3.12.2. У чому полягають особливості виховання розу мово відсталої дитини у сім'ї?

Для виховання розумово відсталої дитини недостатньо до­триматись загальних умов, необхідно врахувати особливості її пси­хофізичного розвитку і розпочати первинний корекційний вплив.

Досить часто батьки болюче реагують на визнання їх дити­ни розумово відсталою, не завжди погоджуються із направлен­ням її у спеціальний заклад. Найбільш поширеними є такі по­милкиу вихованні розумово відсталих дітей:

484. надмірна опіка дитини, ставлення до неї як до сильно хво­рої, виконання за неї всіх справ, принесення себе у жертву дитині;

485. 172

     відсутність уваги і необхідного виховання, ставлення до де­фекту як до тимчасового явища, пред'явлення дитині вимог нарівні здорової дитини;

Теорія виховання

• презирливе ставлення до дитини, приниження її, сприйман­ня її як сімейного тягаря і ганьби.

Неправильне ставлення до дитини призводить до усклад­нень у її розвитку, звуження навколишнього світу дитини, ви­никнення у неї психологічних комплексів і негативних характе­рологічних рис.

Для того ж, щоб дитина розвивалась відповідно до своїх можливостей, батькам необхідно, окрім загальних (названо у по­передньому запитанні), дотриматись і особливих умов, пов'яза­них із психофізичними вадами дитини.

Умови успішного сімейного виховання розумово відсталої дитини:

486. своєчасне виявлення у дитини розумових та інших вад, їх причин;

487. знання батьками природи виявленої вади та особливостей розвитку дитини з цією вадою;

488. систематичне спостереження за розвитком дитини;

489. наявність у батьків необхідного мінімуму дефектологічних знань і вмінь;

490. організація спеціального виховання і корекційної роботи з моменту виявлення вади:

• вироблення разом із фахівцями (лікарі, корекційні пе­дагоги, психологи) програми розвитку дитини і відпо­відної програми дій;

• організація систематичного навчання дитини, спрямо­ваного на корекцію її вад і подальший розвиток (під керівництвом фахівців);

• визначення оптимального ставлення до дитини самих батьків і інших членів сім'ї;

• регулювання процесу формування взаємостосунків ди­тини з членами сім'ї та іншими людьми;

• спеціальна організація життя, поведінки і діяльності дитини у сім'ї;

491. сприяння батьків роботі спеціального закладу, де перебуває їхня дитина:

• дотримання оздоровчого охоронно-педагогічного режи­му у сім'ї;

• дотримання принципів корекційної роботи у сімейному вихованні:

• допомога школі у проведенні позакласних виховних за­ходів;

• серйозне ставлення до професійно-трудової підготовки у школі.

Модуль III

3.12.3.Якими єзміст і форми роботи допоміжної школи з батьками вихованців?

Для правильної роботи з батьками необхідно ознайомитись із їхнім контингентом.Для ефективної роботи з батьками педа­гогам необхідно вивчити такі відомості:

Sзагальні відомості про сім'ю (склад сім'ї, наявність батьків, місце роботи батьків, територіальна віддаленість сім'ї від допоміжної школи, житлові, матеріально-побутові і санітар- но-гігієнічні умови);Sстан здоров'я членів сім'ї, наявність спадкових захворювань;

культурний рівень сім'ї, освіта батьків та інших членів сім'ї; Sположення розумово відсталої дитини у сім'ї, хто із членів

родини найбільше займається її вихованням; Sставлення сім'ї до допоміжної школи і результатів її роботи, педагогічна обізнаність дорослих членів сім'ї, участь сім'ї у виховній роботі школи;sвплив на дитину сусідів, родичів, здорових ровесників. Одержати необхідну інформацію можна за допомогою:

492. вивчення особових справ учнів, зокрема, відомостей про батьків;

493. бесід з батьками;

494. анкетування батьків;

495. бесід з учнями;

496. відвідування сім'ї.

