- •Конституційне право україни
- •Тема 1. Конституційне право України - галузь права,
- •Тема 10. Конституційно-правовий
- •Тема 1. Конституційне право України - галузь права,
- •Тема 1 Конституційне право України - галузь права, юридична наука і навчальна дисципліна
- •1.1. Поняття і предмет конституційного права України як галузі національного права
- •1.2. Система конституційного права України. Норми та інститути конституційного права України
- •1.3. Джерела конституційного права України
- •1.4. Поняття конституційного права України як галузевої юридичної науки
- •1.5. Конституційне право України як навчальна дисципліна
- •Тема 2 Основи теорії конституції та конституціоналізму
- •2.1. Причини виникнення конституції. Конституція як наслідок загальноєвропейської правової і політичної культури
- •2.2. Поняття та зміст конституції. Класифікація конституцій
- •2.3. Порядок прийняття конституцій
- •2.4. Поняття та зміст конституціоналізму
- •Тема 3 Конституція - Основний Закон України
- •3.1. Сучасний конституційний процес в Україні
- •3.2. Юридичні властивості Конституції України 1996 року та її функції
- •3.3. Структура Конституції України 1996 року
- •3.4. Періодизація історії українських конституцій
- •Тема 4 Правова охорона конституції
- •4.1. Поняття, зміст та система правової охорони конституції
- •4.2. Порядок внесення змін до Конституції України як елемент системи охорони конституції
- •4.3. Конституційна відповідальність як елемент системи правової охорони Конституції України
- •4.4. Конституційний контроль в Україні як центральна ланка системи правової охорони Конституції України
- •Тема 5 Основи конституційного ладу України
- •5.1. Поняття конституційного ладу. Система основних засад конституційного ладу України
- •5.2. Гуманістичні засади конституційного ладу України
- •5.3. Економічні, політичні, соціальні та духовно-культурні засади конституційного ладу
- •5.4. Основні конституційні характеристики сучасної Української Держави
- •5.5. Правові основи системи захисту конституційного ладу України
- •Тема 6 Основи правового статусу людини та громадянина в Україні
- •6.1. Поняття та принципи правового статусу людини і громадянина в Україні
- •6.2. Поняття, зміст та принципи громадянства України
- •6.3. Набуття громадянства України
- •6.4. Припинення громадянства України
- •6.5. Органи, які вирішують справи з питань громадянства України
- •Тема 7 Конституційні права і свободи людини та громадянина в Україні
- •7.1. Особисті права і свободи громадян України
- •7.2. Політичні права та свободи громадян України
- •7.3. Соціально-економічні права і свободи громадян України
- •7.4. Конституційні обов'язки громадян України
- •7.5. Особливості правового статусу іноземців в Україні
- •Тема 8 Форми народного волевиявлення
- •8.1. Поняття та принципи виборчого права
- •8.2. Поняття та загальна характеристика виборчих систем
- •8.3. Поняття та види виборів. Виборчий процес в Україні
- •8.4. Референдум як форма народного волевиявлення
- •Тема 9 Конституційно-правовий статус Верховної Ради України
- •9.1. Поняття та сутність парламенту. Парламент та парламентаризм
- •9.2. Верховна Рада України - парламент України.
