3.5.3. Які форми та методи правового виховання використовуються у допоміжній школі?

Правове виховання учнів допоміжної школи проводиться як на уроках, так і у позакласній роботі. Правова свідомість учнів формується передусім на уроках читання, розвитку мовлення, історії. Зокрема, учні знайомляться із Конституцією, вивчають питання конституційних прав і обов'язків, окремі статті трудово­го, сімейного і адміністративного права.

Закріплення знань та вироблення навичок і вмінь право­мірної поведінки розумово відсталих учнів здійснюється у позак­ласній роботі за допомогою таких форм і методів: привчання до виконання норм і правші поведінки у повсякденній діяльності, бе­сіди(«Про що розповідає наш герб», «Дисципліна — свобода чи необхідність», «Походження держави і права», «Держава та осо­ба», «Людина і закон»), позакласне читання, пере/ляд і обгово­рення кінофільмів і телепередач, екскурсії, ігри, суспільно корисна практична діяльність, вечори(«Право і мораль», «Наш закон»),зустрічі з цікавими людьми(юристи, представники дитячої кімнати міліції), драматизації.

Для підвищення рівня правої культури батьків використо­вуються: батьківські збори(«Закон, сім'я, дитина», «Як допомог­ти дітям оволодіти основними нормами поведінки у громадських місцях»), консультації, надання практичних порад відповідними спеціалістами, робота батьківських комітетів із неблагополучны­ми сім'ями.

Теорія виховання

Тема 3.6. Трудове виховання і профорієнтаційна робота у допоміжній школі

3.6.1. Яку роль відіграє трудове виховання у моральному і особистісному розвитку розумово відсталих учнів?

Гармонійний особистіший розвиток учнів можливий лише за умови органічного поєднання навчальної, виховної роботи і трудової діяльності дітей. Найважливішими виховними функція­ми праціу педагогіці називають наступні:

426. праця розвиває розумові здібності людини, її поміркованість, творчість;

427. праця позитивно впливає на формування моральних якос­тей особистості;

428. праця благотворно впливає на фізичний розвиток людини;

429. праця удосконалює громадянські почуття і якості, зміцнює характер;

430. праця сприяє життєвому самовизначенню особистості і ус­відомленому вибору професії.

Успеціальній школі праця відіграє не лише освітню і вихов­ну роль, а й корекційну. Цей аспект розкрито у гемі «Трудове навчання учнів допоміжної школи» (питання 2.8.1).

3.6.2. Чим відрізняються поняття: трудове виховання, трудове навчання, професійна орієнтація?

Найбільш широким серед названих понять є трудове ви­ховання.Це процес залучення і стимулювання школярів до трудової діяльності, формування у них трудових умінь і нави­чок, виховання відповідального ставлення до роботи, праце­любності.

Трудове навчання —це поняття дидактики, яке являє со­бою спеціально організований педагогічний процес, спрямований на оволодіння учнями практичними вміннями і навичками пев­ної сфери праці чи професійної діяльності.

Професійна орієнтація(виховна категорія) — це процес оз­найомлення учнів із різними видами професійної діяльності, на­дання їм допомоги у виборі професії.

3.6.3. Як організовується трудове виховання у допоміжній школі?

Результативність трудового виховання повністю залежить від правильності його організації, доцільності поєднання індиві­дуальних, групових та масових форм роботи.

Мстоютрудового виховання — є підготовка учнів допоміж­ної ніколи до самостійної практичної діяльності.

Важливими завданнямитрудового виховання учнів допоміж­ної школи є:

431. виховання у розумово відсталих учнів погреби у трудовій діяль­ності;

432. розвиток свідомого позитивного ставлення до праці і відповід­них поглядів та переконань;

433. організація систематичної доступної трудової діяльності учнів;

434. організація різноманітних виховних заходів, що впливають на свідомість і почуття учнів.

Трудове виховання може здійснюватись лише за умови вклю­чення учнів у різноманітні види трудової діяльності,зокрема:

• праця із самообслуговування;

• ручна праця;

• заняття у шкільних майстернях;

• виготовлення різноманітних посібників;

• робота на присадибній шкільній ділянці;

• благоустрій шкільної території;

• суспільно корисна праця у школі, сільському господарстві, підшефних підприємствах.

Безумовно, трудове виховання здійснюється на всіх уроках та у таких формахпозакласної виховної роботи: бесіди(«Все ство­рено працею», «Роль праці у житті людини»), екскурсії, читання та обговорення художньої літератури, гуртки(«Господарочка», «Умілець»), виставки виготовлених виробів(«Трудові сюрпри­зи»), змагання(«Знай і умій»), допомога людям, похилого віку («Тимурівська команда»), зустрічі з людьми різних професій, ао- жетію-рольові ігри та ігри-гюдорожі(«Звідки речі беруться»),вечори праці(«Хвала рукам, що пахнуть хлібом»).

