
- •1.1. Структура технологічної бази автосервісних підприємств
- •Структура виробничо-технічної бази пат
- •1.2. Класифікація автосервісного технологічного устаткування
- •1.3. Механізація технологічних процесів то та пр на пат
- •1.4. Фактори впливу механізації на процеси то та пр
- •Контрольні запитання
- •2.1. Типи мийно-очисного обладнання підприємств автомобільного транспорту
- •2.2. Струминні мийниці
- •Для легкових автомобілів з рухливим робочим органом:
- •Технічна характеристика струминної мийниці високого тиску з нагрівом води (типу hds Super m eco)
- •2.3. Установки для мийки автомобілів с рухомим порталом
- •2.4. Гідродинаміка струминного очищення поверхонь
- •2.5. Насосні установки для мийки автомобілів
- •2.6. Насосні станції мийних установок
- •2.7. Насадки гідрантів струминних установок
- •2.8. Гідранти мийних установок
- •2.9. Струминні камерні мийні установки
- •2.10. Енергетична оцінка струминних мийних машин
- •2.11. Щіткові установки для миття автомобілів
- •2.12. Струминно-щіткові мийні установки
- •2.13. Автомобільні сушильні установки
- •2.14. Обладнання для механізованої мийки вузлів і агрегатів
- •2.15. Установки для миття деталей автомобільних агрегатів
- •2.16. Водоочисні споруди мийних установок
- •2.17. Флотаційно-мийна установка для автосервісу
- •2.18. Розрахунок очисних споруджень автомийних установок
- •2.19. Очищення деталей кісточковим дрібняком
- •2.20. Пневматичні піскоструминні установки
- •Контрольні запитання
- •3.1. Типи автосервісного підйомно-оглядового обладнання
- •3.2. Гаражні оглядові канави
- •І траншейної (в) оглядових канав
- •3.3. Естакади для огляду автомобілів
- •3.4. Гаражні домкрати
- •Значення допускаємих питомих тисків
- •3.5. Типи підйомників для обслуговування автомобілів
- •3.6. Гаражні гідравлічні підйомники для автомобілів
- •Клапани; 6 – гідророзподільник; 7 – напірний клапан; 8 – гідронасос;
- •3.7. Електромеханічні гаражні підйомники
- •Одностояковий підйомник
- •Електромеханічного підйомника
- •3.8. Електричні й гідравлічні піднімальні пристрої для спеціальних стендів
- •Для проведення слюсарних робіт
- •Під «розвал-сходження»
- •Електрогідравлічного підйомника під «розвал-сходження»
- •С додатковим підйомником
- •3.9. Колонні підйомники для вантажних автомобілів і автобусів
- •Колонних підйомників для підйому навантажувачів
- •3.10. Перекидачі для легкових автомобілів
- •Контрольні запитання
- •4.1. Типи підйомно-транспортного обладнання підприємств автомобільного транспорту
- •Підвісне підйомно-транспортне обладнання, використовуване при ремонті агрегатів автомобілів
- •Напільне підйомно-транспортне обладнання, використовуване при ремонті агрегатів автомобілів
- •4.2. Вантажопідйомні механізми
- •4.3. Розрахунок основних параметрів підйомного механізму
- •Тип і кратність поліспаста
- •Значення коефіцієнтів [Кк] та е для талі
- •4.4. Поворотні стрілові крани з зовнішніми опорами
- •4.5. Однобалкові мостові крани
- •4.6. Конвейєри для переміщення автомобілів при то та пр
- •4.7. Несучі конвейєри для переміщення автомобілів
- •Несучий на колесах, Несучий на колесах, Несучий з вивішеними
- •4.8. Тягнучі конвейєри
- •4.9. Кругові конвейєри для обслуговування автомобілів
- •4.10. Підвісні конвейєри для транспортування агрегатів
- •4.11. Розрахунок конвейєрів для переміщення автомобілів
- •4.12. Ручні візки для транспортування агрегатів автомобілів
- •Контрольні запитання
