Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Sbornik_2010.doc
Скачиваний:
68
Добавлен:
13.03.2016
Размер:
2.45 Mб
Скачать

Риски в сфере социальных услуг

В современной социологии чаще всего говорят о риске как главном факторе формирования общества нового типа. По мнению Ульриха Бека, все современные общества являются обществами риска. Это означает, что в современных условиях общественное производство постоянно сопровождается производством рисков. Можно сказать, что производство, распространение и потребление рисков составляет один из аспектов функционирования современного социума, развитие которого ведет к накапливанию рисков.

Понятие риска встречается чаще всего тогда, когда речь идет о деньгах и благосостоянии человека. Риск присущ любой сфере человеческой деятельности, так как связан с множеством условий и факторов, влияющих на положительный исход принимаемых людьми решений. Сфера социальных услуг не является исключением: в настоящее время она функционирует в рыночных условиях и постоянно испытывает серьезные трудности организационно-финансового, материально-технического и социального характера. Она также подвержена рискам, которые могут быть, как непосредственно связаны со спецификой деятельности, так и общими рисками, возникающими под воздействием внешних факторов. По мере развития общества диапазон социальных услуг становится все шире, а необходимость удовлетворения потребностей всё насущнее. Но, несмотря на достаточно широкий спектр услуг и рост их числа, качество зачастую оставляет желать лучшего. Об этом свидетельствует ряд факторов: недоступность качественных платных услуг, сужение сферы бесплатных услуг, недостаточная оснащенность социальных служб (материальная обеспеченность и др.), недостаточный уровень квалификации сотрудников, несоответствие между численностью персонала соответствующих социальных служб и потенциальных потребителей той или иной услуги, бюрократизация, и т.д. Неопределенность рыночных отношений, усугубляемая ростом цен на обслуживание, увеличением удельного веса населения с низкими доходами, приводит к усилению степени риска функционирования данной сферы.

В связи с этим возникает необходимость совершенствования деятельности сферы социальных услуг на основе управления рисками. Но видовое многообразие социальных рисков не позволяет финансировать защиту от них из одного источника и сосредоточить управление в одном государственном органе. Разработка действенной концепции управления рисками организаций сферы услуг, а также адаптация существующих теоретических разработок в области риска к их практической деятельности в условиях социальной, политической и экономической нестабильности, послужат выходом из сложившейся ситуации.

Моторна Світлана

Мелітопольський державний педагогічний університет ім. Б.Хмельницького

(Україна, м. Мелітополь)

Благодійна діяльність жіночих організацій України

Соціально-економічні та політичні зміни кінця ХХ - початку ХХІ ст. зумовили необхідність відновлення традицій благодійництва в культурі України на засадах законності, гуманності, гласності, добровільності та самоврядування. Важливим засобом підтримки культурницької діяльності виступає благодійництво, добровільна безкорислива пожертва громадянами та юридичними особами коштів чи майна на благородні суспільні потреби. Протягом останніх років благодійна діяльність в Україні зазнала якісних змін. Зростають обсяги благодійної діяльності за рахунок внеску вітчизняних меценатів, які починають відігравати ключову роль у цій сфері. Так, якщо до 2006 року близько 90 % коштів, які інвестувались в українську філантропію, надходили з-за кордону, то нині частка вітчизняних донорів благодійної діяльності постійно збільшується. Згідно даним Єдиного державного реєстру благодійних організацій, станом на травень 2009 року в Україні зареєстровано Міністерством юстиції 1018 благодійних організацій та фондів [4].

Благодійна діяльність в галузі культури спрямована, в першу чергу, на забезпечення доступу всіх верств населення до культурних цінностей, надання допомоги талановитій молоді, охорону, збереження і примноження культурної та мистецької спадщини. Актуальність теми підкреслює її гендерний аспект, який у другій половині ХХ ст. міцно затвердився в зарубіжній історіографії і поступово укорінюється у вітчизняних дослідженнях. Гендерний підхід дозволяє показати, з одного боку, багатогранну роль жінок в соціальних процесах, з іншого – виявити суперечливий вплив цих процесів на реальні та символічні гендерні відносини, диференціацію в суспільстві, яка витікає із взаємоперетину соціальних і гендерних розмежувань.

Гендерна проблематика динамічно розвивається та охоплює багато сфер життєдіяльності нашого суспільства. Історично так склалось, що чоловіки завжди відігравали важливішу роль в суспільстві, ніж жінки. Проте на сьогоднішній день жінка не лише берегиня домашнього вогнища, а й інтелігентна жінка, здатна бути громадським діячем, політиком, бізнес-леді. Часто на її шляху зустрічаються перепони у кар’єрному рості, нерівність у можливостях в порівнянні з чоловіками. Тому жінки об’єднуються у організації та рухи з метою допомоги малозахищеним верствам населення та досягнення гендерної рівності.

