до прийняття рішення щодо її реалізації.

Аналогічний механізм діє і у випадку приживання новоприбулих мігрантів. При комплексній дії міграційних факторів реалізація намірів мігрувати розтягується на цілі покоління. Наприклад, покращення соціально-побутових умов батьками, що мігрували у районні центри, продовжується у міграціях з метою кар’єрного росту, яка реалізується переїздом дітей на навчання у вищі навчальні заклади.

Таким чином, головна позитивна риса запропонованої моделі формування мотивів, полягає у чіткій процедурі встановлення існування окремих видів міграцій на основі результату взаємодії потреб, факторів особистості та зовнішнього середовища.

Чубарко Вікторія

Волинський національний університет імені Лесі Українки

(Україна, м.Луцьк)