Модуль 1

Змістовий модуль 2. Теоретичні основи організації грошового обороту

Практичне заняття № 2

Тема 3.	Грошовий оборот і грошова маса
Мета заняття:	Закріпити теоретичні знання і сформувати практичні навички з розрахунку кількості грошей, необхідних для обігу, визначення величини грошових агрегатів та розрахунку ефекту грошового мультиплікатора

План заняття

1. Розрахунок кількості грошей, необхідних для обігу.

2. Визначення величини грошових агрегатів. 3. Розрахунок ефекту грошового мультиплікатора.

Обладнання:

1. Методичні вказівки до виконання практичної роботи. 2. Мікрокалькулятори. 3. Контрольні завдання.

Методичні рекомендації до практичного заняття

Практичне заняття передбачає знання термінів і понять з цієї теми. Для закріплення отриманих знань корисно розв’язати задачі. Для визначення маси грошей, необхідно знати рівняння обміну І,Фішера, формулу кількості грошей в обігу, запропоновану К. Марксом, а також зміст грошових агрегатів, що використовуються для її розрахунку.

На певний відрізок часу в обігу має перебувати грошей не більше і не менше, ніж це необхідно для оплати товарів та послуг за поточними ринковими цінами:

, (5)

де М_ф – фактична маса грошей в обігу,

М_н – об’єктивно необхідна для обігу маса грошей.

Кількість грошей, необхідна для забезпечення обігу товарів і послуг, прямо пропорційна номінальному обсягу виробництва (ВНП) та обернено пропорційна швидкості обігу грошової одиниці (рівняння Фішера) :

(6)

Кількість грошей, необхідних для обігу (М) може бути обчислена за розгорнутою формулою:

(7)

де PxQ- сума цін за реалізовані товари та послуги;

К – сума продажів товарів і послуг у кредит, термін оплати яких не настав;

П – сума платежів, строк оплати яких настав (платежі за зобов'язаннями);

ВП – сума платежів, які погашаються шляхом взаємного зарахування боргів

V - середня кількість обертів грошової одиниці за рік

Грошовий агрегат– це визначена законодавством відповідно до ступеня ліквідності специфічна група активів.

Грошові агрегати будуються шляхом приєднання до попередніх величин нових грошових компонентів у послідовності, що характеризує зменшення їх ліквідності.

Структуру грошової маси відповідно до агрегатного методу має наступний вигляд:

• М0 = готівка (гроші поза банками);

• М1 = М0 + депозити до запитання, грошові вклади на банківських рахунках;

• М2 = М1 + строкові депозити, кошти на рахунках капітальних вкладень підприємств, валютні заощадження;

• М3 = М2 + кошти клієнтів за трастовими операціями банків.

Механізм утворення грошей комерційними банками.

Комерційні банки приймають на свої поточні рахунки різні види вкладів та зобов’язуються повернути їх з виплатою відсотка. Певну частку від загальної суми депозитів, комерційні банки повинні зберігати в НБУ як обов’язкові резерви. Залишок коштів - складають кредитні ресурси банку (вільний резерв).

Обов’язкові резерви- частка (норма в процентах) банківських депозитів, яка згідно вимог діючого законодавства повинна зберігатися у формі касової готівки комерційних банків та їх депозитів в НБУ.Норма обов’язкового резервування встановлюється НБУ.

Мета обов’язкового резервування:

• забезпечення захисту інтересів клієнтів та надійності комерційних банків;

• підтримка ліквідності комерційних банків;

• регулювання можливостей комерційного банку здійснювати випуск грошей: за допомогою високої норми резервів – призупиняти випуск, низької – стимулювати

Зв’язок між банківськими резервами та масою грошей в обороті можна визначити за допомогою грошового мультиплікатора.

Грошовий мультиплікатор- коефіцієнт, на який збільшується кількість грошей в обігу в результаті операцій на монетарному ринку.

Цей коефіцієнт показує максимальну кількість нових кредитних грошей, яку може утворити кожна грошова одиниця наднормативних резервів з даною величиною обов’язкових резервів (MR):

m = 1/MR*100, (8)

Також коефіцієнт можна визначити за наступною формулою:

(9)

m – грошовий мультиплікатор;

C– відношення суми готівки до депозитів;

MR– норма обов'язкового банківського резерву.

Щоб знайти максимальну суму нових грошей (∆М), які можуть бути утворені банківською системою на основі суми наднормативних резервів (Е), використовують формулу:

(10)

Ця формула визначає ефект грошового мультиплікатора в реальному грошовому виразі.