9.5. Віброакустичні засоби діагностування агрегатів

трансмісії

Найбільш простими є контактні методи реєстрації вібрацій за допомогою п’єзоелектричних датчиків. Загальний вид віброперетворювача типу ДН-3 наведений на рис. 9.5.

Віброперетворювач складається з корпусу 1, п’єзоелементів 2, інерційної маси 5, контакту 7 для зняття електричного потенціалу, втулки 6. Статичне навантаження на п’єзоелементи здійснюється пружинною гайкою 3. Конструкція закривається кришкою 4.

П

Рис. 9.5. П’єзоелектричний віброперетворювач ДН-3

ринцип роботи віброперетворювача заснований на прямому п’єзоефекті. При впливі механічних коливань на основу віброперетворювача із прискореннямj, інерційна маса m зазнає дію сили Р = mj. П’єзоелементи віброперетворювача зазнають деформації стиску – розтягання, у результаті чого на гранях п’єзоелементів виникають електричні заряди, пропорційні діючому прискоренню.

Контактні віброперетворювачі дозволяють проводити виміри з високою точністю в широкому діапазоні частот від частот (до 55 кГц) і при відносно великих амплітудах вібрації.

9.6. Стенди для діагностування коробок передач автомобілів

Температурну характеристику та ККД коробки передач визначають на стенді розімкнутого типу, схема якого наведена на рис. 9.6.

Рис. 9.6. Схема стенда розімкнутого типу

Для діагностування коробок передач

Стенд має балансирний електродвигун 1, який обертає первинний вал коробки передач 2, вторинний вал через редуктор 3 з’єднаний з балансирним електрогальмом 4. Крутний момент вимірюють динамометром 5. Цей стенд використовують і для визначення ККД коробки передач. Вимірюючи крутний момент на первинному валу М₁ і вторинному М₂ валу коробки передач, величину ККД визначають за формулою

,

де ω₁ и ω₂ – відповідно, кутова швидкість первинного й вторинного валів коробки передач;

u_кп – передаточне число КП.

Випробування на стенді надає змогу одержати залежність ККД коробки передач від навантаження, частоти обертання її валів і температурного стану. Проте при контрольних і навантажувальних випробуваннях обмежуються визначенням ККД на всіх передачах при двох постійних режимах з максимальним крутним моментом і з максимальною потужністю.

Для обкатування відновлених коробок передач використовують стенди замкнутого типу (рис. 9.7). Такий стенд складається з балансирно встановленого електродвигуна 1, двох коробок передач 2, двох редукторів 3, карданного вала 7, навантажувального пристрою 6 і динамометра 5.

Рис. 9.7. Схема стенда замкнутого типу

Для діагностування коробок передач

Для випробувань коробок передач на довговічність у більшості випадків використовують стенди із замкнутим контуром, на яких можна легко здійснювати східчасте навантаження й навантаження за схемою випадкового процесу. Схема такого стенда наведена на рис. 9.9. Електродвигун 1 через пружну муфту 2 обертає вал редуктора 3, що розподіляє крутний момент на дві паралельні галузі, які замикаються редуктором 7. Випробовувана коробка передач 10 карданними валами 9 і 11 з’єднана з редукторами 3 і 7. Навантажуючий пристрій 8 складається з гідропідсилювача й редуктора, шестірні якого перебувають у зачепленні із зубчастими секторами, укріпленими на картері коробки передач.

Рис. 9.8. Схема стенда для випробувань