Благодійній діяльності жіночих громадських організацій в сучасний період присвятили свої наукові праці та дослідження такі науковці, як І.Книш, Л.Вовк, Л.Смоляр, М.Богачевська-Хом’як, О.Манчук-Рибак, М.Рудницька, Н.Кобринська, О.Барвінський, О.Блажкевич, О.Богачевська, О.Кобилянська, С.Русова, І.Грабовська та інші. В своїх працях науковці досліджують історію жіночого руху в усіх проявах його доброчинної діяльності, як у державі в цілому, так і в окремих регіонах.

Захист соціальних, економічних та політичних прав жінок та їх сімей, допомога жінкам, які потрапили в скрутне становище, – ці проблеми визначили діяльність ряду жіночих благодійних фондів, до яких належать: Міжнародний жіночий благодійний фонд “За виживання”, Міжнародний благодійний фонд Святої Марії, Всеукраїнський благодійний фонд “Жіноча доля”, Київський жіночий фонд “Панночка”, Харківський міський жіночий фонд, Херсонський жіночий фонд, Тернопільська благодійна організація “Українська родина” та ін.[3].

Спираючись на жіночу мудрість, досвід європейських жіночих громадських об’єднань, українки активно розробляють концепцію розвитку держави. Діяльність жіночих громадських організацій спонукається не тільки бажанням виховувати та навчати майбутнє покоління, а й створювати належні суспільно-економічні умови проживання для людства.

Благодійні жіночі організації відносяться до соціально зорієнтованих жіночих громадських організацій – це найбільша за кількістю група організацій. Вони не виявляють активності у відстоюванні жіночих прав, а прагнуть вирішення нагальних соціальних проблем. Орієнтація на соціальний захист маргінальних категорій населення, соціальну роботу об’єднала навколо цих організацій різні категорії жінок і створила ґрунт для співпраці жінок та чоловіків. Значну увагу жіночі організації приділяють проведенню для дітей сиріт Міжнародних фестивалів «Музи і діти», Дня святого Миколая, допомозі оздоровленню дітей та ін. Вони постійно беруть участь у теле- і радіомарафонах, надають допомогу дитячим творчим колективам, людям похилого віку, які мешкають в інтернатах, жінкам-ветеранам Великої Вітчизняної війни, окремим особам, які потрапили у скрутне становище. Дані організації підтримують тісні контакти з законодавчими, урядовими та президентськими структурами, з засобами масової інформації – жіночим журналом «Жінка», телебаченням (особливо в регіонах), видають свою газету «Я, ти, ми», організують зустрічі з жінками-депутатами, проводять значну роботу по обговоренню зауважень до проекту нової Конституції України, наголошують на необхідності внесення до Основного Закону статті про гендерну рівноправність [2, c. 96-109].

Пройшовши довготривалий шлях історичного розвитку, зазнавши потужних позитивних і негативних іншокультурних впливів, українська свідомість сформувала унікальні благодійницькі та меценатські практики. В українському суспільстві впроваджуються новітні технології та засоби здійснення благодійної діяльності, розвиваються підходи з використанням новітніх практик, механізмів, зростає професійний рівень її реалізації. Велику питому вагу в доброчинності займають саме жіночі благодійні організації, які, порівняно з країнами США та Європи, лише починають розвиватися і потребують суспільної довіри й моральної мотивації благодійної діяльності, але вони вже становлять значний елемент громадянського суспільства.

Для подальшого розвитку жіночої благодійності потрібно забезпечити відкритість та прозорість діяльності благодійних організацій для громадськості, широке висвітлення й об’єктивну оцінку їхньої ролі в житті суспільства засобами масової інформації, впровадження соціальної реклами. Необхідне створення інформаційних центрів, структур надання вичерпної інформації щодо наявних можливостей отримання та надання благодійної допомоги. Удосконалення системи правового регулювання та стимулюючих механізмів оподаткування також дало би значний поштовх у розвитку благодійності в Україні.

Література: 1. Колосова Н.А. Генезис благодійної діяльності в Україні//Культура і мистецтво у сучасному світі: Наук. Записки КНУКіМ - К.: КНУКіМ, 2005.-Вип.6. – С.41-46; 2. Олійник Н. Жіноча преса в Україні: минуле та сучасність. –К. – 2002. – C.96-109; 3. Смоляр Л. Жіночі студії в Україні: Жінка в історії та сьогодні.-Одеса.: Астропринт, 1999. - 440 с; 4. http://www.minjust.gov.ua/0/18108 - Єдиний державний реєстр благодійних організацій України

Нестерова Ірина

Дніпродзержинський державний технічний університет

(Україна, м. Дніпродзержинськ)

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]