- •України
- •9.3. Порядок формування та припинення діяльності Верховної Ради України
- •9.4. Конституційні основи організації діяльності Верховної Ради України. Форми та методи діяльності Верховної Ради України
- •9.5. Конституційно-правовий статус народного депутата України
- •9.6. Законодавчий процес у Верховній Раді України
- •Тема 10
- •10.1. Поняття та зміст інституту глави держави
- •10.2. Конституційно-правові основи обрання Президента України
- •10.3. Основи конституційно-правового статусу Президента України
- •10.4. Повноваження Президента України
- •10.5. Дострокове припинення повноваження Президента України
- •10.6. Конституційно-правовий статус Ради національної безпеки та оборони
- •Тема 11 Конституційно-правовий статус органів виконавчої влади
- •11.1. Поняття та особливості виконавчої влади. Загальна характеристика системи органів виконавчої влади в Україні
- •11.2. Порядок утворення, склад та повноваження Кабінету Міністрів України. Припинення діяльності Уряду
- •11.3. Конституційно-правовий статус центральних органів виконавчої влади України
- •11.4. Місцеві органи виконавчої влади в Україні
- •Тема 12 Конституційно-правові основи судової влади
- •12.1. Поняття та система судової влади
- •12.2. Судова система України. Конституційні принципи правосуддя
- •12.3. Конституційний Суд України
- •12.4. Конституційно-правовий статус прокуратури
- •12.5. Вища рада юстиції: призначення, порядок утворення та повноваження
- •Тема 13 Конституційні основи державно-територіального устрою України
- •13.1. Поняття та основні принципи державно-територіального устрою України
- •13.2. Поняття та склад території держави
- •13.3. Конституційно-правовий статус державного кордону України
- •13.4. Адміністративно-територіальний поділ України
- •13.5. Особливості статусу окремих територій та адміністративно-територіальних одиниць
- •Тема 14 Конституційно-правовий статус Автономної Республіки Крим
- •14.1. Поняття автономії як конституційно-правової категорії
- •14.2. Автономна Республіка Крим - невід'ємна складова частина України
- •14.3. Верховна Рада Автономної Республіки Крим. Уряд Автономної Республіки Крим
- •14.4. Організації діяльності органів публічної влади на території арк
- •Тема 15 Конституційно-правові основи місцевого самоврядування в Україні
- •15.1. Поняття та зміст місцевого самоврядування. Основні теорії та сучасні моделі (системи) місцевого самоврядування
- •15.2. Зародження та розвиток інституту місцевого самоврядування в Україні
- •15.3. Основні принципи, система та матеріально-фінансова основа місцевого самоврядування в Україні
- •15.4. Конституційно-правові засади формування (порядку утворення) органів місцевого самоврядування
- •15.5. Компетенція місцевих рад як органів місцевого самоврядування
- •15.6. Конституційні основи організації діяльності місцевих рад
- •15.7. Депутат місцевої ради. Постійні комісії місцевих рад
- •15.8. Голова місцевої ради. Виконавчий комітет місцевої ради
- •Список використаних джерел
- •Тема 2 Основи теорії конституції та конституціоналізму
- •Тема 3 Конституція - Основний Закон України
- •Тема 4 Правова охорона конституції
- •Тема 6 Основи правового статусу людини та громадянина в Україні
- •Тема 7 Конституційні права і свободи людини та громадянина в Україні
- •Тема 8 Форми народного волевиявлення
- •Тема 9 Конституційно-правовий статус Верховної Ради України
- •Тема 10 Конституційно-правовий статус Президента України
- •Тема 11 Конституційно-правовий статус органів виконавчої влади
- •Тема 12
- •Тема 13 Конституційні основи державно-територіального устрою України
- •Тема 14 Конституційно-правовий статус Автономної Республіки Крим
- •Тема 15 Конституційно-правові основи місцевого самоврядування в Україні
- •Демків Роман Ярославович
10.2. Конституційно-правові основи обрання Президента України
Конституція України визначає Президента України главою держави (ст. 102 Конституції України). Президент України проголошується гарантом державного суверенітету і територіальної цілісності України, гарантом додержання Конституції України, прав і свобод людини та громадянина. Тому дуже важливим є сам процес обрання (виборів) глави держави.
Нагадаємо, що на рівні Конституції України визначено основні положення щодо порядку обрання Президента України. Зрозуміло, що одних конституційних положень в цьому випадку є замало і тому в Україні парламентом прийнято спеціальний окремий Закон України «Про вибори Президента України» від 5 березня 1999 року.
