Тема 2.6. Перевірка та оцінювання знань, умінь та навичок учнів допоміжної школи

(Тема розкрита на основі «Критеріїв навчальних досягнень учнів початкових класів спеціальної загальноосвітньої (допоміжної) школи <)ля дітей з порушеннями розумового розвитку>>, рекомендованих МОИУкраїни у 2002p.).

2.6.1. Які функції перевірки і оцінювання навчальних досягнень учнів?

Основними функціями перевірки і оцінювання навчальних досягнень учнів допоміжної школи є:

S контролююча— визначення рівня засвоєння навчальної програми, виявлення готовності до засвоєння нового матеріалу;

S навчальна— стимулювання зусиль учнів до подолання труднощів, повторення, уточнення, систематизації, застосування знань і вмінь; формування в учнів адекватних критеріїв оціню­вання якості своїх знань і вмінь;

106

S діагностико-коршуюча— з'ясування причин труднощів, виявлення прогалин у знаннях і вміннях; внесення коректив, спря-

Теорія наїгчаніїл

мованих на подолання цих прогалин у діяльність учнів і вчителя; надання своєчасної допомоги;

S стимулюючо-мотиваційна —стимулювання учнів поліпшу­вати свої досягнення, формування позитивної мотивації до на­вчання;

■S розвивально -виховна— формування вмінь цілеспрямова­ної діяльності, розвиток відповідальності, працелюбності, актив­ності, охайності, самостійності та інших особистіших якостей учнів;

S реалізація індивідуального підходу— знаходження відпо­відного рівня навантаження для кожного учня; вивчення став­лення учня до труднощів, успіхів, оцінки.

2.6.2. Що є об'єктами перевірки і оцінювання навчальних досягнень учнів?

Перевірка навчальних досягнень учнів здійснюється у ме­жах матеріалу, визначеного навчальними програмами допоміж­ної школи. При цьому враховуються можливості дітей та особли­вості їхнього психофізичного розвитку. Оцінювання ґрунтується на позитивному принципі, тобто передусім враховуються досяг­нення учня, а не його невдачі.

Об'єктами перевірки і оцінювання виступають структурні компоненти навчальної діяльності, а саме:

281. Змістовий компонент — знання дітей.

При оцінюванні враховуються такі характеристики знань:

• повнота(від фрагментарного відтворення навчального матеріалу до відтворення у повному обсязі);

• правильність(від не завжди точного до правильного відтво­рення навчального матеріалу);

• усвідомленість(від розуміння в основному до вміння по­яснити, обґрунтувати);

• застосування знань(адекватність, самостійність, різні умови, використання допомоги).

  • Опсраційно-оргапізаційний компонент— дії, способи дій, діяльність:

а) предметні(відповідно до змісту основних навчальних предметів);

107

б)розумові(порівнювати, класифікувати, абстрагувати, уза­гальнювати тощо) та загально навчальні(аналізувати, планувати, організовувати, контролювати процес і результати виконання завдання, вміння користуватись підручником тощо).

Модуль И

Оцінюються такі характеристики:

282. правильність;

283. швидкість;

284. свідомість дій;

285. новизна умов(за зразком, аналогічне, нове);

286. самостійність виконання;

287. якість виконаної роботи;

288. цілеспрямованість.

3. Емоційио-мотиваційний компонент — ставлення до на­вчання.

Оцінюються такі характеристики:

289. характер і сила(байдуже, недостатньо виразне позитивне,

зацікавлене, виразне позитивне);

290. дійовість(від пасивного до дійового);

291. сталість(від епізодичного до сталого).

2.6.3. Яким вимогам має відповідати перевірка і оцінювання навчальних досягнень учнів?

Перевіркамає відповідати таким вимогам:

• за допомогою перевірки мають виявлятись не лише знання і вміння дітей, а й особливості їхньої пізнавальної діяльності та емоційно-вольової сфери;

• перевірки мають бути регулярними і систематичними;

• до всіх дітей мають пред'являтись єдині вимоги;

• слід враховувати індивідуальні особливості кожного учня;

• результати перевірки мають бути об'єктивним наслідком мож­ливостей дітей, а не суб'єктивного ставлення вчителя до них.

