- •Конституційне право україни
- •Тема 1. Конституційне право України - галузь права,
- •Тема 10. Конституційно-правовий
- •Тема 1. Конституційне право України - галузь права,
- •Тема 1 Конституційне право України - галузь права, юридична наука і навчальна дисципліна
- •1.1. Поняття і предмет конституційного права України як галузі національного права
- •1.2. Система конституційного права України. Норми та інститути конституційного права України
- •1.3. Джерела конституційного права України
- •1.4. Поняття конституційного права України як галузевої юридичної науки
- •1.5. Конституційне право України як навчальна дисципліна
- •Тема 2 Основи теорії конституції та конституціоналізму
- •2.1. Причини виникнення конституції. Конституція як наслідок загальноєвропейської правової і політичної культури
- •2.2. Поняття та зміст конституції. Класифікація конституцій
- •2.3. Порядок прийняття конституцій
- •2.4. Поняття та зміст конституціоналізму
- •Тема 3 Конституція - Основний Закон України
- •3.1. Сучасний конституційний процес в Україні
- •3.2. Юридичні властивості Конституції України 1996 року та її функції
- •3.3. Структура Конституції України 1996 року
- •3.4. Періодизація історії українських конституцій
- •Тема 4 Правова охорона конституції
- •4.1. Поняття, зміст та система правової охорони конституції
- •4.2. Порядок внесення змін до Конституції України як елемент системи охорони конституції
- •4.3. Конституційна відповідальність як елемент системи правової охорони Конституції України
- •4.4. Конституційний контроль в Україні як центральна ланка системи правової охорони Конституції України
- •Тема 5 Основи конституційного ладу України
- •5.1. Поняття конституційного ладу. Система основних засад конституційного ладу України
- •5.2. Гуманістичні засади конституційного ладу України
- •5.3. Економічні, політичні, соціальні та духовно-культурні засади конституційного ладу
- •5.4. Основні конституційні характеристики сучасної Української Держави
- •5.5. Правові основи системи захисту конституційного ладу України
- •Тема 6 Основи правового статусу людини та громадянина в Україні
- •6.1. Поняття та принципи правового статусу людини і громадянина в Україні
- •6.2. Поняття, зміст та принципи громадянства України
- •6.3. Набуття громадянства України
- •6.4. Припинення громадянства України
- •6.5. Органи, які вирішують справи з питань громадянства України
- •Тема 7 Конституційні права і свободи людини та громадянина в Україні
- •7.1. Особисті права і свободи громадян України
- •7.2. Політичні права та свободи громадян України
- •7.3. Соціально-економічні права і свободи громадян України
- •7.4. Конституційні обов'язки громадян України
- •7.5. Особливості правового статусу іноземців в Україні
- •Тема 8 Форми народного волевиявлення
- •8.1. Поняття та принципи виборчого права
- •8.2. Поняття та загальна характеристика виборчих систем
- •8.3. Поняття та види виборів. Виборчий процес в Україні
- •8.4. Референдум як форма народного волевиявлення
- •Тема 9 Конституційно-правовий статус Верховної Ради України
- •9.1. Поняття та сутність парламенту. Парламент та парламентаризм
- •9.2. Верховна Рада України - парламент України.
