Тема 13 Конституційні основи державно-територіального устрою України

План

1. Поняття та основні принципи державно-територіального устрою України

2. Поняття та склад території держави

3. Конституційно-правовий статус Державного кордону України

4. Адміністративно-територіальний поділ України

5. Особливості статусу окремих територій та адмініст­ративно-територіальних одиниць України

13.1. Поняття та основні принципи державно-територіального устрою України

У ст .2 Конституції України йдеться про те, що Україна -це унітарна держава. Держави за формою державного устрою (за системою поділу держави на окремі складові територіальні частини та характеристикою владних взаємовідносин між тери­торіальними одиницями і державою загалом) поділяються на:

• унітарні;

• федеративні;

• конфедеративні.

Для унітарної держави характерним є:

• єдина Конституція, норми якої чинні на всій території держави без виключення;

• єдиний законодавчий орган;

• єдина система органів виконавчої влади;

• єдина судова система;

• єдине громадянство;

• єдина правова система;

• територія унітарної держави поділяється на складові ча­стини (адміністративно-територіальні частини), які не мають жодних ознак державності (суверенності);

- у зовнішніх відносинах така держава виступає тільки єдиним цілим (іншими словами - жодна її частина не може бути учасником цих відносин).

Сучасна унітарна держава буває двох видів:

1. унітарна централізована;

2. унітарна децентралізована.

Унітарна централізована держава характеризується:

• одержавленням на місцевому рівні (всеможливим регу­люванням місцевого життя державними приписами);

• підпорядкуванням органів місцевого самоврядування органам державної виконавчої влади на місцях.

Сучасна унітарна децентралізована держава характеризу­ється насамперед існуванням на місцях трьохелементної системи:

• органів місцевого самоврядування;

• місцевих органів державної виконавчої влади;

• органів регіонального самоврядування.

Всі ці три елементи утворюють своєрідну «місцеву систе­му публічних відносин» та взаємодіють між собою. При цьому кожен виконує свої функції і завдання:

• органи місцевого самоврядування представляють інте­реси населених пунктів (інтереси територіальних громад);

• органи регіонального самоврядування - інтереси насе­лення певних територій (районів, областей);

• органи державної виконавчої влади - інтереси держави в цьому регіоні (загальнодержавні, загальнонаціональні інтереси).

За загальною характеристикою, сучасна Українська Дер­жава є децентралізованою унітарною державою з автономним утворенням.

Поняття територіального устрою держави є наближеним до вищезгаданого поняття державного устрою.

Питання про територіальний устрій - це питання про те, як організована територія тої чи іншої держави, з яких частин вона складається і яким є правове положення як території зага­лом, так і її окремих складових.

Територіальній устрій України - це обумовлена соціаль­ними, економічними, національно-етнічними, історичними, гео­графічними, культурними та іншими чинниками внутрішня те­риторіальна організація держави з поділом її на складові части­ни - адміністративно-територіальні одиниці.

Територіальний устрій України, відповідно до Конститу­ції, ґрунтується на засадах:

• цілісності та єдності державної території;

• поєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади;

• збалансованості соціально-економічного розвитку насе­лених пунктів та регіонів з урахуванням їх історичних, економі­чних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій.

При здійсненні державної політики у сфері територіально­го устрою повинні враховуватись також:

• кількість та національний склад населення;

• оптимальне розміщення продуктивних сил;

• наявність умов і можливостей для надання населенню соціально-культурних і побутових послуг;

• необхідність наближення органів державної влади до населення;

• забезпечення належного функціонування місцевого са­моврядування.