- •5.1. Типи мастильно-заправного обладнання підприємств автомобільного транспорту
- •5.2. Обладнання для заправлення маслом двигунів
- •5.3. Установка для зливу/відкачки масла
- •5.4. Установки для заправлення трансмісійним маслом
- •Установка 3161
- •5.5. Нагнітачі пластичних мастил
- •5.6. Обладнання для заправки гальмівною рідиною
- •Параметри установок для прокачування гідрогальм
- •5.7. Повітророздавальне обладнання
- •Автоматична колонка с-411
- •5.8. Автоматична повітророзподільна колонка
- •5.9. Обладнання для протикорозійної обробки
- •5.10. Обладнання станцій скрапленого нафтового газу
- •Заправочної станції скрапленого нафтового газу
- •5.11. Обладнання станцій стиснутого природного газу
- •Автомобілів стиснутим природнім газом
- •Для заправляння автомобілів стиснутим природним газом
- •Контрольні запитання
- •6.1. Пневматичні системи підприємств автосервісу
- •Стисненого повітря
- •6.2. Автосервісні компресорні установки
- •Забезпечення потреб станцій технічного обслуговування автомобілів
- •6.3. Багатоступінчасте стиснення повітря
- •І зображення процесу стиску в т, s-діаграмі (б)
- •6.4. Елементи пневматичних автосервісних систем
- •Пристрій автоматичного видалення конденсату (в)
- •Електронний пристрій автоматичного видалення конденсату (б)
- •6.5. Розрахунок пневмосистем підприємств автосервісу
- •6.6. Пневматичний інструмент роторного типу
- •6.7. Пневматичні ножиці для листового металу
- •6.8. Пневматичні інерційно-ударні гайковерти
- •6.9. Пневматичне обладнання ударного типу
- •Параметри пневматичного молотка
- •Контрольні запитання
- •7.1. Діагностичні параметри тягово-економічних властивостей
- •Діагностичні параметри автомобілів у цілому
- •7.2. Засоби технічного діагностування тягових
- •7.3. Діагностування тягово-економічних властивостей
- •Технічні характеристики стендів тягових якостей
- •Фірми «Hofmann» (Німеччина), мод. Dynatest-112
- •Технічна характеристика стендів мод. Dynatest
- •7.4. Інерційні стенди визначення тягових властивостей автомобілів
- •7.5. Будова динамічного роликового стенду моделі м-108
- •7.6. Режими функціонування роликового стенда м-108
- •7.7. Функціональні можливості стенда м-108
- •7.8. Вибір параметрів роликового блоку стенда тягових властивостей
- •Розрахунок довжини роликів і відстаней між їхніми торцями провадять за схемою (рис. 7.9).
- •Контрольні запитання
- •Розділ 8 обладнання для діагностування двигуна
- •8.1. Засоби діагностування двигунів автомобілів
- •8.2. Мотор-тестери автомобільних двигунів
- •8.3. Діагностування двигунів з комп’ютерним керуванням
- •8.4. Засоби діагностування систем живлення двигунів
- •Форсунок дизельних двигунів
- •8.5. Витратоміри палива двигунів автомобілів
- •Технічні характеристики вимірників витрати палива
- •8.6. Діагностування стану кривошипно-шатунних механізмів
- •8.7. Методи визначення викидів шкідливих речовин
- •З відпрацьованими газами автомобіля
- •8.8. Аналізатори задимленості дизельних двигунів
- •Гранично припустимі норми димності відпрацьованих газів
- •У значення коефіцієнта поглинання
- •8.9. Обладнання дільниці то і ремонту газової апаратури
- •Працюючого на скрапленому нафтовому газі
- •Та ремонту газової апаратури автомобілів
- •8.10. Методи перевірки газової апаратури
- •Контрольні запитання
- •9.1. Призначення засобів діагностування трансмісії
- •9.2. Визначення кутових зміщень в агрегатах трансмісії
- •9.3. Пристрій для контролю муфти зчеплення
- •9.4. Діагностування агрегатів трансмісії на роликових стендах
