Контрольні запитання

1. За допомогою якого обладнання здійснюється діагностування ходової частини автомобілів?

2. Які прилади використовують для визначення люфтів в елементах ходової частини автомобілів?

3. Що таке статичне та динамічне балансування коліс автомобіля?

4. У чому полягає особливість процесів статичного та динамічного балансування коліс автомобіля?

5. Яке обладнання використовується при статичному балансуванні?

6. Який принцип роботи стаціонарних балансувальних стендів?

7. Який принцип роботи динамічних балансувальних стендів?

8. Навести схему стенда для балансування коліс легкових автомобілів та пояснити принцип його роботи.

9. За допомогою яких пристроїв визначають не зрівноваженість коліс без зняття їх з автомобіля?

10. Яка схема роботи підкатного балансувального стенда?

11. Яку будову мають сучасні автоматизовані балансувальні стенди?

Розділ 11

ОБЛАДНАННЯ ДЛЯ ДІАГНОСТУВАННЯ

РУЛЬОВОГО КЕРУВАННЯ АВТОМОБІЛІВ

11.1. Вимірники люфтів і сил тертя в кермовому приводі

При технічному обслуговуванні передніх мостів визначають радіальний і осьовий зазори в шкворневих з’єднаннях, зазор між кільцем підшипника та його гніздом у маточині, ступінь затягування підшипника маточини.

Діагностування рульового керування здійснюється на підставі сумарного окружного люфту та значенню сили тертя (зусиллю, необхідному для повороту лівого колеса). Метод виміру сумарного люфту рульового керування, виконуваного одним оператором, полягає у визначенні кута повороту кермового колеса за кутовою шкалою люфтоміра між двома фіксованими положеннями, обумовленими додатком до навантажувального пристрою, що здійснюється почергово в обох напрямках, за умови однакових, регламентованих зусиль залежно від власної маси автомобіля, яка припадає на керовані колеса (табл. 11.1).

Таблиця 11.1

Регламентовані зусилля навантажувального пристрою

Маса автомобіля, яка припадає на керовані колеса, т	Зусилля навантажувального пристрою, Н
До 1,6	7,35
Понад 1,6 до 3,86	9,81
Понад 3,86	12,3

В разі виникнення повороту керованого колеса при положенні регламентованого зусилля на кермовому колесі, фіксовані положення кермового колеса повинні відповідати моментам початку повороту керованого колеса, обумовленим другим оператором візуально або за допомогою додаткових засобів (наприклад, індикатора).

Перевірка стану рульового керування автомобілів може здійснюватися приладами К-402 і К-187. Прилад мод. К-402 (рис. 11.1) призначений для діагностування рульового керування автомобілів з діаметром кермового колеса 400…540 мм, складається із пружинного динамометра й люфтоміра зі стрілкою.

Рис. 11.1. Прилад К-402 для перевірки рульового керування:

1, 4 – захвати; 2 – стрілка; 3 – шкала виміру люфту; 5 – шкала виміру зусилля повороту кермового колеса (динамометра)

Динамометр встановлюється на кермовому колесі, а стрілка 2кріпиться до кермової колонки. Технічний стан рульового керування оцінюється за сумарним люфом та загальною силою тертя. Люфт визначається за кутом повороту кермового колеса при заданому зусиллі на ободі. При цьому переднє колесо автомобіля, яке має нерозрізну поперечну кермову тягу, повинне бути вивішене. Силу тертя визначають по зусиллю, що прикладається до обода колеса, необхідному для повороту вивішених коліс.

Для визначення сумарного люфту рульового керування передні колеса виставляють у положення прямолінійного руху, закріплюють на ободі кермового колеса динамометр зі шкалою, а на кермовій колонці – стрілку приладу. Прикладаючи до приладу (або швидко повертаючи) обід кермового колеса в обидва боки із зусиллям 7,35 Н, визначають люфт рульового керування, тобто неробочий хід кермового колеса. Сумарний люфт у рульовому керуванні для легкових автомобілів не повинен перевищувати 10 °. Сучасні моделі автомобілів виготовляються із сумарним люфтом кермового колеса не більше 5 °.

Прилад К-402 дозволяє вимірювати люфт кермового колеса в межах 0…25 ° і силу тертя в діапазонах 0…20 і 0…120 Н.Рульове керування в цілому перевіряють приладом моделі К-187 (рис. 11.2), який дає змогу визначити сумарний люфт (за кутом повороту кермового колеса), а також загальну силу тертя, для чого передні колеса вивішують, щоб усунути тертя шин у плямі контакту, і спеціальним динамометром вимірюють зусилля повороту кермового колеса.

Рис. 11.2. Прилад К-187 для перевірки рульового керування:

1 – динамометр; 2 – стрілка, що закріплюється на кермовій колонці;

3 – шкала люфтоміра; 4 – затискачі для кріплення на кермовому колесі

Прилад К-187 забезпечує вимірювання зусиль на кермовому колесі в діапазоні 0…80 Н і сумарного люфту в діапазоні 0…15 °.

Рис. 11.3. Динамометр приладу К-187:

1 – скоба; 2 – захват; 3 – зубчастий сектор; 4 – движок; 5 – основа;

6 – стакан; 7 – проміжна втулка; 8 – пружина; 9 – стакан; 10 – вісь

Люфтомір мод. К-524 (рис. 11.4) складається з верхнього 1і нижнього2розсувних кронштейнів, які приставляються до обода кермового колеса упорами3; пересувні каретки4, які стягують напрямні стрижні1кронштейнів за допомогою затискачу6; кутомірної шкали7, установлюваної на осі затискача6з можливістю, повороту (рукою) і самогальмування (при знятті зусилля) за рахунок фрикційної, гумової шайби8; гумової нитки9, яка натягається з допомогою присосу10, від затискача6до лобового скла автомобіля, яка виконує функції вказівної «стрілки» кутомірної шкали, і навантажувального пристрою, що представляє собою пружинний динамометр11двосторонньої дії (вид динамометра (права частина) – рис. 11.5).

Каретка 4з віссю повороту кутомірної шкали виставляється в центр повороту кермового колеса за умови однакових вильотів («а» і «b») стрижнів5щодо каретки. Цим забезпечується нерухомість вказівної нитки – «стрілки» при повороті кермового колеса та правильність виміру люфту.

Динамометр 11розміщується на нижньому кронштейні12за допомогою кронштейна13і закріплюється на ньому стопорним гвинтом14у такому положенні, при якому при установці люфтоміра на ободі кермового колеса, прикладене до навантажувального пристрою зусилля припало би на середину перетину обода.

Рис. 11.4. Загальний вид люфтоміра мод. К-524

Рис. 11.5. Вид динамометра (права частина) приладу К-524:

1, 2, 3 – ризики регламентованих зусиль, відповідно 7,35; 9,81 і 12,3 Н;

4 – покажчик; 5 – кромка кришки; 6 – кришка; 7 – шпилька; 8 – чашка

пружини; 9 – пружина; 10 – головка; 11 – корпус; 12 – контргайка

При обслуговуванні кермових систем, постачених гідропідсилювачем, додатково застосовують установку моделі К-465М, яка дозволяє визначити витік масла, тиск гідравлічного насоса, продуктивність насоса. Зношування шкворневого вузла переднього моста вантажного автомобіля перевіряють приладом моделі Т-1.