- •Конституційне право україни
- •Тема 1. Конституційне право України - галузь права,
- •Тема 10. Конституційно-правовий
- •Тема 1. Конституційне право України - галузь права,
- •Тема 1 Конституційне право України - галузь права, юридична наука і навчальна дисципліна
- •1.1. Поняття і предмет конституційного права України як галузі національного права
- •1.2. Система конституційного права України. Норми та інститути конституційного права України
- •1.3. Джерела конституційного права України
- •1.4. Поняття конституційного права України як галузевої юридичної науки
- •1.5. Конституційне право України як навчальна дисципліна
- •Тема 2 Основи теорії конституції та конституціоналізму
- •2.1. Причини виникнення конституції. Конституція як наслідок загальноєвропейської правової і політичної культури
- •2.2. Поняття та зміст конституції. Класифікація конституцій
- •2.3. Порядок прийняття конституцій
- •2.4. Поняття та зміст конституціоналізму
- •Тема 3 Конституція - Основний Закон України
- •3.1. Сучасний конституційний процес в Україні
- •3.2. Юридичні властивості Конституції України 1996 року та її функції
- •3.3. Структура Конституції України 1996 року
- •3.4. Періодизація історії українських конституцій
- •Тема 4 Правова охорона конституції
- •4.1. Поняття, зміст та система правової охорони конституції
- •4.2. Порядок внесення змін до Конституції України як елемент системи охорони конституції
- •4.3. Конституційна відповідальність як елемент системи правової охорони Конституції України
- •4.4. Конституційний контроль в Україні як центральна ланка системи правової охорони Конституції України
- •Тема 5 Основи конституційного ладу України
- •5.1. Поняття конституційного ладу. Система основних засад конституційного ладу України
- •5.2. Гуманістичні засади конституційного ладу України
- •5.3. Економічні, політичні, соціальні та духовно-культурні засади конституційного ладу
- •5.4. Основні конституційні характеристики сучасної Української Держави
- •5.5. Правові основи системи захисту конституційного ладу України
- •Тема 6 Основи правового статусу людини та громадянина в Україні
- •6.1. Поняття та принципи правового статусу людини і громадянина в Україні
- •6.2. Поняття, зміст та принципи громадянства України
- •6.3. Набуття громадянства України
- •6.4. Припинення громадянства України
- •6.5. Органи, які вирішують справи з питань громадянства України
- •Тема 7 Конституційні права і свободи людини та громадянина в Україні
- •7.1. Особисті права і свободи громадян України
- •7.2. Політичні права та свободи громадян України
- •7.3. Соціально-економічні права і свободи громадян України
- •7.4. Конституційні обов'язки громадян України
- •7.5. Особливості правового статусу іноземців в Україні
- •Тема 8 Форми народного волевиявлення
- •8.1. Поняття та принципи виборчого права
- •8.2. Поняття та загальна характеристика виборчих систем
- •8.3. Поняття та види виборів. Виборчий процес в Україні
- •8.4. Референдум як форма народного волевиявлення
- •Тема 9 Конституційно-правовий статус Верховної Ради України
- •9.1. Поняття та сутність парламенту. Парламент та парламентаризм
- •9.2. Верховна Рада України - парламент України.
- •України
- •9.3. Порядок формування та припинення діяльності Верховної Ради України
- •9.4. Конституційні основи організації діяльності Верховної Ради України. Форми та методи діяльності Верховної Ради України
- •9.5. Конституційно-правовий статус народного депутата України
- •9.6. Законодавчий процес у Верховній Раді України
- •Тема 10
- •10.1. Поняття та зміст інституту глави держави
- •10.2. Конституційно-правові основи обрання Президента України
- •10.3. Основи конституційно-правового статусу Президента України
- •10.4. Повноваження Президента України
- •10.5. Дострокове припинення повноваження Президента України
- •10.6. Конституційно-правовий статус Ради національної безпеки та оборони
- •Тема 11 Конституційно-правовий статус органів виконавчої влади
- •11.1. Поняття та особливості виконавчої влади. Загальна характеристика системи органів виконавчої влади в Україні
- •11.2. Порядок утворення, склад та повноваження Кабінету Міністрів України. Припинення діяльності Уряду
- •11.3. Конституційно-правовий статус центральних органів виконавчої влади України
- •11.4. Місцеві органи виконавчої влади в Україні
- •Тема 12 Конституційно-правові основи судової влади
- •12.1. Поняття та система судової влади
- •12.2. Судова система України. Конституційні принципи правосуддя
- •12.3. Конституційний Суд України
- •12.4. Конституційно-правовий статус прокуратури
- •12.5. Вища рада юстиції: призначення, порядок утворення та повноваження
- •Тема 13 Конституційні основи державно-територіального устрою України
- •13.1. Поняття та основні принципи державно-територіального устрою України
- •13.2. Поняття та склад території держави
- •13.3. Конституційно-правовий статус державного кордону України
- •13.4. Адміністративно-територіальний поділ України
- •13.5. Особливості статусу окремих територій та адміністративно-територіальних одиниць
- •Тема 14 Конституційно-правовий статус Автономної Республіки Крим