- •9.5. Віброакустичні засоби діагностування агрегатів
- •9.6. Стенди для діагностування коробок передач автомобілів
- •Для діагностування коробок передач
- •Для діагностування коробок передач
- •Синхронізаторів автомобільних коробок передач
- •9.7. Діагностування ведучих мостів автомобілів
- •Контрольні запитання
- •10.1. Призначення засобів діагностування ходової частини
- •10.2. Діагностування зазорів в ходовій частині автомобілів
- •У шкворневих з’єднаннях:
- •10.3. Обладнання для діагностування підвіски автомобілів
- •10.4. Стенди для діагностування амортизаторів на автомобілі
- •Для перевірки амортизаторів
- •10.5. Стенд контролю жорсткості шин автомобільних коліс
- •У шині без розкриття вентиля:
- •10.6. Обладнання для балансування коліс автомобілів
- •Технічні характеристики верстатів для балансування коліс, знятих з автомобіля
- •І вантажних автомобілів, мод. L-38 фірми «семв» (Італія)
- •Контрольні запитання
- •11.1. Вимірники люфтів і сил тертя в кермовому приводі
- •Регламентовані зусилля навантажувального пристрою
- •11.2. Стенди для перевірки кутів виставлення керованих коліс
- •11.3. Площадкові стенди для діагностування установки
- •Для діагностування виставлення коліс автомобілів
- •У динамічному режимі:
- •11.4. Стенди визначення кутів виставлення керованих коліс
- •Автомобіля в статичному режимі з використанням:
- •Автомобіля в статичному режимі з використанням:
- •11.5. Електронні стенди виміру кутів установки керованих коліс
- •Установлення коліс
- •Контрольні запитання
- •12.1. Методи діагностування гальм автомобілів
- •Гальм автомобілів
- •12.2. Обладнання для діагностування гальм на дорозі
- •12.3. Стенди для визначення гальмівних якостей автомобілів
- •12.4. Силові роликові стенди для діагностування гальм
- •Технічні характеристики стендів для діагностування гальм автомобілів
- •12.5. Інерційні роликові стенди для діагностування гальм
- •12.6. Функціональні якості інерційного роликового стенда
- •12.8. Вимірювання діагностичних параметрів на стендах
- •Інерційного стенда для перевірки гальм автомобілів
- •12.9. Платформні інерційні гальмівні стенди
- •12.10. Автоматизований гальмівний стенд
- •12.11. Засоби діагностування опорно-розтискної системи гальм
- •Контрольні запитання
- •13.1. Характеристика засобів діагностування
- •13.2. Обладнання типової електротехнічної дільниці пат
- •Основне технологічне обладнання електротехнічної дільниці
- •13.3. Обладнання для контролю стану акумуляторів
- •Температурні поправки до показань денсиметра
- •Та вимірювання напруги акумулятора під навантаженням (б)
- •13.4. Прилади для діагностування генераторів і стартерів
- •І реле-регуляторів:
- •13.5. Перевірка систем запалювання двигунів
- •13.6. Пристрої для перевірки контрольно-вимірювальних приладів
- •13.7. Засоби діагностування систем освітлення автомобілів
- •13.8. Обладнання для діагностування електронних систем атз
- •Використовуване при діагностиці
- •13.9. Самодіагностика електронних систем автомобілів
- •Контрольні запитання
- •14.1. Методи випробування агрегатів автомобіля
- •14.2. Навантажувальні пристрої стендів для випробувань двигунів
- •14.3. Обладнення для випробувань коробок передач автомобілів
- •14.4. Обладнання для випробувань ведучих мостів автомобілів
- •Стенда випробування мостів
- •14.5. Устаткування для випробувань карданних передач
- •Для випробувань карданних передач трансмісій автомобілів
- •Автомобілів при перемінних навантаженнях
