3.3.4. Що є об'єктами корекції у колективі розумово відсталих учнів?

Об'єктами корекції у колективі учнів з вадами інтелекту є:

• інертність спілкування;

• відсутність спільних інтересів;

• неадекватне ставлення до колективних стосунків, пов'язане із негативним досвідом перебування в колективі здорових однолітків;

• соціальна інфантильність;

• громадська пасивність дітей.

3.3.5. Якими є шляхи формування колективу учнів допоміжної школи?

Допоміжна школа використовує шляхи формування колек­тиву, представлені у загальній педагогіці (розроблено А.С.Мака- ренком). А саме:

• Постановка спільної перспективної мети, зрозумілої дітям і емоційно забарвленої.

• Організація спільної діяльності дітей.

• Організація і виховання активу, розвиток його активності, самостійності й ініціативи.

• Набуття і збереження позитивних традицій колективу.

3.3.6. Які прийоми організації колективу слід використовувати у допоміжній школі?

Корекційними прийомами організації колективу у допоміжній школі, зокрема, є наступні:

410. спеціальна підготовка дітей до створення колективу, яка містить вивчення потреб та інтересів дітей, моральних особ­ливостей їхнього характеру, комунікативності, ініціативності, самостійності, самооцінки;

411. використання збережених позитивних рис;

412. 140

     спеціальна активізація позитивних особистісних стосунків;

Теорія виховання

формування у дітей погреби до спілкування шляхом орга­нізації спільної діяльності у мікрогрупі; залучення мікрогруп до загальноколективної діяльності; організація спільної діяльності, спрямованої на досягнення спільної мети;

включення кожної дитини у колективну діяльність; формування доброзичливого ставлення членів колективу один до одного;

розумний розподіл доручень у колективі;

формування центру дитячого колективу;

створення і збереження позитивних традицій колективу.

Тема 3.4. Моральне виховання учнів допоміжної школи

3.4.1. У чому полягає сутність морального виховання учнів допоміжної школи у сучасних умовах?

Моральне виховання — це цілеспрямований процес фор­мування у розумово відсталих учнів стійких моральних якос­тей, потреб і почуттів, навичок і звичок поведінки на основі засвоєння ідеалів, норм і принципів моралі.

Моральне виховання здійснюється лише за умови залучен­ня учнів до різноманітної практичної діяльності (навчально-пізна- вальної, громадянської, суспільно-корисної, трудової та ін.), яка сприяє формуванню у них позитивних моральних стосунків та особистісних рис і якостей.

Завдання морального виховання:

• формування в учнів етичних поглядів, переконань і світо­гляду;

• формування навичок і звичок моральної поведінки;

• виховання моральних почуттів;

• виховання морально-вольових рис характеру;

• виховання єдності між свідомістю та поведінкою.

Зміст морального виховання ґрунтується на таких мораль­них відносинах:

• НІ

  ставлення до політики власної держави, Батьківщини, інших країн і народів (громадянськість, патріотизм, повага до інших країн і народів);

Wl Модуль Ш

413. ставлення до праці (працелюбність, культура праці);

414. ставлення до суспільних надбань, матеріальних цінностей і природи (бережливість, турбота про збереження суспільних надбань і особистих речей, екологічна культура);

415. ставлення до людей (демократизм, колективізм, гуманізм, культура спілкування, товариськість, взаємоповага);

416. ставлення до себе (чесність, правдивість, скромність, прин­циповість).

3.4.2. Які форми та методи морального виховання використовуються у допоміжній школі?

Надзвичайно вагому роль у моральному вихованні школярів відіграє читання та обговорення художньої літератури.Вчителі й вихователі мають ретельно добирати твори дитячої літератури, які були б зрозумілими дітям і відповідали поставленій виховній меті. Варто співпрацювати із бібліотекарем, який може рекомен­дувати маленьким читачам книги на морально-етичну тематику або відповідні статті у дитячих журналах.