Основними критеріями моральної готовності до праці є на­ступні:

• усвідомлення праці як найважливішої життєвої потреби;

• позитивне ставлення до дорученої справи, почуття відпові­дальності за результати своєї роботи;

• вміння узгоджувати свої інтереси з інтересами колективу;

• повага до праці інших.

Теорія виховання

Критеріями трудової вихованостішколярів є: висока особи­ста зацікавленість у праці, трудова активність, трудова дисцип­ліна, працелюбність

3.6.4. Яким чином здійснюється профорієнтаційна робота з учнями допоміжної школи?

Вибір професії для розумово відсталого учня є надзвичайно важливим і відповідальним завданням допоміжної школи. Адже від його правильності залежить успішність соціальної адаптації школяра. Профорієнтаційна робота є складовою трудового на­вчання і виховання учнів спеціальної школи.

Профорієнтаційна робота як напрям виховання спрямована на розв'язання наступних завдань:

435. ознайомлення учнів з професіями;

436. вивчення можливостей учнів щодо одержання професій;

437. формування в учнів вміння співвідносити свої можливості й здібності з вимогами, необхідними для здобуття певної професії;

438. забезпечення розвитку професійно важливих якостей особи­стості;

439. виховання бажання працювати за професією, одержаною у допоміжній школі.

Профорієнтаційна робота складається із таких компонентів:

S професійна діагностика;

Sпрофесійне інформування (просвіта);

Sпрофесійне консультування;

■Sпрофесійний відбір;

Sпрофесійна адаптація.Професійна діагностика— це комплексне вивчення особи­стості з метою виявлення її професійно значущих властивостей і якостей, можливостей дітей до одержання професії та протипо­казань до неї.

Професійне інформування— це педагогічна робота, спря­мована на ознайомлення школярів із різними професіями, вимо­гами, які вони висувають до кожної людини; інформування про підприємства вірогідного працевлаштування випускників допо­міжної школи.

Професійне консультування— це надання індивідуальної допомоги кожному учневі щодо професійного самовизначення, формування інтересу до певної професії.

Професійний відбір— вибір для учня конкретної професії, яку він одержить у допоміжній школі, з урахуванням його здібнос-

Модуль III

гей, здатностей, інтересів, потреб, психофізичних можливостей, об'єктивних і суб'єктивних умов подальшого працевлаштування.

Професійна адаптація —допомога учневі пристосуватись до обраної професійної діяльності, її вимог, розвиток особистої мотивації праці; катамнестичне вивчення випускників допоміж­ної школи.

Профорієнтаційна робота здійснюється у декілька станів:

пропедевтичний— 1-3 клас — ознайомлення учнів із світом професій загалом та тими, які надають у допоміжній школі, зок­рема; прищеплення поваги до людей праці; знайомство із підприє- мствами-шефами; гірофдіагностика.

власне профорієнтаційний— 4-5 клас — глибше знайомство з професіями, які можна одержати в умовах допоміжної школи; професійне визначення кожної дитини; профдіагностика, проф- консультування; профвідбір;

базовий— 6-8 клас — формування психологічної і моральної готовності до роботи за конкретною професією, одержаною у допоміжній школі;

визначальний— 9-10 клас — розширення і поглиблення знань про власну професію, розвиток професійно значущих якостей і здібностей, вибір конкретного місця працевлаштування.

Профорієнтаційна робота проводиться у комплексі — педа­гогами, медиками, психологом допоміжної школи із залученням батьків учнів. Здійснюється вона як у процесі навчальної (уроки читання, ручної праці, професійио-трудового навчання, природо­знавства та ін.), так і виховної роботи.

Формамипозакласної корекційно-виховної роботи з проф­орієнтації можуть бути наступні: бесіди(«Поговоримо про про­фесії», «Оберемо професію», «Ким я бажаю стати», «Що треба знати про свій фах», «Здібності людини і професія»), анкетуван­ня, ігри(«Мандрівка професіями»), вечори запитань і відповідей («Обличчя мого фаху»), екскурсії на виробництво, гуртки(пов'я­зані з майбутнім фахом), зустрічі з представниками різних про­фесій(в тому числі й з випускниками, які працюють за одержа­ним у школі фахом), виставки власних робіт, професійно зорієн­товані змагання(«Кращий за професією», «Хто більше знає про професію», «Знай і умій»), твори(«Чому я вирішив стати ...», «Яка професія найкраща»). Великого значення набуває оформ­лення кабінету чи хоча б куточку профорієнтації, у якому містить­ся необхідна матеріальна база, для проведення цієї роботи.

150

Профорієнтаційна робота буде неефективною, якщо не залу­чати до неї батьків учнів. Для них проводяться: батьківські збори

Теорія виховання

(«Професійні наміри та здоров'я школярів», «Професії нашої школи», «Можливості працевлаштування наших випускників»), консультації, зустрічі з представниками підприємств,на яких можуть працювати випускники школи, анкетування.Батьків за­лучають до виховної роботи з дітьми.