Спершу пригадаємо найбільш суттєві моменти порядку обрання Президента України, які визначені чинним законодавством:
строк повноважень Президента України (строк, на який обирають Президента України) - п'ять років:
одна й та сама особа не може бути Президентом України більше ніж два строки поспіль.
Президентом України може бути особа, яка:
є громадянином України;
яка досягла 35 (тридцяти п'яти) років;
має право голосу;
проживає в Україні протягом десяти останніх перед днем виборів років;
володіє державною мовою.
Право обирати Президента України мають громадяни України, які досягнули 18 років. Не мають права голосу (не можуть обирати Президента) особи визнані судом недієздатними.
В основі виборів Президента України чинним законодавством є низка загальновідомих принципів і положень. А саме:
принцип рівного виборчого права (всі виборці мають один голос);
принцип прямого виборчого права (Президент обирається безпосередньо виборцями);
принцип таємного виборчого права (контроль за волевиявленнями виборців не допускається).
В процесі обрання Президента України чинним законодавством України передбачені такі види виборів:
чергові вибори;
позачергові;
повторні вибори.
Вибори Президента України (чергові, позачергові, повторні) призначаються Верховною Радою України. Про призначення виборів Президента України Верховна Рада України приймає постанову.
Чергові вибори Президента - вибори, які відбуваються після закінчення строку повноважень обраного глави держави -Президента (строк повноваження Президента України 5 років).
Конституцією України визначено, що чергові вибори Президента України проводяться в останню неділю березня п 'ятого року повноважень Президента України.
Верховна Рада України призначає чергові вибори Президента України не пізніше дев' яноста днів до дня виборів. Виборчий процес чергових виборів Президента України розпочинається за дев' яносто днів до дня виборів.
Позачергові вибори Президента України проводяться у зв' язку із достроковим припиненням повноважень Президента України у випадках, передбачених Конституцією України і відбуваються в період дев' яноста днів з дня припинення повноважень (останню неділю дев' яностоденного строку).
Повторні вибори Президента України проводяться у випадках:
якщо до виборчого бюлетеня для голосування було включено не більше двох кандидатів на пост Президента України і жодного з них не було обрано;
якщо всі кандидати на пост Президента України, включені до виборчого бюлетеня, до дня виборів або до дня повторного голосування зняли свої кандидатури.
Верховна Рада України приймає постанову про призначення повторних виборів Президента України на підставі подання Центральної виборчої комісії.
Повторні вибори Президента України відбуваються в останню неділю дев' яностоденного строку з дня прийняття постанови Верховної Ради України про призначення повторних виборів. Постанова Верховної Ради України про призначення повторних виборів приймається не пізніше п' ятнадцятого дня після дня внесення до Верховної Ради України відповідного подання Центральної виборчої комісії.
Вибори Президента України проводяться по єдиному загальнодержавному одномандатному виборчому округу, який охоплює всю територію України.
Для кращої організації виборів Президента України цей єдиний загальнодержавний одномандатний виборчий округ, яким є вся територія держави, поділено на 225 територіальних виборчих округів. Межі (кордони) цих 225 територіальних округів встановлюються Центральною виборчою комісією.
Територіальні виборчі округи поділяються на виборчі дільниці. Виборчі дільниці утворюються з кількістю від 20 до 3000 виборців. За загальним правилом виборчі дільниці повинні бути спільними для всіх виборців без винятків того чи іншого населеного пункту (незалежно від роду занять виборців - цивільні, військовослужбовці).
Для організації і проведення виборів Президента України утворюється система спеціальних виборчих комісій, яка охоплює:
- Центральну виборчу комісію - одна комісія на Україну;
територіальні виборчі комісії - 225 комісій (в кожному територіальному окрузі);
дільничні виборчі комісії - кількість комісій залежить від реальних потреб того чи іншого територіального округу.
Всю процедуру виборів Президента України можна умовно поділити на три частини:
висування кандидатів у Президенти України;
проведення передвиборчої агітації;
голосування та підведення підсумків виборів.