- •14.6. Випробування ресор автомобілів
- •14.7. Випробування автомобільних амортизаторів
- •14.8. Стенди для випробувань гальмівних механізмів коліс
- •Для випробувань гальмових механізмів автомобілів
- •Контрольні запитання
- •15.1. Обладнання для технічного обслуговування шин
- •15.2. Типове оснащення шиноремонтних дільниць
- •І дільниці ремонту камер автотранспортного підприємства:
- •15.3. Стенди для демонтажу та монтажу шин автомобілів
- •Для демонтажу (монтажу) шин легкових автомобілів:
- •Вантажних автомобілів моделі ш-509:
- •Технічні характеристики шиномонтажних стендів моделей monty
- •Моделі monty: 12 se, 22 se, 32 se, pro «hofmann» (Німеччина)
- •Модель м-70 фірми «bejssbarth» (Німеччина)
- •Технічна характеристика шиномонтажного стенда моделі м-70
- •15.4. Засоби для ремонту камер автомобільних коліс
- •15.5. Борторозширювачі шин з пневматичним підйомником
- •Технічні характеристики борторозширювачів
- •15.6. Ремонт місцевих пошкоджень шини
- •Ушкоджень протекторної й бічної частини шин
- •15.7. Пристрій для накачки безкамерних шин
- •15.8. Обладнання для клеймування автомобільних шин
- •Контрольні запитання
- •16.1. Типи розбірно-складального обладнання
- •Технічна характеристика гайковертів
- •16.2. Гаражні інерційно-ударні гайковерти
- •16.3. Універсальний ключ для фланців і маточин
- •16.4. Знімач для випресування півосей заднього ведучого мосту
- •16.5. Пристосування для зняття пружин передньої підвіски
- •16.6. Обладнання для розбирання вузлів рульового керування
- •Передньої підвіски
- •16.7. Гвинтові знімачі
- •Технічна характеристика гідравлічного преса моделі 2135-1м
- •Контрольні запитання
- •17.1. Тенденції розвитку автосервісу з ремонту кузовів
- •17.2. Класична й шаблонова системи виправлення кузовів
- •17.3. Пересувні стенди для правки кузовів автомобілів
- •17.4. Контроль геометрії кузова вимірювальними пристроями
- •17.5. Обладнання ділянки ремонту кузовів автомобілів
- •17.6. Стенди для рихтування кузовів легкових автомобілів
- •Фірми celette (Франція)
- •17.7. Інструменти для виправлення деформованих ділянок кузовів
- •Для виправлення деформованих ділянок кузовів автомобілів
- •Ділянок кузовів автомобілів
- •17.8. Обладнання для гнуття та різки листового металу
- •17.9. Зварювальне обладнання для ремонту кузовів
- •17.10. Обладнання для ремонту зварюванням рам автомобілів
- •Контрольні запитання
- •18.1. Технологічний процес фарбування автомобілів
- •18.2. Інструменти для фарбування і шпатлювання
- •18.3. Устаткування з пневматичним розпиленням фарби
- •18.4. Установки для безповітряного розпилення фарб
- •Для нанесення лакофарбових матеріалів
- •18.5. Докрашування кузовів в електричному полі
- •18.6. Будова фарборозпилювачів
- •18.7. Фарбозмішувальні установки для підбору кольору
- •18.8. Будова фарбувальних камер для кузовів автомобілів
- •(Угорської фірми «Афіт»)
- •Технічні характеристикифарбувально-сушильної камери моделі sb-7427
- •18.9. Способи сушіння лакофарбових покриттів
- •18.10. Сушильні установки для частково окрашеного
- •18.11. Пости протикорозійного покриття кузова автомобіля
- •С установкою с-612
- •Для нанесення протикорозійних покриттів мод. 183м:
- •Контрольні запитання
- •19.1. Типи силових механізмів технологічного обладнання
- •19.2. Передавальні механізми гаражного устаткування
- •19.3. Кулачкові механізми автосервісного обладнання
- •19.4. Фрикційні передачі технологічного обладнання
- •Передачі
