Література

1. Александрова М.М., Маслова С.О. Гроші. Фінанси. Кредит: Навч.-методичний посібник. – 2-е видання, перероб і допов. – К.: ЦУЛ, 2002. – Лекція № 5.

2. Гальчинський А.С. Теорія грошей: Навчальний посібник. – К.: Основи, 1998. Гл. ІІІ, тема 8. - С. 232-263; тема 10.

3. Гроші та кредит: Підручник. – 3-тє вид.,перероб. і доп. / За ред. М.І. Савлука. – К.: КНЕУ, 2002.

4. Івасів Б.С. Гроші та кредит. Підручник. – Вид. 2-ге, змін. й доп. Тернопіль: «Карт-бланш», 2005.

5. Коваленко Д.І. Гроші та кредит: теорія і практика. – К.: ЦУЛ, 2011. – 352 с.

6. Колесніков О.В. Історія грошей і фінансів. – К.: ЦУЛ, 2008. – 180 с.

7. Левченко Л.В. Гроші та кредит: Навчальний посібник. – К.: ЦУЛ, 2011. – 224 с.

8. Михайловська І.М. Гроші та кредит: Посібник. – К.: КНЕУ, 2010. – 432 с.

9. Полозенко Д.В. Про гроші, інфляцію та фінанси у трансформаційній економіці // Фінанси України. – 2008. - № 2. – С.82-88.

Тема 5. Грошовий ринок

Мета роботи:

засвоєння, закріплення, поглиблення та систематизація знань про сутність грошового ринку, його інституційну модель, економічну структуру, а також попит та пропозицію грошей.

Питання для самостійного вивчення

1. Сутність грошового ринку.

2. Інституційна модель ринку грошей.

3. Економічна структура грошового ринку.

4. Попит на гроші та їх пропозиція.

Методичні рекомендації

Вивчення теми слід розпочати із з’ясування суті грошового ринку. Він виступає як механізм перерозподілу коштів між секторами і суб’єктами економіки, збалансування окремих грошових потоків та грошового обороту в цілому.

Характерною відзнакою грошового ринку є те, що на ньому продається і купується такий специфічний товар, як гроші. Як і в будь-якому іншому секторі ринку, тут є свої продавці і покупці, попит і пропозиція, посередники, ціна тощо. Він має свою інфраструктуру, яка забезпечує спрямування потоків коштів від власників (продавців) до позичальників (покупців). Головними елементами цієї інфраструктури виступають банки.

За інституціональною побудовою та характером окремих грошових потоків грошовий ринок можна поділити на два великих сектори:

• сектор прямого фінансування;

• сектор опосередкованого фінансування.

У першому секторі продавці і покупці грошей зустрічаються безпосередньо, і всі питання купівлі-продажу вирішують прямо один з одним.

У другому секторі зв’язок між продавцями і покупцями грошей реалізується через фінансових посередників, які спочатку акумулюють у себе ресурси, а потім продають їх покупцям від свого імені.

Далі слід розглянути структуру грошового ринку. Залежно від призначення коштів, що обертаються на грошовому ринку, в ньому можна виділити два сектори: ринок грошей і ринок капіталів. На першому з них продаються і купуються короткострокові кошти (до 1 року), на другому - середньо- та довгострокові кошти (більше 1 року).

При розгляді четвертого питання слід зазначити, що попит на гроші - одне з ключових і найскладніших явищ ринку грошей. Його вивчення виявилося центральною проблемою сучасної теорії грошей, а успіхи в його пізнанні визначали розвиток цієї теорії в XX ст., відкривали можливості ефективного регулювання ринку грошей через механізми та інструменти грошово-кредитної політики. В Україні, де тільки формується цей ринок освоюються механізм та інструменти грошово-кредитної політики, вивчення попиту на гроші набуває особливого теоретичного та практичного значення.

Далі слід розглянути сутність поняття попиту на гроші. На відміну від звичайного попиту на товарних ринках, який формується як потік куплених товарів за певний період, попит на гроші виступає як запас грошей, який прагнуть мати у своєму розпорядженні економічні суб'єкти на певний момент. Якщо такий запас грошей розглядати як елемент багатства, котрим володіють економічні суб'єкти, то попит на гроші можна трактувати як їхнє бажання мати певну частину свого портфеля активів (багатства) в ліквідній формі. Якщо власники портфелів активів віддають перевагу ліквідній формі, то це означатиме зростання попиту на гроші, і навпаки. Такий (портфельний) підхід до вивчення попиту на гроші був застосований Дж. М. Кейнсом, котрий назвав своє трактування попиту на гроші теорією переваги ліквідності.

Пропозиція грошей - друга сила, що у взаємодії з попитом визначає кон'юнктуру грошового ринку. Як і попит на гроші, пропозиція їх є явищем залишку. Суть пропозиції грошей полягає в тому, що економічні суб'єкти в будь-який момент мають у своєму розпорядженні певний запас грошей, які вони можуть за сприятливих обставин спрямувати в оборот.

На рівні окремого економічного суб'єкта пропозиція грошей взаємодіє з попитом на гроші як його альтернатива. Якщо фактичний запас грошей окремого індивіда перевищує його попит на гроші, а це можливо при зростанні альтернативної вартості зберігання грошей, то цей індивід пропонуватиме частину свого запасу грошей на ринок до продажу. І навпаки, при перевищенні попиту над наявним запасом індивід буде купувати їх на ринку чи іншими способами задовольняти попит. Тому на цьому рівні пропозиція і попит постійно чергуються - при зростанні рівня процента економічний суб'єкт виступатиме на ринку з пропозицією грошей, а при зниженні - з попитом на гроші.