Аналітико оцінювальна функція Вміння спеціаліста

137. вміння контролювати результати навчально-виховного і ко- рекційного процесу;

138. вміння аналізувати і оцінювати одержані результати відповід­но до задуму і умов;

Модуль I

139. вміння володіти формами обліку й контролю: за динамікою розвитку дитини, ступенем засвоєння матеріалу і оволодіння павичками дітьми, їх діяльністю; за виховною діяльністю батьків;

140. вміння з'ясовувати причини успіхів і невдач;

• вміння визначати напрямки корекції своєї діяльності й про­фесійного вдосконалення;

141. вміння адекватно аналізувати роботу колег;

142. вміння співвідносити свій досвід з педагогічною теорією.

Дослідницько-творча функція Вміння спеціаліста

143. вміння збирати, опрацьовувати і використовувати педагогіч­ну інформацію, необхідну для розв'язання професійних зав­дань;

144. вміння співставляти відомості із різних джерел, здобувати нові професійно значущі знання;

• вміння орієнтуватись у спеціальній професійній літературі, періодичних виданнях;

" вміння проводити експериментальну роботу з удосконалення існуючих, пошуку та розробки нових методик (навчальних, виховних, корекційних), посібників, засобів корекції;

145. вміння спонукати батьків до читання спеціальної літератури, методичних рекомендацій;

" вміння формувати власний стиль професійної діяльності.

1.8.7. Які є протипоказання до професії корекційного педагога?

Зважаючи на специфічність і зміст діяльності, відпові­дальність корекційного педагога, існує ряд психологічних, анато- мо-фізіологічних, санітарно-гігієнічних якостей та порушень, на­явність яких у людини несумісна з цією професією. Це, зокрема:

• психічні захворювання;

• захворювання серцево-судинної системи;

• порушення мовлення, слуху і зору;

• низький рівень інтелектуального і культурного розвитку;

• яскраво виразна неврівноваженість;

• афективність;

• астенічність емоцій;

• малорухливість.

Не можуть бути допущені до роботи на посадах вчителя, вихователя, дошкільного дефектолога і особи, які не мають відпо­відної освіти.

In/її.и>ііі основи олігофренопедагогіки

1.8.8. У чому виражаються труднощі професії корекційного педагога?

Професія корекційного педагога ускладнюється багатьма і іґм ктивними і суб'єктивними факторами. Це, зокрема:

• підвищена напруженість нервової системи;

• робота з неблагополучними сім'ями;

• невисока заробітна плата;

• недостатня зацікавленість і негативна упередженість громадсь­кості, влади, батьків щодо проблем дітей з вадами психо­фізичного розвитку;

• відсутність достатнього навчально-методичного забезпечен­ня спеціальних освітніх закладів;

• певна ізольованість спеціальних освітніх закладів.

1.8.9. Яким терміном правильно називати фахівців, які працюють з розумово відсталими дітьми?

Заклади для дітей з вадами розвитку є корекційними, тому професійна освіта — відповідно називається «Корекційна осві- і .і —, а фахівці для роботи з дітьми з вадами психофізичного роз­питку — корекційні педагоги. У старих літературних джерелах иикористовували назви: недагоги-дефектологи, олігофренопеда- іоги. Зараз їх вживають рідко.

Корекційні педагоги, які працюють з розумово відсталими діїьмиі одержали відповідну освіту, можуть обіймати такі поса- ім вчитель спеціальної загальноосвітньої школи для дітей з ва­дамирозумового розвитку; вихователь спеціальної загальноосвіт­ньої школи для дітей з вадами розумового розвитку; вчитель- дсфектолог спеціального дошкільного закладу для дітей з вадами розумового розвитку; консультант-дефектолог ПМГТК.

1.8.10. Яким чином здійснюється підготовка корекційних педагогів в Україні та інших країнах світу?

Необхідність спеціальної підготовки персоналу для роботи з ді їьми, що мають вади психофізичного розвитку, визнається у більшості країн світу. При цьому окремо готуються фахівці різних і длузей корекційної педагогіки (олігофренопедагоги, сурдопеда- юги, тифлопедагоги, логопеди); навіть в межах однієї галузі підго- юнка є вузько спрямованою (вік осіб, ступінь вади, заклад). Ба- і атопрофільиість, широка спеціалізація вважається слабкою і не і чмалюється у світовій практиці Модуль I

Фахова освіта у різних країнах відрізняється метою, змістом, формами організації, тривалістю навчання, вимогами до абі­турієнтів, тенденціями розвитку професійної підготовки.

У багатьох країнах умовоюодержання корекційної освіти є наявність у претендента загальнопедагогічної освіти або досвіду роботи з дітьми з вадами психофізичного розвитку.Формамипідготовки є:

146. стажування або курси при спеціальних закладах;

" приєднання курсової підготовки до системи вищої школи (для осіб, що мають педагогічну освіту);

■ освіта у самостійних навчальних закладах з підготовки ко- рекційних педагогів;

147. синтетична підготовка на базі середньої освіти;

148. багатоступенева освіта.

Остання форма є найбільш перспективною, тому активно впроваджується зараз і в Україні.

Змістфахової корекційної освіти містить загальнокультур­ну підготовку; фундаментальну загальнотеоретичну підготовку з усіх сфер наукових знань про людину; фундаментальну загальну і спеціальну підготовку з корекційної педагогіки і психології; ґрун­товну практичну підготовку. У більшості країн практична підго­товленість до роботи з певною категорією осіб з вадами психо­фізичного розвитку визнається основним критерієм ефективної професійної компетентності спеціаліста.

У багатьох країнах світу готують фахівців для роботи з усі­ма віковими категоріями осіб з вадами психофізичного розвитку не лише у спеціальних закладах (дошкільних, шкільних, реабілі­таційних), айвумовах сім'ї, лікарні, закладах дозвілля. Велика увага приділяється підготовці фахівців для інтегрованих закладів, соціальної роботи.

-10

В Україні переважно готують корекційних педагогів для роботи з дітьми (ранній, дошкільний, шкільний вік) в умовах спеціальних закладів: вчителів, вихователів, дошкільних оліго- френопедагогів. Ступенева освіта, розширення спеціалізацій підго­товки корекційних педагогів є перспективними напрямками спе­ціальної вищої педагогічної освіти сьогодення.

МОДУЛЬ II

ТЕОРІЯ НАВЧАННЯ