- •України
- •9.3. Порядок формування та припинення діяльності Верховної Ради України
- •9.4. Конституційні основи організації діяльності Верховної Ради України. Форми та методи діяльності Верховної Ради України
- •9.5. Конституційно-правовий статус народного депутата України
- •9.6. Законодавчий процес у Верховній Раді України
- •Тема 10
- •10.1. Поняття та зміст інституту глави держави
- •10.2. Конституційно-правові основи обрання Президента України
- •10.3. Основи конституційно-правового статусу Президента України
- •10.4. Повноваження Президента України
- •10.5. Дострокове припинення повноваження Президента України
- •10.6. Конституційно-правовий статус Ради національної безпеки та оборони
- •Тема 11 Конституційно-правовий статус органів виконавчої влади
- •11.1. Поняття та особливості виконавчої влади. Загальна характеристика системи органів виконавчої влади в Україні
- •11.2. Порядок утворення, склад та повноваження Кабінету Міністрів України. Припинення діяльності Уряду
- •11.3. Конституційно-правовий статус центральних органів виконавчої влади України
- •11.4. Місцеві органи виконавчої влади в Україні
- •Тема 12 Конституційно-правові основи судової влади
- •12.1. Поняття та система судової влади
- •12.2. Судова система України. Конституційні принципи правосуддя
- •12.3. Конституційний Суд України
- •12.4. Конституційно-правовий статус прокуратури
- •12.5. Вища рада юстиції: призначення, порядок утворення та повноваження
- •Тема 13 Конституційні основи державно-територіального устрою України
- •13.1. Поняття та основні принципи державно-територіального устрою України
- •13.2. Поняття та склад території держави
- •13.3. Конституційно-правовий статус державного кордону України
- •13.4. Адміністративно-територіальний поділ України
- •13.5. Особливості статусу окремих територій та адміністративно-територіальних одиниць
- •Тема 14 Конституційно-правовий статус Автономної Республіки Крим
- •14.1. Поняття автономії як конституційно-правової категорії
- •14.2. Автономна Республіка Крим - невід'ємна складова частина України
- •14.3. Верховна Рада Автономної Республіки Крим. Уряд Автономної Республіки Крим
- •14.4. Організації діяльності органів публічної влади на території арк
- •Тема 15 Конституційно-правові основи місцевого самоврядування в Україні
- •15.1. Поняття та зміст місцевого самоврядування. Основні теорії та сучасні моделі (системи) місцевого самоврядування
- •15.2. Зародження та розвиток інституту місцевого самоврядування в Україні
- •15.3. Основні принципи, система та матеріально-фінансова основа місцевого самоврядування в Україні
- •15.4. Конституційно-правові засади формування (порядку утворення) органів місцевого самоврядування
- •15.5. Компетенція місцевих рад як органів місцевого самоврядування
- •15.6. Конституційні основи організації діяльності місцевих рад
- •15.7. Депутат місцевої ради. Постійні комісії місцевих рад
- •15.8. Голова місцевої ради. Виконавчий комітет місцевої ради
- •Список використаних джерел
- •Тема 2 Основи теорії конституції та конституціоналізму
- •Тема 3 Конституція - Основний Закон України
- •Тема 4 Правова охорона конституції
- •Тема 6 Основи правового статусу людини та громадянина в Україні
- •Тема 7 Конституційні права і свободи людини та громадянина в Україні
- •Тема 8 Форми народного волевиявлення
- •Тема 9 Конституційно-правовий статус Верховної Ради України
- •Тема 10 Конституційно-правовий статус Президента України
- •Тема 11 Конституційно-правовий статус органів виконавчої влади
- •Тема 12
- •Тема 13 Конституційні основи державно-територіального устрою України
- •Тема 14 Конституційно-правовий статус Автономної Республіки Крим
- •Тема 15 Конституційно-правові основи місцевого самоврядування в Україні
- •Демків Роман Ярославович
Тема 11 Конституційно-правовий статус органів виконавчої влади
План
Поняття та особливості виконавчої влади. Загальна характеристика системи органів виконавчої влади в Україні
Порядок утворення, склад та повноваження Кабінету Міністрів України. Припинення діяльності Уряду
Конституційно-правовий статус центральних органів виконавчої влади України
11.4. Місцеві органи виконавчої влади в Україні
11.1. Поняття та особливості виконавчої влади. Загальна характеристика системи органів виконавчої влади в Україні
У вітчизняній конституційно-правовій та адміністративно-правовій науці не знайдено єдиних підходів до визначення сутності та змісту поняття «виконавча влада». Така ситуація пояснюється процесом переходу в Україні від колишнього радянського державного та адміністративного права (які не визнавали теорії розподілу влади) до конституційно-правової системи демократичної, правової та світської держави.
Провідна роль законодавчої влади в системі поділу й організації державної влади не означає другорядності інших гілок влади. Кожна з гілок влади здійснює функції держави. Якщо відповідно до прийнятих органом законодавчої влади - парламентом - законів функціонують усі органи державної влади, відбувається життєдіяльність усього суспільства, то виконання законів, додержання їх усіма суб' єктами права забезпечується виконавчою і судовою владою.
