Тема 1.3. Система закладів для розумово відсталих дітей в україні

1.3.1. На яких принципах ґрунтується система спеціальних закладів для дітей з вадами психофізичного

розвитку?

Система корекційної освіти — це сукупність різних типів закладів, які забезпечують відповідну освіту, виховання, корек- ційну роботу, соціальну допомогу дітям з вадами психофізично­го розвитку.

Організація спеціальних закладів Грунтується на певних прин­ципах. Частина з них є загальнимидля побудови загальноосвітніх закладів України. Це, зокрема:

27. державний характер освіти;

28. єдина перспективна мета;

29. наступність у ланках освіти;

30. загальність і обов'язковість навчання;

31. доступність закладів;

32. урахування вікових особливостей дитини;

33. відокремлення закладів від політики, церкви.

Проте слід враховувати і спеціальніпринципи, які стосують­ся осіб з вадами психофізичного розвитку. Це, зокрема:

• диференційованість закладів залежно від категорії порушен­ня, ступеня інтелекту;

• поєднання загальноосвітнього і професійно-трудового навчання;

• корекційна спрямованість навчання і виховання.

1.3.2. Кому підпорядковуються спеціальні заклади?

м

Більша частина спеціальних закладів підпорядковується Міністерству освіти і науки. Другу ланку складають заклади Міністерства праці та соціальної політики; третю — заклади, підпо­рядковані Міністерству охорони здоров'я. У кожної ланки своя мета, яка передусім зорієнтована на можливості дитини та реа­лізацію її потреб. Заклади системи Міністерства освіти і науки покликані забезпечувати навчально-виховну і корекційну робо­ту. Заклади Міністерства праці та соціальної політики проводять соціальну роботу, здійснюють догляд. Заклади, підпорядковані Міністерству охорони здоров'я, передусім оздоровлюють дітей, забезпечують лікувально-корекційну роботу.

Загальні основи олігофренопедагогіки

1.3.3. Як диференціюються заклади для розумово відсталих дітей в Україні?

При виборі для дитини закладу враховуються такі показники:

34. вік дитини;

35. інтелектуальний ступінь;

36. конкретний клінічний діагноз;

37. особливості психофізичного розвитку;

38. потреби і можливості дитини.

Залежно від цього дитині рекомендують заклад певного типу. Заклади, підпорядковані Міністерству освіти і науки

1. спеціальні дошкільні заклади (групи при масових ДНЗ);

2. спеціальні загальноосвітні школи-інтернати (школи) 1-2-го ступеня для дітей з вадами розумового розвитку (допоміжні школи);

3. спеціальні (допоміжні) класи при школах-інтернатах для дітей з вадами зору, слуху, опорно-рухового апарату для дітей з комплексними вадами;

4. навчально-реабілітаційні заклади для дітей з комплексними вадами;

5. спеціальні групи при ПТУ.

Контингент цих закладів складають діти із ступенем інте­лекту — дебільність.

Заклади, підпорядковані Міністерству праці та соціальної політики

1. дитячі будинки та будинки-інтернати для дітей-інвалідів (імбе­цильність, ідіотія);

2. реабілітаційні заклади.

Контингент цих закладів складають діти із ступенем інте­лекту — імбецильність або ідіотія, часто у поєднанні з фізичними порушеннями.

Заклади диференціюються залежно від ступеня інтелекту, віку осіб (дошкільні, шкільні, відділення для дорослих), статі, рівня фізичного та психічного здоров'я дітей.

Заклади, підпорядковані Міністерству охорони здоров'я

1. спеціальні групи при будинках малюка для розумово відста­лих дітей-сиріт;

2. дитячі психоневрологічні санаторії;

3. дитячі відділення при психоневрологічних лікарнях;

4. заклади для психохроніків (виразна імбецильність, ідіотія);

5. 15

   реабілітаційні заклади.

Модуль I

1.3.4. Чому допоміжна школа вважається основним

типом закладів для розумово відсталих дітей?

Згідно статистичних відомостей МОН України найбільша кількість розумово відсталих дітей охоплена саме навчанням у допоміжних школах-інтернатах (школах).

Діяльність допоміжної школи регулюється основними норма­тивними документами України про освіту, одним із яких є «Поло­ження про спеціальну загальноосвітню школу-інтернат (школу, клас) України для дітей з вадами фізичного або розумового розвитку».

Спеціальна загальноосвітня школа-інтернат (школа) 1-2-го ступеня для дітей з вадами розумового розвитку (допоміжна школа) реалізує наступну мету— розвиток і формування особис­тості, забезпечення соціально-психологічної реабілітації і трудо­вої адаптації учня, виховання у нього загальнолюдських ціннос­тей, громадянської позиції.

Завдання допоміжної школи

1. Створення спеціального режиму дня та системи навчаль­ної, виховної і корекційної роботи.

2. Створення спеціальних умов для корекційної спрямова­ності навчання, відновлення здоров'я, подолання порушень пси­хічного і фізичного розвитку.

3. Здійснення індивідуального та диференційованого підхо­ду у навчанні та вихованні з урахуванням характеру порушень.

4. Забезпечення умов для розвитку нахилів і здібностей, здо­буття учнем соціально необхідного мінімуму обов'язкових вимог до рівня і обсягу загальної середньої освіти.

Окрім освіти допоміжна школа забезпечує дітей професією.