Самоврядування як елемент соціально-політичної системи

Проблема: розкриття особливостей самоуправління в українському суспільстві.

Завдання: дослідити місцеве самоуправління в ракурсі соціологічного аналізу; визначити сутність соціологічного підходу до влади і управлінської діяльності; дослідити місцеве самоврядування як форму соціального управління; вивчити місцеве самоврядування в правовому, політичному і соціокультурному контекстах українського суспільства; розкрити законодавчий базис місцевого самоврядування в Україні; вивчити основні напрямки взаємодії органів державної влади і місцевого самоврядування.

Актуальність даної теми полягає в розгляді суті місцевого самоврядування, що постало в результаті проголошення незалежності України та впливу місцевого самоврядування на політичне, економічне і соціальне життя в цілому, і в кінцевому результаті вплив місцевого самоврядування на подальше зміцнення української держави і поліпшення життєдіяльності її населення.

Поняття “самоврядування” є надзвичайно містким і багатогранним. Його неможливо виразити в одній стислій формулі. Саме тому цим терміном можуть позначатися досить різноманітні явища і процеси суспільного життя. На найвищому рівні теоретичного узагальнення це поняття може вживатися для позначення будь-яких процесів саморегулювання, самоорганізації і самоконтролю, що відбуваються в суспільстві. Самоврядування є органічною властивістю, яка притаманна суспільству як цілісній динамічній соціальній системі, хоча здатність до саморегуляції властива й іншим матеріальним системам живої природи. Самоврядування є загальнонауковою категорією, яка може застосовуватися для характеристики будь-яких проявів саморегулювання, самоорганізації, самоконтролю. Оскільки суспільство як універсальна самокерована соціальна система складається із ієрархії підсистем різної природи, здатних до саморозвитку, то самоврядування є формою саморегулювання, самоорганізації не лише суспільства в цілому, а й менших соціальних спільнот людей, в процесі якого забезпечується збереження їх цілісності, якісної специфіки та їх відтворення і саморозвиток.

За Конституцією України місцеве самоврядування визначається як “право територіальної громади … самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України”. Поняття “місцеве самоврядування”, є умовною назвою демократичної системи державного управління на місцях, яка передбачає залучення громадян України до управління державними справами.

Органи місцевого самоврядування здатні суттєво впливати на виборчий процес при формуванні органів державної влади; вони можуть бути представленими в консультативних та інших спеціально створених органах з питань, що зачіпають інтереси місцевого самоврядування, направляти звернення до органів державної влади, а також використовувати засоби неформального впливу.

Актуальною проблемою підвищення ефективності місцевого самоврядування є вдосконалення його територіальної організації. В Україні спостерігаються чітко виражені регіональні особливості діяльності органів місцевого самоврядування. Ці особливості зумовлені дією низки факторів, найважливішими серед яких є географічне положення територіальних громад; величина та конфігурація адміністративно-територіальної одиниці; особливості політико-адміністративного устрою України; характер територіальної організації українського суспільства.

Особлива увага приділяється дослідженню регіональних особливостей діяльності органів місцевого самоврядування.

Науково-технічний аспект регіональної політики має забезпечувати: розвиток пріоритетних напрямів наукових досліджень та раціонального ресурсоспоживання; спрямування науково-технічного потенціалу на розробку, освоєння та широке використання нових конкурентоспроможних машин, технологій і матеріалів; організацію власного виробництва продукції, що імпортується; розроблення технологій найефективнішого використання енергоносіїв.

Економічна і соціальна політика охоплюють сукупність економічних, правових, організаційно-управлінських методів, які органічно поєднують загальнодержавні, регіональні та місцеві інтереси, спрямовані на ефективний розвиток регіонів та держави вцілому. Тільки за умови вирішення проблем місцевого самоврядування можливе будівництво демократичної держави, пріоритетом стратегічного розвитку якої є інтереси людини.

В рамках програми дослідження під час ознайомчої практики студентки групи СЦ – 06 – 1д ДДТУ Бєлоус Олени одночасно зі збиранням методологічного та розпорядчо-правового матеріалу щодо створення та діяльності органів самоорганізації населення району було підготовлено та проведено соціологічне опитування мешканців району з урахуванням попередніх (2008р.) показників та тематики соціологічних опитувань. Це дозволило створити порівняльну характеристику та простежити динаміку проблеми місця, ролі та ефективності роботи створених в районі органів самоорганізації населення.

Взаємодія державної влади і місцевого самоврядування як підсистем публічної влади має декілька підвалин.

По-перше, в силу конституційних положень (5 ст.) вони мають єдине джерело владних повноважень – народ, що дає підстави деяким науковцям стверджувати про їх соціально-політичну єдність.

По-друге, взаємодія державної влади та місцевого самоврядування визначається певною умовністю виділення кола повноважень, віднесених до відання місцевого самоврядування – питань місцевого значення.

По-третє, хоча система місцевого самоврядування є низовою ланкою в системі адміністративного управління, її не можна абсолютно розмежувати з системою державної влади. І державна влада, і місцеве самоврядування покликані забезпечити інтегральну властивість соціальної системи, її цілісність.

Органи місцевого самоврядування здатні суттєво впливати на виборчий процес: при формуванні органів державної влади; вони можуть бути представлені в консультативних та інших спеціально створених органах з питань, що зачіпають інтереси місцевого самоврядування, направляти звернення до органів державної влади, а також використовувати засоби неформального впливу.

Вивчення регіональних проблем місцевого самоврядування дає можливість зробити наступні висновки: розвиток територіальних суспільних систем відповідає регіональним особливостям дій органів місцевого самоврядування. Це дає можливість стабільного розвитку окремих територіальних утворень – міст, регіонів. Вирішення проблем місцевого самоврядування забезпечить будівництво політично і економічно незалежної демократичної держави, пріоритетом якої є інтереси людини.

Білопола Вікторія, Тупа Катерина

Криворізький державний педагогічний університет

(Україна, м. Кривий Ріг)