- •14.1. Поняття автономії як конституційно-правової категорії
- •14.2. Автономна Республіка Крим - невід'ємна складова частина України
- •14.3. Верховна Рада Автономної Республіки Крим. Уряд Автономної Республіки Крим
- •14.4. Організації діяльності органів публічної влади на території арк
- •Тема 15 Конституційно-правові основи місцевого самоврядування в Україні
- •15.1. Поняття та зміст місцевого самоврядування. Основні теорії та сучасні моделі (системи) місцевого самоврядування
- •15.2. Зародження та розвиток інституту місцевого самоврядування в Україні
- •15.3. Основні принципи, система та матеріально-фінансова основа місцевого самоврядування в Україні
- •15.4. Конституційно-правові засади формування (порядку утворення) органів місцевого самоврядування
- •15.5. Компетенція місцевих рад як органів місцевого самоврядування
- •15.6. Конституційні основи організації діяльності місцевих рад
- •15.7. Депутат місцевої ради. Постійні комісії місцевих рад
- •15.8. Голова місцевої ради. Виконавчий комітет місцевої ради
- •Список використаних джерел
- •Тема 2 Основи теорії конституції та конституціоналізму
- •Тема 3 Конституція - Основний Закон України
- •Тема 4 Правова охорона конституції
- •Тема 6 Основи правового статусу людини та громадянина в Україні
- •Тема 7 Конституційні права і свободи людини та громадянина в Україні
- •Тема 8 Форми народного волевиявлення
- •Тема 9 Конституційно-правовий статус Верховної Ради України
- •Тема 10 Конституційно-правовий статус Президента України
- •Тема 11 Конституційно-правовий статус органів виконавчої влади
- •Тема 12
- •Тема 13 Конституційні основи державно-територіального устрою України
- •Тема 14 Конституційно-правовий статус Автономної Республіки Крим
- •Тема 15 Конституційно-правові основи місцевого самоврядування в Україні
- •Демків Роман Ярославович
8.4. Референдум як форма народного волевиявлення
Найбільш яскравою формою прямої демократії в Україні є інститут референдуму. «Референдум» слово латинського походження «referendum», що в перекладі спочатку буквально означало - «те, що має бути повідомлено». Пізніше це слово стало асоціюватись із поняттям всенародного опитування і голосування.
Відповідно до чинного законодавства України, референдум - це спосіб прийняття громадянами України шляхом голосування законів України, інших рішень з важливих питань загальнодержавного і місцевого значення.
Чинним законодавством передбачено три види референдумів в Україні:
Всеукраїнський референдум;
референдум Автономної Республіки Крим;
місцеві референдуми.
Всеукраїнський референдум - це всенародне голосування з важливих загальнодержавних питань (голосування в межах цілої держави).
Референдум Автономної Республіки Крим - це вирішення важливих питань шляхом голосування в територіальних межах автономії.
Місцеві референдуми - це голосування громадян з важливих питань місцевого значення, які проживають в межах окремих адміністративно-територіальних одиниць.
Відповідно місцеві референдуми можна поділити на:
обласний референдум;
районний референдум;
міський референдум;
районний у містах референдум;
селищний референдум;
сільський референдум.
Конституція України встановлює, що право голосу на референдумах мають громадяни, які досягнули 18 років (ч. 1 ст. 70).
Закони, інші рішення, прийняті Всеукраїнським референдумом, мають вищу юридичну силу щодо актів:
Верховної Ради України;
Верховної Ради Республіки Крим;
Президента України;
Кабінету Міністрів України;
- вищих виконавчих і розпорядчих органів державної влади Республіки Крим;
актів міністерств і відомств України;
рішень місцевих рад.
Рішення, прийняті місцевим референдумом, мають вищу юридичну силу щодо рішень рад народних депутатів, на території яких він проводиться.
Закони, інші рішення, прийняті референдумом, не потребують будь-якого затвердження державними органами і можуть бути скасовані або змінені лише у порядку, передбаченому чинним законодавством.
Предмет Всеукраїнського референдуму:
затвердження Конституції України, її окремих положень та внесення до Конституції України змін і доповнень;
прийняття, зміна або скасування законів України чи їх окремих положень;
прийняття рішень, які визначають основний зміст Конституції України;
прийняття рішень, які визначають основний зміст законів України та інших правових актів.
На Всеукраїнський референдум можуть виноситися питання, які згідно з Конституцією України належить до відання України.
До виключної компетенції Всеукраїнського референдуму віднесено вирішення питання про зміну території України.
Конституція України забороняє винесення на референдум законопроектів з питань (ст. ст. 73 та 74):
податків;
бюджету;
амністії.
Предмет Республіканського референдуму Автономної Республіки Крим: прийняття, зміна або скасування рішень з питань, які віднесено законодавством України до відання Автономної Республіки Крим.
Предмет місцевого референдуму:
прийняття, зміна або скасування рішень з питань, віднесених законодавством України до відання органів місцевого самоврядування відповідних адміністративно-територіальних одиниць;
прийняття рішень, які визначають зміст постанов місцевих та їх виконавчих і розпорядчих органів.