- •19.5. Черв’ячні передачі автотранспортного устаткування
- •Значення коефіцієнтів тертя f і кута тертя
- •19.6. Механізми переривчастого руху
- •З неповнозубими колесами
- •19.7. Розрахунок гвинтових силових передач
- •Контрольні запитання
- •20.1. Ручні приводи гаражного обладнання
- •Сила й швидкість руху руки робітника
- •20.2. Електромеханічні приводи технологічного
- •Трьохфазні асинхронні, короткозамкнуті двигуни серії 4а (гост 19523-74)
- •20.3. Механічні характеристики машин технологічного
- •Електричного двигуна
- •20.4. Керування параметрами електроприводів змінного струму
- •Двигуном, керованим ееп з роздільними керованим випрямлячем і інвертором
- •20.5. Рівняння руху та механічна характеристика електропривода
- •20.6. Гідравлічні приводи технологічного обладнання
- •Технічні характеристики роторних насосів
- •Основні параметри гідроциліндрів
- •20.7. Розрахунок основних параметрів об’ємного гідроприводу
- •Відношення між довжиною ходу s штока і діаметром гідроциліндра d
- •20.8. Пневматичні приводи технологічного обладнання
- •Пневматичний привід
- •20.9. Комбіновані приводи гаражного обладнання
- •Контрольні запитання
- •21.1. Аналіз оснащеності підприємства технологічним
- •Перелік основного технологічного устаткування із зазначенням ланковості
- •21.2. Критерії вибору технологічного обладнання
- •Оптимальні рівні механізації для підприємств автомобільного транспорту середньої потужності
- •21.3. Вибір і складання табеля необхідного обладнання
- •21.4. Розрахунок кількості необхідного технологічного обладнання
- •21.5. Оцінка технічного рівня устаткування
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Технологічні нормативи
- •Ефективні річні фонди часу роботи технологічного обладнання і робочих постів то та пр
- •Коефіцієнти завантаження основного технологічного обладнання автопідприємств
- •Значення коефіцієнтів нерівномірності завантаження постів
- •Видавництво
- •Харківського національного автомобільно-дорожнього університету
- •Видавництво хнаду, 61200, Харків-мсп, вул. Петровського, 25.
- •Тел. /факс: (057)700-38-72; 707-37-03, e-mail: rio@khadi.Kharkov.Ua
3.3. Естакади для огляду автомобілів
Естакади являють собою колійні мости з металу, залізобетону або дерева, розміщені вище рівня підлоги на 0,7...1,4 м. Естакади можуть бути тупикові й прямоточні (рис. 3.4), стаціонарні або пересувні (рис. 3.5).
Для одночасного провадження робіт знизу, збоку й згори автомобіля застосовують естакади з неглибокою оглядовою канавою під ними.
Для в’їзду автомобіля на естакаду застосовують похилі рампи з ухилом 20...25 %. З метою зменшення довжини рамп знижують висоту естакади до 0,7...0,8 м, а під нею розміщують неглибоку канаву. Такий пристрій називають напівестакадою.
а б
Рис 3.4. Схема будови естакад: а – тупікова, б – прямоточна
Рис. 3.5. Пересувна естакада:
1 – шасі; 2 – пересувна опора; 3 – каркас; 4 – задня опора; 5 – правий опорний місток; 6 – передня опора містка; 7 – привод обмежника;
8 – обмежник; 9, 12 – ролики; 10 – поперечка; 11 – лівий похилий
місток; 13 – рухливі площадки; 14 – підйомний механізм;
15 – привод підйомного механізму; 16 – візок
В окремих випадках для розміщення на естакаді легкових автомобілів використовують спеціальні підйомники. Естакади для обслуговування автомобілів застосовують на проїзних і тупикових постах, а для автопоїздів – тільки на проїзних постах. Деякі естакади оснащують містками для роботи збоку й зверху автомобіля.