Найбільш дієвою формою морального виховання виступає етична бесіда,яка проводиться у таких видах:

1. бесіда-гра («Ввічливо — неввічливо»);

2. бесіда-інсценування («Культура телефонної розмови»);

3. бесіда, заснована на активній мислиннєвій діяльності («Про чесність і слухняність», «Що таке совість», «У чому краса люди­ни», «Як примирити «хочу» і «треба»?», «Про дружбу та товари­шування»).

Метаетичної бесіди — роз'яснити та допомогти дітям у за­своєнні етичних правил і норм моралі, розвинути у них кри­тичність і самокритичність. Бесіда може проводитись як індиві­дуально, так і у колективній формі. Наведемо орієнтовну струк­туру колективної етичної бесіди.

Структура колективної етичної бесіди

1. Початок бесіди.

Його метою є зацікавлення дітей темою, актуалізація їхньо­го досвіду із проблеми, що буде обговорюватись.

2. Основна частина.

Спрямована на роз'яснення дітям конкретного змісту певної моральної категорії, норми поведінки, стимулювання позитив­них емоцій. У цій частині дітям пропонується для обговорення

Теорія вихованки М.'і

художній твір або реальний факт чи подія. Після цього відбу­вається власне бесіда. Питання варто формулювати у такій по­слідовності:

• розуміння дітьми основної ідеї твору;

• ставлення дітей до героїв (Хто сподобався?);

• оцінка вчинків і поведінки героїв і ЇЇ обґрунтування;

• встановлення причин і мотивів поведінки окремих героїв;

• встановлення зв'язку між прочитаним і досвідом дітей;

• узагальнення моральних знань (Що означає любити свою Батьківщину?);

• усвідомлення значення моральної поведінки (Чому необхід­но говорити правду?)',

• розуміння моральних взаємостосунків між людьми (Як став­ляться до тих, хто обманює?)',

• сприяння емоційній сфері (Чому хлопчику стало соромно?).

У основній частині можна використовувати розв'язання проблемних ситуацій, інсценування чи елементи сіожетно-ро- льової гри.

III. Підведення підсумків.

Закінчення бесіди спрямоване на узагальнення морального поняття, формулювання моральної позиції чи правила.

На розв'язання завдань морального виховання спрямовані й відповідні за темами аожетно-рольові ігри.Зокрема, «Чарівні слова», «Йдемо в гості», «Культура поведінки в їдальні (на пошті, у лікарні тощо)» та ін.

Із школярами проводять ранки («Прості правила етикету»); свята («Любіть своїх мам»); зустрічі з цікавими людьми; диспути («Чому буває самотньо», «Чому потрібно бачити та виправляти свої помилки»); читацькі конференції', практичні заняття («Про смак і моду»); вечори відпочинку; шефство старших школярів над молодшими учнями чи людьми похилого віку.

Особливе місце у процесі морального виховання посідає формування національної свідомості та самосвідомості, почуття патріотизму у розумово відсталих учнів. З метою реалізації цьо­го завдання використовуються наступні форми організації: свя­та і ранки(«Моя родина», «Свято нашого роду», «Мої земля­ки», «Сторінками народного календаря», «Свято українського костюма», «Без верби і калини нема України»,); бесіди(«Знання свого родоводу», «Київ— столиця України», «Шануй батька й матір», «Імена й символи українського козацтва», «Ремесла мого краю»); тематичні екскурсії, ігри-подорожі(знайомство з населе­ним пунктом, знайомство з фольклором, «Історичні та архітек МодульIII

турмі пам'ятки», «Древні українські міста»); конкурси, вікторини (на знання історії рідного краю, усної народної творчості, «Чи знаєш ти своє село», «Зелені друзі мого краю», «Сплетемо україн­ський віночок», «Любимо Україну, знаємо пісню її солов'їну»);виставки - експозиції(«Мій край, моя земля», «Козацька символі­ка»); театралізовані вистави(«Українські вечорниці», «Кайда- шева сім'я»).