На першому етапі - висування кандидатів у Президенти України - особи, які хочуть стати Президентом України, спочатку повинні бути висунуті партіями (блоками) або самовисуван-ням як претенденти на кандидати в Президенти України та після виконання низки вимог - бути зареєстрованими ЦВК як кандидати в Президенти України. Однією з основних вимог є грошова застава, яка вноситься партією (партіями, що входять до блоку), що висунула кандидата на пост Президента України, або кандидатом на пост Президента України у безготівковому порядку на спеціальний рахунок Центральної виборчої комісії в розмірі два мільйони п'ятсот тисяч гривень.
Другий етап - передвиборча агітація. Цей період розпочинається з наступного дня після реєстрації кандидатів і триватиме до 24 години останньої п' ятниці перед днем виборів.
Кандидати в Президенти України, їхні передвиборчі штаби та просто прихильники проводять зустрічі з виборцями, обговорення виборчих програм кандидатів та інші заходи передвиборчого характеру не заборонені законом. Держава повинна надавати усім кандидатам в Президенти України рівні умови для проведення передвиборчої агітації. Йдеться насамперед про рівні можливості у використанні преси, ефірного часу на радіо і телебаченні, рівні можливості у забезпеченні поліграфічною продукцією за рахунок державних коштів.
Чинним законодавством встановлено і низку обмежень щодо проведення передвиборчої агітації:
забороняється брати участь у передвиборчій агітації органам державної влади і місцевого самоврядування, їхнім посадовим особам, органам суду і прокуратури;
забороняється брати участь у передвиборчій агітації членам виборчих комісій;
забороняється брати участь у передвиборчій агітації особам, які не є громадянами України;
забороняється проводити передвиборчу агітацію, яка супроводжується безплатною чи пільговою роздачею грошей, цінних паперів, товарів, послуг та інших матеріальних цінностей;
забороняється вести передвиборчу агітацію в зарубіжних засобах масової інформації, що діють на території України;
забороняється вести передвиборчу агітацію з використанням анонімних агітаційних матеріалів, які дискредитують інших кандидатів;
забороняється вести передвиборчу агітацію в останній день перед голосуванням та в день самого голосування.
Всі витрати, пов' язані з підготовкою і проведенням виборів Президента України, провадяться за рахунок державного бюджету та особистих виборчих фондів кандидатів у Президенти України.
Особистий виборчий фонд кандидата у Президенти України формується за рахунок:
власних коштів кандидата;
коштів політичних партій;
добровільних внесків фізичних осіб.
При цьому забороняється жертвувати гроші до особистого виборчого фонду кандидата в Президенти України іноземцям та особам без громадянства, анонімним жертводавцям.
Під час передвиборчої компанії для кандидатів в Президенти України чинним законодавством передбачено низку гарантій. Серед них:
забезпечується особиста охорона відповідно до положень Закону України «Про державну охорону органів державної влади і посадових осіб»;
мають право на звільнення від виконання виробничих чи службових обов' язків;
не можуть бути звільнені з роботи чи переведені на іншу роботу;
- можуть мати довірених осіб.
Обраним вважається кандидат у Президенти України, який одержав на виборах більшу частину голосів виборців, які взяли участь у голосуванні.
Повторне голосування. Якщо у виборчий бюлетень було включено більше двох кандидатів у Президенти України і жоден з них не набрав більше половини голосів виборців, які взяли участь у голосуванні, Центральна виборча комісія призначає повторне голосування по двох кандидатах, які одержали найбільшу кількість голосів.
Повторне голосування призначається Центральною виборчою комісією на третю неділю після дня виборів. Обраним вважається кандидат, який одержав більшість голосів виборців, які взяли участь у голосуванні.
Якщо повторне голосування проводилось лише по одній кандидатурі, кандидат вважається обраним Президентом України, якщо він одержав більшу частину голосів виборців, які взяли участь у голосуванні.