Література

1. Гроші та кредит: Підручник. – 3-тє вид., перероб. і доп. / За ред. М.І. Савлука. – К.: КНЕУ, 2006. - Розділ 13.

2. Козюк В.В. Валютні резерви в глобальних умовах // Фінанси України. – 2007. - №2. – С.127.

3. Кораблін С.О. Валютно-курсова політика України: стабілізаційні ефекти та можливі перспективи розвитку // Фінанси України. – 2007. - № 9. – С.119.

4. Круш П.В. Гроші та кредит. - К.: ЦУЛ, 2011. – 224 с.

5. Левченко Л.В. Гроші та кредит: Навчальний посібник. – К.: ЦУЛ, 2011. – 224 с.

6. Михайловська І.М. Гроші та кредит: Посібник. – К.: КНЕУ, 2010. – 432 с.

7. Руденко Л.В. Міжнародні кредитно-розрахункові та валютні операції. – К.: ЦУЛ, 2007. – 632 с.

3. Методичні рекомендації до практичних занять

Модуль 1

Змістовий модуль 1. Історичні аспекти розвитку грошових відносин

Практичне заняття № 1

Тема 2.	Кількісна теорія грошей і сучасний монетаризм
Мета заняття:	Закріпити теоретичні знання і сформувати практичні навички з розрахунку швидкості обігу грошей та визначення рівня цін

План заняття

1. Розрахунок швидкості обігу грошей

2. Визначення рівня цін

3. Визначення впливу мотивів накопичення на кількість грошей в обороті.

Обладнання:

Методичні вказівки до виконання практичної роботи. Мікрокалькулятори. 3.Контрольні завдання.

Методичні рекомендації до практичного заняття

Підготовка до практичного заняття передбачає вивчення теоретичного матеріалу і на базі цього вирішення задач. Доцільно насамперед скористатися переліком питань, що наведені в програмі курсу, а також опрацювати ті літературні джерела, що запропоновані для підготовки до цієї теми.

Визначення середнього рівня цін випливає з «рівняння обміну» І. Фішера. Формула «рівняння обміну» має вигляд:

, (1)

Де – М – кількість грошей в обороті;

V – швидкість обігу грошей за певний період;

P – середній рівень цін;

Q – фізичний обсяг товарів і послуг, що реалізовані за цей період.

З наведеної формули випливає, що

(2)

Тобто, середній рівень цін визначається трьома факторами: масою (кількістю) грошей, швидкістю їх обігу та фізичним обсягом виробленого продукту. Проте сам І. Фішер такого висновку зі своєї формули не зробив. Навпаки, він використав це рівняння, щоб довести, що рівень цін повинен підвищуватися або падати залежно від зміни кількості грошей, якщо водночас не змінюватиметься швидкість їхнього обігу або кількість відповідних благ, тобто для доведення залежності цін від кількості грошей. Проте він не міг обмежитися простим припущенням незмінності двох інших факторів, оскільки вони насправді змінюються. Тому І. Фішер доводить, що швидкість обігу грошей змінюється прямо пропорційно їх масі і тому тільки посилює кількісний фактор. Що стосується обсягів виробництва та товарообороту, то він вважав, що вони змінюються дуже повільно. Тому від їх впливу на ціни можна абстрагуватися, особливо на тривалих періодах.

Нові підходи до вирішення проблем грошової теорії дали можливість сформулювати новий монетарний показник — коефіцієнт, що характеризує частину сукупного доходу, яку економічні суб'єкти бажають тримати у грошовій (ліквідній) формі. За своїм змістом цей показник є протилежним показнику швидкості грошей і визначається як

. (3)

Він відомий також як «коефіцієнт Маршалла», що характеризує рівень монетизації ВВП.

Залежність накопичення грошей в економічних суб'єктів (попиту на гроші) від обсягу виробленого продукту та рівня розвитку їх мотивів до формування касових залишків була виражена формулою, що дістала назву «кембриджського рівняння»:

, (4)

Де Md – попит на гроші (касові залишки);

k – коефіцієнт, що виражає частину річного доходу, яку суб’єкти зберігають у ліквідній формі (коефіцієнт Маршала);

P – середній рівень цін;

Y – обсяг виробництва у натуральному виразі.