Застосування естакад поліпшує санітарно-гігієнічні умови праці знизу автомобіля в порівнянні з канавами. Естакадами заміняють канави різних типів у випадках, якщо неможливо або нераціонально розміщати робочі місця нижче рівня підлоги: при високому рівні ґрунтових вод, на міжповерхових перекриттях, на відкритих пло-щадках. Простота монтажу естакад забезпечує можливість їхнього використання в складі пересувних засобів ремонту.
3.4. Гаражні домкрати
Домкрати призначені для вертикального підйому вантажу на невелику висоту. Домкрати є допоміжним устаткуванням робочих постів і призначені для вивішування різних частин автомобіля, для монтажу й демонтажу агрегатів при ремонті.
Домкрати бувають механічні, гідравлічні й пневматичні. Механічні домкрати можуть бути ручні та з електроприводом. Гідравлічні – з ручним або приводним насосом. Пневмодомкрати внаслідок надзвичайно високої пружності робочого тіла широкого поширення не знайшли.
Домкрати підрозділяють на дорожні, гаражні й канавні. Дорожні домкрати призначені для вивішування коліс автомобіля при усуненні несправностей у дорозі, вони входять у комплект інструмента водія. Гаражні домкрати використовують для роботи на напільних постах, не обладнаних оглядовими пристроями. Канавні домкрати застосовують на оглядових канавах, а також на естакадах і підйомниках при установці автомобіля на робочі пости на колесах. Для зручності підходу до різних частин автомобіля знизу та для самовивішування мостів при установці на механізовані канави передбачають можливість переміщення канавного домкрата уздовж поздовжньої осі автомобіля, створюючи візки, які вивішують.
Гаражні домкрати виконують пересувними з ручним приводом вантажопідйомністю до 20 т; висота підйому до 0,5...0,6 м. Гаражний гідравлічний домкрат (рис. 3.8) складається з підстави 1 на котках, піднімальної стріли з опорною п’ятою 2, робочого циліндра 3 з насосом ручного приводу 4. Рукоятка для перекочування домкрата одночасно є важелем насоса.
Канавні домкрати виконують стаціонарними або на візках. Вантажопідйомність домкратів до 10 т, висота підйому 0,3…0,6 м. При ручному приводі застосовують гідравлічні циліндри й механічні пристрої, при механізації підйому використовують також пневматичні, електромеханічні й інші виконавчі пристрої. Найбільш поширені гідравлічні та електромеханічні домкрати.
Стаціонарні домкрати розміщують у бічних нішах канав, забезпечуючи вільний прохід. Вони мають дві або чотири опори для одночасного вивішування відповідно одного або двох мостів автомобіля. До стаціонарних домкратів простіше підводити енергію, наприклад при електромеханічному приводі.
Пересувні канавні домкрати складаються з візків на котках, які забезпечують переміщення домкрата уздовж канави по ребордах або по спеціальним напрямним, і одного або двох властиво піднімальних пристроїв з опорами. Гідро-, пневмоциліндр або стійки механічних домкратів, як правило, можуть переміщуватися в поперечній площині канави по візку. Переміщення домкратів у канаві дозволяє використовувати їх не тільки для вивішування автомобіля, але й для інших робіт. Для більшої свободи дій у канаві домкрати іноді не поєднують поперечним візком, а передбачають можливість переміщення їхніх стійок уздовж кожного борта канави.
Механічні ручні домкрати розподіляють на гвинтові, рейкові й важільно-рейкові.
Найпростіший гвинтовий домкрат (рис. 3.6) складається з корпуса 1, у який запресована бронзова втулка-гайка 2 із прямокутною або трапецеїдальною нарізкою, гвинта 3 і п’яти 4. Гвинт переміщається при обертанні рукоятки 5.
