Тема 3.11. Позакласна робота у допоміжній школі

474. Які завдання реалізує позакласна робота у спеціальних школах-інтернатах та групах

продовженого дня?

Позакласна робота — це різноманітна освітня і виховна ро­бота, спрямована на задоволення інтересів і запитів дітей, орга­нізована у позаурочний час педагогічним колективом закладу. Завданнями позакласної роботи є:

• закріплення, збагачення, поглиблення, уточнення та корек­ція знань, набутих у процесі навчання, застосування їх на практиці;

• розширення кругозору учнів, формування у них наукового світогляду;

• формування пізнавальних інтересів, виявлення і розвиток індивідуальних здібностей і нахилів;

• організація дозвілля учнів, культурного відпочинку та ро­зумних розваг;

• поширення виховного впливу на учнів у різних напрямах виховання;

• корекція психофізичних вад учнів та подальший розвиток їхньої особистості.

475. У чому полягає роль позакласної роботи у корекції вад психофізичного розвитку розу мово

відсталих дітей та формуванні їхньої особистості?

Позакласна робота, поряд із здійсненням загальних завдань виховання підростаючого покоління, розв'язує і специфічні зав­дання, які відрізняються від завдань масової загальноосвітньої школи.

Одним із таких завдань є корекція вадрозвитку цієї кате­горії аномальних дітей. Розв'язання цього завдання здійснюється особливими прийомами і методами всебічного виховного впли­ву, трудового навчання і виховання.

Значне місце в житті допоміжної школи посідає завдання підготовки учнів до трудової діяльності. Трудове навчання і вихо­ванняє одним із найбільш ефективних засобів корекції недоліків розвитку розумово відсталих дітей. У процесі трудового вихо­вання у позаурочний час створюються сприятливі можливості для формування моральних якостей учнів, а також таких якостей

Модуль III

особистості дитини, як цілеспрямованість, бажання закінчити розпочату справу, вміння діяти відповідно до поставленого зав­дання, охайність, колективізм та інші позитивні якості. Робота з організації суспільно корисної праці та самообслуговування учнів має набувати виразного корекційного характеру. Те ж саме слід сказати і про позакласну роботу, пов'язану із загальноосвітніми предметами.

Великого корекційного значення набувають позаклеюй за­няттяз математики,оскільки сприяють формуванню у розумо­во відсталих дітей вміння логічно мислити, розвитку пам'яті, стійкої уваги. Одержані па уроках математики і закріплені у но- закласній роботі вміння й навички впливають на більш успішне й усвідомлене оволодіння трудовою діяльністю, готуючи учнів до самостійного життя, де їм щоденно доведеться виконувати різні розрахункові операції.

Для того щоб розумово відсталі діти були спроможними жити самостійно, необхідно, щоб вони свідомо володіли усним і писем­ним мовленням.З цією ж метою їх слід навчити правильно і ос­мислено читати доступні їхньому розумінню художні твори, га­зети і журнали; правильно і послідовно висловлювати свої дум­ки. Вся позакласна і позашкільна робота з розумово відсталими школярами має будуватись з орієнтацією на подолання власти­вої їм бідності мови, збагачення їхнього словника, максимальне розширення активного запасу слів і уявлень про навколишній світ. Розв'язання цих завдань на позакласних заняттях має узгод­жуватись із вимогами програми з рідної мови та читання. Це забезпечить успішне оволодіння такими предметами, як геогра­фія, природознавство, історія і створить сприятливі умови для удосконалення всіх розділів позакласної виховної роботи.

Позакласна робота з історіїперш за все спрямована на вихо­вання моральних якостей учнів допоміжних шкіл на основі зас­воєння ними історичних фактів.

У процесі позакласних занять з географіїу дітей розвиваєть­ся спостережливість, допитливість, вміння встановлювати подібність та відмінність у явищах і подіях. Виконання замальо­вок, моделювання, виготовлення наочних посібників сприяє ово­лодінню школярами вміннями і навичками, необхідними їм у практичному житті та трудовій діяльності.

168

Предметніуроки в молодших класах і уроки природознав­ствав старших класах формують уявлення учнів про навколишній світ. Ці заняття потребують максимальної конкретності, доступ­ності, наочності, накопичення практичного досвіду. Звідси не­обхідність у проведенні екскурсій, простих дослідів у практично­му застосуванні знань, одержаних на цих уроках, у повсякденно-

Теорія виховання

му житті. Все це є можливим лише за умови правильної та цілес­прямованої організації позакласної роботи.