Працюючи з батьками, допоміжна школа покликана пере­дусім сформувати у них довірливе ставлення до вчителів, вихо­вателів, закладу загалом, впевненість у тому, що навчання і вихо­вання дитини у допоміжній школі буде успішним.

Одним із завдань роботи з батьками є пропаганда педагогіч­них знань, дефектологічна просвіта,особливо стосовно сімейного виховання їхніх дітей. Формами такої роботи є:

• знайомство батьків зі школою у період роботи психо- лого-медико-гіедагогічної консультації;

" дні відкритих дверей;

• педагогічні лекторії;

• бесіди;

" батьківські збори;

• консультації;

• пропаганда спеціальної літератури;

• оформлення «Батьківського куточка»;

• батьківський комітет.

Теорія виховання 175

Основними напрямками просвітибатьків можуть бути на­ступні:

497. причини виникнення проблем у розвитку дитини;

498. типові труднощі учнів допоміжної школи в оволодінні па- вчал ьн и м и предметам и;

499. особливості поведінки, інтересів учнів молодших класів;

500. особливості підліткового періоду у розвитку дитини;

501. підготовка учнів до самостійного життя;

502. роль сім'ї у навчанні та вихованні дитини.

Для батьків організовують концерти учнівської художньої самодіяльності, театралізовані вистави, виставки дитячих робіт, спільні із вихованцями свята.

У роботі з батьками необхідно враховувати: одержані про них відомості; індивідуальні та вікові особливості дітей, їхні інте­реси, потреби і проблеми; труднощі дітей, пов'язані із навчанням у школі.

3.12.4. У чому полягають особливості проведення батьківських зборів?

Загальношкільнібатьківські збори проводяться 1-2 рази на рік і присвячуються найбільш глобальним проблемам, що є зна­чущими для всіх батьків. На таких зборах із важливою інформа­цією виступають директор школи, його заступники, лікар, психо­лог. Можна поєднувати збори із концертами дітей, виставками, іншими виховними заходами.

Класнібатьківські збори проводять не рідше одного разу на чверть (як правило, по закінченні чверті). Батьків необхідно за­здалегідь повідомити про дату і час зборів, які бажано призначи­ти перед початком канікул.

Структура батьківських зборів:

1. Методичне повідомлення.

Вчитель має заздалегідь продумати тематику таких повідом­лень, враховуючи при цьому рівень батьків, головні завдання виховання учнів певного класу. Інформація, що надається бать­кам, повинна бути короткою (15-20 хвилин) і містити конкретні практичні поради щодо виховання дітей у сім'ї. Наприклад: орга­нізація режиму дня школяра; виховання навичок самообслугову­вання в учнів молодших класів; організація літнього відпочинку дітей; як розвивати самостійність дитини; статеве виховання

Модуль III

підлітків. На збори з виступами можна запрошувати різних фахівців, зокрема, психолога, логопеда, лікаря ЛФК, юриста, пра­цівника відділу соціального захисту та ін.

503. Підведення підсумків роботи класу за чверть.

Необхідно розповісти батькам, чим жили їхні діти протягом чверті; який матеріал засвоїли; які виховні заходи проводились у класі. Підсумки підводяться у загальному, ніяких зауважень ок­ремим батькам щодо учнів не висловлюється.

504. Індивідуальні бесіди (консультації) :і батьками. Обговорюються індивідуальні проблеми дитини, її успіхи,

надаються конкретні рекомендації щодо її виховання у сім'ї.

Слід наголосити на винятково важливій тактовності педа­гогів у роботі із сім'ями. Не повинно бути ніяких нарікань на проблеми дитини, використання наукової термінології, непотріб­ної чи незрозумілої батькам, зверхності або зневажливості у сто­сунках.

МОДУЛЬ ІУ

ПИТАННЯ ШКОЛОЗНАВСТВА