Рис. 3.6. Гвинтовий домкрат:
1 – корпус; 2 – гайка; 3 – гвинт; 4 – п’ята; 5 – рукоятка
Щоб п’ята домкрата добре прилягала до поверхні вантажу, її здебільшого виготовляють самоустановлювальною. При підйомі вантажу вона не обертається. Гвинтові домкрати самогальмуються, внаслідок чого безпечні в експлуатації. Гвинт домкрата виготовляється зі сталі 40 або 45. Головка гвинта обов’язково піддається термообробці до HRC = 40...45. ККД гвинтів, які самогальмуються, завжди менше 0,5. Для самогальмування необхідно, щоб β < ρ, де β - кут підйому гвинтової лінії; ρ- кут тертя. При коефіцієнті тертя в парі гвинт-гайкаf = 0,1; ρ = 5,5; β = 4...5.
Внутрішній діаметр гвинта dв визначають орієнтовно (із розрахунку на стиснення за зниженому на 30 % припустимому напруженні)
π · d2 / 4 = G / (0,7 · [σст]), (3.1)
де G – сила, діюча на гвинт.
Звідси
,
м. (3.2)
[σст ] = [σ]в /[п], де п = 2,5 ... 3 – коефіцієнт запасу міцності; [σ]в = =180…200 Н/м2.
Розрахувавши dв, за ГОСТом обирають для трапецеїдальної, прямокутної або упорної різьби крок t, середній діаметр різьблення dср і зовнішній діаметр dн .
Потім перевіряють умову самогальмування гвинта β < ρ,
де β = arctg [t / (π · dcp)]. (3.3)
Якщо β ≥ ρ, необхідно зменшити крок гвинта.
Крутний момент, прикладений до гвинта
Mкр = G · (dср / 2) · tg (β + ρ) + Mn , Н⋅м, (3.4)
де Mn - момент тертя на опорній поверхні п’яти, який залежить від конструкції опори (рис. 3.7).
Коли гвинт спирається безпосередньо плоским торцем (рис. 3.7, а), момент становить
Mn = G · f0 · d1 / 3.
а б в г
Рис. 3.7. Схеми до розрахунку опорних частин силових гвинтів
Для конструкції за рис. 3.7, б момент тертя визначається наступною формулою
,
де f0 = 0,1…0,2 – коефіцієнт тертя в контакті поміж п’ятою та гвинтом; d1, d2 - розміри, зазначені на рис. 3.7, м.
Якщо опора сферична (рис. 3.7, в), моментом Mn можна знехтувати. При сферичному кінці, який опирається на конусну поверхню п’яти (див. рис. 3.7, г), дотик відбувається вздовж кола діаметром d = 2 · Rс·cos φ, де Rс - радіус сфери, а φ - половина кута при вершині конуса. Нормальний тиск на опорну поверхню при цьому
N = G / sin φ.
Тоді Mn = N · f0 · d = G · f · Rс · ctg φ.
Для створення крутного моменту використовують рукоятку, довжина якої R= 0,4…0,6 м, а зусилля на рукоятці не повинне перевищувати 300 Н.Задавшись довжиною рукоятки, знаходять зусилля
Pр = (Mкр / R) ≤ 300 Н. (3.5)
Якщо умова не виконується, необхідно збільшити довжину рукоятки (що вкрай небажано) або зменшити крок гвинта. Гвинт перевіряють на спільну дію стиску та крутіння, а при значній довжині ще й на стійкість.
Наведені напруги
,
(3.6)
де – дотична напруга.
Умова достатньої міцності σпр≤ [σпр]. Для більшості сталей, з яких виготовляються гвинти, можна прийняти
[σпр] ≤ 90 МПа.
На стійкість гвинт перевіряють за формулою Ейлера
Ркр = π2 · E · Jр / l2, (3.7)
де Ркр – критична сила, Н;
E = 200 МПа – модуль пружності сталі;
Jр = π · dв4 /64, м4;
l – максимальна висота підйому, м.
Запас стійкості
nу = (Ркр / G) ≥ 4. (3.8)
Потім визначають число витків гайки
z ≥ 4 · G /{π · (dн2 − dв2) · [q]}, (3.9)
де [q] - допускаємі питомі тиски у контакті гвинта й гайки, Н/м2. Значення допускаємих питомих тисків наведені в табл. 3.1.
Таблиця 3.1