Тема 2.8. Трудове навчання учнів допоміжної школи

2.8.1. У чому полягає освітня, виховна та корекційна роль праці у спеціальній школі?

В умовах спеціальної школи трудове навчання і виховання розглядається як важливий засіб корекції, розвитку й формуван­ня особистості розумово відсталих учнів, підготовки їх до трудо­вої діяльності після закінчення школи.

Роль фізичної праці в корекції розвитку розумово відсталої дитини є надзвичайно вагомою. Фізична праця вимагає від пра­цюючого не лише фізичного, а й розумового напруження, вона впливає на всі функції людського організму.

Освітня роль праці полягає в озброєнні учнів загальнотру- довими і спеціальними (професійними) знаннями, вміннями і навичками.

У процесі практичної діяльності коригується:

• мислення і мовлення;

• порушення взаємодії між мовленням і діяльністю;

• слабкість регулюючої функції мовлення;

• сенсорні функції;

• самооцінка;

• недоліки моторики, постави;

формується'.

• самоконтроль;

• 118

  самостійність;

Теорія навчання

• планомірність дій;

• раціональність прийомів і способів дій;

• вміння працювати за інструкцією;

• вміння порівнювати виконану роботу із зразком;

• вміння знаходити помилки і виправляти їх;

• фізичні якості (точність, швидкість, координація рухів, спритність).

У процесі трудового навчання і виховання в учнів вихо­вується:

• уміння працювати в колективі (зважати на інтереси його членів, узгоджувати їх з власними інтересами);

• уміння керувати своєю поведінкою і діяльністю у процесі праці;

• професійний інтерес до праці;

• перспективні мотиви діяльності;

• працелюбність;

• товариськість;

• дисциплінованість;

• організованість.

Праця формує у дітей позитивні емоції, приносить їм радість, створює бадьорий настрій, що сприяє в цілому оздоровленню психіки.

Правильно організована трудова діяльність дає можливість учням допоміжної школи досягти такого рівня психологічної, практичної й соціальної підготовки, який допомагає їм стати на шлях самостійного життя і праці.

2.8.2. Із яких етапів складається трудове навчання учнів з вадами, інтелекту?

Трудове навчання у допоміжній школі має ряд взаємопо­в'язаних і взаємозумовлених етапів. Визначаючи зміст і форму роботи кожного з них, враховують вікові й типологічні особли­вості учнів.

Перший етап трудова пропедевтика— уроки ручної праці

(1-3 класи). Завданням цього етапу є формування в учнів загаль­ної готовності до трудового навчання. Уроки ручної праці забез­печують учнів знаннями про різні матеріали і вміннями роботи з ними; сприяють оволодінню вміннями користуватись інструмен- іами; прищеплюють інтерес до трудової діяльності.

Другий етап професійна орієнтація — уроки ручної праці у навчальних майстернях (4 клас). На цьому етапі здійснюється

Модуль II

загальнотехнічна підготовка учнів до професійно-трудового на­вчання шляхом вироблення загальних прийомів праці. Особли­ва увага приділяється профорієнтаційній роботі, вивченню інте­ресів і здібностей дітей, визначенню конкретної професії для кожного учня.

Третій етап професійно-трудова підготовка— уроки професійно-трудового навчання у шкільних майстернях, про­ходження практики на виробництві (5-9 класи). Основною ме­тою цього етапу є підготовка дітей до роботи за певною про­фесією.

Четвертий етап удосконалення професійної майстер­ності— уроки професійно-трудового навчання (10 клас). Таке удосконалення може здійснюватись і під час навчання учнів у спеціальних групах ПТУ після закінчення школи.

Окрім того на першому етапі здійснюється навчання учнів самообслуговуванню; на другому-четвертому — суспільно-корисній праці.

2.8.3. Яким чином здійснюється зв'язок трудового навчання із загальноосвітніми предметами?

Специфіка навчального процесу в допоміжній школі вима­гає тісного зв'язку трудового навчання із загальноосвітніми пред­метами. Цей зв'язок є двобічним і взаємозумовленим. Як у про­цесі трудової діяльності систематично використовуються знан­ня, здобуті на загальноосвітніх уроках (про міри часу; одиниці маси; одиниці довжини; про властивості окремих предметів і явищ тощо), так і під час вивчення загальноосвітніх предметів використовуються вміння, набуті у процесі трудової діяльності (уміння вимірювати, важити, обчислювати, розбирати, монту­вати тощо).

Необхідність такого зв'язку зумовлюється змістом навчаль­них програм. У процесі вивчення навчальних дисциплін вчитель створює такі ситуації, коли чітко виступає потреба у викорис­танні трудових умінь і навичок. Так само у процесі трудового навчання вчитель стимулює учнів до використання знань, набу­тих при вивченні інших предметів.

120

Реалізація таких взаємозв'язків залежить від правильної організації навчальної діяльності учнів. Однією з важливих умов такої організації є залучення учнів до активної діяльності під час засвоєння знань. Уся діяльність учнів повинна будуватись на

Теорія навчання

основі самостійного використання набутого досвіду, самостійно­го пошуку способів розв'язання завдань. За таких умов зв'язок загальноосвітніх знань і трудової діяльності дітей стає стимулом до активізації виховного і навчального процесу, максимально сприяє корекції вад психофізичного розвитку учнів і подальшо­му формуванню новоутворень їхньої особистості.

2.8.4. Якими є завдання професійно-трудового навчання у допоміжній школі?

Професійно-трудове навчання учнів допоміжної школи пе­редбачає розв'язання наступних завдань:

321. озброїти учнів основами технічних і технологічних знань і першочерговими трудовими вміннями й навичками з обраної спеціальності;

« виховати в учнів уміння виконувати програмні завдання на

рівні виконавських та інтелектуальних компонентів; " залучити учнів до суспільно корисної, продуктивної праці як у школі, так і під час практики на виробництві;

322. ознайомити старшокласників із трудовим процесом, змістом праці робітників і відповідною галуззю господарства;

" виховати в учнів ініціативу, елементи творчості.

2.8.5. Які види професійно-трудової підготовки одержують учні допоміжної школи?

Професійно-трудова підготовка у допоміжних школах здійс­нюється диференційовано з урахуванням багатьох об'єктивних і суб'єктивних факторів. Зокрема:

• професія має добиратись з урахуванням індивідуальних особ­ливостей психічного, фізичного та інтелектуального розвитку кожного учня;

• обрана спеціальність має відповідати рівню загальноосвітньої підготовки учнів;

• обраним професіям має відповідати матеріально-технічне за­безпечення школи;

• професії мають затребуваними у регіоні, щоб можна було пра- цевлаштувати всіх випускників.

Професійно-трудове навчання здійснюється з декількох спе­ціальностей, які відрізняються одна від одної за рівнем склад-

Модуль II

пості засвоєння основних трудових операцій і розумових компо­нентів. Найбільш поширеними профілями професійного навчан­ня учнів з вадами інтелекту є, зокрема:

323. будівельні (маляр, штукатур, столяр, тесляр);

324. швейні (швея);

325. шевські (майстер з ремонту і пошиття взуття);

326. сільськогосподарські (тваринник, овочівник, оператор машин­ного доїння, працівник тепличних господарств);

327. сфера побу тового обслуговування (кулінар, працівник побу­тових комбінатів);

328. народні ремесла (гончарство, лозоплетіння).

122

Види професій, які падає певна школа, залежать від потреб регіону у робітничих кадрах.

МОДУЛЬ III

ТЕОРІЯ ВИХОВАННЯ