Значний корекційний вплив у допоміжній школі має малю­вання.Його завданням є формування у дітей осмисленого сприй­мання предметів, вміння розрізняти колір, форму, пропорції, вста­новлювати відмінність і подібність, виховання естетичного ху­дожнього смаку. Бесіди з використанням репродукцій картин, відвідування художніх виставок, тематичне малювання є також ефективними засобами виховання у розумово відсталих учнів громадянських якостей.

Значне місце у позакласній роботі посідає фізичне вихован­ня.У нього є важливі специфічні завдання: корекція недоліків моторики, просторової орієнтації, координації рухів, постави. Фізкультура допомагає виховувати почуття колективізму, вміння діяти спільно з іншими.

Одним із активних засобів виховання школяра є музичні заняття,і, зокрема, організація хорових колективів. Участь у хоровому колективі сприятливо діє як на дітей із підвищеною збудливістю, швидкою втомлюваністю, так і на дітей пасивних. Великого значення заняття співами набувають і для дітей, які мають мовленнєві порушення.

Прищеплення учням допоміжної школи життєво необхід­них вмінь і навичок є одним із найважливіших завдань корекцій- но-виховної роботи. Цьому сприяє позакласна робота з соціаль­но-побутової орієнтації.

Особливості розвитку аномальних дітей не спрощують, на­впаки, значною мірою ускладнюють організацію виховної роботи в допоміжній школі. Проте ця обставина не знімає відповідаль­ності з працівників допоміжних шкіл за розв'язання виховних завдань: виховання у школярів ініціативи, самостійності, звичок дисциплінованої поведінки у шкільному колективі, в побуті.

Разом з тим, названі завдання виховання розумово відста­лих школярів, формування їхньої особистості згідно з загальни­ми цілями виховання зростаючого покоління можуть успішно розв'язуватись лише на основі всебічного вивчення дітей у про­цесі навчання і виховання. Вчителю і вихователю слід знати де­фект розумово відсталої дитини, соматичний стан дитини, со- ціально-побутові умови, умови раннього розвитку і виховання тощо. Це є необхідною передумовою для вироблення адекватних форм і методів індивідуального підходу до дитини. Постійне вив­чення індивідуальності учня, урахування його можливостей і особ­ливостей лежать в основі визначення найбільш ефективних прийомів виховання як окремих груп дітей, так і кожного з них.

Модуль III

При вивченні особливостей розвитку дитини вихователю слід звертати увагу не лише на характер поведінки і успіхи у на­вчанні, а й на прагнення, інтереси. Необхідно з'ясувати причини, що спонукали дитину саме так вчинити чи відреагувати па вчин­ки товаришів. Визначаючи прийоми і методи виховного впливу, необхідно не тільки знати зовнішні реакції дитини, а й спробува­ти зрозуміти приховані за ними її внутрішні переживання. Важ­ливо при цьому домогтися необхідного контакту з учнем, завою­вати його довіру, щоб допомогти йому в здійсненні гарних за­мислів і зуміти попередити неправильні вчинки. Спостереження і вивчення особистості розумово відсталої дитини має бути цілес­прямованим, що дозволить вихователю передбачити, які зміни відбудуться в особистості дитини під впливом різних факторів, які нові виховні завдання можуть виникнути у зв'язку із набути­ми змінами. Особливо важливим є виявлення позитивних сторін особистості учня, на які можна спертися при плануванні педаго­гічного процесу.

Правильна організація навчання і виховання розумово відста­лих дітей практично довела, що вони можуть оволодіти певним обсягом знань і способів поведінки, набути корисних навичок і звичок, тобто вони мають такі компенсаторні можливості, при яких під впливом виховання можуть розвиватись всі сторони їх особистості.

Навчання дітей вмінню практично застосовувати засвоєні ними на уроках вміння і навички розумової діяльності є особли­вим завданням допоміжної школи. Найбільш повно розв'язання цього завдання залежить від правильної постановки позакласної роботи, у процесі якої в різних ситуаціях учням доводиться ви­рішувати практичні питання, іцо вимагають від них застосування певних знань, вмінь і навичок.