Виконавча влада відрізняється від законодавчої тим, що її органи, насамперед уряд, забезпечують повсякденну життєдіяльність суспільства, їх діяльність пов' язана із щоденним задоволенням матеріальних і духовних потреб людей. Якщо парламент на деякий час припинить свою роботу, наприклад, у разі його розпуску чи саморозпуску або перебування парламентаріїв у тривалій літній відпустці, то нічого надзвичайного в країні не відбудеться, життя продовжуватиметься, а виконавча влада не може припинити своє функціонування й на один день. Навіть у разі відправлення уряду у відставку, він продовжує діяти до того часу, поки не буде сформовано новий уряд.
Виконавча влада є найсильнішою у будь-якій державі з огляду на наявність у її розпорядженні матеріальних, фінансових, інформаційних і силових ресурсів. Роль уряду та інших органів виконавчої влади в державі значною мірою залежать від форми державного правління, форми державного устрою, розкладу партійно-політичних сил у суспільстві і насамперед у парламенті, взаємовідносин уряду з іншими вищими органами державної влади і нерідко істотно відрізняється від відповідних конституційних приписів.
За своєю сутністю виконавча влада є сукупністю повноважень з управління державними справами. Конституційно-правовий інститут виконавчої влади становить сукупність норм, що визначають систему і статус суб' єктів управління державними справами. Конституційне регулювання організації і функціонування виконавчої влади здійснюється у значно менших обсягах, аніж законодавчої влади. Основний обсяг правового регулювання відносин у сфері виконавчої влади здійснюється нормами адміністративного права. Конституції встановлюють насамперед суб' єктів виконавчої влади. За загальним правилом суб' єктами виконавчої влади є глава держави, уряд, місцеві органи виконавчої влади (місцеві державні адміністрації).
Сутність виконавчої влади зумовлює її особливості. Однією з найважливіших особливостей виконавчої влади є її централізація, що виявляється у підпорядкуванні одних органів іншим і концентрації владних функцій в руках глави уряду або глави держави. У законодавчій і судовій гілках державної влади відсутнє підпорядкування одних органів іншим. У руках глави держави виконавча влада юридично і фактично зосереджується в абсолютній та дуалістичній монархіях і в президентській республіці. Конституції усіх президентських республік визначають президента як главу держави і главу виконавчої влади. За змішаної республіканської форми правління президент, зазвичай, не визнається конституцією главою виконавчої влади. Незалежно від конституційних визначень за президентсько-парламентарного різновиду змішаної республіканської форми правління, президент фактично очолює виконавчу владу. У країнах з парламентарними формами правління глава держави рідко визнається главою виконавчої влади. Попри конституційні визначення, за парламентарних форм правління виконавчу владу очолює глава уряду. Главі виконавчої влади підпорядковуються місцеві органи виконавчої влади, що діють в адміністративно-територіальних одиницях держави.
З централізацією пов' язана така особливість виконавчої влади, як формування її органів шляхом призначення. Глава уряду як колегіального органу майже завжди призначається главою держави, парламентом або спільно парламентом і главою держави. Обрання глави уряду шляхом загальних виборів трапляється рідко (Ізраїль). Члени уряду призначаються главою держави або парламентом (за відсутності альтернативних кандидатур обрання парламентом тих чи інших посадових осіб фактично є їх призначенням). Керівники місцевих органів виконавчої влади призначаються урядом або главою держави.
Ще однією особливістю виконавчої влади є здійснення її на засадах поєднання єдиноначальності і колегіальності. Уряди є колегіальними органами виконавчої влади, центральні і місцеві органи виконавчої влади діють на засадах єдиноначальності. Рішення уряду приймаються на його засіданнях усіма членами уряду. Єдиноначальність органу виконавчої влади означає, що владні повноваження органу здійснюються одноособово його керівником - міністром, головою державного комітету, керівником іншого центрального органу, головою місцевої державної адміністрації. Керівник персонально несе всю повноту відповідальності за результати роботи органу перед урядом і, за деяких форм державного правління, главою держави.
Чинна Конституція України передбачає створення чіткої вертикалі державної виконавчої влади в Україні, яка проходить через всі рівні владних відносин, починаючи від столиці і закінчуючи районом області чи міста. Умовно, ця система складається з таких елементів:
- Кабінет Міністрів України. Вищим органом у системі органів виконавчої влади визначено Кабінет Міністрів України (ч. 1, ст. 113 Конституції України). Кабінет Міністрів України відповідальний перед Президентом України та підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України;
центральні органи державної виконавчої влади;
місцеві органи державної виконавчої влади.