На місцеві референдуми можуть також виноситися питання:
віднесені законодавством України до відання місцевого самоврядування відповідних адміністративно-територіальних одиниць;
питання дострокового припинення повноважень відповідної ради;
питання дострокового припинення повноважень міського, сільського та селищного голови;
питання дострокового припинення повноважень голови районної у місті, районної та обласної ради.
Виключно місцевими референдумами у відповідних адміністративно-територіальних одиницях вирішуються питання про:
найменування або перейменування сільрад, селищ, міст, районів, областей;
питання про об' єднання однойменних адміністративно-територіальних одиниць, які мають спільний адміністративний центр;
питання про зміну базового рівня місцевого самоврядування у сільських районах.
У всеукраїнському та місцевому референдумах можуть брати участь особи, які:
є громадянами України;
на день проведення референдуму досягли 18 років;
на день проведення референдуму постійно проживають на території України (області, району, міста, району в місті, селища, сільради).
Будь-яке пряме або непряме обмеження прав громадян України на участь у референдумі залежно від походження, соціального і майнового стану, расової і національної належності, статі, освіти, мови, ставлення до релігії, політичних поглядів, роду і характеру занять забороняються.
У референдумах не беруть участі психічно хворі громадяни, визнані судом недієздатними.
Громадяни беруть участь у референдумі на рівних засадах. Кожний громадянин має один голос. Референдум є прямим -громадяни беруть участь у референдумі безпосередньо.
Голосування під час референдуму є таємним, тобто контроль за волевиявленням громадян не допускається.
Громадянам, політичним партіям, громадським організаціям, масовим рухам, трудовим колективам надається право безперешкодної агітації за пропозицію про оголошення референдуму, за прийняття закону або іншого рішення, що виноситься на референдум. В день проведення референдуму будь-яка агітація забороняється.
Проведення нових референдумів:
новий всеукраїнський референдум з питань, що раніше виносилися на референдум, може бути проведено не раніше 5 років;
новий місцевий референдум з питань, що раніше виносилися на референдум, може бути проведено не раніше року від дня проведення попереднього референдуму з цих питань.
Підготовка і проведення референдумів здійснюється (фінансується):
всеукраїнського референдуму - за рахунок державного бюджету;
місцевих референдумів - за рахунок відповідних місцевих бюджетів.
Всеукраїнський референдум може призначатися виключно:
- Парламентом - Верховною Радою України;
- Главою Української Держави - Президентом України. Всеукраїнський референдум повинен бути проголошений
Президентом України за правом народної ініціативи, тобто тоді, коли цього вимагає народ.
Право народної ініціативи - це вимога проведення референдуму не менше 3 мільйонів громадян України, які мають виборче право.
При цьому Конституцією України передбачена обов'язкова умова - забезпечення всеукраїнського характеру підтримки такої народної ініціативи. Вищезгадані 3 мільйони підписів не можна зібрати в одному місті чи регіоні, голоси в підтримку проведення Всеукраїнського референдуму мають бути зібрані у більшості регіонів держави. У конституційній нормі йдеться, що підписи щодо призначення референдуму повинні бути зібрані не менш як у двох третинах областей і не менше ста тисяч підписів у кожній області ( ч. 2 ст. 72).
Місцеві референдуми проголошуються відповідними місцевими радами. Місцева рада також призначає місцевий референдум на вимогу :
депутатів, які становлять не менше частини від загального складу ради;
підписану однією десятою частиною громадян України, які постійно проживають на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці і мають право брати участь у референдумі.
Право ініціативи у збиранні підписів під вимогою про проведення Всеукраїнського референдуму належить особам, які:
є громадянами України;
мають право на участь у референдумі.
Право ініціативи у збиранні підписів під вимогою про проведення місцевого референдуму належить особам, які:
є громадянами України;
мають право на участь у референдумі;
- постійно проживають на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.
Дата проведення Всеукраїнського референдуму призначається не раніше трьох і не пізніше чотирьох місяців, а місцевого референдуму - не раніше місяця і не пізніше двох від дня прийняття рішення про проведення референдуму.
Для проведення голосування і підрахунку голосів під час проведення референдумів територія районів, міст, районів у містах, селищ міського типу і сільрад ділиться на дільниці для голосування.
Проект закону, рішення вважається ухваленим громадянами на референдумі, якщо за нього було подано більшість голосів громадян від числа тих, хто взяв участь у референдумі.
Референдум визнається таким, що не відбувся, якщо в ньому взяла участь менша частина громадян, внесених у списки для голосування, а референдум з питань дострокового припинення повноважень Верховної Ради України та Президента України визнається таким, якщо у ньому взяло участь менше двох третин від загальної кількості громадян, внесених у списки для голосування.
З метою виявлення волі громадян при вирішенні важливих питань загальнодержавного та місцевого значення у передбаченому цим законом порядку можуть проводитись всеукраїнські та місцеві дорадчі опитування громадян України (консультативні референдуми).
Результати дорадчого опитування розглядаються і враховуються при прийнятті рішень відповідними державними органами.