У оцінюванніслід дотримуватись таких вимог:

• оцінку слід обґрунтовувати, тобто учень має розуміти, за що він одержує саме таку оцінку;

• стимулом для учнів має бути не лише кількісна оцінка (бали), а й якісна — емоційний стан вчителя, його слова;

• при оцінюванні слід враховувати не лише знання, вміння й навички учнів, а й ставлення до навчання, рівень докладених зусиль (тобто всі компоненти навчальної діяльності);

• у молодших класах частіше за все слід оцінювати конкретну відповідь, а у старших можна застосовувати й поурочне оці­нювання;

• слід враховувати специфічні особливості й труднощі дитини;

• оцінка не повинна принижувати учня чи викликати в нього негативні емоції, а -- навпаки - стимулювати до покращення своїх результатів, успіхів, викликати позитивні почуття;

Теорія навчання

• у першому класі кількісне оцінювання не проводиться. До другого класу учнів переводять на підставі психолого-педаго- гічних характеристик, у яких визначається загальний рівень засвоєння навчального матеріалу.

2.6.4. Які види перевірок використовуються у допоміжній школі?

У допоміжній школі проводять такі перевірки:

S поточна— здійснюється на кожному уроці. Її метою є виявлення якості засвоєння матеріалу, систематизація і уточнен­ня знань. За її результатами виставляється поточна оцінка, яка фіксується у класному журналі та щоденнику учня;

S тематична —підведення підсумків вивчення певної теми (розділу). Оцінка може виставлятись як за результатами поточ­них оцінок з теми, так і з урахуванням результатів виконання підсумкових завдань;

■S підсумкова— виявлення і оцінювання навчальних досяг­нень учня за певний проміжок часу (чверть, півріччя, рік). За результатами цієї перевірки виставляється оцінка за чверть, рік. На підставі заключної підсумкової перевірки робиться висновок про засвоєння учнем програми навчального предмету і приймаєть­ся рішення про переведення його у наступний клас;

S попередня— це специфічний вид перевірки, який прово­диться у пропедевтичний період навчання в 1-му класі допоміж­ної школи. Ця перевірка пов'язана із неоднорідністю контингенту учнів і спрямована на з'ясування їхніх потенційних можливостей, досвіду і ставлення до навчання. За її результатами приймається рішення про диференціацію та індивідуалізацію навчальних про­грам, здійснюється планування навчальної і корекційної роботи.

2.6.5. За якими рівнями оцінюються навчальні досягнення учнів з вадами інтелекту?

Навчальні досягнення учнів допоміжної школи оцінюються за 4-ма рівнями і відповідними їм балами. Зокрема:

109

Перший рівень початковий (1-3 бали).Учень з допомогою вчителя фрагментарно, неточно відтворює окремі елементи, оз­наки об'єкта вивчення; з допомогою вчителя виконує окремі дії, прості завдання. Ставлення до навчання байдуже чи слабко ви­разне позитивне. Потребує контролю, допомоги та стимулюван­ня з боку вчителя.

Модуль II

Другий рівень середній (4-6 балів).Учень відтворює до половили обсягу навчального матеріалу. Матеріал розуміє. Здат­ний за зразком застосувати набуті знання, виконати окремі дії, прості завдання, відтворити (переказати) спосіб виконання зав­дання. Ставлення до навчання позитивне, але недостатньо вираз­не, дійове і стале. Потребує контролю, допомоги та стимулюван­ня діяльності за ситуацією.

Третій рівень — достатній (7-9 балів).Учень відтворює більшу частину навчального матеріалу. Матеріал розуміє, може виокремити головне і другорядне, частково чи за допомогою вчи­теля пояснити. Здатний застосовувати знання в аналогічних умо­вах. Достатньо стале, зацікавлене ставлення до навчання. Потре­бує допомоги в окремих випадках.

Четвертий рівень високий (10-12 балів).Учень відтворює матеріал, визначений навчальною програмою. Матеріал розуміє, може виокремити головне і другорядне, пояснити. Застосовує знання, вміння і навички в аналогічних та відносно нових умо­вах. Здатний самостійно і правильно виконувати дії, аналогічні та відносно нові завдання. Здатний пояснити використаний спосіб виконання завдання та застосувати для розв'язання іншого. Ста­ле, виразно-иозитивне ставлення до навчання.